Українізм

Україні́зм — слово, окреме його значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з української мови іншою мовою.

Вступ

Серед українізмів представлені слова на позначення історичних явищ і понять, а також певних соціальних категорій, характерних для українського ареалу. Так, половецьке за походженням слово козак (з крим. kazak — «вільна, незалежна людина»^[1]; полов. cosac — «варта, чота»^[2]) увійшло в більшість мов світу на позначення представника військово-соціального стану, що виник на українських землях у пізньому середньовіччі (чес. kozák; серб. козак; нім. Kosak; нід. Kozak; фр. cosaque; іт., порт. cosacco; ісп. cosaco; грец. κοζάκος).

Найбільше українізмів у мовах тих народів, що з давніх часів є сусідами українців. Зокрема, чимало слів українського походження засвоєно польською, російською та румунською мовами.

Українізми в польській мові

Історично в слов'янському мовознавстві значно більше уваги приділялося саме впливу польської мови на українську. Щодо зворотнього впливу, то він часто або повністю заперечувався, або дуже применшувався^[3]. Зокрема, у польській мовознавчій традиції слова східнослов'янського походження звичайно називаються рутенізмами, попри те, що більшість з них запозичено зі (старо-)української мови^[4].

Активізація політичних та економічних відносин між Україною і Польщею на сучасному етапі сприяє дальшому проникненню українських елементів у польську мову.^[5]

Історія проникнення

Початок впливу української мови на лексику та фонетику польської датується пізнім середньовіччям (XIV—XV століття), що зумовлено територіальною суміжністю українських і польських земель, культурними контактами між обома народами і перебуванням частини України в складі польської держави.^[3]

Найбільш інтенсивно українізми входили в польську мову в XVI—XVII століттях^[1]. Після укладення Люблінської унії та входження більшості українських земель до Польського королівства, кількість запозичень з української мови суттєво збільшилася^[3].

У XVII столітті українські запозичення стають невіддільною ознакою мови багатьох польських письменників, що Стефан Грабець пояснює їхнім переконанням у більш давньому походженні руської (української) мови порівняно з польською. Велику роль у збагаченні польської мови українізмами Тадеуш Лер-Сплавінський відводить українській школі польської поезії, серед представників якої Богдан Залеський, Юліуш Словацький та інші. У їхніх творах українізми часто мали експресивний відтінок або використовувалися для глибшого розкриття української теми. Серед них такі запозичення: bajdurzyć, bandura, burzany, czajki, hoże mołodyce, kurhany, pohulać, porohy, przyhołubić, wyhodować, а також орієнталізми, запозичені за посередництва української мови: ataman, czumak, hajdamaka, kindżał, orda.^[3]

У другій половині XVIII — протягом ХХ століття українські лексичні елементи запозичувалися до польської літературної мови усним (говірки, т. зв. кресовий діалект) і писемним шляхом^[5]. У період романтизму (ХІХ століття), основним носієм української культури в польськомовному середовищі стала художня література, створювана письменниками — вихідцями з етнічних українських земель. Для цього періоду характерне глибоке захоплення українським словом і культурою. Як відзначав літературознавець Василь Щурат, тоді «не появлявся на польській мові ані літературний часопис, ані альманах, де можна було б подибати як не статті або згадки про народну пісню, то її саму в перекладі, в переробці чи навіть в українському оригіналі».^[6]

Згідно з висновками Наталії Совтис, залежно від часу фіксації у польських писемних пам'ятках українські запозичення поділяються на такі, що засвідчені:

у XV столітті: ataman, derka, dubas, huba, kniaź, miękina, pop, proskura, rohatyna, wałach та ін.;
у XVI столітті: baskak, bohater, braha, burzan, chata, futor, czajka, duha, hałas, hałastra, hołobla, horodyszcze, hospodyn, hramota, hreczka, hultaj, kobza, kurchan, kureń, nahajka, oczeret, prowodyr, sahajdak, szarawary, wataha та ін.;
у XVII столітті: asauł, bajdak, bandura, berkut, bobak, buhaj, buńczuk, burka, chłystek, czereda, hołota, hołubiec, hołysz, hoły, hulać, hulajgród, kompańczyk, komysz, łoszak, maża, mierzyn, mołodyca, nadwerężyć, opryszek, petyhorzec, pohany, poroh, semen, słoboda, tołumbas, upiór, wiedźma та ін.;
у XVIII столітті: ajer, bałabuch, bereka, chołodziec, czupurny, derkacz, duha, dużać się, hajdamaka, hałaburda, kaprawy, korowaj, korowód, kuternoga, osełedec, pohaniec, prysiud, sadyba, sicz, step, wesele та ін.;
у XIX столітті: bajdykować, bakun, bałabajka, bałaguła, baraban, basztan, bezhołowie, bodiak, borykać się, bundz, buszować, chandra, chmyz, czerep, czumak, czupurzyć się, czwanić się, hajdawery, halawa, haratać, hlak, hołubić, hopak, jołop, kaczan, kałamucić, katran, koromysło, kutia, kupała, mereżka, oczajdusza, tabun, watażka, żorować та ін.^[5]

Український вплив не обмежувався галуззю лексики. Лер-Сплавінський зазначає, що вихідці з України та Білорусі вносили в польську мову свої фонетичні особливості через важкість вимови деяких польських звуків, що замінювалися близькими до українських: звужений é перейшов в і (після твердих приголосних — в у), ó — в u, á — в a (chlib, grzych, wóz, ptak). Це явище проіснувало до другої половини XIX століття, коли звук é почав витіснятися звичайним e (хоча в мові людей старшого покоління ще трапляються такі форми як chlib, mliko, dyszcz).^[3]

Чисельність та групи українізмів у польській мові

Галина Вишневська налічує близько 400 лексичних запозичень з української мови та виділяє наступні лексико-семантичні групи: назви осіб і груп людей, приміщень і будівель, назви одягу, тканин, страв, назви предметів домашнього господарства, транспорту, назви грошових одиниць, рослин, тварин, атмосферні назви тощо. При цьому у назвах осіб, явищ природи, релігійні назви частіше використовувались власне українізми (45 % запозичених слів), а у назвах одягу, страв, зброї переважають орієнталізми — слова, які були запозичені зі східних мов через українське посередництво під час війни з турками й татарами (55 %).^[3]^[7]

Крім того, Наталія Совтис встановила, що серед 300 українських лексичних елементів, які функціонують у сучасній польській мові, 54 % було запозичено у XVI–XVII, а 46 % — у XVIII–XIX століттях. Для українських лексичних елементів характерний антропоцентризм: переважну більшість становлять конкретні назви (99 %) з тематичним центром «людина», а також з діяльністю, пов'язаною з нею.^[5]

На думку Ірини Кононенко, кількість українізмів в сучасній польській мові менша за цифру, подану Совтис, оскільки остання описує чимало регіональних, застарілих одиниць, що не увійшли до сучасних словників польської мов^[8]^[9]. Відповідно, різні словники польської мови фіксують різну кількість українізмів: 127 — у «Словнику польської мови» за ред. Мечислава Шимчака та у «Словнику іншомовних слів», 168 — в «Універсальному словнику польської мови» за ред. Станіслава Дубіша^[8]^[9]. Кононенко пояснює розходження у цифрах різними підходами до походження тих чи інших слів польської мови^[9].

Серед українізмів польської мови є такі, що й досі сприймаються в ній як певні екзотизми: hopak («гопак»), hołubce («притупування у танці, переважно українському»), prysiudy («присядки в танці»), porohy («річкові пороги»), Zaporożec («запорозький козак»)^[1]; dumka («думка», народна пісня), hajdamaka («гайдамак»), hrywna («гривня»), karbowaniec («карбованець»), kazaczok («козачок», танець), kniahini («княгиня»), kołomyjka («коломийка», танець), kuszcz («організаційна одиниця українських націоналістів»), kutia («кутя»), osełedec («оселедець», чоловіча зачіска), połonina («полонина»), sicz («січ»), słoboda («слобода»), szarawary («шаровари»), torban («торбан»), wertep («вертеп»)^[10]. Інші мають експресивний відтінок, який відрізняє їх від питомих польських слів: hołota, hołysz (при пол. goły), hołubić (при пол. gołąb), hultaj^[1].

Чимало слів українського походження побутують у діалектах польської мови: bałakać, bodiak (у значенні «будяк»), hołoble («голоблі»), hołysz («злидар»), hreczka, reczka («гречка»), komysz («комиш»), koromysło («коромисло»), niezabudka («незабудка»), zazula («зозуля»; «сонечко»).

Українізми в польській літературній мові

Деякі українізми належать до нейтральної лексики і настільки органічно ввійшли в польську мову, що їхнє походження з'ясовується лише за допомогою фонетично-етимологічного аналізу.

Лексичні українізми

У списку нижче наведено приклади слів літературної польської мови, які можуть бути ототожнені як українські запозичення. Більшість слів подаються згідно з даними «Великого словника польської мови»^[10]. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

bajoro («брудна калюжа»; «водно-болотні угіддя») < баюра^[11] < [баню́ра], від праслов. *banja («баня, заглибина»)^[12];
besztać («ганити, лаяти») < [бе́штати]^[13]; але може бути й запозиченням з польської мови в українську^[14];
bodiak («реп'ях») < будяк < праслов. *bodak^[15];
bohomaz («мазня») < богомаз;
borykać się («боротися, змагатися») < [бори́кати] («рити рогами, рилом»)^[16] < *бо́ркати < праслов. *b^ъrekati («перемішувати, розгрібати, розкидати»); зазнало впливу укр. брикати або рикати^[17];
botwina < ботвина;
braha («барда») < брага;
broczyć («кровоточити») < [брочи́ти] («фарбувати в червоний колір»; «заливати кров'ю, кривавити») < праслов. *brotiti;
budowla («споруда») < будівля^[18], від будувати < пол. budować < сер.-в.-нім. *būden^[19];
buława < булава;
burka («повстяний безрукавний плащ з відлогою») < бурка, не зовсім ясного походження;
burzan («висока дикоросла рослинність у степу») < бур'ян;
buszować («перевертати догори дном»; «вишукувати») < бушувати^[20]^[21];
chłystek («жевжик») < хлистик;
chomik («хом'як») < [хомі́к] < д.-рус. хомѣкъ^[22];
chmyz («невисокий хворобливий чоловік») < хмиз^[23]; але може бути й запозиченням з чес. hmyz («крилата комаха»; «неприємна людина»)^[24];
chwost («кінчик хвоста у формі пензля»; книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини») < хвіст;
czmychać («тікати, вшиватися») < чмихати;
czupurny («задерикуватий, визивний»), czupurzyć się («бундючитися, кокошитися») < чупарний, чепурний; чепуритися;
czyrak < чиряк;
derkacz < деркач^[25], від деркати^[26];
dorodny < дорідний, від праслов. *doroditi («вродити»);
dosadny < досадний, від досада;
duma (у значенні «епічно-ліричний твір на історичну тематику») < дума < праслов. *duma;
gryka («гречка») < д.-рус. грька^[27] (буквально: «грецька рослина»); але може бути й запозиченням з лит. grikai^[28];
hałas < галас^[29], пов'язане з [гала́й] («крикун»), [гала́кати] («кричати»; «лаяти»)^[30];
haratać < [гарата́ти] («сильно бити»; «дубасити, бахати»);
hodowla («вирощування, розведення») < годівля, від годувати;
hołubić («оточувати турботою, піклуванням») < голубити, від голуб;
hoży («вродливий і здоровий на вигляд») < гожий;
hulać («веселитися, розважатися»; «сильно дути», про вітер), hulaka, hulanka, hulaszczy < гуляти, гуляка, гулянка, гулящий;
hultaj < гультяй^[31], від голий; зазнало впливу укр. гуляти (порівн. д.-пол. holtaj)^[32];
jełop < jołop < йолоп;
kabłąk («дугоподібний елемент якогось предмета або пристрою») < [каблу́к]^[33] («дуга, вигин»; «дугоподібний предмет»; «лука в сідлі»), звідки й каблучка^[34];
kacap < кацап^[35], що утворене з ка + цап^[36];
kaczan < качан < праслов. *kočan^[37];
kaprawy < каправий, від діал. праслов. *kapra («виділення, слиз з очей»); але може бути й запозиченням зі словац. kapravý;
kołtun < ковтун < праслов. *k^ъltunъ^[38];
kopia («копіє») < д.-рус. копиє;
korcić («спокушати») < кортіти^{[к. 1]};
korowaj < коровай;
korowód < [корові́д] («один з весільних обрядів»);
kukurydza < кукурудза;
kuternoga («клишоногий») < [кутерно́га], від [кутерно́гий] («кульгавий, кривоногий»);
łachmyta (розм. «обідранець») < лахміття;
łaszczyć się (розм. «піддаватися спокусі») < лащитися, від ласка;
majak («примара, марення») < [мая́к] («привид»);
makutra < макітра, що утворене з мак + терти (тру)^[40];
manatki < манатки^[41], не зовсім ясного походження^[42];
manowce («бездоріжжя»; «незрозуміла або небезпечна царина, в якій легко заплутатися або зробити помилку») < манівці, пов'язане з манити (пол. mamić)^[43];
mazepa («нюня, рюмса») < мазепа, від мазати;
mereżka < мережка^[44], зменш. від мережа, якому відповідає застаріле пол. mrzeża^[45];
motłoch («набрід, чернь») < мотлох^[46]; але може бути й запозиченням з польської мови в українську^[47];
mowa, mówić < мова, мовити < праслов. *mъlva («гомін»), *mъlviti («гомоніти»)^[48]; замість очікуваного *mełwa^[49];
nadwyrężyć (книжн. «надломлювати, пошкоджувати») < nadwerężyć^[5] < [nadweredzić] < [надвереди́ти] («пошкодити»)^[50];
nahajka < нагайка^[51] (первісно: «нагайський батіг»), від ногаєць, ногайський^[52];
narowisty («норовистий») < [нарови́стий]^[53] («упертий, примхливий»), від [на́ров] («норов, примхи»)^[54];
niesamowity («дивовижний, неймовірний») < несамовитий;
nuda («нудьга»), nudzić («набридати, нудити») < нуда, нудити;
obydwaj < обидва;
ochajtnąć (розм. «впорядкувати») < охайний;
ochoczy («мисливський»; книжн. «охочий»), від ох(в)ота^[55];
oczajdusza (заст. «легковажна людина, яка любить розваги») < д.-рус. отъчаи-дꙋша, від виразу отъчаѧннаѧ дꙋша («непокірний дух»), звідки й укр. відчайдушний, відчайдух;
oczeret («куга») < очерет^[56];
odyniec («старий самець дикого кабана або бізона, який живе окремо від стада») < одинець, від один (пол. jeden);
ohyda < огида, від гидити;
opryszek («розбійник, бандит, злодій») < опришок^[57];
pachwina < пахвина;
pieczara < д.-рус. пєчєра;
płyta < плита < д.-рус. плита («камінь, цегла»);
pobratymiec, pobratymca < д.-пол. pobratym < побратим, якому відповідає д.-пол. pobracim;
pohaniec (заст. «мусульманин»; книжн. «аморальна людина») < поганець («негідник, мерзотник, лиходій»);
pokotem < покотом, від котити;
polubowny < полюбовний;
prowodyr («ватажок, призвідник») < проводир;
pustoszyć < пустошити, від [пустош] («пустиня») < сх. праслов. *pustošь;
rohatyna < рогатина;
spadź < [спадь] («падь на листях»);
step < степ^[58]^[59];
sztorc < сторч, від [сторча́ти] («стирчати»);
tatarak < [тата́рак] («лепеха звичайна»), від татари;
wertepy («вибоїста місцевість») < вертеп^[60] < д.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ^[61];
zbereźny (книжн. «сексуально одержимий», «розпусний, вульгарний») < д.-пол. bereźny < [бережний] («розташований на березі, скраю»).

