Табор (Чехія)

Табор
Табор
чеськ. Tábor
	Герб Прапор герб прапор
	Старе місто з повітря Старе місто з повітря
Основні дані
	49°24′51″ пн. ш. 14°39′30″ сх. д. / 49.41417° пн. ш. 14.65833° сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Південночеський край
	Košínd, Radimovice u Táborad, Balkova Lhotad, Svrabovd, Libějiced, Turovecd, Dražiced, Radimovice u Želčed, Сезімово Устіd, Ratibořské Horyd, Chýnovd, Nová Ves u Chýnovad, Planá nad Lužnicíd, Chotovinyd, Slapyd, Nasavrkyd ?
Поділ	Čekaniced, Čelkoviced, Hliniced, Horkyd, Klokotyd, Větrovyd, Všechovd, Zahrádkad, Zálužíd, Zárybničná Lhotad, Tábord, Měšiced, Náchodd, Smyslovd, Stoklasná Lhotad ;
Засновано	1420
Перша згадка	1420 або 1268
Площа	62,22 км²
Населення	34 356 осіб (1 січня 2025)
Висота НРМ	437 м
Водойма	Лужниці
Міста-побратими	Констанц, Доль, Шкоф'я-Лока, Оринда, Вельс, Сінт-Ніклас, Форміджине
Часовий пояс	UTC+1 (Чехія)
Номери автомобілів	C
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	CZ552046
GeoNames	3064379
OSM	r438672 ·R
Поштові індекси	390 01–391 56
Міська влада
Мер міста	Штепан Павлік/Табор 2020/
Вебсайт	taborcz.eu
Мапа
	Табор у Вікісховищі

Та́бор (чеськ. Tábor) — місто в Чехії, в Південночеському краї, розташоване в південній частині країни на річці Лужніце. Та є другим за величиною містом у регіоні після Чеські Будейовиці.

Місто засноване в 1420 році гуситами. У Таборі збереглися численні архітектурні та історичні пам'ятки. Популярне місце туризму.

Назва

Назване на честь гори Фавор (лат. Thabor) у Північній Галілеї (Ізраїль). Серед чеських лінгвістів переважає думка, що гуситська назва міста «Табор» (походить від біблійної гори Табор) породила загальну назву військових таборів, яка з’явилася з XV століття в чеській, а далі польській, угорській, українській мовах.^[6]^[7]^[8] Інші мовознавці вважають, що позначення військових таборів походить від тюрко-татарського слова табур, що означає військо на оборонній позиції.^[9]^[6]^[10]

Географія

Місто розташоване за 50 км на північ від міста Чеські Будейовиці та за 75 км на південь від міста Прага.

Історія

Виникло на місці старовинного поселення Градиште в 1420, під час Гуситського руху. Поселення стало ядром таборитського руху; у 1430-х Табор вже був великим економічним центром; у 1436 йому надані права королівського міста. У 1452 Табор захоплений Їржі Подєбрадом.^[11]

З кінця XV століття відбувся бурхливий розвиток Табора, який почав виглядати як місто. Більшість пам'яток були побудовані в XVI столітті. Великі пожежі 1532 і 1559 років знищили більшість будинків, які зазвичай були дерев'яними, але ці пожежі також стали поштовхом для подальшого розвитку міста.

У 1648 році місто було взято штурмом і пограбоване шведським військом під час Тридцятирічної війни. У середині XVII століття для поширення католицької віри були запрошені ченці з Ордену босих августинців.

21 червня 1903 року було введено в експлуатацію першу, в усій Австро-Угорщині, міжміську електричну залізницю Табор–Бехинє, спроектовану Франтішеком Кржижиком. До 1918 року Табор був частиною Австро-Угорщини, в однойменному окрузі в Богемії.^[12]

Після вбивства Райнгарда Гейдріха як головної цілі операції «Антропоїд» в 1942 році Табор став одним із місць, де німецькі окупанти здійснювали свою помсту над невинним населенням. На шибениці біля казарми з 3 червня по 3 липня 1942 року вони розстріляли 156 осіб, у тому числі 20 жінок. Військово-польовий суд гестапо засуджував окремих осіб, як правило, за «схвалення вбивства», але про це їм навіть не повідомляли перед стратою.

У 1971 році відбулося велике розширення міста шляхом приєднання 11 навколишніх муніципалітетів.

Населення

Населення — 36 тисяч мешканців на 2006 рік.

Зміни населення

Рік	Населення	±%
1869	10 339	—
1880	11 251	+8,8 %
1890	12 652	+12,5 %
1900	15 155	+19,8 %
1910	17 495	+15,4 %

Рік	Населення	±%
1921	18 204	+4,1 %
1930	19 425	+6,7 %
1950	23 696	+22,0 %
1961	24 528	+3,5 %
1970	27 181	+10,8 %

Рік	Населення	±%
1980	31 867	+17,2 %
1991	36 342	+14,0 %
2001	36 557	+0,6 %
2011	34 430	−5,8 %
2021	33 360	−3,1 %

Джерело: ^[13]^[14]

Пам’ятки

Історичний центр міста зберіг до наших днів кілька цікавих пам’яток архітектури. У Старому місті можна побачити безліч старовинних будівель в стилі готики, ренесансу і бароко. Оскільки історія міста тісно пов’язана з гуситами і Яном Жижкой, тут майже на кожному розі можна зустріти згадки про них.

