Січень 2010
| ← січень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2010 рік | ||||||
Січень — перший місяць 2010 року, що почався в п'ятницю 1 січня і закінчився в неділю 31 січня.
Події
- 1 січня
- Офіційно відкрита зона вільної торгівлі між Китаєм і АСЕАН, найбільша у світі[1].
- 44 людини загинули внаслідок повеней і зсувів в околицях Ріо-де-Жанейро.
- У результаті вибуху в пакистанському місті Лаккі Марват загинуло 96 осіб[2].
- Перший голова Європейської ради Герман ван Ромпей вступив у свої обов'язки[3].
- Іспанія почала піврічний період головування в ЄС[4].
- 2 січня
- Найкращим шахістом світу згідно з рейтингом ФІДЕ став Магнус Карлсен[5].
- Парламент Афганістану відхилив 17 з 24 кандидатів у члени уряду, запропонованих президентом Хамідом Карзаєм[6].
- 47 людей загинуло і понад 100 поранено в результаті боїв у місті Дхуса Мареб між сомалійськими ісламістськими угрупуваннями «Аль-Шабаб» і «Алху Сунна»[7]
- У Колумбії почалося виверження вулкана Галерас[8].
- 3 січня
- США і Велика Британія закрили свої посольства в Ємені через погрози «Аль-Каїди»[9][10].
- 4 січня
- 5 січня
- Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення про дискваліфікацію Національного олімпійського комітету Кувейта[15].
- В Ємені відновили роботу посольства низки країн[16].
- Землетруси і цунамі в районі Соломонових островів залишили близько тисячі людей без даху над головою.
- У результаті пожежі на шахті «Лішен» в Китаї загинуло 25 гірняків.
- 6 січня
- Китай став найбільшим світовим експортером, перегнавши Німеччину[17].
- У Махачкалі в результаті теракту загинуло 6 і дістали травми 14 людей[18].
- Відкрито новий газопровід Туркменістан-Іран довжиною 30,5 км[19].
- 7 січня
- 8 січня
- У Португалії легалізовано одностатеві шлюби[21].
- Вперше після війни в Південній Осетії здійснено прямий авіарейс між Москвою та Тбілісі[22].
- У столиці Сальвадору, після 48-літньої перерви, відкрилося посольство Куби[23].
- У результаті пожежі на вугільній шахті «Мяошан» в китайській провінції Цзянсі загинули 12 гірняків[24].
- В італійському місті Розарно почалися сутички між місцевими жителями та африканськими іммігрантами, в результаті яких понад 1000 іммігрантів покинуло місто[25].
- 9 січня
- У Венесуелі девальвована національна валюта болівар[26].
- Влада Того відкликала національну збірну з футболу з Кубку Африки після обстрілу автобуса з командою на півночі Анголи[27].
- 35 людей стали жертвами вуличних протестів пакистанському місті Карачі[28].
- 10 січня
- У другому турі президентських виборів в Хорватії переміг Іво Йосипович[29].
- В Узбекистані пройшов другий тур парламентських виборів[30].
- Референдуми про розширення автономії відбулися у Французькій Гвіані та Мартиніці. В обох заморських департаментах відмовилися від розширення автономії від Франції[31].
- 11 січня
- Вольфганг Водарг, голова департаменту охорони здоров'я Ради Європи, заявив, що пандемія свинячого грипу була фальшивою[32].
- Влада КНДР заявила про наміри провести переговори зі США про укладання мирного договору, який би замінив договір про перемир'я, який зупинив корейську війну[33].
- 12 січня
- Президент Судану Омар Хасан аль-Башир залишив пост головнокомандувача збройними силами країни[34].
- Чилі стала першою південноамериканською країною, яка вступила в Організацію економічного співробітництва і розвитку[35].
- В російському Дагестані підірвано магістральний газопровід[36].
- 13 січня
- Землетрус магнітудою 7 балів пройшов поблизу столиці Гаїті Порт-о-Пренсу, загинули тисячі людей[37].