Фонетичні українізми

Чимало українських слів праслов'янського походження потрапили до польської мови як фонетичні дублети або паралельні утворення. Через особливості історичного розвитку обох мов такі запозичення зберегли виразні східнослов'янські фонетичні риси (зокрема повноголосся та відсутність носових голосних):^[10]

bezhołowie («безладдя», про управління) < безголов'я; паралельне до пол. bezgłowie («ацефалія»);
czereda («юрба») < череда^[62]; питоме trzoda («група тварин, розведених для м'яса, вовни чи молока») < праслов. *čerda^[63];
czeremcha < черемха^[3]^[64]; витіснило д.-пол. trzemcha < праслов. *čermъха^[65];
czerep < череп^[3]^[66]; при д.-пол. trzop («шкаралуща, оболонка»; «глиняний горщик, старий черепок») < праслов. *čerp-^[67];
czereśnia^[3] < черешня^[68]; питоме [trześnia] < праслов. *čeršьnja (*čerša)^[69];
dereń < дерен^[70]; витіснило д.-пол. drzon < праслов. *d^ьr̥nъ, від derǫ, dьrati («дерти»)^[71];
druh (книжн. «друг»; канц. «скаут», «член добровільної пожежної бригади») < друг; витіснило д.-пол. drug; але може бути й запозиченням з чес. druh;
hodować («вирощувати»; «плекати»; «відрощувати»)^[72]; при д.-пол. godować («бути на весіллі, бенкетувати»; «відзначати свято»; «частувати») < праслов. *godovati^[73];
hołota^[3] («набрід, чернь»; заст. «біднота»)^[74]; питоме gołota («безземельна шляхта»), від goły («голий»)^[75];
huba («трутовик») < [губа] («губка, гриб») < д.-рус. гꙋба; витіснило д.-пол. gęba^[76]; але може бути й запозиченням з д.-чес. huba («гриб, губка»)^[77];
krynica (книжн. «джерело») < криниця; витіснило д.-пол. krzynica;
kniaź < д.-рус. кънѧзь^[78]; питоме ksiądz («католицький піп») < праслов. *kъnędzь («правитель, володар, князь»)^[79];
mołojec (книжн. «молодий козак, солдат»; розм. «молодий завзятий чоловік») < молодець^[80]; питоме [młodziec] («наречений на весіллі»; «пагін»)^[81];
niemowlę < немовля^[82]; витіснило д.-пол. niemowię < д.-чес. nemlúvě^[83];
odzież < одежа, одіж; при д.-пол. odziedza («покрив»; «оболонка, що вкриває щось на тілі») < праслов. *odedja («покрив»; «те, що слугує покривом»; «одяг, вбрання»);
pułk < д.-пол. połk < д.-рус. пълкъ («військо»; «загін, полк»; «воїнство»; «битва»; «війна, похід»; «стан, народ»; «частина»; «зібрання»); витіснило д.-пол. *pełk^[84] < праслов. *р^ъl̥kъ^[49]^[85];
sadyba (книжн. «будинок у глушині», «невелике поселення») < садиба; паралельне до пол. siedziba (книжн. «оселя»; «осідок, місцеперебування»);
sioło < село; витіснило д.-пол. *siodło^[3] < праслов. *sedlo («село, поселення, хутір»)^[86].

Інколи такі українізми вживаються як застарілі, книжні або рідкісні синоніми до звичайних польських слів: czerep — czaszka; krynica — źródło; sioło — wieś^[10].

Слова з інших мов, засвоєні за українського посередництва

За українського посередництва до польської мови потрапляли й запозичення з інших мов, насамперед тюркських:^[10]

ataman < отаман^[87] < крим. ataman («великий батько, найстарший»)^[88];
bajdak < байдак; вважається запозиченням з якоїсь східної мови^[89];
bałałajka < балалайка^[90] < рос. балалайка < [балаба́йка], що утворене з основ bal- + baj-^[91];
bohater («герой») < д.-пол. bohatyr^[3] < богатир < д.-рус. богатꙑрь, богатꙋръ < д.-тюрк. baγatur^[92]^[93];
borsuk < борсук^[94] < д.-рус. борсꙋкъ < д.-тюрк. borsuq^[95];
buhaj < бугай < ст.-тат. buγa («бик»);
buńczuk, buńczuczny («бундючний, пихатий») < бунчук, бунчучний < крим. bunçuq («черепашки, кульки, намисто на шиї коня»)^[96];
bury < бурий^[97] < д.-рус. буръ < тюрк. bur («рудий») < перс. bōr («рудий»; «лис»)^[98];
chata < хата; запозичене в давньоруські діалекти з пізньоскіфсько-сарматськ. *xata;
chusta < хуста < рум. fustă («спідниця»);
ciura (іст. «джура»; розм. «нездара, ґава») < джура < кипч. čora, cora («хлопець до коней»);
ćwikła («цвіклі») < [свекла, свікла] («буряк»; «бурякове бадилля»)^[99] < д.-рус. сеѵклъ < д.-грец. σεῦκλον^[100];
derka < дерга^[101] < джерга < тур. çerge («легкий намет»; «навіс на двох стовпах»); на українському ґрунті зблизилося з утвореннями від коренів der-, *d^ьrg- (дерю́га, де́рга́ти та ін.)^[102];
hałastra («галаслива юрба»; «збіговище») < [гала́стра, гала́йстра] («юрба, стовпище»)^[103] < [хала́стра] < можливо, грец. χαλάστρα («розлад», про плани, задуми і под. → «щось, приведене в безлад»); зазнало впливу [гала́й] («крикун, зірвиголова») чи [галайда́] («бродяга»)^[104];
haracz (розм. «несправедливо, примусово стягнута плата») < [гара́ч] < тур. haraç;
jar («ущелина») < яр < д.-тюрк. jar («яр, яруга»);
jasiek («маленька подушка») < ясик < тат. *yassık, yastık;
kajdany < кайдани^[105] < кримськотат. і тур. qaydani^[106] < араб. قيدان‎, трансліт. qaydāni, двоїна від qayd^[107];
kary («вороний», про коня) < карий < тур. kara («чорний»);
kobza < кобза^[108] < тур. kopuz («вид однострунної гітари»)^[109];
kociuba («хлібна лопата»; заст. «коцюба») < коцюба^[110] < тур. kösübe, від köse- («шарудіти в печі; у вогні»)^[111];
koczować < д.-рус. кочєвати < чагат. köčmäk;
kurhan («гробниця»; книжн. «пам'ятний насип») < курган^[112] < д.-рус. кꙋрганъ < полов. kurγan («твердиня, насипаний вал, фортеця»; «курган, висока могила»)^[113];
kutas (книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини, що нагадує пензлик»; вульг. «пеніс») < [кутас] («прикраса у вигляді китиці на одязі тощо») < тур. kutas («прикраса на голові»), kutaz («прикраса, яку навішують на шию коня»; «прикраса для голови»)^[114];
meczet («мечеть») < [мече́т] < тур. mescit < араб. مَسْجِد, трансліт. mazdžid («місце поклоніння»);
ramota («гумореска»; «низькопробний твір») < грамота^[115] < д.-рус. грамота < староцерк.-слов. грамота, грамата < грец. γράμματα («письмена»; «запис»; «документи»; «писемність»; «грамота»)^[116];
sahajdak, sajdak < сагайдак, сайдак < тур. sağdāk;
szypot (книжн. «водоспадний поріг», «бистрина») < [ши́піт]^[117] («швидкий потік»; «малий водоспад») < рум. șipot («джерело, жолобок біля джерела») < болг. шепот («шепіт»; «глухий неясний шум»), споріднене з укр. шепіт^[118];
tabun («велике стадо звірів»; «дуже велике число людей»; «велика кількість чого-небудь, що перебуває в русі») < табун < тат. tabun;
tapczan < тапчан^[119] < тюрк. tapčan («підвищення, трон»)^[120];
telega («віз»)^[121] < [телі́га] < д.-рус. тєлѣга < ст.-монг. tälägän, пов'язане з tele- («переносити, перевозити»)^[122];
temblak («пов'язка для підтримування хворої руки»; «темляк») < темляк < тат. tämlik («пояс, ремінь на шаблю»);
wataha < ватага < д.-рус. ватага («намет») < д.-чув. *våtaγ, uotaγ^[123].

Українізми у білоруській мові

Литовсько-руська доба

З XV століття у старобілоруській писемності чітко простежуються українські фонетичні впливи, що виявляються насамперед у сплутуванні и з ы (печаты, владыка), ѣ з и (видити, терпити). Такі описки характерні для пам'яток руської мови, створених на основі українських протографів, як-от «Четьї мінеї» 1489 року.^[124]

Внаслідок переміщення центру православної інтелектуальної культури з Вільни до Києва, вплив української мови посилювався протягом всього XVII століття. Це особливо помітно в пам'ятках, які виникли на південно-західних теренах сучасної Білорусі, що прилягають до українських земель. Прикладами такої взаємодії є Московський (біл.) список «Діаріуша» Афанасія Филиповича (1638—1648) і пізніший Мозирський список «Александрії» (1697), які демонструють інтенсивне збагачення місцевої лексики українськими елементами.^[124]

Зокрема, лексема певень ввійшла до білоруської мови саме в добу Великого князівства Литовського і поступово витіснила споконвічну назву пятух. Памво Беринда у своєму «Лексиконі» (1627) розмежовує ці назви територіально: «волынски пѣвень, литовски пѣтухъ», що вказує на проникнення слова з південних земель^[125]. Про запозичення також свідчить старобілоруський фрагмент 1592 року, що згадує «петуховъ певніовъ чотыры» (біл. петухоў пеўняў чатыры). Там слово певень ще виступає як уточнювальний додаток до питомої назви^[126].

Проникненню українізмів сприяли письменники, які походили з України. Наприклад, на білоруських землях Мелетій Смотрицький створив «Євангеліє учительне» (1616) і «Сказання похвальне» (1620). У деякі білоруські пам'ятки потрапляли слова з українською огласовкою (котрий, що, сокира — біл. каторы, што, сякера), а також лексичні та словотвірні українізми (бучный, зволокати, прохати, шадок — біл. раскошны, марудзіць, прасіць, нашчадак).^[124]

Нова літературна мова

На початку XX століття під українським впливом активно формувалася білоруська наукова термінологія. За українськими зразками створено низку суспільно-політичних (барацьба, барацьбі́т) і лінгвістичних термінів (дзеяслоў, дзеепрыметнік, займеннік, дзеепрыслоўе, чаргаванне)^[124]. Серед інших кальок цього періоду: абвестка (укр. оповістка)^[127]^[128], адлюстроўваць (укр. віддзеркалювати; можливо, пол. odzwiercadlać)^[129].

Лексичні українізми, пов'язані з позначенням специфічно українських (сучасних та історичних) реалій, зберігаються в перекладах з української мови. Наприклад, у перекладах творів Тараса Шевченка на білоруську мову Янки Купали трапляються українізми: байдак, байрак, гайдамак, кабзар тощо. Традиції української мови виявилися найбільш стійкими в білоруській народно-розмовній мові, особливо в південно-західному діалекті: доня — біл. дачка́, мірошнік^[130] — біл. мельнік, тавар^[131] («велика рогата худоба») — біл. быдла.^[124]

У певних випадках білоруські мовознавці заперечують факти запозичень з української мови^[128], посилаючись на лексичну та граматичну близькість обох мов, наявність спільної літературної спадщини й можливість незалежного виникнення лексем за ідентичними словотвірними моделями^[132]^[133]. Ірина Гапоненко, наприклад, не зараховує до українізмів слова, які влилися в білоруську мовну систему настільки органічно, що втратили виразні ознаки іншомовного походження^[134]. Схожа позиція притаманна й укладачам «Етимологічного словника білоруської мови», які нерідко розглядають такі слова як білорусько-українські ізолекси, апелюючи до їхньої фіксації в народних говорах. Водночас білоруська діалектологічна традиція зараховує до свого ареалу генетично українські говірки Західного Полісся^[135], що дозволяє класифікувати поширену там лексику як власну, а не як запозичену ззовні^[136].

Нижче подано перелік білоруських слів, що з'явилися або закріпилися в літературній мові під українським впливом:

абгаворваць, абгаварэ́нне^[137]^[138] < обговорювати, обгово́рення;
адраджэ́нне < відро́дження < пол. odrodzenie, що калькує фр. renaissance^[139];
апо́вед («оповідання») < о́повідь^[133]^[140];
апыну́цца < опинитися^[141];
атара < отара < крим. otar («паша»; «гурт овець»), або з північнокавказьких тюркських мов^[142]; можливе також російське посередництво^[143];
бадзёры^[144] < бадьорий, пов'язане з [ба́дьо́р] («спритність, жвавість»)^[145]; але може бути й запозиченням в українську мову з білоруської^[146];
бужаніна < буженина, від [буже́ний] («в'ялений»)^[147]^[148];
валынка < волинка; можливе російське посередництво^[149];
вышыванка^[132] < вишиванка, від вишивати;
галубцы < голубці; можливе російське посередництво^[150]^[151];
грамадзянін^[134] < громадянин, від громада;
гро́зьба^[152] < гро́зьба́^[153], від грозити(ся);
гурток^[134] («група людей, об'єднаних для спільної діяльності, спільних занять») < гурток;
дзейсны («дієвий, ефективний») < дійсний^{[к. 2]} < ст.-укр. *доистьныи, утворене з до + істний; могло бути зближене зі словом діяти^[155];
дзе́яч^[134]^{[к. 3]} < дія́ч, від діяти;
допіс < допис < чес. dopis^[139];
жыццяпі́с < життє́пис^[139];
заўсёднік < за́всі́дник^[133], від за́всі́ди;
земляробства < землеробство, що калькує рос. земледелие^[158];
змест^[134] < зміст, від ст.-укр. змѣщати («вміщувати»)^{[к. 4]};
зносіны^[134] < зносини;
з'ява («явище»; «ява») < з'ява^[160], від з'явитися;
кілі́м («вовняний безворсовий килим ручної роботи») < ки́лим^[161] < кримськотат. і тур. kilim < перс. گلیم‎, трансліт. kilim («невеликий килим»)^[162];
краўчык < кравчик^[163];
крымінальнік < кримінальник^[133], від кримінальний;
латынь < латинь < лат. latīna^[164];
лыч («свиняче рило»; «писок») < [лич] < праслов. *ličь^[165];
любо́шчы^[166] < лю́бощі^{[к. 5]};
лякарня < лікарня < чес. lékérna («аптека»)^[139];
марозіва^[132] < морозиво;
нагадаць^[134] (також: «пригадати») < нагадати^[169];
нагода^[134] < нагода^{[к. 6]};
надаслаць, даслаць^[134] < надіслати;
назаўжды́^[132] < наза́вжди́;
на́мітка < намі́тка, якому відповідає питоме намётка < праслов. *nametъka («накидка»)^[171];
напра́мак^[132] < на́прямок^[172];
напярэ́дадні^[134] < напередо́дні;
небакрай < небокрай, утворене з небо + край («кінець, межа»)^[173];
немаўля^{[к. 7]} < немовля; можливе польське посередництво^[83];
нізка^[134] («цикл мистецьких творів одного жанру») < низка, від низати;
паве́рх^[134] < по́верх;
падробка^[134] < підробка;
паланіна < полонина < праслов. *polnina^[174];
пастанова^[134] < постанова^{[к. 8]};
певень^[125] < ст.-укр. пѣвень, від праслов. *pěv‑ati («співати»)^[126];
пісьменнік^[134] < письменник, від письменний^{[к. 9]};
побыт < побут^[177];
правіна^[152] < провина;
прыкмеціць^[158], прыкмета^[134]^[132] < [прикме́тити, прикмі́тити], прикмета;
прыпыніць, спыніць < припинити, спинити^[141];
росквіт < розквіт; порівн. з питомим раскве́ціць, расквяці́ць («уквітчати, прикрасити»; «розцвітити»)^[178];
стэп < степ^[179]^[180];
сумніўны^[132]^{[к. 10]} < сумнівний;
сутнасць < сутність, від сутній; калька з рос. сущность^[183];
хлебароб^[134], хлебаробства^[158] < хлібороб, хліборобство;
хмарачос < хмарочос, що калькує нім. Wolkenkratzer^[184];
худоба^[124] < худоба, від худий^{[к. 11]};
чыта́нка < чи́танка < чес. čítanka^[139];
чытач^[134] < читач, від читати;
шкаляр^[134] < школяр < пол. szkolarz < лат. scholāris («учень»)^[186].

