YaChudo

Генеральний директорат з питань довкілля

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Генера́льний директора́т з пита́нь довкі́лля (DG ENV) — генеральний директорат Європейської комісії, відповідальний за екологічну політику Європейського Союзу. Спочатку відомий як DG XI, у 2010 році «відповідні дії [зі зміни клімату] в рамках DG Environment» були перенесені з DG ENV до нового DG Climate Action (DG CLIMA).[1] Він зберігає компетенцію щодо нульового забруднення, циркулярної економіки та біорізноманіття. Наразі його очолює Генеральний директор Ерік Мамер. DG ENV підтримує роботу комісара з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки Джессіки Розволл.

Місія

Головна роль Генерального директората полягає в ініціюванні та визначенні нового законодавства у сфері охорони довкілля, а також у забезпеченні практичного впровадження узгоджених заходів у державах-членах Європейського Союзу. Загальна місія на 2005 рік така: «Захист, збереження та покращення довкілля для нинішнього та майбутніх поколінь, а також сприяння сталому розвитку». Місія поділена на такі підпункти:[2]

  • Підтримувати та покращувати якість життя шляхом високого рівня захисту наших природних ресурсів, ефективної оцінки та управління ризиками, а також своєчасного впровадження законодавства Спільноти.
  • Сприяти ресурсоефективності у виробництві, споживанні та заходах з утилізації відходів.
  • Інтегрувати екологічні проблеми в інші сфери політики ЄС.
  • Сприяти зростанню в ЄС, яке враховує економічні, соціальні та екологічні потреби як наших громадян, так і майбутніх поколінь.
  • Для вирішення глобальних проблем, що стоять перед нами, зокрема, боротьби зі зміною клімату та міжнародного збереження біорізноманіття.
  • Забезпечити, щоб усі політики та заходи у вищезазначених сферах базувалися на багатосекторальному підході, залучали до процесу всіх зацікавлених сторін та ефективно їх доводили до відома.

Структура

Генеральний директорат з питань довкілля розташований у Брюсселі та складається з Офісу Генерального директора, Заступника Генерального директора, стратегічного підрозділу (Підрозділ ENV.01) та 6 директоратів:

  • A: Загальні питання, знання та ресурси
  • B: Конкурентна циркулярна економіка та політика чистої промисловості
  • C: Нульове забруднення, водостійкість та зелений міський перехід
  • D: Біорізноманіття
  • E: Відповідність, управління та підтримка держав-членів
  • F: Зелена дипломатія та багатосторонність

Історія

Екологічна політика Європейського Союзу починалася як збірка різнорідних законів, які не мали конкретної договірної основи.[3] Протягом перших 15 років існування Європейської комісії не було жодного департаменту, присвяченого екологічним питанням. У 1973 році в рамках Генерального директорату з питань промисловості було створено Відділ з питань довкілля, а в 1981 році було створено Генеральний директорат з питань довкілля.[4] Однак протягом кількох років він залишався відносно слабким Генеральним директоратом у складі Комісара через брак інституційного досвіду та людських ресурсів;[5] 5 посадовців у 1973 році зросли до 60 посадовців у 1980-х роках.[6]

У перші роки своєї діяльності Генеральний директорат з питань довкілля наймав спеціалістів з технічними знаннями, які мали культуру, відмінну від культури інших посадовців Комісії. Це «створило [йому] репутацію такого, що в ньому домінують […] «екологічні фанатики»».[7] З часом Генеральний директорат з питань довкілля подорослішав і засвоїв методи роботи Комісії. Зокрема, більше враховуючи політику під час розробки законодавства, щоб його можна було прийняти та краще впровадити.[8]

П'ята програма дій з охорони довкілля[9], яка набула чинності 1 січня 1993 року, ознаменувала зміну підходу Генерального директората з питань довкілля до розробки політики. Вона намагалася представити Генеральний директорат та його політику в більш сучасному та конструктивному світлі. Програма продемонструвала, що законодавство більше не повинно прийматися виключно за зачиненими дверима, а спільно з усіма соціальними та економічними партнерами.[10]

У листопаді 2016 року ЄК узгодила назви всіх генеральних директоратів, щоб зробити їх більш узгодженими, та виключила з назви «the», змінивши їх з «Генеральний директорат з питань довкілля» на «Генеральний директорат з питань довкілля».

Ресурси

Генеральний директорат з питань довкілля має штат близько 460 державних службовців.[1]

Колишні комісари:

Див. також

Примітки

  1. ↑ Commission creates two new Directorates-General for Energy and Climate Action. European Commission. 17 лютого 2010. Процитовано 12 грудня 2014.
  2. ↑ Environment DG Information Brochure (PDF). European Commission.
  3. ↑ Knill, C. and Liefferink, D (2007) Environmental politics in the European Union. Manchester University Press, Manchester.
  4. ↑ Schön-Quinlivan (2012) The European Commission, In: Jordan, A.J. and Adelle, C. (eds) Environmental Policy in the European Union: Contexts, Actors and Policy Dynamics (3e). Earthscan: London and Sterling, VA.
  5. ↑ Cini, M. (1997) ‘Administrative culture in the European Commission: The cases of competition and environment’ in N. Nugent (ed) At the Heart of the Union: Studies of the European Commission, St Martin’s Press, New York
  6. ↑ Schön-Quinlivan (2012) The European Commission, In: Jordan, A.J. and Adelle, C. (eds) Environmental Policy in the European Union: Contexts, Actors and Policy Dynamics (3e). Earthscan: London and Sterling, VA.
  7. ↑ Cini, M. (1997) ‘Administrative culture in the European Commission: The cases of competition and environment’ in N. Nugent (ed) At the Heart of the Union: Studies of the European Commission, St Martin’s Press, New York. p78
  8. ↑ Weale, A. and Williams, A. (1993) ‘Between economy and ecology? The single market and the integration of environmental policy’, in D. Judge (ed) A Green Dimension for the European Community: Political Issues and Processes, Frank Cass, Portland.
  9. ↑ (OJ, 1993, C138/26)
  10. ↑ Tanasescu, I. (2012) In: Jordan, A.J. and Adelle, C. (eds) Environmental Policy in the European Union: Contexts, Actors and Policy Dynamics (3e). Earthscan: London and Sterling, VA.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).