- Google припинив цензурування результатів пошукових запитів у Китаї[38].
- Апеляційний суд міста Києва визнав, що Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич вчинили злочин геноциду, передбачений частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України (геноцид)[39].
- 14 січня
- У результаті атаки терориста-смертника в центральному Афганістані загинули 20 людей і ще 13 поранені[40].
- В Монголії введено мораторій на смертну кару[41].
- Мавританія стала 65-ю країною, яка визнала незалежність Косова[42].
- Президент України звернувся до лідерів інших держав Східної Європи, які постраждали від комуністичних режимів — Росії, Польщі, Грузії, країн Балтії та інших — з пропозицією про підписання угоди про створення міжнародного трибуналу над злочинами комунізму[43].
- 15 січня
- Росія останньою з-поміж європейських країн ратифікувала протокол № 14 Європейської конвенції з прав людини про реформу Європейського суду з прав людини, що відкрило шлях для реформи установи[44].
- Відбулося найдовше в цьому тисячолітті сонячне затемнення[45].
- Після того, яке Сербія відкликала свого посла з Чорногорії, ця країна встановила дипломатичні зв'язки з Косово[46][47].
- 16 січня
- 17 січня
- В Україні пройшов перший тур президентських виборів. За даними екзит-полів, у другий тур проходять Віктор Янукович і Юлія Тимошенко[49].
- У Чилі проходить другий тур президентських виборів[50].
- 19 січня
- Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про створення Північнокавказького федерального округу РФ[51].
- У Вашинґтоні помер Роман Купчинський.[52].
- 22 січня
- Президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України провідникові ОУН Степанові Бандері[53].
- У Сербії обрали нового патріарха Сербської православної церкви, ним став єпископ Іриней із міста Ниш[54].
- 24 січня
- Збірна України з індорхокею здобула золото на Чемпіонаті Європи[55].
- 25 січня
- Номінальний лідер «Аль-Каїди» Усама бін Ладен оприлюднив заяву, в якій він бере на себе відповідальність за невдалу спробу знищити американський авіалайнер 25 грудня 2009 року у небі над Детройтом[56].
- 27 січня
- У Давосі розпочав роботу сороковий Світовий економічний форум[57].
- В американському містечку Корніш у віці 91 року помер письменник Джером Девід Селінджер[58].
- 28 січня
- Верховна Рада України відправила у відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка[59]. Того ж дня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко призначила Луценка в.о. міністра внутрішніх справ[60].
- 30 січня
- 31 січня
- В Москві розігнано мітинг опозиційних партій, понад 100 осіб було затримано, серед них політики Борис Нємцов та Ілля Яшин, правозахисники Лев Пономарьов та Олег Орлов[62]. За день до цього мітинг за участі опозиції відбувся в Калінінграді, де на нього зібралося за різними даними від 6 до 12 тисяч людей. Основна причина — підвищення житлово-комунальних тарифів[63].
Особи
Померли
- Кейдж Бейкер, 57, американська письменниця, що працювала в жанрах наукової фантастики та фентезі. Знана серією романів із циклу «Компанія» на тему мандрівок у часі.
- Коротков Сергій Олександрович, 63, радянський та український сходознавець, музикознавець, музичний критик, діджей, викладач, вчений-хімік, радіо- та телеведучий, перекладач, колекціонер, один з основоположників радянської рок-журналістики[64].
- Томас Елой Мартінес, 75, аргентинський письменник, журналіст і сценарист.
- Калинський Ігор Аркадійович, 65, український шахіст, майстер спорту СРСР (1966), призер чемпіонатів України.
- Малішевська Вікторія Антонівна, 87, радянський і український лікар, анатом Доктор медичних наук (1967), професор (1969).
- Фащенко Леонід Григорович, 72, український живописець; член Спілки радянських художників України.
- Фокіна Анастасія Іванівна, 96, доярка племінного молочного радгоспу «Торосово», Герой Соціалістичної Праці.
- Авшаров Юрій Михайлович, 72, радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (1995), артист Московського академічного театру Сатири (1962—2010).
