Неділя

Неділя (лат. dies solis, що означає «день Сонця») — день тижня між суботою та понеділком. У більшості західних країн неділя є днем відпочинку та частиною вихідних. У деяких арабських країнах неділя є робочим днем.[1]
Для більшості християн неділя є днем поклоніння та відпочинку, який вважається Днем Господнім[2] та днем воскресіння Христа; у Сполучених Штатах, Канаді, Японії, а також у деяких частинах Південної Америки неділя є першим днем тижня.[3] Згідно з ісламським календарем, єврейським календарем та традиційними календарями (включно з християнськими), неділя є першим днем тижня; християни-квакери називають неділю «першим днем» відповідно до свого свідчення про простоту.[4][5] Стандарт Міжнародної організації зі стандартизації ISO 8601 визначає неділю як сьомий день тижня.[6]
Історично-географічні аспекти
Не є вихідним в країнах Арабських Еміратів.
У північногерманських племен був присвячений Сонцю (англ. Sunday, нім. Sonntag). У всіх слов'янських мовах, крім російської, назва цього дня походить від поняття «не працювати», «не мати діла».
У християнських країнах недільний день вважається святом, встановленим на честь воскресіння Ісуса Христа (за релігійною традицією вважається, що воскресіння відбулося саме цього дня тижня) — днем, коли віруючі зазвичай відвідують церкву. Вважається, що в неділю не можна працювати. У побожних християнських родинах вважається гріхом працювати в неділю.
За григоріанським календарем перший рік століття не може починатися з неділі. За єврейським календарем рік взагалі не може починатися з неділі. Якщо місяць починається з неділі, то тринадцяте число в ньому буде п'ятниця.
Неділя найчастіше вважається останнім днем тижня (в Європі, сучасній Південній Америці, за винятком Бразилії), але часто (у тому числі й у США) — першим, за традицією давніх євреїв, давніх єгиптян і давніх римлян. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 8601, першим днем тижня вважається понеділок, а неділя має порядковий номер сім.
Походження назви в мовах світу
- В українській мові успадкована давньоруською мовою від праслов'янського слова *nedělja на ґрунті виразу *ne dělati «не робити» (заперечна частка нє та дієслівний корень *дѣл-ати; первісне значення — «безділля», «неробочий день, день відпочинку»), в час першого запровадження у слов'ян християнства (VIII—IX ст.), яке забороняло працювати на сьомий день. На півдні Русі найменування неділі воскресеньѥ, принаймні в XIII ст. вважалося книжним[7][8].
- В англійській, німецькій і японській мовах назва неділі звучить, як «день сонця» (Sunday, Sonntag, 日曜日).
- На санскриті Равівар (день Раві-Сур'я).
- Таджицька назва якшанбе означає «перший день (від суботи)».
Неділя в українській культурі
Неділя, згідно з уявленнями українців, була днем святим. Християни її присвячували Богу. В неділю всіляку роботу (рубання дров, шиття, миття, прання), розваги, спання допізна, розчісування вважали гріхом. В Галичині цього дня навіть не готували їжі, споживаючи традиційні пироги (так у діалектах подекуди називали вареники), наварені у суботу. До церкви вирушали також не снідавши, бо ходили в неділю до причастя. В одній з історичних пісень Коваленко, осліплений татарами, вбачає в такій нарузі Божу кару за те, що не святкував неділі як слід: рано снідав, пив горілку і зубрив серпи.
Неділю традиційно уявляли красивою жінкою чи дівчиною, однак суворою до тих, хто не дотримується неписаних законів пошанування святого дня. В одному з переказів свята Неділя ходить по лісі «всенька в крові», зустрічним вона оповідає, що це так її порізали-порубали ті, хто в неділю працює.
У багатьох легендах Неділя асоціюється з Матір'ю Божою, оскільки саме їй присвячено цей день. Проте в середині XIX ст. на Поділлі була записана казка про дідову та бабину дочку, де свята Неділя з'являється на місці просто «жінки», яка в інших варіантах наймає дівчат. Маємо приклад того, як міфічна управителька «всяких звірів», жаб, ящірок, гадюк «перетворюється» на святу Неділю, вшановування культу якої суворо дотримувались в усій Україні.
Астрологія
Неділя асоціюється із Сонцем і символізується символом ☉.
Див. також
- Sol Invictus — давньоримське сонячне божество
- Воскресіння Христа
- Давньослов'янський календар
Примітки
- ↑ Which countries have a Friday-Saturday weekend?. The National (англ.). 7 грудня 2021. Процитовано 26 листопада 2023.
- ↑ Sunday | Rest, Worship, Reflection | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 6 грудня 2024.
- ↑ Lyons, Gabrielle (17 серпня 2019). Sunday Vs Monday: Which day do you consider the start of the week? (English) . Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Lapsansky, Emma Jones (26 січня 2003). Quaker Aesthetics: Reflections on a Quaker Ethic in American Design and Consumption, 1720-1920 (English) . University of Pennsylvania Press. с. 65. ISBN 978-0-8122-3692-7.
- ↑ Bible (King James)/Matthew - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 12 лютого 2025.
- ↑ ISO 8601-1:2019(en) Date and time — Representations for information interchange — Part 1: Basic rules. www.iso.org. Процитовано 14 травня 2024.
- ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 58—60. — 412 с — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Неділя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
Джерела
- Неділя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. — К.: Орфей, 2002. — 448 с., ISBN 966-96200-0-7.
Посилання
- Неділя [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Неділя // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1113-1114. — 1000 екз.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).