Більшість запозичень з української мови стали в білоруській мові основними назвами предметів та явищ. Водночас деякі українізми вживаються як дублети (назаўжды́ — назаўсёды; прыкмета — прымета; сумніўны — сумнеўны) або як часткові синоніми до загальноприйнятих білоруських слів (абгаварэ́нне — абмеркаванне; апыну́цца — аказацца; грозьба — пагроза; нагадаць — напомніць; надаслаць — прыслаць; на́мітка — намётка; побыт — быт; правіна — правіннасць; худоба — жывёла; шкаляр — школьнік). Інші українські запозичення співіснують у білоруській мові поряд з росіянізмами (лякарня — бальніца; марозіва — марожанае; хмарачос — небаскроб) і полонізмами (аповед — апавяданне; латынь — лаціна; напра́мак — кірунак^{[к. 12]}).^[187]^[188]

У сучасній білоруській мові, особливо в мистецькій публіцистиці, літературознавстві та поезії, досить часто вживаються слова, відсутні в нормативних словниках. Білоруський мовознавець Петро Садовський називає їх «словами-привидами»^[189]. Серед них такі українізми: адрэса^[132], бескаштоўны^[188], вызвольны^[133], кнігар^[133], напрыканцы^[132], распаве́сці^[132]^[133], расповед^[133] (або роспавед^[140]), спаруда^[132]^[187], суворы^[187]. Під впливом української мови білоруські слова можуть змінювати значення, наприклад: прыгадваць («вважати» → «пригадувати»), прыдбаць («нажити», «здобути» → «купити»)^[132].

Певні українізми не ввійшли до літературної норми і збереглися лише в творах деяких письменників, як-от у «нашенивських» класиків (будзь ласка, вагітная, сумні́ў), Володимира Короткевича (выстачаць, краяць, піхвы, повень, разважацца, сяйва)^[132]. Водночас декотрі слова стали архаїзмами (асобнасць, жале́зніца).^[158]^[187]

Серед іншого слід виділити так звані «мандрівні запозичення», що виникли в певній мові й згодом мігрували європейським ареалом. Такі лексеми часто класифікують як кальки або перехідне явище між власне запозиченням і калькою: адраджэ́нне, допіс, жыццяпі́с, лякарня, чыта́нка^[139]. Крім цього, за українського посередництва в білоруську мову потрапили слова: атара, кілі́м, латынь, шкаляр.

Особливої уваги потребує біл. бадзёры, що його часто розглядають як можливе джерело слова бадьорий^[190]. Тим не менш, у сучасній білорусистиці існує твердження, що бадзёры — це українізм у складі лексичної системи білоруської мови^[144]. Вважається, що першим цю думку висловив ще в 1925 році один з основоположників сучасної білоруської літературної мови Степан Некрашевич^[145]. Натомість укр. бадьорий може бути пов'язане з діалектним ба́дьо́р («спритність, жвавість»), що походить від рос. бадёр, засвідченого в південних говорах^[191].

Українізми в російській мові

Масове проникнення українізмів у російську мову почалося після Переяславської угоди 1654 року і супроводжувалося сильним впливом староукраїнської, а саме церковнокнижної, світсько-ділової та художньої мови на російську літературну мову^[192]. Вплив української мови в XVII—XVIII століттях здійснювався не тільки в межах звичайних міжмовних контактів, а й у руслі загальнокультурного українсько-білоруського впливу на культуру й мову Московської держави^[193]. З другої половини XVII століття Україна, як і Білорусь, була посередницею між Москвою та Західною Європою, що було обумовлене ранішими процесами європеїзації серед української шляхти та тривалим впливом польсько-латинської культури на українських землях^[192]. Зі староукраїнської книжності до російської мови потрапили такі слова як: байка, беспечный, битва, важный, ведомость, властный, вторгаться, вызволить, государство, граница, грубиян, добровольный, доскональный, доход, духовенство, если, зависеть, заседать, мужчина, одержать, окоп, особа, отчизна, отщепенец, повинность, подданный, право, присяга, причина, склонность, смертельный, справедливый, стараться, тревога, шкура тощо.

Староукраїнський вплив спричинив зміни російських ортоепічних норм^[194]:

наголос в іменах Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор, Михаи́л, Самуи́л і т. д. замість колишніх Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р, Миха́ил, Саму́ил; цей наголос, зі свого боку, відображає другий південнослов'янський (балканський) вплив, який сильніше закріпився в Русі Західній, ніж у Східній;
нейотована вимова [е] на початку слів, запозичених до XVIII століття (насамперед церковних термінів, що увійшли в російську мову через церковнослов'янську);
руйнування акцентних груп з перетяганням наголосу на проклітики: во и́мя, на го́ру, по чи́ну і т. д. замість колишніх во́ имя, на́ гору, по́ чину.

Серед пізніших впливів:

штучне читання літери «ѣ» як [і] (замість дифтонга [je] або, рідше, «[е]»)^[195] у російській поетичній мові XVII—XVIII століть, в тому числі й у староросійських авторів^[194];
зближення звуків [і] і [ы] в поезії XVII—XIX століть: рими кудри — пудры, жизни — отчизны^[196].

Українські екзотизми в російській мові

У сучасній російській мові найвідомішу групу українських запозичень становлять етнографізми та екзотизми. Це в основному назви суто українських реалій, як-от:

національні страви та напої: варенуха^[197], галушки^[198]^[193]^[199]^[200]^[201]^[202]^[203], гречаники^[204], деруны^[199]^[202], кныш^[197], кулеш^[197] (кулиш^[202]), паляница^[197], спотыкач^[199], узвар^[197];
національне вбрання та зачіски: вышиванка^[202]^[205], жупан^[201]^[206], запаска^[207], кептарь^[205], оселедец^[197]^[203], очипок^[203], плахта^[197], свита^[197], свитка^[193]^[206], чёботы (чоботы)^[202]^[199], черевики^[199], черевички^[199], чуприна^[206], шаровары^[199];
історичні поняття: атаман^[208], батька (про отамана)^[193], булава^[209]^[193]^[197], бунчук^[197], гайдамаки^[210]^[193]^[202], курень^[202]^[205], сердюки^[1], универсал^[193], чумак^[193], шинкарь^[193], шинок^[193];
грошові одиниці: гривна^[211]^[212]^[199]^[202]^[205], карбованец^[193]^[202]^[205];
народні танці: гопак^[202]^[205]^[211]^[199]^[213]^[206], горлица^[204], казачок^[199];
поняття, пов'язані з музикою: бандура^[202]^[205]^[197]^[199]^[206], бандурист^[197], дума^[214]^[193], кобза^[202]^[205]^[197]^[199], кобзарь^[202]^[197], лирник^[197], сопелка^[197] (сопилка^[206]), трембита^[193];
народні звичаї та предмети побуту: дидух, коляда^[197], крашанка^[197], макитра^[197], писанка^[197], рушник^[206], староста і сват (назви ролі у весільному обряді)^[197];
інші: бойко^[215], гуцулы^[216], полонина^[193], суржик^[193], хата^[193]^[199]^[217], шлях^[193].

Серед інших екзотизмів такі, що вживаються для надання поняттю певного емоційного відтінку чи місцевого колориту на тлі питомих російських слів: «дивчина»^[202]^[205]^[199]^[206] (рос. девушка), «жинка»^[202]^[203] (рос. жена), «горелка, горилка»^[193]^[199]^[211]^[202]^[1] (рос. водка), «парубок»^[202]^[205]^[217] (рос. парень), «гарно»^[199] (рос. хорошо), «сидайте»^[199] (рос. садитесь), «геть»^[199] (рос. прочь, вон), «бувай»^[199] (рос. бывай) тощо. Такі слова не є справжніми запозиченнями, бо вживаються тільки в контексті української культури й побуту, або щоб надати персонажеві певного мовного колориту. В текстах вони часто супроводжуються поясненнями або тлумачаться виносками.

Українізми в російській літературній мові

Проте існують українізми, що вийшли за межі української культури та функціонують у російській літературній мові повноцінно. Передовсім це назви страв і напоїв, що їх росіяни запозичили з української кухні (борщ, бублик, буженина, вареники, голубцы, коржик, пампушка, ряженка). Деякі слова були запроваджені в російську літературу письменниками українського походження (балка, голодранец, детвора, задрипанный, недотёпа, пасечник, цуцик). Окремо слід виділити українізми, що ввійшли до російської мови за радянських часів (аж, биндюжник, дошколята, доярка, житница, настрой, сырок, хлебороб).

Слова зі списку нижче дібрано згідно з «Великим тлумачним словником російської мови» (за загальною редакцією Кузнецова С. А.)^[218]:

аж^[202] < аж < праслов. *aže («а ось»; «до того часу, доки»; «щойно»)^[219];
байка^[220] («баєчка»; «вигадка, небилиця») < ст.-укр. байка («вигадка») < праслов. *bajьka, від *bajati («баяти»)^[221];
балка^[222] («довгий та широкий яр, зазвичай зарослий травою, чагарником»; «видолинок») < балка, не зовсім ясного походження^[223];
бедолага < бідолага, від біда^[224]^[225];
биндюжник (у старовину в Одесі та деяких південних містах Російської імперії: «портовий вантажник», «ломовий візник»; розм. «кремезний, дорідний чоловік») < бендюжник, биндюжник, від бендюги, биндюги^[226] < пол. binduga («прибережний пліт у гавані»; «сплав дерева»; «склад дерева для сплаву») < winduga, від нім. Winde («коловорот, лебідка, домкрат»)^[227];
бо́нда́рь^[202]^[203] < бо́ндар < ст.-укр. боднаръ, від бодня^[228];
борщ^[193]^[202]^[211]^[201]^[229]^[199] < борщ < праслов. *b^ъrščь («борщівник») < *b^ъrstjь^[230]^[231];
бублик^[201]^[211]^[199]^[197]^[203]^[205] («товстий м'який бублик») < бублик < праслов. *bǫbъlь, від *bǫb-a («буба»)^[232]^[233];
буженина < буженина, від [буже́ний] («в'ялений») < [буди́ти] («ву́дити, коптити») < *о-будити < праслов. *ob-vǫditi («обкоптити»)^[148];
бурьян^[199] («високостеблові бур'яни») < бур'ян^[234], не зовсім ясного походження;
вареники^[193]^[202]^[199] < вареники, від варений^[235];
вертеп^[197]^[220] («старовинний пересувний ляльковий театр для вистав на біблійні і комічні сюжети») < вертеп < церк.-слов. і д.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ («печера»)^[236];
верховодить < верховодити < [верхводи́ти] < ст.-укр. вєрхъ водити^[237];
волынка, волынщик < волинка, волинщик, від назви землі Волинь, звідки поширився музичний інструмент^[149];
голодранец^[217] < голодранець, від голий-драний («дуже бідний»)^[238];
голубцы^[197] < голубці, від голуб^[151];
государь («монарх»), государство («держава») < ст.-укр. господарь, що калькує лат. dominus; господарьство, що є калькою з пол. państwo, яке, в свою чергу, калькує лат. dominium, dominatio^[239]^[240];
девчата^[193]^[202]^[217], девчачий < дівчата, дівчачий < праслов. *děvъčęta, *děvъčęt-jь^[241];
делянка^[202]^[205]^[217] («ділянка землі для обробки, забудови»; «ділянка лісу під зруб») < ділянка, від ділити;
детвора^[193]^[202]^[205] < дітвора < східне діал. праслов. *dětvora, від *dětva («дітва»)^[242];
дошколята^[202] < дошкільнята^[1];
доярка^[193]^[202]^[205]^[217] < доярка, від доїти, або діал. пол. dojarka^[243];
житница^[202]^[205] < житниця;
забияка < забіяка, від забій, або пол. zabijaka, що утворене від zabijać («вбивати»)^[244];
задрипанный < задріпаний, задрипаний, від праслов. *dripati («рвати»)^[245];
запáл^[1]^[202]^[217] < зáпал;
заседать < ст.-укр. засѣдати («засідати, колективно обговорювати які-небудь питання»; «обіймати посаду»; «забирати, захоплювати»), утворене з за + сідати; можливий вплив лат. assidēre («сидіти поряд»)^[246];
ихний^[247] < їхній;
каганец^[203] < каганець, від праслов. *kaganъ («залізний чи дротяний кошик для світла або для одягання тваринам на морду»)^[248];
козырь < козир^[249], не зовсім ясного походження^[250]^[249]^[251];
корж^[202] («корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва»), коржик^[205] < корж, коржик^{[к. 13]}, не зовсім ясного походження;
коры́сть («вигода, прибуток»; «корисливість»), корыстный («корисливий»)^[253] < ко́ри́сть, корисний < д.-рус. користь («здобич»); замість очікуваного *користь^[254];
косовица^[193]^[202]^[205] < косовиця, від косити;
кравчик < кравчик, пов'язане з кравець^[163];
лодырь < [ло́дар] («ледар»; «бродяга»), що є результатом контамінації [леда́й, леда́ка] і [лотр] («негідник, розбійник, грабіжник»)^[255];
местечко^[193] («велике поселення міського типу в Україні, Білорусі та на півдні Росії»), местечковый («провінційний») < містечко, містечковий^[256];
найми́т^[211]^[212] < на́ймит, від наймати;
настрóй^[202] («вдатний настрій, намір зробити щось корисне») < нáстрій, від настроїти^[1];
начеку́ < на чеку, від чекати^[257];
недотёпа < недотепа^[258], від недотепний, дотепа^[259] < праслов. dotьрьnъ («дотичний, вникливий»)^[260];
очиток^[261] < очиток < [очисток], від очистити^[262];
пасека^[202], пасечник^[203] < пасіка, пасічник < праслов. *pasěka, від *posěkti («посікти»)^[263];
пасюк («пацюк сірий») < пацюк (первісно: «порося»)^[264], від звуконаслідувального вигуку паць^[265];
пацан < пацан, що пов'язане з пацюк^[266]^[267];
писарь < ст.-укр. писарь, від писати^[268]^[269];
повинность^[193] («обов'язок населення перед державою або суспільством»; розм. «покладений на кого-небудь обов'язок, який необхідно виконати») < ст.-укр. повинность («обов'язок»);
помазок^[197] < помазок, від помазати;
порожняк^[202]^[205] («транспорт, що йде порожній, без вантажу») < порожняк, від порожній;
примак^[197] («чоловік, прийнятий у дім дружини») < приймак, від приймати;
притулиться^[199] < притулитися;
раззява^[193] < роззява, від роззявити;
ряженка < *ряженка («ряжанка»), пов'язане з [ряди́ти] («приправляти»)^[270];
стерня^[202] < стерня < праслов. *st^ьr̥nь («стерня»; «солома»);
сырник < сирник, від сир^[271];
сырок («сиркова маса, розфасована у вигляді брусків») < сирок^[272];
тикáть^[199] < тікати < праслов. *těkati, ітератив до *tekti («бігти, текти»)^[273];
хлебороб^[199]^[193]^[274]^[211]^[202]^[205]^[212] < хлібороб^{[к. 14]};
цуцик^[202]^[205]^[217] («дуже молода, недосвідчена людина») < цуцик, від звуконаслідувального вигуку цу-цу́ (цю-цю́)^[275];
червонец^[202] < червінець, від червоний < пол. czerwony złoty («червоний злотий»)^[276].