- Загід Шейх, 60, пакистанський хокеїст на траві. Срібний призер Олімпійських Ігор 1972 року. Переможець Азійських ігор 1970, 1974 років.
- Зінчук Станіслав Сергійович, 70, український поет, публіцист, перекладач, історик та фольклорист. Член Національної спілки письменників України з 1973 року.
- Роотс Гаррі Освальдович, 59, естонський діяч, учений, 2-й секретар ЦК КП Естонії. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1990—1991 роках. Депутат Верховної ради Естонської Республіки. Кандидат історичних наук (1977), професор.
- Галімзянов Флюр Галімзянович, 77, провідний інженер Уфимського моторобудівного виробничого об'єднання, Герой Соціалістичної Праці.
- Гармаш Леонід Іванович, 57, член КПУ; Всеукраїнська професійна спілка народних депутатів України, колишній голова ради, колишній шеф-редактор газети «Парламент».
- Казімєж Міяль, 99, польський комуніст, член ЦК ПОРП й уряду ПНР, сподвижник Болеслава Берута. Член сталінської «фракції натолінців». За Владислава Гомулки виведений із партійно-державного керівництва. Створив ортодоксальну нелегальну компартію, утік у ходжаїстську Албанію, потім у маоїстський Китай. Вів пропаганду проти «ревізіонізму», виступав за реставрацію сталінського режиму, проявляв антисемітизм. Кілька місяців провів у в'язниці за режиму генерала Ярузельського[65].
- Рубінчик Алла Марківна, 87, радянська та українська шахістка, психіатр, вчений-медик. Чемпіонка України із шахів серед жінок 1950 року, майстер спорту СРСР (1959).
- Говард Зінн, 87, американський історик, політолог, драматург і лівий інтелектуал єврейського походження, активний учасник численних громадських антивоєнних, антирасистських і правозахисних рухів. Сам Зінн називав свої політичні погляди такими, що перебувають на стику демократичного соціалізму та анархізму, у своїх наукових працях використовував марксистську методологію.
- Джером Девід Селінджер, 91, американський письменник. Серед його найвизначніших творів — роман «Ловець у житі» (1951), що мав значний вплив на суспільство Америки[66].
- Пекарська Ганна Федорівна, 91, радянська та українська теле-, кіно- та театральна акторка. Заслужена артистка Української РСР (1951), лауреатка «Київської пекторалі» — нагороджена спеціальною премією «За вагомий внесок у театральне мистецтво» (2008)[67]. Кавалерка Ордена Вітчизняної війни II ступеня (1985) та медалі «За оборону Сталінграда».
- Джеффрі Бербідж, 84, англійський астроном.
- Юліуш Бардах, 95, польський історик. Професор (1955), член Італійської (1974) та Польської (1983) академій наук.
- Грунянський Іван Іванович, 86, український радянський діяч лісової промисловості, партійний діяч, міністр лісової і деревообробної промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р.
- Журавльов Микола Вікторович, 80, радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Кабардино-Балкарії (1988)[68].
- Куно фон Меєр, 96, німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
- Горяїнов Олексій Іванович, 80, український радянський діяч, генеральний директор Кременчуцького «АвтоКрАЗу». Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1990 р.
- Роберт Мосбахер, 82, американський підприємець, мультимільйонер, міністр торгівлі (1989—1992) в адміністрації Джорджа Буша-старшого, один з ініціаторів створення Північноамериканської асоціації вільної торгівлі.
- Великий Олег Володимирович, 32, український і німецький гандболіст, лідер національних збірних України та Німеччини з гандболу. Меланома.
- Віктор Пальм, 83, естонський хімік та громадський діяч. Академік Естонської академії наук, один із засновників Народного фронту Естонії, народний депутат СРСР.
- Ерл Вайлд, 94, американський піаніст і композитор. У 1997 році він був нагороджений премією «Греммі».
- Лискова Клавдія Іванівна, 82, українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1957 року.
