Юліуш Бардах

Юліуш Бардах
пол. Juliusz Bardach
Народився	3 листопада 1914[1]  Одеса, Російська імперія[1]
Помер	26 січня 2010[1] (95 років)  Варшава, Польща[1]
Поховання	Військовий цвинтар у Повонзках
Країна	Російська імперія  Польща
Діяльність	адвокат, історик права, викладач університету, офіцер, історик
Alma mater	Stephen Báthory Universityd і Ягеллонський університет
Науковий керівник	Adam Vetulanid
Знання мов	польська[1]
Заклад	Варшавський університет
Членство	Association of Marxist historiansd, Польська академія наук[2] і Національна академія дей-Лінчей[3]
Військове звання	полковник
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Брати, сестри	Януш Бардач
Нагороди	honorary doctor of the University of Łódźd (1995)
Медіафайли у Вікісховищі

Юліуш Ба́рдах (пол. Juliusz Bardach) — польський історик. Професор (1955), член Італійської (1974) та Польської (1983) академій наук.

Народився в м. Одеса. Закінчив Вільнюський університет. У роки Другої світової війни служив у сформованому в СРСР Війську Польському.

У 1954–69 — директор Інституту історії права Варшавського університету, одночасно у 1953–59 — віце-директор, у 1960–68 — зав. сектору держави і права Інституту історії Польської Академії наук. Головний редактор фундаментальної п'ятитомної «Історії держави і права Польщі» (1957–82), особисто написав т. 1-й і у співавторстві — т. 4-й. Один із авторів 1-го тому «Історії польського сейму» (1984). Досліджуючи історію державотворення і права Великого князівства Литовського 14–17 ст., значну увагу приділив висвітленню впливу давньоруського права на правовий устрій литовської держави («Дослідження устрою і права Великого князівства Литовського XIV—XVII ст.», 1970, 1994; «З найновіших досліджень „Руської правди“», 1990; «Поляки і народи історичної Литви — спроба системного аналізу»). У 1960–68 — перший віце-голова Польського історичного товариства. Автор монографій: «Історія польської держави і права» (у співавт. — 4-те вид., 1985), «Вацлав Александер Мацєйовський і його сучасники» (1971), збірки праць «Давня і недавня Литва» (1988) та ін.

Помер у 2010 р.

Studia z ustroju i prawa Wielkiego Księstwa Litewskiego. XIV—XVII w. Warszawa, 1970; Кульчицький В. С. Ґрунтовне дослідження спільних проблем державно-правового розвитку братніх народів. «Проблеми правознавства», 1975, т. 32; Z najnowszych badań nad Prawdą Ruską. «Czasopismo prawnohistoryczne», 1990, z. 1–2; Polacy a narody Litwy historycznej — Proba analizy systemowej. «Kultura i Społeczeństwo», 1994, N 2; Parlament, prawo, ludzie. Studia ofiarowane profesorowie Juliuszu Bardachowi w sześćdziesiąciolecie pracy tworczej. Warszawa, 1996.

• Historia państwa i prawa Polski do połowy XV wieku (1957)
• Historia państwa i prawa polskiego (1976, разом з Bogusław Leśnodorski та Michał Pietrzak, ISBN 83-01-00104-6^[4])
• Themis a Clio czyli Prawo a historia (2001, ISBN8372060363)
• Dzieje Sejmu Polskiego (1993, ISBN 83-7059-044-6)
• O dawnej i niedawnej Litwie (1988, ISBN 83-232-0118-8)
• Historia ustroju i prawa polskiego (1993, ISBN 83-01-11026-0)
• O Rzeczpospolitą Obojga Narodów (1998, ISBN 83-03-03692-0)
• Statuty litewskie a prawo rzymskie (1999, ISBN 83-912525-0-7)
• W obiektywie nauki i w lustrze pamięci (o uczonych, pisarzach i politykach XIX i XX wieku) (2004, ISBN 83-7387-541-7)

• Лісевич І. Т. Юліуш Бардах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 190. — ISBN 966-00-0734-5.
• Dubas-Urwanowicz Ewa. Juliusz Bardach (3 XI 1914 – 26 I 2010) // Białostockie Teki Historyczne. T. 8 (2010), s. 299-301.
• Marceli Kosman. W cieniu Uniwersytetu Stefana Batorego: Henryk Łowmiański i Juliusz Bardach, badacze dziejów Unii Jagiellońskiej // Rocznik Stowarzyszenia Naukowców Polaków Litwy. 2019, t. 19, p. 177—194. (link 1 [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] , link 2 [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.])