YaChudo

Булава

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Булави
Середньовічний воїн з булавою і краплеподібним щитом
Віктор Васнецов «Бій скіфів зі слов'янами», 1881 р.
Навершя булави-пістоля. Дім Інвалідів, Париж

Булава́ — холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, а також символ влади у деяких країнах.

Історія

Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Розвинулася під час пізнього палеоліту з простої бойової палиці, до якої були додані гострі скалки з кременя чи обсидіану. Ретельно вирізана крем'яна головка булави була одним з артефактів, знайдених при розкопках неолітичного кургану Наут в Ірландії; відомо багато знахідок булавних головок з отворами, що належать до Бронзової доби.

Була на озброєнні у Римі, країнах середньовічної Європи та Київській Русі. 3 появою вогнепальної зброї поступово вийшла з ужитку.

Різновидом булав були моргенштерни — у вигляді шипчастих куль на держаках.

Символ влади

Символ влади у українців, поляків, турків та інших народів. Один з українських козацьких клейнодів.

Булава в порівняльній міфології

Дослідники зіставляють булаву як символ влади козацької старшини з атрибутами богів-громовержців інших індоєвропейських народів. Ведичний бог блискавки Індра має усталений атрибут — ваджру, священну зброю-жезл, що нагадує булаву і водночас діє як блискавка та грім, яким він вбиває змієподібного супротивника. У персів булаву також повʼязували із символом влади: за міфом, першопредок іранців Ферідун створив булаву з голови корови, щоб убити триголового змія Зоггака.[1]

Російська імперія

У козацьких військах Російської імперії XIX — XX ст. (Амурському, Астраханському, Донському, Кубанському, Уральському, Семиріченському, Оренбурзькому, Сибірському, Терському, Забайкальському, Уссурійському) булави, перначі та інші клейноди жалувалися козацьким отаманам і війську від імені російських імператорів та імператриць. Булава уособлювала владу отамана над військом і, водночас, була символом залежності козаків від російської корони.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ Салига, Павло (2026). Плем'я козаків. Як формувалися і змінювалися чоловічі спільноти (українська) . Київ: Наш Формат. с. 122. ISBN 978-617-8441-75-3.

Література

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).