- Нечаєв Леонід Олексійович, 70, радянський, білоруський і російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РФ (1995). Народний артист Росії (2003).
- Пещак Марія Михайлівна, 81, український мовознавець, доктор філологічних наук (з 1980), професор (з 1990), заслужений діяч науки і техніки України (з 2001). Спеціаліст з історії української мови, структурно-математичної лінгвістики, лексикології, лінгвістики тексту, загального мовознавства.
- Джин Сіммонс (акторка), 80, голлівудська акторка і танцюристка англійського походження.
- Бобик Омелян Іванович, 75, український вчений-математик і педагог, кандидат фізико-математичних наук (1967), професор (1991).
- Палій Михайло Михайлович, 96, український історик, доктор історичних наук, професор, громадський діяч[69].
- Пуйо Іван Федірович, 90, меценат, брокер, культурний діяч.
- Авром Суцкевер, 96, єврейський поет.
- Горячев Юрій Фролович, 71, радянський державний діяч, 1-й секретар Ульяновського обласного комітету КПРС, голова Ульяновської обласної ради народних депутатів, голова адміністрації (губернатор) Ульяновської області. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат Російської РФСР (1990—1993). Член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації (1993—2000).
- Хенкін Віктор Львович, 87, радянський шахіст, шаховий літератор і теоретик. Учасник багатьох чемпіонатів Москви. Автор ряду праць з теорії дебюту й ендшпілю, а також історичних шахових нарисів. Майстер спорту СРСР (1962).
- Купчинський Роман (молодший), 65, український і американський журналіст, розвідник. Директор української служби Радіо Свобода (1991—2002).
- Панайот Пано, 70, албанський футболіст грецького походження. Нападник, відомий насамперед виступами за клуб «Партизані» та національну збірну Албанії. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший албанський футболіст 50-річчя (1954—2003).
- Пирогова Людмила Леонідівна, 70, радянська та російська актриса театру та кіно, заслужена артистка РРФСР (1991), актриса Малого театру.
- Биков Іван Єгорович, 82, радянський та український актор. Заслужений артист УРСР (1968).
- Дудник Олександр Семенович, 72, український художник і музикант; член Луганської організації Спілки радянських художників України з 1989 року. Засновник (1991) і отаман Луганського товариства Українського козацтва «Лугарі».
- Карпов Володимир Васильович, 87, російський радянський письменник, публіцист і громадський діяч. Автор романів, повістей, оповідань та досліджень про Другу світову війну, зокрема про співпрацю НКВД та Гестапо з 1938 року. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1988 роках. Член ЦК КПРС у 1988—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Герой Радянського Союзу (4.06.1944).
- Костін Віталій Семенович, 71, радянський державний діяч, новатор виробництва, бригадир гірників очисного вибою шахти «Зимінка» Прокоп'євського виробничого об'єднання із видобутку вугілля Кемеровської області. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1982 роках. Член ЦК КПРС у 1982—1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (4.03.1986).
- Ліно Грава, 82, італійський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуб «Торіно», а також другу збірну Італії.
- Роберт Паркер, 77, американський письменник, автор детективних романів. Лауреат премій Едгара По (1977) і Гамші (2007).
- Глен Белл, 86, американський підприємець, засновник мережі ресторанів швидкого харчування Taco Bell[70].
- Горбенко Олексій Архипович, 90, український живописець; член Спілки радянських художників України з 1951 року.
- Ерік Сігал, 72, американський письменник і сценарист, автор повісті «Історія кохання», яка вважається однією з найчитаніших книжок ХХ століття (стала бестселером і розійшлася накладом понад 30 млн примірників).
- Ален Шастаньоль, 64, медіа-менеджер і французький політик, заступник мера Суяка.
- Денщик Валерій Анатолійович, 53, український природоохоронець. Кандидат біологічних наук, іхтіолог, еколог.
- Курашкевич Кирило Володимирович, 89, український поет і прозаїк. Перебував у Національній спілці письменників України з 1967 р., у Національній спілці журналістів України.