Серед іншого, Галина Їжакевич відносить до українізмів такі слова російської літературної мови як: баламутить, дознаться, кордон, закордонный, недобитки, побратимы, повстанцы, родичи, скарб, чуб, ярмо^[217];
Святослав Караванський: очевидно, обуза, повстанец, шкварка^[277];
Борис Антоненко-Давидович: неполадки, чрезвычайный^[278].
Іноді до українізмів зараховують слова спірного походження: будоражить^{[к. 15]}, мурашки^{[к. 16]}, позавчера^{[к. 17]}.

Доволі неоднозначним з погляду походження є рос. можно («можливо»; «дозволено»). Хоча російська мовознавча традиція відносить це слово до питомих^{[к. 18]}, Олександр Шапошніков зазначає, що в російських словниках воно фіксується лише з 1704 року^[290]. Водночас якщо в білоруських джерелах біл. можна розглядається як похідне утворення від можны^[291] (ст.-укр. можный, що його в частині значень тлумачать як запозичення з д.-пол. możny^[292]), то укр. можна відбиває польську форму można, яка виникла внаслідок еліпсису виразу jest rzecz można («є річ можлива»)^[293]^[294]. До того ж у сучасній білоруській мові збереглося питоме не́льга («не можна»)^{[к. 19]}.

Чимало українізмів побутують у російській мові поряд з питомими синонімами: бедолага — бедняга; бо́нда́рь — бочар; забияка — задира; пасечник — пчеловод; раззява — разиня. Деякі з них навіть домінують: байка — побасёнка; начеку — настороже́; пасека — пче́льник; стерня — жнивьё; сырник — творожник; хлебороб — хлебопашец^[218].

Часом слова українського походження посідають у літературній мові місце розмовних синонімів до стилістично нейтральних російських слів: аж — даже; девчата — девушки; дошколята — дошкольники; запа́л — задор, пыл; ихний — их; лодырь — лентяй; настрой — настроенность; тика́ть — убегать; хлопец — парень^[218].

Крім того, російська мова запозичила з української:

синтаксичні конструкції, іноді з іронічним відтінком: богатый на урожай («багатий на врожай») — рос. богатый урожаем; подбивать итоги («підбивати підсумки») — рос. подводить итоги; собрали аж три рубля («зібрали аж три карбованці») — рос. собрали целых три рубля; на Украине (аналогічно вживанню на з назвами регіонів в українській мові)^[298]^[299] тощо;
словотворні моделі: назви місцевостей на -щина (Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина); назви професій на -роб (хлопкороб);
імена та зменшувально-пестливі форми: «Олеся» (первісно — українська пестлива форма імені Олександра), «Петро» (рос. Пётр), «Оксана» (витіснило рос. Аксинья у XX столітті) — український варіант більш не сприймається росіянами як форма імені Ксенія, а вживається як самостійне ім'я; «Маруся» (рос. Маша), «Ванькó» (рос. Вáнька), «Наталочка» (рос. Наташенька);
сталі вирази: пан или пропал («пан або пропав»); язык до Киева доведёт («язик до Києва доведе»); прошёл Крым и Рим («пройти Крим і Рим і мідні труби»); брать за шкирку («брати за шкірку»); с гаком («з гаком»); дать дуба («дати дуба»); не говори гоп, пока не перепрыгнешь («не кажи гоп, поки не перескочиш»); не лезь поперёд батьки в пекло («не лізь поперед батька в пекло») тощо^[193].

Слова з інших мов, засвоєні за українського посередництва

У різні історичні періоди через українську мову до російської літературної мови ввійшли слова з інших мов:

Польська

барвинок^[199]^[202] < барвінок < пол. barwinek < чес. barvínek < нім. Bärwinkel (буквально — «ведмежий куток»)^[300];
беспечный («безтурботний»; «недбалий») < ст.-укр. бєзпєчный («безпечний, спокійний»; «безтурботний»; «сміливий»; «зухвалий») < д.-пол. bezpieczny («надійний»; «спокійний»; «переконаний»)^[301];
битва < ст.-укр. битва < д.-пол. bitwa, д.-чес. bitva (обидва: «бій», «дуель»), кальки з сер.-лат. batalia^[302];
бричка < бричка < пол. bryczka («легкий напівкритий візок») < нім. Birutsche < італ. biròccio («двоколка») < лат. birota^[303];
будка < ст.-укр. бꙋда < д.-пол. buda («хижа, курінь, будиночок») < сер.-в.-нім. buode (būde) («хижа, курінь, шатро»)^[304];
важный < ст.-укр. важный («дійсний, значущий, вартий») < д.-пол. ważny, від waga («вага»)^[305];
ве́домость < ст.-укр. вѣдомость («сповіщення, твердження») < д.-пол. wiadomość («звістки, відо́мості»), від wiadomy («відомий»)^[306];
вирши^[193] («старовинні російські і українські силабічні вірші»; ірон. «погані вірші») < ст.-укр. вірша («староукраїнський жанр поетичного твору») < пол. wiersz («рядок, вірш») < лат. versus («лінія, риска, рядок, рядок вірша»)^[307]^[308];
властный («владний») < ст.-укр. властныи («власний») < пол. własny < д.-чес. vlastní; зазнало зближення з рос. і церк.-слов. власть («влада»)^[309];
вторгаться < ст.-укр. вторгнꙋти, ꙋторгнꙋти < д.-пол. wtargnąć («увірватися силою, напасти»)^[310];
вызволить < ст.-укр. вызволити («виручити, врятувати, надати свободу») < д.-пол. wyzwolić^[311];
гарцевать < ст.-укр. гарцовати < д.-пол. harcować < д.-чес. harcovati («робити набіг»; «нападати»), від harc («бій»; «сутичка») < угор. harc («бій»; «боротьба»)^[312];
гвалт^[220] < ст.-укр. кгвалтъ («насильство, розбійницький напад») < пол. gwałt («насильство») < сер.-в.-нім. gewalt («насильство, сила»; «влада»; «багато»)^[313];
гонор < ст.-укр. гоноръ («честь, гідність») < д.-пол. honor («честь, гордість»; «повага») < лат. honor («честь, шана»)^[314];
граница («рубіж») < ст.-укр. граница < д.-пол. granica^[315];
грош < ст.-укр. грошъ («дрібна монета») < д.-пол. grosz («срібна монета різної вартості й ваги») < сер.-в.-нім. gros(e) < фр. gros < лат. denārius grossus (буквально: «товстий динарій»)^[316];
грубиян < ст.-укр. грꙋбиꙗнъ < старе пол. grubijan < д.-пол. grobian, grobijan < нім. Grobian, від grob («грубий, невихований»)^[317];
добровольный < ст.-укр. добровольный < д.-пол. dobrowolny; ймовірно, калька нім. gutwillig^[318];
доскональный («докладний, ретельний, ґрунтовний») < ст.-укр. досконалый («довершений») < д.-пол. doskonały, від doskonać się («дійти до досконалості»)^[319];
доход < ст.-укр. доходъ < д.-пол. dochod^[268]^[269];
духовенство < ст.-укр. дꙋховєнство («духовна верства»; «духовний сан») < д.-пол. duchowieństwo («духівництво»; «духовний сан, статус»; «духовні цінності, чесноти»)^[320];
если («якщо») < ст.-укр. єсли, єсьли, єстли < д.-пол. jestli, jesli^[321];
завзятый^[217] («який кохається в чомусь»; «справжній») < завзятий < пол. zawzięty, від zawziąć się («затятися»)^[322]^[323]^[324];
зависеть («залежати») < ст.-укр. зависнꙋти («стати залежним») < д.-пол. zawisnąć, що є півкалькою з нім. abhängen чи фр. dépendre^[325];
за́мок < ст.-укр. замокъ < д.-пол. zamek^[326];
запа́льчивый^[217] («запальний, гарячий») < [запальчи́вий]^[327] < пол. zapalczywy («легкозаймистий»; «запальний, гарячий»)^[328];
интермедия^[193] < інтермедія < пол. intermedium < лат. intermedium («те, що знаходиться в середині»; «середнє»)^[329];
кат^[211]^[212] < кат < пол. kat^[330]; застаріле, частіше вживається питоме палáч;
корона < корона < пол. korona < лат. corōna («вінок»)^[331];
ломонос < ломиніс < пол. łominos; припускається також калькування українського слова з польської мови^[332];
малевать^[193] («мазюкати, базграти») < малювати < пол. malować < нім. malen^[333];
маля́р^[202]^[205]^[212] («робітник, що займається фарбуванням будов, стін, приміщень»; зневажл. «мазій») < маляр < пол. malarz < нім. Maler^[334];
миля < ст.-укр. милѧ < д.-пол. mila < сер.-в.-нім. mila < лат. milia passuum («тисяча кроків»)^[269];
молчком < мовчком < пол. milczkiem^[335]^[336];
мордовать^[217] < мордувати < пол. mordować («убивати»; «втомлювати»; «мучити») < нім. morden («убивати»)^[337];
мужчина («чоловік») < ст.-укр. мꙋжъчина^[338] < д.-пол. mężczyna^[339];
муровать < ст.-укр. мꙋровати < д.-пол. murować, від mur («стіна, мур»)^[269];
нары («нари») < ма́ри («ноші для перенесення мерців») < пол. mary < чес. mary^{[к. 20]} < нім. Bahre («мари»; «труна»)^[341];
никчёмный < нікчемний < пол. nikczemny («негідний, низький, підлий»)^[342];
одержáть^{[к. 21]} < ст.-укр. одєржати^{[к. 22]} < д.-пол. odzierżać, що є півкалькою з лат. obtineo^[343];
окоп, окопаться < ст.-укр. окопъ, окопатисѧ < д.-пол. okop, okopać się^[345];
особа («можновладна, впливова особа»; «особа жіночої статі») < ст.-укр. особа < д.-пол. osoba^[346];
отчизна < ст.-укр. отчизна^[347] < д.-пол. ojczyzna^[348] < праслов. *otьčina («спадщина батька, вотчина»)^[349]^{[к. 23]};
отщепенец («відступник»; розм. «той, хто відділився, відстав від загальної групи») < ст.-укр. одщєпєнєцъ < д.-пол. odszczepieniec^[268]^[269]^[351];
пампушка^[202]^[205]^[199] < пампушка, пампуха < пол. pampuch < нім. Pfannkuchen («оладок, млинець»)^[352];
пан < ст.-укр. панъ < д.-пол. pan^[269];
пекло^[217] («сильний вогонь, жар»; «сильна спека»; «місце, де відбувається завзятий бій») < пекло < пол. piekło < д.-чес. peklo, що калькує сер.-в.-нім. pech («смола» і «пекло»)^[353];
повидло < повидло < пол. powidło, powidła < чес. povidlo, povidla, povidli («тягнуче вариво»)^[354];
по́дданный < ст.-укр. подданыи < д.-пол. poddany, що калькує лат. subditus^[268]^[269];
поляк, польский < ст.-укр. полѧкъ, польский < д.-пол. polak, polski; витіснило старі лях, лядский < д.-рус. лѧхъ, лѧдьскꙑи^[268]^[269];
право < ст.-укр. право < д.-пол. prawo, що калькує нім. Recht^[269];
присяга, присягать < ст.-укр. присѧга, присѧгати < д.-пол. przysięga, przysięgać^[268]^[269];
причина < ст.-укр. причина < д.-пол. przyczyna^[355], від przyczynić («зробити»)^[356]; припускається також калькування українського слова з пол. przyczyna, а далі чес. příčina^[357];
сбруя < збруя < пол. zbroja («зброя, обладунок»)^[358];
склеп < склеп < пол. sklep («склепіння, підвал, склеп, крамниця»)^[359];
склонность < ст.-укр. склонность («схильність») < д.-пол. skłonność, що калькує лат. inclinatio^[360];
смак («приємне смакове відчуття, задоволення від їди»), смáчный («соковитий або рясно присмачений чимось»; «апетитний»)^[193] < смак, смачни́й < пол. smak, smaczny < д.-в.-нім. smac^[361];
смертельный < ст.-укр. смєртєльный < д.-пол. śmiertelny < д.-чес. smrte(d)lný^[362];
справедливый < ст.-укр. справєдливыи < д.-пол. sprawiedliwy < д.-чес. spravedlivý (також: «правильний»; «правдивий»; «пристойний»; «побожний»)^[269];
стараться < ст.-укр. старати сѧ < д.-пол. starać się («турбуватися»; «докладати зусиль») < д.-чес. starati se («турбуватися»)^[363];
табор < ст.-укр. таборъ («валка, табір») < д.-пол. tabor < д.-чес. tábor^{[к. 24]}^[365]^[366];
тревога^{[к. 25]} < ст.-укр. тривога, трєвога, трывога^[368] < д.-пол. trwoga («почуття занепокоєння»; «сполох, страх»; «розбрат»; «небезпека»), від праслов. *trъvati, або *tu̯ьrati («тривати»; «терпіти»)^[369]; але може бути й питомим, успадкованим з праслов. *trьvoga^[370];
турецкий < ст.-укр. тꙋрєцкий < д.-пол. turecki^[371]; витіснило старе ту́рский (турско́й)^[268]^[269];
хлопец^[202]^[217] < хлопець < пол. chłopiec^[372];
шкода^[217] («витівка, пустощі (зазвичай злі, шкідливі)»; «пустун») < ст.-укр. шкота, щкота, шкода < д.-пол. szkoda < д.-в.-нім. scado^[268]^[269];
школяр^[1]^[202]^[205] (заст. «школяр»; розм. «який починає освоювати щось, недосвідчений») < школяр < пол. szkolarz < лат. scholāris («учень»)^[186];
шкура < ст.-укр. шкꙋра («шкура»; «шкіра»; «життя, існування»)^[373] < skóra («шкіра»; «шкура»; «лушпиння»; д.-пол. «кора») < праслов. *skora; витіснило питоме скорá^[374]; порівн. рос. скорня́к («кушнір»)^[375]^[376].

Західноєвропейські

бестия («крутій, пройдисвіт») < бестія < лат. bestia («хижий звір»; «дурень»)^[377]; з жаргону семінаристів^[378];
латынь < латинь < лат. latīna^[164];
лира^[197] < ліра < нім. Lyra, або італ. lira < грец. λύρα^[379];
цигарка^[217] («самокрутка, яку вживають замість папіроси») < цигарка < нім. Zigarre («сигара») < фр. cigare < ісп. cigarro, утворене від слова з мови мая siqar («курити скручене листя»)^[380].

Тюркські

айва^[222] < айва < крим. ayva^[381];
дымка («легка, схожа на дим поволока, що скрадає обриси чого-небудь»; «те, що затьмарює думку, свідомість, погляд тощо»; «ледь вловимий прояв якого-небудь настрою, стану, який заступає щось інше»; «старовинна легка прозора тканина») < [ди́ма] («смугастий серпанок»)^[382] < тур. dimi («бумазея»; «візерунчаста тканина») < грец. δίμιτος, δίμιτον, що утворене з δι- («дво-») + μίτος («нитка»)^[383];
кабачок^[384] < кабачок, кабак < тур. kabak («гарбуз»)^[385]^[386];
куркуль^[193]^[202] («жадібна, скупа людина») < куркуль < тур. korkulu («той, що вселяє страх»; «страшний»; «небезпечний»)^[387];
отара^[197] («великий гурт овець») < отара < крим. otar («паша»; «гурт овець»), або з північнокавказьких тюркських мов^[142]^[143];
торба^[197]^[193]^[199]^[217] < торба < крим. torba («мішок»);
янычар < яничар < тур. jäničäri («нова армія»)^[388].

Інші

брынза^[202] < бринза < рум. brânză^[389]^[390];
левада^[202]^[211] < левада < грец. λιβάδιον («лука, зрошена рівнина»)^[391];
скирд, скирда́ < ски́рта < лит. stìrta («стіг сіна»), латис. stir̃ta («оборіг»)^[392];
хутор^[202]^[217] < хутір < угор. határ («кордон, межа»), або д.-в.-нім. huntari («округа»; «село»; «район»)^[393].

