Думка (жанр)

Думка — жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у «Русалці Дністровій» — «Думи і думки», у Т. Шевченка — «Тече вода в синє море», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), збірка А. Метлинського «Думки і пісні та ще дещо», у М. Шашкевича — «Думка» («Нісся місяць ясним небом»), цикл поезій «Думи та співи» М. Петренка та ін.

Жанрова назва «думка» поширилася в Україні з XIX ст. через близькі контакти з польською літературою (т. зв. українською школою в ній) та музикою. Вона вживалася тоді як авторське жанрове визначення частин лірико-оповідних музично-сценічних або інструментальних творів польських, українських та російських композиторів.

У літературі термін «думка» через свою нечіткість з часом використовувався рідко.

Водночас у музиці до жанру під цією назвою та пов'язуваних з ним українських мотивів продовжували звертатися різні композитори, як іноземні  — наприклад Антонін Дворжак (зокрема декілька з його «Слов'янських танців», а також тріо «Думки»), Леош Яначек, Богуслав Мартіну, Фридерик Шопен, Ференц Ліст, Петро Чайковський, — так і українських: Микола Лисенко, Василь Барвінський, Ярослав Барнич, Петро Терпилюк та інші.

• Дума

• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007

• Думка // Українська музична енциклопедія / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 671.
• Думка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 308.
• Думка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 164. — 634 с.

Зовнішні аудіофайли
	Лисенко М. В. - Друга рапсодія: "Думка-Шумка"