- Сібано Такумі, 83, японський письменник-фантаст, есеїст та перекладач наукової фантастики. Одна з провідних постатей в науковій фантастиці Японії.
- Карл Гіссер, 81, австрійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема, за клуб «Рапід» (Відень), а також національну збірну Австрії. Семиразовий чемпіон Австрії. Володар Кубка Австрії. Володар Кубка Мітропи.
- Маршалл Воррен Ніренберг, 82, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року (спільно з Робертом Голлі і Гаром Хорана) «за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків».
- Бєлоносов Сергій Михайлович, 86, математик, доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), заслужений діяч науки РРФСР (1992). Батько О. Бойніцької.
- Ільцаранова Валентина Бадмінівна, 70, Заслужена артистка РРФСР (1984), Народна артистка Російської Федерації (1994), Почесний громадянин Республіки Калмикія (2000).
- Петра Шюрманн, 76, німецька модель, телеведуча і акторка.
- Шабан Хадері, 81, албанський скульптор-соцреаліст.
- Колесник Надія Геннадіївна, 39, благодійник, засновниця та перший директор Кременчуцького міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
- Ліпатов Андрій Юрійович, 49, український художник[71].
- Тедді Пендерграсс, 59, американський співак.
- Данієль Бенсаїд, 63, французький філософ, марксистський теоретик, громадський і політичний діяч. Один з лідерів Революційної комуністичної ліги та Нової антикапіталістичної партії, учасник об'єднаного Четвертого Інтернаціоналу. Провідна фігура студентського повстання 1968 року.
- Денисюк Борис Іванович, 88, український хірург, суспільний діяч, заслужений лікар УРСР.
- Іпатенко Ольга Микитівна, 84, передовиця виробництва, бригадир малярів тресту «Кременчугпромжитлбуд» Міністерства промислового будівництва СРСР у Полтавській області Української РСР. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971). Почесний громадянин Кременчука.
- Гаранян Георгій Арамович, 75, радянський і російський джазовий, класичний і естрадний альт-саксофоніст, композитор та аранжувальник; художній керівник низки музичних ансамблів, заслужений артист РРФСР (1981), народний артист Росії (1993).
- Гретчук Ярослав Петрович, 54, заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, спеціальний кореспондент парламентського телеканалу «Рада» Верховної Ради України, віце-президент Асоціації спортивних журналістів Прикарпаття.
- Ерік Ромер, 89, французький кінорежисер, один з найвизначніших представників «Новой хвилі» в післявоєнному кінематографі Франції, головний редактор журналу Cahiers du Cinema в 1958—1963 рр.. Також автор кількох книжок. Брат філософа Рене Шере (фр. René Schérer) і батько журналіста Рене Монза (фр. René Monzat)[72].
- Кондратьєв Сергій Миколайович, 93, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни радист мотострілецького батальйону 178-ї танкової бригади 10-го танкового корпусу 40-ї армії Воронезького фронту, рядовий.
- Ладига Іван Федорович, 89, Радянський, російський учений, педагог, полковник артилерії, кандидат військових наук, професор, член-кореспондент Академії військових наук, заслужений працівник вищої школи Російської Федерації, ветеран Німецько-радянської війни.
- Міп Гіс, 100, одна з громадян Нідерландів, які переховували Анну Франк та її родину (Отто Франк, Марго Франк, Едіт Франк) і чотирьох інших голландських євреїв (Фріц Пфеффер, Герман ван Пелс, Огюст ван Пелс, Петер ван Пелс) від нацистів у прибудові над службовими приміщеннями Отто Франка під час Другої світової війни.
- Кріспін Соргайндо, 78, політичний діяч Домініки, президент країни у 1993—1998 роках.
- Саркісян Тадей Тачатович, 86, радянський та вірменський вчений, державний діяч, голова ради міністрів Вірменської РСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1981—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.
- Бабій Лев, 83, український громадський діяч у Канаді, колабораціоніст з нацистською Німеччиною. Шевченківська медаль (1995), Золотий Хрест за особливі заслуги Головної Управи Братства.
