Черешня
| Черешня | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Вишня (Prunus subg. Cerasus) |
| Вид: | Черешня (P. avium)
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus avium L., 1755
| |
| |
| Ареал виду | |
| Синоніми | |
Чере́шня, слива пташина, вишня пташина[1] (Prunus avium), також дика черешня, черешня-дичка — рослина роду слива (Prunus) родини трояндових (Rosaceae). Вирощують як плодове дерево. Має дві основні групи сортів: бігарро (French: bigarreau) — із щільною й хрусткою м'якоттю, та гінь (French: guigne, English: gean) із ніжною м'якоттю.
Ботанічний опис
Листя коротко загострене, еліптично-яйцеподібне, пилчасте, злегка зморщене; черешки з двома залозками в основі платівки, довжиною до 16 см.
Білі квіти у суцвітті. Чашолистків та пелюстків по п'яти, тичинок — багато, маточка одна. Черешня — типова перехреснозапильна культура, тому для якісного врожаю потрібно поруч садити кілька різних сортів і забезпечувати їх комахами-запилювачами: бджолами. Цвіте у квітні — травні, за сприятливих погодних умов може бути гарним медоносом для весняного розвитку бджолиних сімей. Медопродуктивність садів становить до 30 кг/га.[3]
Плід — солодка, куляста або злегка серцеподібна чорна, жовта або червона кістянка, у дикорослих дрібніша, ніж у культурних, до 2.5 см в діаметрі. Плоди черешні мають до 17% цукру та до 1,1 % органічних кислот. Коренева система частіше за все горизонтальна, але за сприятливих умов можуть виникнути вертикальні корені. Цвіте черешня в кінці березня ― початку квітня, плодоносить з другої половини травня.
Поширення
Черешня у дикому стані поширена більшій частині Західної, Центральної Європи, та частково Східної Європи, від півдня Скандинавського півострова до Балкан, Кавказу і Пн. берегів Африки. Культивують черешню практично у всіх частинах світу із помірним кліматом.[4]
В Україні дика черешня найбільше поширена в південно-західній частині Лісостепу, також у південній і центральній частині степу.
Шкідники та хвороби
Шкідниками черешні є вишнева муха та вишнева попелиця які можуть завдавати значної шкоди пагона та плодам. Основними хворобами вишні є моніліоз, що спричиняють гриби роду Monilinia sp. та коккомікоз, що викликає гриб Blumeriella jaapii.
Використання
Комерційне виробництво
Промислове значення мають виключно сорти групи бігарро, котрі володіють достатньою щільністю плодів і як наслідок придатні для транспортування.
Деревина
Черешня в Україні
В Україні черешня займає великі промислові насадження на піщаних ґрунтах біля узбережжя Азовського моря. Зокрема, на Мелітопольщині, Запорізької області.
Мелітопольська черешня
Культурне значення
Черешня здавна є символом Мелітополя. У 2021 у центрі Мелітополя поряд із новорічною ялинкою була встановлена світлова інсталяція, що зображає два величезні плоди черешні, оповиті світловими гірляндами.
Селекція черешні в Україні
За приблизним підрахунком з опублікованих даних, в Україні було створено більше ніж 380 сортів та елітних гібридних форм черешні. Серед них, сорти створені в ході селекційних програм в мережі Інституту садівництва НААН України, аматорської селекції та сорти народної селекції. Найбільший внесок в селекцію черешні в Україні було зроблено селекціонерами на Мелітопольській дослідній станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка та Бахмутській дослідній станції розсадництва ІС НААН України.[5]
Сорти
За дещо застарілою інформацією, в Україні розповсюджені сорти: Скороспілка, Гедельфінгер (Hedelfinger)[6], Дайбера чорна (Bigarreau de Crimée), Одеська чорна, Наполеон (Bigarreau Napoleon) та ін.
Гібриди
- Дюки (англ. Duke cherry[7], фр. Cerisier intermédiaire) – P. × gondouinii (P. avium × P. cerasus)
- P. × fontenesiana (P. avium × P. mahaleb)
- Вишня Шмітта – P. × schmittii (P. avium × P. canescens)
- P. × mohacsyana (P. fruticosa × P. avium) – триплоїд[8]
- Prunus nipponica × Prunus avium[9]
Галерея
-
Загальний вигляд
-
Листя
-
Квітки
-
Плоди
Див. також
Примітки
- ↑ Меженський, В. М. (2014). До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 2. Назви видів роду Prunus L. (PDF). Сортовивчення та сортознавство: 15—24.
- ↑ Lindman, C. A. M. (1917). Bilder ur Nordens Flora. runeberg.org (швед.). Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 473.
- ↑ Caudullo, Giovanni; Welk, Erik; San-Miguel-Ayanz, Jesús (2017–06). Chorological maps for the main European woody species. Data in Brief (англ.). 12: 662—666. doi:10.1016/j.dib.2017.05.007. PMC 5435575.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Ivanovych, Yaroslav (2024). Evaluation of sweet cherry genetic diversity and relatedness within Ukrainian genetic resources by molecular markers (англ.). doi:10.13140/RG.2.2.27929.43361.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Prunus avium 'Hedelfinger Riesenkirsche'. Van den Berk Nurseries (амер.). Процитовано 3 липня 2025.
- ↑ Duke cherry | fruit | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 3 липня 2025.
- ↑ Macková, Lenka; Vít, Petr; Ďurišová, Ľuba; Eliáš, Pavol; Urfus, Tomáš (2017–04). Hybridization success is largely limited to homoploid Prunus hybrids: a multidisciplinary approach. Plant Systematics and Evolution (англ.). 303 (4): 481—495. doi:10.1007/s00606-016-1385-4. ISSN 0378-2697.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Prunus nipponica - Useful Temperate Plants. temperate.theferns.info. Процитовано 11 липня 2025.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Черешня // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 466. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).