Фальшиві друзі перекладача

У деяких випадках слова українського походження вживаються у російській мові в більш специфічному значенні на тлі своїх російських відповідників. Такі українізми можна віднести до фальшивих друзів перекладача.


Російський українізм	Значення українізму^[218]	Українське слово^[394]^[395]	Російський переклад^[218]
байка	баєчка; вигадка, небилиця	байка	басня
беспечный	безтурботний; недбалий	безпечний	безопасный
бублик	товстий м'який бублик	бублик	баранка
бурьян	високостеблові бур'яни	бур'ян	сорняк
вирши	старовинні російські і українські силабічні вірші; ірон. погані вірші	вірші	стихи
делянка	ділянка землі для обробки, забудови; ділянка лісу під зруб	ділянка	участок
корж	корж, що використовується для виготовлення тортів, або як солодка страва	корж	лепёшка
корысть	вигода, прибуток; корисливість	користь	польза, выгода
малевать	погано, невміло малювати	малювати	писать, рисовать
настрой	вдатний настрій, намір зробити щось корисне	настрій	настроение
одержать	здобути, вибороти	одержати	получить
особа	можновладна, впливова особа; особа жіночої статі	особа	лицо
пасюк	пацюк сірий	пацюк	крыса
сырок	сиркова маса, розфасована у вигляді брусків	сирок	творожок

Українізми поза літературною мовою

Запозичення з української мови широко представлені в російському просторіччі: балакать^[197]^[217], брехать^[217]^[247], брехня^[199]^[247], бугай^[199]^[217] («дорідний, сильний чоловік»), бурак^[199], гадюшник^[396] («ворожий колектив»), глечик^[197], гребля^[202] («насип, влаштований на топкому місці або для загати»), домовина^[203], драпать^[397] («спішно відступати, тікати»), дуля^[206], жито^[202]^[205], жменя^[202], жниво^[197], журиться^[197], клуня^[202], криница^[217], кузня^[217], люлька^[197]^[206] («коротка люлька для куріння тютюну»), магарыч^[199], мара^[197], замордованный^[217], надыбать^[199]^[247], нехай^[398]^[202]^[222]^[247], обдурить^[217]^[247], обрыднуть^[222], подволок^[197], рогач^[197], рыпаться^[193], ставок^[202], стрекаться^[197], указивка^[199], харчи^[199], цуцик^[202]^[205]^[217]^[247] («песик»), чувал^[202]^[205], чухаться^[247] («баритися, зволікати»), шкандыбать^[193], шматок^[217], шука́ть^[193]^[199].

Присутня українська лексика і в жаргонній мові. Так українізмами вважаються такі російські жаргонізми, як халява («щось дармове»), забивать баки, гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файный, файка, а також гнобить, дерибанить, хабар^[206] тощо. Вплив українського синтаксису убачають у зворотах до лампочки («байдуже»), до хауза («додому») та інших^[399].

Наприкінці XX — початку XXI століття у російську мову ввійшли такі слова, як ганьба, заробитчанин («трудовий мігрант з України»), зрада, майдан («стихійні заворушення, протести»), мова («українська мова»), Незалежная (Незалежна^[202] — «Україна, що стала незалежною»), перемога, помаранчевый, рада, самостийный^[211]^[193] («безладний, схильний до анархії»), самостийность, свидомый («патріотично настроєний українець»), свидомость («націоналізм, негативне ставлення до Росії, росіян»), а також незалежность, щирый тощо^[199]. Подібні «українізми» не є запозиченнями як такими. Це теж екзотизми, які російськомовні уживають у мовленні про українські реалії, часто в іронічному або зневажливому тоні.

Чимало українізмів можна знайти в діалектах російської мови: аркуш, баньки, бачить, безглуздый, бикус, брыдкий, веселка, вибжа, вид, гаман, гасать, гук, дижа, дробушки (дрибушки^[203]), драбина, дрюк, дыхать, кандюк, квач, кирпатый, клямка, ковтуны, колыска, копа, коржавина, малахай («довгий шкіряний батіг»), марена, навечер, настрашить, недиля, отчинять, ошкварить, папир, пери́стый («з плямами іншого кольору»), плугатарь, поки, потылица, скрыня, ставины, стопа («слід, відбиток ноги»), фуга («хуртовина, завірюха»), худоба («пожитки, майно, господарство»), цацирки, човен, швачка, швец, шквыра, юбка, ятрова^[197]; гарбуз, гармидер, гарный, разгардияж, ховаться, цыбуля (цибуля^[206]), чернобривцы^[199]; грубка, кровянка, сукня^[202]^[205]; батог, винница^[203]; злочинец, селянство^[193]; бугай^[199]^[217] («племінний бик»); буряк^[202]^[206]^[203]^[247]; вытребеньки^[400]; гирло («рукав, протока в дельті великих річок, що впадають у Чорне і Азовське моря»)^[193]^[401]^[402]; землероб^[193]^[202]^[205]; зозуля^[211]; молодица^[206]; переполох^[204] («хвороба, спричинена переляком»).

Окремо слід відмітити українізми у російській мові громадян України. Розмовляючи російською мовою, вони теж уживають українських слів, причому часто мимоволі. Такі українські елементи в російській мові теж не є запозиченнями, оскільки така «російська» мова не літературна, — скоріш, це просто варіант суржику. Крім того, у самій Росії та інших російськомовних країнах ці слова часто невідомі.

Серед синтаксичних рис, притаманних російській мові на території України:

заміна практично не застосовуваних в українській мові активних дієприкметників на словосполучення такой, что або такой, который. Така конструкція зустрічається в українських російськомовних ЗМІ;
скучать за (кем, чем) замість рос. скучать по (кому, чему)^[403];
смеяться с (кого, чего) замість рос. смеяться над (кем, чем)^[404];
рушник замість полотенце; перекручивать замість исказить, извратить тощо^[247].

Українізми у мовах світу

Українські слова запозичували й інші мови, проте в них вони вживаються нечасто, здебільшого позначаючи лише українські реалії (як-от хорв. stepa — «степ»^[59]), елементи українських звичаїв (англ. Duma — «дума»), предмети українського побуту (нім. Kobsa — «кобза»), тобто будучи в них екзотизмами (у тому числі етнографізмами).

Англійська

babusya < бабуся;
bandura < бандура;
baniak < баняк;
borsch, borscht < борщ;
Cossack < козак;
didukh < дідух;
duma, dumka < дума, думка;
ginch, gonch, gotch < гачі;
gley < ґлей;
hopak < гопак;
horilka < горілка;
khutir < хутір;
knish < книш;
kobza, cobza < кобза;
kopiyka < копійка;
korovai < коровай;
kubasa < ковбаса;
kylym < килим;
lira < ліра;
maidan < майдан;
metelitsya < метелиця;
paska < паска;
pyrohy < пироги;
pysanka < писанка;
rushnyk < рушник;
ryazhanka < ряжанка;
salo < сало;
sich < січ;
titushky < тітушки;
varenyk, varenyky < вареник, вареники;
vechornytsi < вечорниці;
zaporozhtsi < запорожці.

Німецька

Duma < дума;
Kobsa < кобза;
Kosak < козак.

Чеська

bandura < бандура;
kahanec < каганець;
kozák < козак;
palyca < палиця.