- Бертрам Бушнел, 88, британський академічний веслувальник. Олімпійський чемпіон (1948).
- Литвинчева Надія Олександрівна, 53, радянська бадмінтоністка. На чемпіонаті Європи 1980 року в парі з Аллою Продан завоювала першу медаль для СРСР.
- Самсонова Надія Василівна, 85, радянська кіноакторка.
- Арт Клокі, 88, американський мультиплікатор, відомий за популяризацію жанру пластилінової анімації.
- Дунтау Олександр Михайлович, 63, колишній народний депутат. Один із чотирьох депутатів, які 24 серпня 1991 року голосували проти незалежності України.
- Отмар Зуйтнер, 87, австрійський диригент.
- Алекс Паркер, 74, 7 січня 2010) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Фолкерк» та «Евертон», а також національну збірну Шотландії.
- Стефаник Василь Ілліч, 71, український науковець, біолог, кандидат біологічних наук, письменник, поет.
- Шандор Барч, 97, угорський спортивний діяч, тимчасовий президент УЄФА.
- Андрюхов Іван Васильович, 95, радянський військовик, у роки Другої світової війни — стрілець 147-го гвардійського стрілецького полку 49-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії червоноармієць. Повний кавалер ордена Слави.
- Володимир Янів (військовик), 88, учасник Другої світової війни, військовик Армії Андерса, український громадський діяч у США. Нагороджений орденом Virtuti Militari за порятунок життів 5 офіцерів під час битви за Монте-Кассіно.
- Іван Медек, 84, чеський журналіст, спочатку музикознавець, співробітник Чеського камерного оркестру та Чеської філармонії, музичний публіцист, теоретик і критик, Брат Мікулаша Медека[73].
- Майкл Ґоулдер, 82, англійський біблеїст, який провів більшу частину свого наукового життя у Бірмінгемському університеті, пішов у відставку, як професор біблеїстики у 1994 році[74].
- Кеннет Ноланд, 85, американський художник-абстракціоніст, один із найвідоміших представників живопису кольорового поля. Ноланд разом із Морісом Луїсом та іншими вашингтонськими художниками сформував мистецький рух, відомий як Вашингтонська школа кольору.
- Архип Чіботару, 74, радянський і молдовський діяч культури: поет, письменник, драматург, редактор, режисер і перекладач.
- Дьордь Мітро, 79, угорський плавець. Медаліст Олімпійських Ігор 1948 року. Чемпіон Європи з водних видів спорту 1947 року.
- Єфремов Ігор Леонідович, 70, радянський і російський композитор, автор музики для ігрових і мультиплікаційних фільмів, популярних пісень.
- Єщенко Олексій Прокопович, 60, радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По закінченні футбольної кар'єри — радянський та український футбольний тренер, кілька разів очолював тренерський штаб луцької «Волині». у тому числі за час її виступів у вищій українській лізі.
- Йохан Фер'є, 99, суринамський політичний діяч, який обіймав посаду першого президента Суринаму з 25 листопада 1975 року по 13 серпня 1980 року. Він був останнім генерал-губернатором цієї країни до здобуття незалежності, служив з 1968 по 1975 рік, а потім став першим президентом після здобуття незалежності від Нідерландів у 1975 році.
- Костецький Олександр Володимирович, 55, український художник, один із засновників української школи фантастичного реалізму (магічного реалізму).
- Манякін Сергій Йосипович, 86, радянський партійний діяч, голова Ставропольського крайвиконкому, 1-й секретар Омського обласного комітету КПРС, голова Комітету народного контролю СРСР. Член ЦК КПРС у 1961—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Державної думи Російської Федерації 2-го скликання (у 1995—1999 роках). Герой Соціалістичної Праці (5.11.1983).
- Мельников Володимир Іванович, 74, радянський діяч, 1-й секретар Комі обласного комітету КПРС, міністр лісової промисловості СРСР. Депутат Верховної ради РРФСР 10—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання (в 1987—1989 роках). Народний депутат СРСР (у 1989 році).