Центральною площею міста є Площа Яна Жижки, на якій встановлені його статуя і статуя іншого знаменитого гусита — Яна Гуса. Цікаво, що стара частина міста пронизана мережею підземних тунелів, які з’єднують багато старих будівель. Частина з них відкрита для відвідувань громадськості. Одна з найцікавіших будівель Жижківської площі є пізньоготична міська ратуша, побудована в XVI столітті. У будівлі розташований гуситський музей.^[15]

Спорт

Місцевий футбольний клуб «Сілон Таборско» виступає в Чеській національній футбольній лігі другого рівня. Також місто має хокейний клуб «Табор».

Відомі особистості

В поселенні народилися:

Оскар Недбал (26 березня 1874 — 24 січень 1930) — чеський альтист, диригент і композитор.
Богуміл Немечек (2 січня 1938 — 3 травня 2010) — чехословацький боксер.
Їржі Лала (нар. 21 серпня 1959) — чехословацький хокеїст.
Мірослав Калоусек (нар. 17 грудня 1960) — чеський політик.
Радек Дворжак (нар. 9 березня 1977) — чеський хокеїст.
Ян Шимак (нар. 13 жовтня 1978) — чеський футболіст.

Цікавий факт

Назва поселення швидко стала загальною у чеській мові: словом tábor позначали будь-яке укріплене поселення. Надалі воно запозичене й до української як «табір»^[16].

Міста-побратими

Табор має такі міста побратими:^[17]

Галерея

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.
↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
↑ ^а ^б Jiří Rejzek: Český etymologický slovník, nakl. LEDA, Voznice, 2001, ISBN 80-85927-85-3
↑ V. Machek: Etymologický slovník jazyka českého, 2., opr. a dopl. vydání, Praha 1968
↑ J. Holub, F. Kopečný: Etymologický slovník jazyka českého, Praha 1952
↑ http://othes.univie.ac.at/5084/1/2009-05-25_9847452.pdf - Christa Hlawinka, Slawische Sprachspuren im Mühlviertel
↑ srv. Josef Jungmann: Slovník česko-německý I–V., Praha 1834–1839
↑ O městě (чес.). Město Tábor. Процитовано 8 вересня 2021.
↑ Die postalischen Abstempelungen auf den österreichischen Postwertzeichen-Ausgaben 1867, 1883 und 1890, Wilhelm Klein, 1967
↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2011 – Okres Tábor (чес.). Czech Statistical Office. 21 грудня 2015. с. 19—20. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 29 травня 2024. [Архівовано 2022-07-08 у Wayback Machine.]
↑ Population Census 2021: Population by sex. Public Database. Czech Statistical Office. 27 березня 2021.
↑ Табор
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Partnerská mesta (чес.). Město Tábor. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 червня 2020.

Література

Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 463(рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q637416"_data-entity-id="Q24023889">Czech_location_identification_system<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q11379528|Czech_Office_of_Surveying_and_Cadastre]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11379528]][[d:Track:Q24023889]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q191067"_data-entity-id="Q31271037"><i_class="wef_low_priority_links">[[:cs:Ladislav_Jakl|Jakl&nbsp;L.]]</i>_[[:d:Q31271037|Jak_stará_jsou_česká_města?_Legendy_a_fakta.]]_//_''[[:IDNES.cz|iDNES.cz]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q31271037]][[d:Track:Q12021344]][[d:Track:Q12032511]]</div>-2] Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q22696163">[[:d:Q22696163|Historický_lexikon_obcí_České_republiky_1869–2005]]:_1._díl<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q22696171|J.&nbsp;Růžková]],_[[:d:Q22696185|J.&nbsp;Škrabal]]_—_[[:cs:Český_statistický_úřad|ČSÚ]],_2006._—_759&nbsp;с._—_ISBN_978-80-250-1310-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q22696185]][[d:Track:Q22696171]][[d:Track:Q3504917]][[d:Track:Q22696163]]</div>-3] Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q10870555"_data-entity-id="Q134497819"><i_class="wef_low_priority_links">[[:cs:Český_statistický_úřad|Český_statistický_úřad]]</i>_[https://csu.gov.cz/produkty/pocet-obyvatel-v-obcich-rlm0s92pwn_Počet_obyvatel_v_obcích_–_k_1._1._2025]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Прага|Praha]]:_[[:cs:Český_statistický_úřad|ČSÚ]],_2025.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1085]][[d:Track:Q3504917]][[d:Track:Q134497819]]</div>-4] Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q421829_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q12049125">Register_of_territorial_identification,_addresses_and_real_estates<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q12049125]]</div>-5] Register of territorial identification, addresses and real estates

[rejzek-6] а ^б Jiří Rejzek: Český etymologický slovník, nakl. LEDA, Voznice, 2001, ISBN 80-85927-85-3

[7] V. Machek: Etymologický slovník jazyka českého, 2., opr. a dopl. vydání, Praha 1968

[8] J. Holub, F. Kopečný: Etymologický slovník jazyka českého, Praha 1952

[9] ttp://othes.univie.ac.at/5084/1/2009-05-25_9847452.pdf - Christa Hlawinka, Slawische Sprachspuren im Mühlviertel

[10] srv. Josef Jungmann: Slovník česko-německý I–V., Praha 1834–1839

[history-11] O městě (чес.). Město Tábor. Процитовано 8 вересня 2021.

[12] Die postalischen Abstempelungen auf den österreichischen Postwertzeichen-Ausgaben 1867, 1883 und 1890, Wilhelm Klein, 1967

[13] Historický lexikon obcí České republiky 1869–2011 – Okres Tábor (чес.). Czech Statistical Office. 21 грудня 2015. с. 19—20. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 29 травня 2024. [Архівовано 2022-07-08 у Wayback Machine.]

[14] Population Census 2021: Population by sex. Public Database. Czech Statistical Office. 27 березня 2021.

[15] Табор

[16] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[17] Partnerská mesta (чес.). Město Tábor. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 27 червня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]