Див. також

Коментарі

↑ Фонетична форма з -or- вказує на запозичення зі східнослов'янських мов^[39].
↑ У «Руській читанці» Василя Ковальського трапляється в написанні дойстный, а в «Граматиці руської мови» Михайла Осадци як до-ист-нъ^[154].
↑ У давній білоруській мові на позначення діяча вживалися слова действеникъ і дейца. На початку XX століття траплялися також форми: дзе́йнік у Івана Некрашевича, дзе́яннік — у Яна Станкевича^[156].
Існує думка, що на закріплення в словниках наголосу дзе́яч вплинуло рос. деятель. У сучасній білоруській пресі вживається й форма дзяя́ч^[157].
↑ Слово зміст вживалося в українській періодичній пресі з 1909 року. Згодом під українським впливом термін змест усталився і в білоруській мові, де слово змяшча́ць («містити») зберігається як загальновживане^[159].
↑ Українське походження приписується всім білоруським словам із суфіксом -ощ- (порівн. засвідчені в діалектах ра́дашча, раўно́шчы)^[167]^[168].
↑ Попри свідчення Аркадія Журавського про те, що в емігрантських виданнях слово нагода зафіксоване значно раніше, ніж у місцевих білоруських джерелах, укладачі «Етимологічного словника білоруської мови» схильні вважати його похідним від дієслова нагадзі́цца («трапитися, випадково зустрітися, несподівано з'явитися»)^[170].
↑ Відсутність слова немаўля в білоруських говірках свідчить про запозичення з укр. немовля, або, що менш імовірно, з пол. niemowlę^[83] (яке в своїй сучасній формі так само запозичене з української мови^[82]).
↑ Тим не менш, в «Етимологічному словнику білоруської мови» пастанова подається як спільне білорусько-українське утворення за зразком слова установа^[175].
↑ Слово письменник з'явилося на сторінках першої української газети «Зоря Галицька» (1848) і остаточно ввійшло до вжитку на всій території України на початку XX століття^[176].
↑ Хоча слова сумні́ў і сумніўны традиційно вважаються українізмами, автори «Етимологічного словника білоруської мови» заперечують це, спираючись на дані лінгвогеографії. Вони припускають вплив діалектного сумлі́ў («непевність, недовіра»)^[181], що походить від білоруського дієслова з іканням (за умови, що це слово так само не запозичене з української мови)^[182].
↑ Можливо, назву худоба утворено від худий з табуїстичних міркувань — щоб уберегтися від зурочення. Тоді розвиток значення слова на українському ґрунті такий: худо́ба «убозтво» → «худе (вбоге) майно» → «майно» → «тварини як частина майна»^[185].
↑ Цікаво, що в сучасній білоруській мові відбулася контамінація українізму напра́мак і полонізму кірунак, унаслідок чого виникло слово накіру́нак^[132].
↑ У російську літературну мову слово корж проникло в XIX столітті. У пам'ятках XI—XVII сторіч не засвідчене^[252].
↑ За зразком українізму хлебороб створено чисто російське слово хлопкороб («бавовняр»)^[193].
↑ Досить малоймовірною^[279] є версія про українське походження рос. будоражить (розм. «розбурхувати, тривожити»). Російський мовознавець Олег Трубачов вбачає в ньому запозичення з укр. бударажити («ладнати човни, будари»), що походить від діалектного будара́га («людина, яка має стосунок до будари, човна»). На ремарку Бориса Грінченка, що слово бударажити трапляється лише в фальсифікованій думі Пантелеймона Куліша, Трубачов зауважує, що це ще не означає фальсифікованості самого слова. На його думку, первісно слово було пов'язане з побутом запорозьких козаків, в чиїх походах човни мали величезне значення, а їхня побудова і обладна́ння мали характер досить гучної весняної кампанії^[280].
З Трубачовим погоджується Ярослав Рудницький у своєму етимологічному словникові, зазначивши для укр. бударажити переносне значення «турбувати, непокоїти»^[281].
Микола Шанський пропонує натомість виведення з рос. будора́га («неспокійна людина», від діалектного будор — «шум»)^[282].
↑ Інколи серед українізмів згадують рос. мурашки^[283]. У первісному значенні «відчуття поколювання, пощипування» це слово з'являється у французько-російському лексиконі 1816 року. Упорядником словника був українець^[284] Іван Татищев, що вжив це слово в перекладі фр. fourmillement: Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ. За походженням воно є калькою латинського медичного терміну formicatio («оніміння, поколювання»), що сходить до лат. formica («мураха»).
Пізніше слово мурашки не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні словником Володимира Даля (1863—1866), проте трапляється в творах російських письменників українського походження (Федір Достоєвський, Антон Чехов).
Згодом у розмовній російській мові це слово набуло значення «сироти, гусяча шкіра»^[285].
↑ Професор Костянтин Зеленецький у своїй праці «Про російську мову в Новоросійському краї» (1855) зараховував до українізмів рос. позавчера, на противагу літературному тоді виразу третьяго дня^[286]. Тим же російським словосполученням це слово тлумачить словник Грінченка початку XX століття^[287].
Ще в 1968 році, Корній Чуковський у листі до дочки Лідії виправляв українське, на його думку, позавчера на третьего дня^[288].
↑ В «Етимологічному словникові російської мови Московського університету» рос. можно вважається продовженням праслов. *možьno^[289], а в «Етимологічному словнику сучасної російської мови» Олександра Шапошнікова розглядається як власне російське утворення на базі прикметника (воз)можный («можливий»)^[290].
↑ Утворення від праслов. *lьga («легкість, можливість»), д.-рус. льга («користь») широко представлені в східнослов'янських діалектах: біл. ільга́, льга («можна, можливо»), укр. не́льга, нільга́ («не можна»), рос. льга («легкість, полегшення»; «пільга»), нельга́ («не можна»)^[295]^[296]^[297].
↑ Звук м на місці б з'явився в чеській мові під впливом слів uměrati, mor^[340].
↑ Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»)^[343].
↑ У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да^[344].
↑ Первинний праслов'янський суфікс *-ina у польській мові заміщений експресивним суфіксом -izna (порівн. пол. ojcowizna, mężczyzna, obczyzna)^[350].
↑ Первісно слово означало гуситський табір та було пов'язане з назвою міста Табір, що походить від наймення біблійної гори Фавор у Назареті (чес. Thabor)^[364].
↑ Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)^[367].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 646.
↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Совтис, Н.М. (2008). Дослідження українсько-польських мовних зв'язків у польському мовознавстві // Вісник Житомирського державного університету. Вип. 40. Філологічні науки (PDF). с. 194—197.
↑ Rutenizm // W. Doroszewski, Słownik języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1958—1969.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Совтис, Наталія Миколаївна. Українські лексичні запозичення в польській літературній мові : дис... канд. філол. наук. - К., 2005. www.disslib.org. Процитовано 28 жовтня 2024.
↑ Совтис Н. М. ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ XIX СТ (PDF). Національний університет "Острозька академія",.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
↑ Wiśniewska, Halina. Orientalizmy i rutenizmy - wyrazy modne w XVII wieku (na przykładzie utworów poetykich). dlibra.umcs.lublin.pl. Процитовано 28 жовтня 2024.
↑ ^а ^б Барановська, Л.В. (27 квітня 2023). Українізми в польській мові: естимологія та семантика (PDF). apfp.khnu.km.ua. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2024. Процитовано 28 жовтня 2024.
↑ ^а ^б ^в Кононенко, Ірина (січень 2016). Семантичні модифікації взаємних запозичень в українській і польській мовах. researchgate.net. Процитовано 28 жовтня 2024.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Bajoro // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Баюра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Besztać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Бештати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Будяк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Borykać się // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Борикати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Budowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Будувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Buszować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Бушувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Хом'як // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Хмиз // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Chmyz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Derkacz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Деркач // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Gryka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Грыка // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Hałas // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Галас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Hultaj // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Гультяй // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Kabłąk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Каблук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Kacap // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Кацап // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Качан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Ковтун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Korcić // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Макітра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Manatki // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Манатки // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Манівець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Mereżka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Мережа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Мова // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ ^а ^б В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.
↑ Веред // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Nahajka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Нагайка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Narowisty // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Наров // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Ochota // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 378—379.
↑ Очерет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Опришок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Step // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ ^а ^б Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Wertep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Вертеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Czereda // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Череда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Czeremcha // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Черемха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Czerep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Череп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Czereśnia // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Черешня // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Dereń // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Дерен // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Hodować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Годувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Hołota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Gołota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Губа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Huba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Kniaź // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Князь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Mołojec // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Маладзец // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б Niemowlę // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 361.
↑ ^а ^б ^в Немаўля // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Pułk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Полк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Sioło // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Ataman // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Байдак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Bałałajka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Балалайка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Богатир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Bohater // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Borsuk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Борсук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Бунчук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Bury // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Бурий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Ćwikła // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Свекла // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Derka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Дерга; джерга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Hałastra // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Галайстра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Kajdany // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Халимоненко Г. Історико-етимологічний словник тюркізмів // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 : Тюркська лексична скиба українського словника : монографія. — С. . — ISBN 978-617-7832-53-8 (т. 1).
↑ Кайдани // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Kobza // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Кобза // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Kociuba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Кацуба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Kurhan // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Курган // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Кутас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Ramota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Грамота // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Szypot // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Шипот // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Tapczan // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Тапчан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Telega // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Теліга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Ватага // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Анічэнка У. В. Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск : Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — ISBN 985-11-0263-6.
↑ ^а ^б Квяткоўскі, М. Я. (2023). Аналіз лексікі беларускай гаворкі найстарэйшага пакалення мястэчка Крынкі. У Калета, Радаслаў (ред.). Спазнаючы Беларусь... Да 65-годдзя беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта (pdf) (біл.). Варшава: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. с. 294—295. ISBN 978-83-235-6274-0.
↑ ^а ^б Певень // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 308. — ISBN 978-985-518-937-5.
↑ ^а ^б Запрудскі, С. М. Гісторыя беларускай літаратурнай мовы (1918–1941 гг.) : вучэб.-ме- тад. дапам. — Мінск : БДУ, 2017. — С. 37. — ISBN 978-985-566-401-8.
↑ Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 81. — ISBN 978-985-518-937-5.
↑ Мірошнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Тавар 1 // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Вышыванка. Ці пагражае беларускай мове ўкраінізацыя?. Па-беларуску зь Вінцуком Вячоркам. Радыё Свабода. 24 квітня 2019. Процитовано 2 березня 2026.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Караткевіч, І. І. Беларуская лексіка і граматыка: моўная стыхія і моўная норма : Дапаможнік. — Кіеў : Видавництво Ліра-К, 2018. — 140 с. — ISBN 978-617-7605-96-5.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х Ирина Гапоненко. Влияние восточнославянских языков на белорусский язык начала ХХ в. // Studia Białorutenistyczne. — 2019. — Т. 12 (березень). — С. 191–213.
↑ Клімчук, Ф. Д. Заходнепалескія гаворкі // Беларуская мова : энцыклапедыя / пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мінск : БелЭн, 1994. — С. 218—219. — ISBN 5-85700-126-9.
↑ Воронич Г. В. Західнополіський говір // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 196.
↑ Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 310. — ISBN 978-985-518-937-5.
↑ Запрудскі, С. М. Гісторыя беларускай літаратурнай мовы (1918–1941 гг.) : вучэб.-ме- тад. дапам. — Мінск : БДУ, 2017. — С. 96. — ISBN 978-985-566-401-8.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Запрудскі, С. М. Вандроўныя запазычанні-калькі // Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 163—180. — ISBN 978-985-518-937-5.
↑ ^а ^б Падлужны А. І. «Рас павёў, два павёў...»: Дзеяслоў «распавесці» ў беларускай мове // Наша слова. — 1997. — № 5. — С. 6.
↑ ^а ^б Апынуцца // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б Отара // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ ^а ^б Атара // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б Лексікалогія беларускай мовы ў даследаваннях і каментарыях : дапаможнік / Г. І. Кулеш [і інш.] ; пад агул. рэд. М. Р. Прыгодзіча. — Мінск : БДУ, 2018. — С. 51. — ISBN 978-985-566-595-4.
↑ ^а ^б Скопненко О. І. Юрій Шевельов і вивчення білоруської мови // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. — Вип. 14. — С. 143—151.
↑ Бадзёры // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Бужаніна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б Буженина // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 59—60.
↑ ^а ^б Волынка I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 8. — С. 199.
↑ Галубцы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ ^а ^б Голубцы I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 163.
↑ ^а ^б Гапоненка, І. А. Украінізмы // Лексіка беларускай літаратурнай мовы ХІХ — пачатку ХХ ст.: асаблівасці станаўлення і развіцця. — Мінск : БДУ, 2012. — С. 85—88. — ISBN 978-985-518-691-6.
↑ Грозьба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Іван Верхратский (30 вересня 1913). Неможливі пуризми. Збруч. Процитовано 25 березня 2026.
↑ Дійсний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 89.
↑ Алесь Каўрус. «Сабралі́ся», «сабрало́ся»... Крыху пра націск // Роднае слова. — 2011. — № 1 (277) (січень). — С. 41–47.
↑ Беларуская мова. Прафесійная лексіка : практыкум для студэнтаў спецыяльнасцей 1-25 01 08 «Бухгалтарскі ўлік, аналіз і аўдыт», 1-25 01 04 «Фінансы і крэдыт» / аўт.-склад. К. Р. Федарцова. — Гомель : установа адукацыі «Беларускі гандлёва-эканамічны універсітэт спажывецкай кааперацыі», 2007. — С. 17. — ISBN 978-985-461-504-2.
↑ ^а ^б ^в ^г Лексікалогія сучаснай беларускай літаратурнай мовы / Пад рэд. А. Я. Баханькова. — Мінск : Навука і тэхніка, 1994. — С. 96—97.
↑ Змест // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ З'ява // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Кілім // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Халимоненко Г. Килим // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 : Тюркська лексична скиба українського словника ^{[недоступне посилання]} : монографія. — С. . — ISBN 978-617-7832-53-8 (т. 1).
↑ ^а ^б Кравчик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ ^а ^б Латинь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Лыч 1 // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Любошчы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Радашча // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Раўношчы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Нагадаць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Нагода // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Намітка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Напрама // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Небакрай // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Паланіна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Пастанова // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Муромцева, О. Г. З історії слова «письменник» // Культура слова. — 1985. — № 29. — С. 75–78.
↑ Побыт // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Росквіт // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Стэп // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Сумнеў // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Сумлеў // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Сутнасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Небаскроб // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Худоба // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ ^а ^б школяр // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ ^а ^б ^в ^г Verbum — Анлайнавы Слоўнік Беларускай Мовы.
↑ ^а ^б Сінонімы ў беларускай мове. Разбіраемся ў сінанімічных парах, ва ўжыванні якіх мы найчасцей робім памылкі. Будзьма беларусамі! Партал пра Беларусь і беларусаў. 23 травня 2024. Процитовано 2 березня 2026.
↑ Пётра Садоўскі. Час одуму: Да выхаду 5-томнага тлумачальнага слоўніка беларус. мовы // Полымя : журнал. — 1986. — № 5. — С. 168—181.
↑ Ткаченко О. Б. Запозичені слова // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 194.
↑ Бадьорий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ ^а ^б Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX вв.: Учебник.— 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1982. — 528 с. Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Западной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры (С. 24—34).
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 744—746.
↑ ^а ^б Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI—XVII вв). — Аспект Пресс, 2002. — С. 438—450.
↑ Калугин В. В. Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.
↑ Якобсон Р. О. Основа сравнительного славянского литературоведения // Якобсон Р. О. Работы по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — С. 60-61.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. — Вип. 2 (28), 2017. — С. 44—49.
↑ Галушка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 34—35.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.
↑ галушка // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ ^а ^б ^в ^г Украинизм // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац ^аш ^ащ ^аю ^ая ^ба ^бб ^бв ^бг ^бд ^бе ^бж ^би ^бк ^бл Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. Украинизмы в составе русской лексики // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Намачинська Г. Я. Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень // Закарпатські філологічні студії. — 2019. — Т. 1, вип. 10. — С. 29–32.
↑ ^а ^б ^в Г. Намачинська. Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом» // Південний архів (філологічні науки). — 2017. — Вип. LXVIII. — С. 33–36.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг Смирнова Т. Заимствования из близкородственных языков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М. Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя // Теория и практика современной науки. — 2021. — № 2 (68). — С. 50–55.
↑ Запаска II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 307.
↑ Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Булава́ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 105—106.
↑ Гайдамак // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 320—321.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Украинизмы // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В. — М. Изд-во: Флинта: Наука, 2011. — 160 с. — ISBN 978-5-9765-0975-7.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В. Н. Иванов (гл. ред.), Г. Ю. Семигин, Ж. Т. Тощенко; Науч. рук. Г. Ю. Семигин. — М.: Мысль, 2003. — 863 с. — ISBN 5-244-01015-8. — ISBN 5-244-01017-4.
↑ гопак // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ Дума III // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 116—117.
↑ Бойко // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 319—320.
↑ Гуцулы // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 288.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг Ю. Перфецький. «Мовне взаємозбагачення» чи русифікація української мови? (pdf) // Сучасність : журнал. — 1976. — № 9 (189) (вересень). — С. 34—49.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Кузнецов С. А. Большой толковый словарь русского языка. Авторская редакция, 2000. 1536 с. Грамота.ру (рос.). Процитовано 3 грудня 2024.
↑ Аж // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 106—107.
↑ ^а ^б ^в Н. В. Патроева, А. А. Лебедев. Юго-западная лексика в русском языке XVIII века // VERBA. Северо-Западный лингвистический журнал. — 2024. — № 2 (12). — С. 8—18.
↑ Байка І // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 87.
↑ ^а ^б ^в ^г Г. Намачинська. Класифікація українізмів російської мови XIX ст. на основі врахування граматичних критеріїв (pdf) // Лінгвістичні дослідження : журнал. — 2017. — № 46. — С. 17—21.
↑ Балка ІІІ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 144—145.
↑ Бідолаха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Бедолага // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 31—32.
↑ Биндюжник // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 189.
↑ Бендюга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Бондарь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 52.
↑ Борщ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.(рос.)
↑ Борщ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Борщ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 101—102.
↑ Бублик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Бублик II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 20—21.
↑ Бурьян // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 126.
↑ Вареники // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 84.
↑ Вертеп I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 331—332.
↑ Верховодить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 346.
↑ Голодранец // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 143.
↑ Золтан А. К предыстории русск. государь // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 71–110.
↑ Государство; Государь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 325—327.
↑ Девча; Девчачий // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 97—98.
↑ Детвора // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 289.
↑ Доярка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 282.
↑ Забияка // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 278.
↑ Задрипанный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 207—208.
↑ Заседать // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 350—351.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Николенко Н. И. Украинизмы в разговорной речи носителей русского языка // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. — 2003. — Вып. 6. — С. 9—13. — (Філологія). — ISBN 5-8278-0049-6.
↑ Каганець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ ^а ^б Козырь // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 8. — С. 188—189.
↑ Козир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Козыр // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Корж // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 426.
↑ Корыстный; Корысть // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 430.
↑ корысть // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
↑ Лодырь // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 9. — С. 150—151.
↑ Местечко; Местечковый // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 160.
↑ Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Э. Полоцкая. Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы) // Русский язык : журнал. — 2003. — № 4.
↑ Недотёпа // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 7.
↑ Дотеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ очиток // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ Очисник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Пасіка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ И. Г. Добродомов. Этимология и нормативная лексикография (pdf) // Вестник Литературного института им. А. М. Горького. — 2008. — № 2. — С. 130–145.
↑ Паця // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Пацан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Пацан // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 15.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — ISBN 978-5-91674-278-9.
↑ Ряжанка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Сырник // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Сырок // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Тікати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ хлебороб // Толковый словарь Ушакова. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
↑ Цуцик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Червонец // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 380.
↑ Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. — Л. : БаК, 2009. — С. 49—50.
↑ Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — Х. : Радянський письменник, 1970. — С. 169.
↑ Бударажыць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Трубачев О. Н. Несколько русских этимологий: бардадым, будоражить, норка, околоток, харя, худощавый, шушун // Труды по этимологии: Слово. История. Культура. — М. : Языки славянской культуры, 2004. — Т. 1. — С. 745—755. — (Opera etymologica. Звук и смысл) — ISBN 5-9557-0048-2.
↑ Будара // Етимологічний словник української мови : У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Т. 1 — Оттава, 1982. — С. 234.
↑ Будоражить // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 2. — С. 212—213.
↑ Иванишко М. Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
↑ Татищевъ, Иванъ Ивановичъ // Русский биографический словарь: Суворова — Ткачев / Издательство Императорского Русского Исторического Общества — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912. — Т. 20. — 600 с.
↑ Н. С. Арапова. Мурашки // Русская речь. — 1995. — № 4. — С. 107—109. — (Из истории слов и выражений).
↑ К. Зеленецкой. О русскомъ языкѣ въ Новороссійскомъ краѣ. — Одесса : Типографія Францова и Нитче, 1855.
↑ Позавчора // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Е.Ц. Чуковская. 6 декабря 1968, Переделкино // Переписка. Корней Чуковский — Лидия Чуковская. 1912—1969. — М. : Новое литературное обозрение, 2003. — С. 528. — ISBN 5-86793-231-1.
↑ Можно // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 265.
↑ ^а ^б Можно // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 526.
↑ Можна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Можны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Można // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Możny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 338.
↑ Ільга // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Нельга // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Нельга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Иногда также к полонизмам. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 липня 2019.
↑ Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971. — С. 243: Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».
↑ Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Беспечный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 151—152.
↑ Золтан А. Мнимое праславянское *bitva 'сражение' (pdf) // Studia Slavica Hung. — 1990. — № 36. — С. 445–451.
↑ Бричка // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 2. — С. 198—199.
↑ Буда I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 40—41.
↑ Важный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 326—327.
↑ Ведомость // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 168—169.
↑ Вірш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
↑ Вирша I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 7. — С. 225—226.
↑ Властный // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 124.
↑ Вторгаться // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 87—88.
↑ Вызволить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 144—145.
↑ Гарцевать II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 113—114.
↑ Гвалт // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 147—148.
↑ Гонор // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 208—209.
↑ Полонизмы // Псалтырь 1683 г. в переводе Аврамия Фирсова: Текст, словоуказатель, исследование / РАН ИРЯ им. Виноградова; Под ред. Е. А. Целуновой. — М. : Языки славянских культур, 2006. — С. 128—134.
↑ Грош I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 134—136.
↑ Грубиян // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 137—138.
↑ Добровольный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 98—99.
↑ Доскональный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 242—243.
↑ Духовенство // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 157—158.
↑ В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ Завзятый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 163—164.
↑ В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ Замак // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Палити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Запальчивый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 303.
↑ Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Кат // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ корона // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 19 жовтня 2024.
↑ Ломонос // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Малювати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ МОЛЧКОМ // Этимологический словарь русского языка А. Ситниковой. Академик (рос.). Процитовано 24 серпня 2025.
↑ Валгина Н.С., Розенталь Д.Э., Фомина М.И. Современный русский язык : Учебник / Под редакцией Н.С. Валгиной. — 6-е изд., перераб. и доп. — М. : Логос, 2002. — С. 26. pedlib.ru (рос.). Процитовано 24 серпня 2025.
↑ Мордувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Мужъчина // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Вип. 18. — С. 146.
↑ Мужчина // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 346—347.
↑ Мари // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Нары // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 573.
↑ В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ ^а ^б Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
↑ Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
↑ Людмила Гарбуль. Межславянские заимствования-полонизмы в русском приказном языке XVII века // Respectus Philologicus. — 2005. — С. 110–121.
↑ Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ *otьčizna / *otьčiznь // Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд / А. Ф. Журавлёв (под ред.). — М. : Наука, 2011. — Вып. 37 (*otъgryzati(se) — *otъpasti). — С. 179—180. ru.scribd.com (рос.). Процитовано 27 вересня 2025.
↑ отчизна // Этимологический словарь Шанского. Gufo.me (рос.). Процитовано 27 вересня 2025.
↑ Ojczyzna // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
↑ Ojczyzna // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 386.
↑ В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ Пампушка // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Piekło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 428.
↑ Повидло // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 144.
↑ Золтан А. Grigorij Kotošixin, O Rossii v carstvovanie Alekseja Mixajloviča // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 269–273.
↑ Причина // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Причина // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Броить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 237—238.
↑ склеп // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
↑ Склоннасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Смак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Золтан А. Мнимое праславянское *starati sę // Шаги / Steps. — 2021. — Т. 7, № 3. — С. 82–96.
↑ Табір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Богемізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 52.
↑ Табар // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.
↑ Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (24 жовтня). — С. 143—159.
↑ тревога // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Хлоп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Шкура // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.
↑ скора // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ скорняк // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
↑ В. В. Виноградов. Шкура // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
↑ бестия // Этимологический словарь Семёнова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
↑ Бестия // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 155—156.
↑ Лира // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 473.
↑ Цигарка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Айва // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 119—120.
↑ Дымка II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 188—189.
↑ Дима // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ кабачок // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
↑ Кабак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
↑ Кабачок // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 363—364.
↑ Куркуль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ янычар // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.
↑ брынза // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.
↑ Брынза // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 302.
↑ Левада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ скирд // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 17 жовтня 2024.
↑ Хутір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Словник української мови [Архівовано 2024-12-03 у Wayback Machine.] : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—.
↑ Сиривля М. А. Актуальные проблемы русской орфографии и пунктуации. — Костанай : Костанайский филиал ФГБОУ ВО «Челябинский государственный университет», 2018. — С. 198. — ISBN 978-601-7798-98-7.
↑ Драпать // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 266—267.
↑ Нехай // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
↑ Словник жарґонної лексики української мови: Передмова
↑ Вытребеньки // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 204.
↑ А. В. Барандеев. Украинизм ли термин гирло? // Collegium. — 1993. — № 2. — С. 39–45.
↑ Гирло // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 244—245.
↑ Николенко Н. И. О специфике русского языка средств массовой информации Украины [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]
↑ Кауринкоски К. Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности

Література

Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 700.
Їжакевич Г. П. Питання російсько-українських мовних зв'язків. — К., 1954.
Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. — К., 1964.
Германовіч І. К. Назіранні над лексікай беларускай літаратурнай мовы 20—30-х гадоў XX ст. // Беларуская мова (даследаванні па лексікалогіі). — Мінск, 1965. — С. 13—25.
Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego, cz. 2. Doba sredniopolska (od początków XVI wieku do ośmego dziesięciolecia XVIII wieku). — Warszawa, 1965.
Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego, cz. 3. Doba nowopolska (od ośmego dziesięciolecia XVIII wieku do r. 1939). — Warszawa, 1972.
Анічэнка У. В. Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0263-6.
Кононенко І. Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. — ISBN 978-83-235-0838-0.