- Пол Ахі, 79, тоголезький художник, скульптор, архітектор, дизайнер інтер'єрів і письменник. Ахі приписують розробку прапора Того[75].
- Узун Геннадій Гаврилович, 68, заслужений тренер УРСР з греко-римської боротьби (1987), заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1996), тренер вищої кваліфікаційної категорії.
- Шутько Микола Олексійович, 82, український актор. Народний артист Української РСР (1980). Член Національної спілки кінематографістів України.
- Ямаґуті Цутому, 93, японець, один з небагатьох, хто пережив обидва атомні бомбардування японських міст Хіросіма і Нагасакі.
- Брескану Василе Кирилович, 69, радянський і молдавський актор театру і кіно, кінорежисер.
- Мері Дейлі, 81, американська радикальна феміністка, філософ і теологиня, «радикальна лесбійська феміністка» за власним визначенням, борчиня за права тварин. 33 роки викладала в Бостонському коледжі теологію, феміністську етику та патріархат.
- Ян Браунлі, 77, англійський юрист-міжнародник. Член Комісії міжнародного права ООН, королівський адвокат.
- Ганоцький Віктор Федорович, 73, український письменник та поет. Обласна літературно-мистецька премія ім. Ю. Яновського (1980).
- Чийгоз Рустем Зейтуллайович, 46, український кримськотатарський політик, заступник міністра економіки Криму, заступник голови Бахчисарайської районної державної адміністрації. Брат кримськотатарського політика Ахтема Чийгоза[76]. Інфаркт.
- Едуардо Ріканьї, 83, аргентинський і італійський футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника за низку аргентинських та італійських клубних команд, а також національну збірну Італії.
- Лхаса де Села, 37, канадська співачка мексиканського походження. Рак молочної залози.
- Мохамед Рахмат, 71, малазійський політичний діяч, і колишній Міністр інформації Малайзії (1978—1982, 1987—1999)[77].
- Пономаренко Михайло Федорович, 89, український краєзнавець, педагог і громадський діяч; автор численних розвідок з історії Золотоноші і Золотоніщини; засновник (1960) і незмінний керівник протягом 18-ти років Золотоніського краєзнавчого музею, що носить його ім'я; перший (1994) лауреат обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-19 у Wayback Machine.] - ↑ http://echo.msk.ru/news/645752-echo.html
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100101/202499649.html
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100101/202499701.html
- ↑ http://www.newsru.co.il/sport/02jan2010/fide903.html
- ↑ Афганские депутаты отвергают кандидатов в министры - BBC News Русская служба. BBC. 3 січня 2010. Архів оригіналу за 11 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023. (рос.)
- ↑ http://www.baltinfo.ru/news/47-chelovek-pogibli-v-boyakh-mezhdu-somaliiskimi-islamistskimi-gruppirovkami-123503
- ↑ http://lenta.ru/news/2010/01/03/volcano/
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100103/202736457.html
- ↑ http://www.rbc.ru/rbcfreenews.shtml?/20100103175923.shtml[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.ntv.ru/novosti/183352/
- ↑ http://lenta.ru/news/2010/01/03/britishtoo/
- ↑ http://www.gazeta.ru/news/lenta/2010/01/04/n_1441603.shtml
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-14 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.rbc.ru/rbcfreenews.shtml?/20100110105125.shtml[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-14 у Wayback Machine.] - ↑ http://lenta.ru/news/2010/01/06/pipe/
- ↑ http://www.lenta.ru/news/2010/01/07/patriot/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-01-14 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.rg.ru/2010/01/11/charter.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-14 у Wayback Machine.] - ↑ http://slon.ru/news/235185/
- ↑ http://www.vesti.ru/doc.html?id=334859&cid=6
- ↑ http://www.itar-tass.com/level2.html?NewsID=14705072&PageNum=0
- ↑ http://www.itar-tass.com/level2.html?NewsID=14704602&PageNum=0
- ↑ http://www.newizv.ru/lenta/119773/[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.rian.ru/politics/20100111/203808120.html
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100111/203799736.html
- ↑ http://www.thesun.co.uk/sol/homepage/news/2803049/Swine-flu-false-pandemic-claim.html
- ↑ Пхеньян заявил о желании подписать мирный договор с США - BBC News Русская служба. BBC. 11 січня 2010. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 11 листопада 2023. (рос.)