[40] Фонетична форма з -or- вказує на запозичення зі східнослов'янських мов^[39].

[156] У «Руській читанці» Василя Ковальського трапляється в написанні дойстный, а в «Граматиці руської мови» Михайла Осадци як до-ист-нъ^[154].

[160] У давній білоруській мові на позначення діяча вживалися слова действеникъ і дейца. На початку XX століття траплялися також форми: дзе́йнік у Івана Некрашевича, дзе́яннік — у Яна Станкевича^[156].
Існує думка, що на закріплення в словниках наголосу дзе́яч вплинуло рос. деятель. У сучасній білоруській пресі вживається й форма дзяя́ч^[157].

[163] Слово зміст вживалося в українській періодичній пресі з 1909 року. Згодом під українським впливом термін змест усталився і в білоруській мові, де слово змяшча́ць («містити») зберігається як загальновживане^[159].

[173] Українське походження приписується всім білоруським словам із суфіксом -ощ- (порівн. засвідчені в діалектах ра́дашча, раўно́шчы)^[167]^[168].

[176] Попри свідчення Аркадія Журавського про те, що в емігрантських виданнях слово нагода зафіксоване значно раніше, ніж у місцевих білоруських джерелах, укладачі «Етимологічного словника білоруської мови» схильні вважати його похідним від дієслова нагадзі́цца («трапитися, випадково зустрітися, несподівано з'явитися»)^[170].

[180] Відсутність слова немаўля в білоруських говірках свідчить про запозичення з укр. немовля, або, що менш імовірно, з пол. niemowlę^[83] (яке в своїй сучасній формі так само запозичене з української мови^[82]).

[183] Тим не менш, в «Етимологічному словнику білоруської мови» пастанова подається як спільне білорусько-українське утворення за зразком слова установа^[175].

[185] Слово письменник з'явилося на сторінках першої української газети «Зоря Галицька» (1848) і остаточно ввійшло до вжитку на всій території України на початку XX століття^[176].

[192] Хоча слова сумні́ў і сумніўны традиційно вважаються українізмами, автори «Етимологічного словника білоруської мови» заперечують це, спираючись на дані лінгвогеографії. Вони припускають вплив діалектного сумлі́ў («непевність, недовіра»)^[181], що походить від білоруського дієслова з іканням (за умови, що це слово так само не запозичене з української мови)^[182].

[196] Можливо, назву худоба утворено від худий з табуїстичних міркувань — щоб уберегтися від зурочення. Тоді розвиток значення слова на українському ґрунті такий: худо́ба «убозтво» → «худе (вбоге) майно» → «майно» → «тварини як частина майна»^[185].

[198] Цікаво, що в сучасній білоруській мові відбулася контамінація українізму напра́мак і полонізму кірунак, унаслідок чого виникло слово накіру́нак^[132].

[265] У російську літературну мову слово корж проникло в XIX столітті. У пам'ятках XI—XVII сторіч не засвідчене^[252].

[288] За зразком українізму хлебороб створено чисто російське слово хлопкороб («бавовняр»)^[193].

[297] Досить малоймовірною^[279] є версія про українське походження рос. будоражить (розм. «розбурхувати, тривожити»). Російський мовознавець Олег Трубачов вбачає в ньому запозичення з укр. бударажити («ладнати човни, будари»), що походить від діалектного будара́га («людина, яка має стосунок до будари, човна»). На ремарку Бориса Грінченка, що слово бударажити трапляється лише в фальсифікованій думі Пантелеймона Куліша, Трубачов зауважує, що це ще не означає фальсифікованості самого слова. На його думку, первісно слово було пов'язане з побутом запорозьких козаків, в чиїх походах човни мали величезне значення, а їхня побудова і обладна́ння мали характер досить гучної весняної кампанії^[280].
З Трубачовим погоджується Ярослав Рудницький у своєму етимологічному словникові, зазначивши для укр. бударажити переносне значення «турбувати, непокоїти»^[281].
Микола Шанський пропонує натомість виведення з рос. будора́га («неспокійна людина», від діалектного будор — «шум»)^[282].

[301] Інколи серед українізмів згадують рос. мурашки^[283]. У первісному значенні «відчуття поколювання, пощипування» це слово з'являється у французько-російському лексиконі 1816 року. Упорядником словника був українець^[284] Іван Татищев, що вжив це слово в перекладі фр. fourmillement: Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ. За походженням воно є калькою латинського медичного терміну formicatio («оніміння, поколювання»), що сходить до лат. formica («мураха»).
Пізніше слово мурашки не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні словником Володимира Даля (1863—1866), проте трапляється в творах російських письменників українського походження (Федір Достоєвський, Антон Чехов).
Згодом у розмовній російській мові це слово набуло значення «сироти, гусяча шкіра»^[285].

[305] Професор Костянтин Зеленецький у своїй праці «Про російську мову в Новоросійському краї» (1855) зараховував до українізмів рос. позавчера, на противагу літературному тоді виразу третьяго дня^[286]. Тим же російським словосполученням це слово тлумачить словник Грінченка початку XX століття^[287].
Ще в 1968 році, Корній Чуковський у листі до дочки Лідії виправляв українське, на його думку, позавчера на третьего дня^[288].

[308] В «Етимологічному словникові російської мови Московського університету» рос. можно вважається продовженням праслов. *možьno^[289], а в «Етимологічному словнику сучасної російської мови» Олександра Шапошнікова розглядається як власне російське утворення на базі прикметника (воз)можный («можливий»)^[290].

[316] Утворення від праслов. *lьga («легкість, можливість»), д.-рус. льга («користь») широко представлені в східнослов'янських діалектах: біл. ільга́, льга («можна, можливо»), укр. не́льга, нільга́ («не можна»), рос. льга («легкість, полегшення»; «пільга»), нельга́ («не можна»)^[295]^[296]^[297].

[360] Звук м на місці б з'явився в чеській мові під впливом слів uměrati, mor^[340].

[364] Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»)^[343].

[366] У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да^[344].

[373] Первинний праслов'янський суфікс *-ina у польській мові заміщений експресивним суфіксом -izna (порівн. пол. ojcowizna, mężczyzna, obczyzna)^[350].

[388] Первісно слово означало гуситський табір та було пов'язане з назвою міста Табір, що походить від наймення біблійної гори Фавор у Назареті (чес. Thabor)^[364].

[392] Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року)^[367].

[ЕУМ-1-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 646.

[2] Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.

[sovtys2008-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Совтис, Н.М. (2008). Дослідження українсько-польських мовних зв'язків у польському мовознавстві // Вісник Житомирського державного університету. Вип. 40. Філологічні науки (PDF). с. 194—197.

[4] Rutenizm // W. Doroszewski, Słownik języka polskiego. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1958—1969.

[sovtys2005-5] а ^б ^в ^г ^д Совтис, Наталія Миколаївна. Українські лексичні запозичення в польській літературній мові : дис... канд. філол. наук. - К., 2005. www.disslib.org. Процитовано 28 жовтня 2024.

[6] Совтис Н. М. ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ XIX СТ (PDF). Національний університет "Острозька академія",.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)

[7] Wiśniewska, Halina. Orientalizmy i rutenizmy - wyrazy modne w XVII wieku (na przykładzie utworów poetykich). dlibra.umcs.lublin.pl. Процитовано 28 жовтня 2024.

[baranov2023-8] а ^б Барановська, Л.В. (27 квітня 2023). Українізми в польській мові: естимологія та семантика (PDF). apfp.khnu.km.ua. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2024. Процитовано 28 жовтня 2024.

[konon2016-9] а ^б ^в Кононенко, Ірина (січень 2016). Семантичні модифікації взаємних запозичень в українській і польській мовах. researchgate.net. Процитовано 28 жовтня 2024.

[wsjp-10] а ^б ^в ^г ^д Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[11] Bajoro // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[12] Баюра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[13] Besztać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[14] Бештати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[15] Будяк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[16] Borykać się // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[17] Борикати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[18] Budowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[19] Будувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[20] Buszować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[21] Бушувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[22] Хом'як // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[23] Хмиз // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[24] Chmyz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[25] Derkacz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[26] Деркач // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[27] Gryka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[28] Грыка // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[29] Hałas // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[30] Галас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[31] Hultaj // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[32] Гультяй // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[33] Kabłąk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[34] Каблук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[35] Kacap // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[36] Кацап // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[37] Качан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[38] Ковтун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[39] Korcić // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[41] Макітра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[42] Manatki // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[43] Манатки // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[44] Манівець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[45] Mereżka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[46] Мережа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[47] Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[48] Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[49] Мова // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[petrus-50] а ^б В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.

[51] Веред // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[52] Nahajka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[53] Нагайка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[54] Narowisty // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[55] Наров // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[56] Ochota // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 378—379.

[57] Очерет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[58] Опришок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[59] Step // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[esum_step-60] а ^б Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[61] Wertep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[62] Вертеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[63] Czereda // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[64] Череда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[65] Czeremcha // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[66] Черемха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[67] Czerep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[68] Череп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[69] Czereśnia // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[70] Черешня // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[71] Dereń // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[72] Дерен // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[73] Hodować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[74] Годувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[75] Hołota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[76] Gołota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[77] Губа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[78] Huba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[79] Kniaź // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[80] Князь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[81] Mołojec // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[82] Маладзец // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[niemowle-83] а ^б Niemowlę // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 361.

[niemaulia-84] а ^б ^в Немаўля // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[85] Pułk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[86] Полк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[87] Sioło // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[88] Ataman // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[89] Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[90] Байдак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[91] Bałałajka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[92] Балалайка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[93] Богатир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[94] Bohater // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[95] Borsuk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[96] Борсук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[:2-97] Бунчук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[98] Bury // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[99] Бурий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[100] Ćwikła // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[101] Свекла // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[102] Derka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[103] Дерга; джерга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[104] Hałastra // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[105] Галайстра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[106] Kajdany // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[107] Халимоненко Г. Історико-етимологічний словник тюркізмів // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 : Тюркська лексична скиба українського словника : монографія. — С. . — ISBN 978-617-7832-53-8 (т. 1).

[108] Кайдани // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[109] Kobza // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[110] Кобза // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[111] Kociuba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[112] Кацуба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[113] Kurhan // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[114] Курган // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[115] Кутас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[116] Ramota // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[117] Грамота // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[118] Szypot // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[119] Шипот // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[120] Tapczan // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[121] Тапчан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[122] Telega // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[123] Теліга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[124] Ватага // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[anich2003-125] а ^б ^в ^г ^д ^е Анічэнка У. В. Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск : Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — ISBN 985-11-0263-6.

[kviatk2023-126] а ^б Квяткоўскі, М. Я. (2023). Аналіз лексікі беларускай гаворкі найстарэйшага пакалення мястэчка Крынкі. У Калета, Радаслаў (ред.). Спазнаючы Беларусь... Да 65-годдзя беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта (pdf) (біл.). Варшава: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. с. 294—295. ISBN 978-83-235-6274-0.

[pievien-127] а ^б Певень // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[128] Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 308. — ISBN 978-985-518-937-5.

[zaprud2017-129] а ^б Запрудскі, С. М. Гісторыя беларускай літаратурнай мовы (1918–1941 гг.) : вучэб.-ме- тад. дапам. — Мінск : БДУ, 2017. — С. 37. — ISBN 978-985-566-401-8.

[130] Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 81. — ISBN 978-985-518-937-5.

[131] Мірошнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[132] Тавар 1 // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[svaboda-133] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Вышыванка. Ці пагражае беларускай мове ўкраінізацыя?. Па-беларуску зь Вінцуком Вячоркам. Радыё Свабода. 24 квітня 2019. Процитовано 2 березня 2026.

[karatk2018-134] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Караткевіч, І. І. Беларуская лексіка і граматыка: моўная стыхія і моўная норма : Дапаможнік. — Кіеў : Видавництво Ліра-К, 2018. — 140 с. — ISBN 978-617-7605-96-5.

[hapon2019-135] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х Ирина Гапоненко. Влияние восточнославянских языков на белорусский язык начала ХХ в. // Studia Białorutenistyczne. — 2019. — Т. 12 (березень). — С. 191–213.

[136] Клімчук, Ф. Д. Заходнепалескія гаворкі // Беларуская мова : энцыклапедыя / пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мінск : БелЭн, 1994. — С. 218—219. — ISBN 5-85700-126-9.

[137] Воронич Г. В. Західнополіський говір // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 196.

[138] Запрудскі, С. М. Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 310. — ISBN 978-985-518-937-5.

[139] Запрудскі, С. М. Гісторыя беларускай літаратурнай мовы (1918–1941 гг.) : вучэб.-ме- тад. дапам. — Мінск : БДУ, 2017. — С. 96. — ISBN 978-985-566-401-8.

[vandr-140] а ^б ^в ^г ^д ^е Запрудскі, С. М. Вандроўныя запазычанні-калькі // Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 163—180. — ISBN 978-985-518-937-5.

[padl-141] а ^б Падлужны А. І. «Рас павёў, два павёў...»: Дзеяслоў «распавесці» ў беларускай мове // Наша слова. — 1997. — № 5. — С. 6.

[apynucca-142] а ^б Апынуцца // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[:7-143] а ^б Отара // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[:8-144] а ^б Атара // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[kulesh2018-145] а ^б Лексікалогія беларускай мовы ў даследаваннях і каментарыях : дапаможнік / Г. І. Кулеш [і інш.] ; пад агул. рэд. М. Р. Прыгодзіча. — Мінск : БДУ, 2018. — С. 51. — ISBN 978-985-566-595-4.

[skopnenko-146] а ^б Скопненко О. І. Юрій Шевельов і вивчення білоруської мови // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. — Вип. 14. — С. 143—151.

[147] Бадзёры // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[148] Бужаніна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[:4-149] а ^б Буженина // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 59—60.

[:5-150] а ^б Волынка I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 8. — С. 199.

[151] Галубцы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[:6-152] а ^б Голубцы I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 163.

[hapon2012-153] а ^б Гапоненка, І. А. Украінізмы // Лексіка беларускай літаратурнай мовы ХІХ — пачатку ХХ ст.: асаблівасці станаўлення і развіцця. — Мінск : БДУ, 2012. — С. 85—88. — ISBN 978-985-518-691-6.

[154] Грозьба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[155] Іван Верхратский (30 вересня 1913). Неможливі пуризми. Збруч. Процитовано 25 березня 2026.

[157] Дійсний // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 89.

[158] Алесь Каўрус. «Сабралі́ся», «сабрало́ся»... Крыху пра націск // Роднае слова. — 2011. — № 1 (277) (січень). — С. 41–47.

[159] Беларуская мова. Прафесійная лексіка : практыкум для студэнтаў спецыяльнасцей 1-25 01 08 «Бухгалтарскі ўлік, аналіз і аўдыт», 1-25 01 04 «Фінансы і крэдыт» / аўт.-склад. К. Р. Федарцова. — Гомель : установа адукацыі «Беларускі гандлёва-эканамічны універсітэт спажывецкай кааперацыі», 2007. — С. 17. — ISBN 978-985-461-504-2.

[bachankou-161] а ^б ^в ^г Лексікалогія сучаснай беларускай літаратурнай мовы / Пад рэд. А. Я. Баханькова. — Мінск : Навука і тэхніка, 1994. — С. 96—97.

[162] Змест // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[164] З'ява // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[165] Кілім // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[166] Халимоненко Г. Килим // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 : Тюркська лексична скиба українського словника ^{[недоступне посилання]} : монографія. — С. . — ISBN 978-617-7832-53-8 (т. 1).

[:3-167] а ^б Кравчик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[latyn-168] а ^б Латинь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[169] Лыч 1 // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[170] Любошчы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[171] Радашча // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[172] Раўношчы // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[174] Нагадаць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[175] Нагода // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[177] Намітка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[178] Напрама // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[179] Небакрай // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[181] Паланіна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[182] Пастанова // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[184] Муромцева, О. Г. З історії слова «письменник» // Культура слова. — 1985. — № 29. — С. 75–78.

[186] Побыт // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[187] Росквіт // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[188] Стэп // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[189] Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[190] Сумнеў // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[191] Сумлеў // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[193] Сутнасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[194] Небаскроб // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[195] Худоба // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[skolar-197] а ^б школяр // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[verbum-199] а ^б ^в ^г Verbum — Анлайнавы Слоўнік Беларускай Мовы.

[budzma-200] а ^б Сінонімы ў беларускай мове. Разбіраемся ў сінанімічных парах, ва ўжыванні якіх мы найчасцей робім памылкі. Будзьма беларусамі! Партал пра Беларусь і беларусаў. 23 травня 2024. Процитовано 2 березня 2026.

[201] Пётра Садоўскі. Час одуму: Да выхаду 5-томнага тлумачальнага слоўніка беларус. мовы // Полымя : журнал. — 1986. — № 5. — С. 168—181.

[202] Ткаченко О. Б. Запозичені слова // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 194.

[203] Бадьорий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[vinogr1982-204] а ^б Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX вв.: Учебник.— 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1982. — 528 с. Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Западной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры (С. 24—34).

[ЕУМ-205] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 744—746.

[Успенский-206] а ^б Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI—XVII вв). — Аспект Пресс, 2002. — С. 438—450.

[207] Калугин В. В. Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.

[208] Якобсон Р. О. Основа сравнительного славянского литературоведения // Якобсон Р. О. Работы по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — С. 60-61.

[dalia2017-209] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. — Вип. 2 (28), 2017. — С. 44—49.

[210] Галушка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 34—35.

[savch2019-211] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.

[:0-212] галушка // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[РГЭС-213] а ^б ^в ^г Украинизм // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.

[ukrayn2017-214] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах ^ац ^аш ^ащ ^аю ^ая ^ба ^бб ^бв ^бг ^бд ^бе ^бж ^би ^бк ^бл Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. Украинизмы в составе русской лексики // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.

[gogdal-215] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Намачинська Г. Я. Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень // Закарпатські філологічні студії. — 2019. — Т. 1, вип. 10. — С. 29–32.

[typy2017-216] а ^б ^в Г. Намачинська. Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом» // Південний архів (філологічні науки). — 2017. — Вип. LXVIII. — С. 33–36.

[sm2015-217] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг Смирнова Т. Заимствования из близкородственных языков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.

[gogol2021-218] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М. Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя // Теория и практика современной науки. — 2021. — № 2 (68). — С. 50–55.

[219] Запаска II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 307.

[220] Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[221] Булава́ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 105—106.

[222] Гайдамак // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 320—321.

[iazkont-223] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Украинизмы // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В. — М. Изд-во: Флинта: Наука, 2011. — 160 с. — ISBN 978-5-9765-0975-7.

[sotsents-224] а ^б ^в ^г ^д Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В. Н. Иванов (гл. ред.), Г. Ю. Семигин, Ж. Т. Тощенко; Науч. рук. Г. Ю. Семигин. — М.: Мысль, 2003. — 863 с. — ISBN 5-244-01015-8. — ISBN 5-244-01017-4.

[225] гопак // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[226] Дума III // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 116—117.

[227] Бойко // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 319—320.

[228] Гуцулы // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 288.

[sucasnist-229] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг Ю. Перфецький. «Мовне взаємозбагачення» чи русифікація української мови? (pdf) // Сучасність : журнал. — 1976. — № 9 (189) (вересень). — С. 34—49.

[gramota-230] а ^б ^в ^г ^д Кузнецов С. А. Большой толковый словарь русского языка. Авторская редакция, 2000. 1536 с. Грамота.ру (рос.). Процитовано 3 грудня 2024.

[231] Аж // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 106—107.

[verba-232] а ^б ^в Н. В. Патроева, А. А. Лебедев. Юго-западная лексика в русском языке XVIII века // VERBA. Северо-Западный лингвистический журнал. — 2024. — № 2 (12). — С. 8—18.

[233] Байка І // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 87.

[klasyfik2017-234] а ^б ^в ^г Г. Намачинська. Класифікація українізмів російської мови XIX ст. на основі врахування граматичних критеріїв (pdf) // Лінгвістичні дослідження : журнал. — 2017. — № 46. — С. 17—21.

[235] Балка ІІІ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 144—145.

[236] Бідолаха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[237] Бедолага // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 31—32.

[238] Биндюжник // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 189.

[239] Бендюга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[240] Бондарь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 52.

[241] Борщ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.(рос.)

[242] Борщ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[243] Борщ // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 101—102.

[244] Бублик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[245] Бублик II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 20—21.

[246] Бурьян // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 126.

[247] Вареники // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 84.

[248] Вертеп I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 331—332.

[249] Верховодить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 346.

[250] Голодранец // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 143.

[251] Золтан А. К предыстории русск. государь // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 71–110.

[252] Государство; Государь // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 325—327.

[253] Девча; Девчачий // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 97—98.

[254] Детвора // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 13. — С. 289.

[255] Доярка // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 282.

[256] Забияка // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 278.

[257] Задрипанный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 207—208.

[258] Заседать // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 350—351.

[nikolenko-259] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Николенко Н. И. Украинизмы в разговорной речи носителей русского языка // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. — 2003. — Вып. 6. — С. 9—13. — (Філологія). — ISBN 5-8278-0049-6.

[260] Каганець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[kozyr-261] а ^б Козырь // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 8. — С. 188—189.

[262] Козир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[263] Козыр // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[264] Корж // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 426.

[266] Корыстный; Корысть // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 430.

[267] корысть // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.

[268] Лодырь // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 9. — С. 150—151.

[269] Местечко; Местечковый // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 160.

[270] Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[271] Э. Полоцкая. Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы) // Русский язык : журнал. — 2003. — № 4.

[272] Недотёпа // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 7.

[273] Дотеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[274] очиток // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[275] Очисник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[276] Пасіка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[277] И. Г. Добродомов. Этимология и нормативная лексикография (pdf) // Вестник Литературного института им. А. М. Горького. — 2008. — № 2. — С. 130–145.

[278] Паця // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[279] Пацан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[280] Пацан // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 15.

[puti-281] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).

[inslav-282] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — ISBN 978-5-91674-278-9.

[283] Ряжанка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[284] Сырник // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[285] Сырок // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[286] Тікати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[287] хлебороб // Толковый словарь Ушакова. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.

[289] Цуцик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[290] Червонец // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 2. — С. 380.

[291] Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. — Л. : БаК, 2009. — С. 49—50.

[292] Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — Х. : Радянський письменник, 1970. — С. 169.

[293] Бударажыць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[294] Трубачев О. Н. Несколько русских этимологий: бардадым, будоражить, норка, околоток, харя, худощавый, шушун // Труды по этимологии: Слово. История. Культура. — М. : Языки славянской культуры, 2004. — Т. 1. — С. 745—755. — (Opera etymologica. Звук и смысл) — ISBN 5-9557-0048-2.

[295] Будара // Етимологічний словник української мови : У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. — Т. 1 — Оттава, 1982. — С. 234.

[296] Будоражить // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 2. — С. 212—213.

[298] Иванишко М. Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]

[299] Татищевъ, Иванъ Ивановичъ // Русский биографический словарь: Суворова — Ткачев / Издательство Императорского Русского Исторического Общества — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912. — Т. 20. — 600 с.

[300] Н. С. Арапова. Мурашки // Русская речь. — 1995. — № 4. — С. 107—109. — (Из истории слов и выражений).

[302] К. Зеленецкой. О русскомъ языкѣ въ Новороссійскомъ краѣ. — Одесса : Типографія Францова и Нитче, 1855.

[303] Позавчора // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[304] Е.Ц. Чуковская. 6 декабря 1968, Переделкино // Переписка. Корней Чуковский — Лидия Чуковская. 1912—1969. — М. : Новое литературное обозрение, 2003. — С. 528. — ISBN 5-86793-231-1.

[306] Можно // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 265.

[mozhno-307] а ^б Можно // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 526.

[309] Можна // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[310] Можны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[311] Można // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[312] Możny // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 338.

[313] Ільга // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[314] Нельга // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[315] Нельга // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[317] Иногда также к полонизмам. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 22 липня 2019.

[318] Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971. — С. 243: Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».

[319] Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[320] Беспечный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 151—152.

[321] Золтан А. Мнимое праславянское *bitva 'сражение' (pdf) // Studia Slavica Hung. — 1990. — № 36. — С. 445–451.

[322] Бричка // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 2. — С. 198—199.

[323] Буда I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 40—41.

[324] Важный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 5. — С. 326—327.

[325] Ведомость // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 6. — С. 168—169.

[326] Вірш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

[327] Вирша I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 7. — С. 225—226.

[328] Властный // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 124.

[329] Вторгаться // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 87—88.

[330] Вызволить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 144—145.

[331] Гарцевать II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 113—114.

[332] Гвалт // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 147—148.

[333] Гонор // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 11. — С. 208—209.

[334] Полонизмы // Псалтырь 1683 г. в переводе Аврамия Фирсова: Текст, словоуказатель, исследование / РАН ИРЯ им. Виноградова; Под ред. Е. А. Целуновой. — М. : Языки славянских культур, 2006. — С. 128—134.

[335] Грош I // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 134—136.

[336] Грубиян // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 12. — С. 137—138.

[337] Добровольный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 98—99.

[338] Доскональный // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 14. — С. 242—243.

[339] Духовенство // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 157—158.

[340] В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[341] Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[342] В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[343] Завзятый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 163—164.

[344] В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[345] Замак // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[346] Палити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[347] Запальчивый // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 17. — С. 303.

[348] Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[349] Кат // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[350] корона // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 19 жовтня 2024.

[351] Ломонос // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[352] Малювати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[353] Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[354] МОЛЧКОМ // Этимологический словарь русского языка А. Ситниковой. Академик (рос.). Процитовано 24 серпня 2025.

[355] Валгина Н.С., Розенталь Д.Э., Фомина М.И. Современный русский язык : Учебник / Под редакцией Н.С. Валгиной. — 6-е изд., перераб. и доп. — М. : Логос, 2002. — С. 26. pedlib.ru (рос.). Процитовано 24 серпня 2025.

[356] Мордувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[357] Мужъчина // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Вип. 18. — С. 146.

[358] Мужчина // Этимологический словарь русского языка / Шанский Н. М. — Вып. 10. — С. 346—347.

[359] Мари // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[361] Нары // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 573.

[362] В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[zol1998-363] а ^б Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.

[365] Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.

[367] Людмила Гарбуль. Межславянские заимствования-полонизмы в русском приказном языке XVII века // Respectus Philologicus. — 2005. — С. 110–121.

[368] Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[369] *otьčizna / *otьčiznь // Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд / А. Ф. Журавлёв (под ред.). — М. : Наука, 2011. — Вып. 37 (*otъgryzati(se) — *otъpasti). — С. 179—180. ru.scribd.com (рос.). Процитовано 27 вересня 2025.

[370] отчизна // Этимологический словарь Шанского. Gufo.me (рос.). Процитовано 27 вересня 2025.

[371] Ojczyzna // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.

[372] Ojczyzna // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 386.

[374] В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[375] Пампушка // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[376] Piekło // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 428.

[377] Повидло // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 144.

[378] Золтан А. Grigorij Kotošixin, O Rossii v carstvovanie Alekseja Mixajloviča // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 269–273.

[379] Причина // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[380] Причина // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[381] Броить // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 237—238.

[382] склеп // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.

[383] Склоннасць // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[384] Смак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[385] Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[386] Золтан А. Мнимое праславянское *starati sę // Шаги / Steps. — 2021. — Т. 7, № 3. — С. 82–96.

[387] Табір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[389] Богемізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 52.

[390] Табар // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[391] Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.

[393] Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[394] Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (24 жовтня). — С. 143—159.

[395] тревога // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[396] Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[397] Хлоп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[398] Шкура // Гістарычны слоўнік беларускай мовы — Мінск : Беларуская навука, 1982—2017.

[399] скора // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[400] скорняк // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.

[401] В. В. Виноградов. Шкура // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.

[402] бестия // Этимологический словарь Семёнова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.

[403] Бестия // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 3. — С. 155—156.

[404] Лира // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 1 (А — Начальство). — С. 473.

[405] Цигарка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[406] Айва // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 119—120.

[407] Дымка II // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 15. — С. 188—189.

[408] Дима // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[409] кабачок // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.

[410] Кабак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

[411] Кабачок // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 363—364.

[412] Куркуль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[413] янычар // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 жовтня 2024.

[414] брынза // Этимологический словарь Крылова. Gufo.me (рос.). Процитовано 21 вересня 2024.

[415] Брынза // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 4. — С. 302.

[416] Левада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[417] скирд // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 17 жовтня 2024.

[418] Хутір // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[419] Словник української мови [Архівовано 2024-12-03 у Wayback Machine.] : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[420] Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—.

[421] Сиривля М. А. Актуальные проблемы русской орфографии и пунктуации. — Костанай : Костанайский филиал ФГБОУ ВО «Челябинский государственный университет», 2018. — С. 198. — ISBN 978-601-7798-98-7.

[422] Драпать // Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / Черных П. Я. — 1999. — Т. 1. — С. 266—267.

[423] Нехай // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.

[424] Словник жарґонної лексики української мови: Передмова

[425] Вытребеньки // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 9. — С. 204.

[426] А. В. Барандеев. Украинизм ли термин гирло? // Collegium. — 1993. — № 2. — С. 39–45.

[427] Гирло // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 10. — С. 244—245.

[Николенко1-428] Николенко Н. И. О специфике русского языка средств массовой информации Украины [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]

[429] Кауринкоски К. Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[к. 1]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]