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100112/203967066.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-19 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.rbc.ua/rus/top/show/vzryv_na_magistralnom_gazoprovode_v_dagestane12012010
- ↑ http://www.newsru.com/world/13jan2010/quake.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.zaxid.net/newsua/2010/1/14/84027/[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ http://www.itar-tass.com/level2.html?NewsID=14718306&PageNum=0
- ↑ http://www.itar-tass.com/level2.html?NewsID=14717657&PageNum=0
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100114/204433657.html
- ↑ Ющенко ініціює створення трибуналу над злочинами комунізму. «Корреспондент». 14 січня 2010. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ http://lenta.ru/news/2010/01/15/strasbourg/
- ↑ http://eco.rian.ru/ecovideo/20100115/204644225.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-01-17 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.lenta.ru/news/2010/01/15/montenegro/
- ↑ http://www.rian.ru/world/20100116/204755907.html
- ↑ http://unian.net/ukr/news/news-357458.html
- ↑ http://www.pravda.ru/news/world/17-01-2010/1008467-0/
- ↑ http://www.kremlin.ru/acts/6666
- ↑ Помер Роман Купчинський. Радіо Свобода. 19 січня 2010. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Степан Бандера – Герой України. Радіо Свобода. 22 січня 2010. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Рамач, Михайло (22 січня 2010). Сербська православна церква має нового поміркованого патріарха. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Збірна України з індорхокею здобула золото на Чемпіонаті Європи. УНІАН. 29 січня 2010. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Дулерайн, Юрій (25 січня 2010). Нова заява Усами бін Ладена?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Халупа, Ірина (27 січня 2010). Давос-2010: банківська реформа чи надмірна регуляторність. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Помер письменник Джером Селінджер. BBC News. 29 січня 2010. Процитовано 8 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Україна без міністра внутрішніх справ. Радіо Свобода. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Луценка призначили в.о. міністра внутрішніх справ. Радіо Свобода. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ http://english.aljazeera.net/news/middleeast/2010/01/201012972725269906.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-02-05 у Wayback Machine.] - ↑ http://apinews.ru/index.php/politika/rus/471-kalinin[недоступне посилання]
- ↑ Умер Сергей Коротков, музыкальный критик, журналист и ведущий. Информагентство Харьковский дозор. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 15 лютого 2010.
- ↑ Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej (пол.). katalog.bip.ipn.gov.pl. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2019.
- ↑ Помер Джером Селінджер. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- ↑ «Київська пектораль» знайшла своїх героїв[недоступне посилання] «Хрещатик»
- ↑ Київський календар. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016. Київський календар (рос.)
- ↑ Некролог (PDF). газета «Свобода», рік 117, число 5. 29 січня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2018. Процитовано 26.03.2018.
- ↑ У США помер засновник мережі ресторанів Taco Bell. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ Помер кіровоградський художник Андрій Ліпатов. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
- ↑ Nouvel Observateur[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ČTK: Zemřel někdejší Havlův kancléř Ivan Medek [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.], 6. 1. 2010
- ↑ Professor Michael Goulder: biblical scholar. The Times. 11 лютого 2006. Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 12 лютого 2010.(англ.)
- ↑ Director-General pays tribute to artist Paul Ahyi, UNESCO Artist for Peace. ЮНЕСКО. 7 січня 2010. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2010.
- ↑ Скоропостижно умер Рустем Чийгоз. Аллаh рахмет эйлесин! (рос.) . «Майдан». Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|publisher= - ↑ Tok Mat dies. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 1 січня 2010.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).