YaChudo

Європейський соціально-економічний комітет

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Європейський соціально-економічний комітет
Логотип Європейського економічного та соціального комітету
Будівля Жака Делора, в якій розміщуються Європейський економічний та економічний союз (ЄЕСК) та Європейський комітет регіонів
АбревіатураEESC
ТипДорадчі органи Європейського Союзу
Засновано1957 Редагувати інформацію у Вікіданих
МетаПредставляти роботодавців, працівників та організації громадянського суспільства
КраїнаЄвропейський Союз Європейський Союз
Штаб-квартираБудівля Жака Делора, Белліард 99, B-1040 Брюссель
50°50′26″ пн. ш. 4°22′38″ сх. д. / 50.840555555556° пн. ш. 4.3772222222222° сх. д.
Генеральний секретарІзабель Ле Ґало Флорес
КерівникSéamus Bolandd (жовтень 2025)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентШеймус Боланд
Штат працівників329
Вебсайт: eesc.europa.eu Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа

CMNS: Європейський соціально-економічний комітет у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Європе́йський соціа́льно-економі́чний коміте́т (англ. European Economic and Social committee) — консультативний орган Європейського Союзу, заснований у 1958 році. Це дорадча асамблея, що складається з представників об’єднань роботодавців, профспілок працівників (профспілок) та організацій громадянського суспільства . Його місцезнаходження, яке він розділяє з Комітетом регіонів, знаходиться в будівлі Жака Делора на вулиці Белліардстраат / вулиці Белліард, 99 у Брюсселі.

Раніше відомий під абревіатурою «EcoSoc», тепер цей орган називається «EESC», щоб уникнути плутанини з ЕКОСОР Організації Об'єднаних Націй.

Роль

Європейський економічний і соціальний комітет був створений Римським договором 1957 року з метою об'єднання різних груп економічних інтересів для створення єдиного ринку. Створення цього комітету надало їм інституцію, яка дозволила б їхні голоси бути почутими Європейською комісією, Радою та Європейським парламентом. ЄЕСК проголошує себе «мостом між Європою та організованим громадянським суспільством».[2]

Консультації з комітетом є обов'язковими з питань, передбачених Договорами, та у всіх випадках, коли установи вважають це за доцільне. Маастрихтський договір значно розширив сферу діяльності комітету. Його вплив тепер поширюється на такі питання, як соціальна політика, соціальна та економічна згуртованість, довкілля, освіта, охорона здоров'я, захист прав споживачів, промисловість, Транс'європейські мережі, непряме оподаткування та структурні фонди. З певних питань ЄЕСК працює у партнерстві з Комітетом регіонів.

В останні роки комітет прийняв виклик громадянського суспільства, відкривши свій форум для представників усіх секторів, розробивши дві взаємодоповнюючі місії:

  • Більше залучення організацій громадянського суспільства до європейського починання, як на національному, так і на європейському рівні,
  • Посилення ролі організацій громадянського суспільства в країнах, що не є членами, або групах країн, де комітет сприяє структурованому діалогу з організаціями громадянського суспільства, та сприяння створенню консультативних структур на основі свого досвіду, не в останню чергу в країнах, що подають заявки на членство в ЄС, країнах-партнерах Середземномор'я, країнах Африки, Карибського басейну та Тихого океану, Індії, Китаї, Латинській Америці (МЕРКОСУР) та Бразилії.

Операція

Консультації з комітетом є обов'язковими з питань, передбачених Договорами, та в усіх випадках, коли установи вважають це за доцільне. ЄЕСК також може залучатися до консультацій на попередній основі до однієї з інших установ, і відповідно до правила 29(2) його Правил процедури він може видавати висновки з власної ініціативи.[3] Близько 15% його висновків є висновками з власної ініціативи.

Висновки, складені за власною ініціативою та дослідницькі висновки, часто підвищують обізнаність органів, що приймають рішення, і зокрема комісії, про теми, які досі майже не привертали їхньої уваги, якщо взагалі привертали. Дослідницькі висновки, складені на запит інших установ ще до того, як комісія підготувала свої пропозиції, дозволяють різним складовим організованого громадянського суспільства, представленим у ЄЕСК, висловити очікування, занепокоєння та потреби низових зацікавлених сторін.

Комітет приймає в середньому 170 висновків на рік з широкого кола питань, що стосуються європейської інтеграції. Таким чином, він відіграє активну роль у процесах формування політики Спільноти та підготовки рішень Спільноти.

Членство

Наразі кількість членів ЄЕСК налічує 329 осіб (такий самий показник, як і в Комітеті регіонів).[4] Кількість членів у кожній державі ЄС варіюється залежно від чисельності населення кожної держави (див. таблицю нижче щодо кількості членів за державами; розподіл однаковий для Комітету регіонів). Члени ЄЕСК поділяються на три групи за рівною кількістю: роботодавці, працівники та організації громадянського суспільства.

Членів призначає Рада (кваліфікованою більшістю) після висунення кандидатур урядом відповідної держави-члена. Однак після призначення члени є повністю незалежними від своїх урядів. Вони мають п'ятирічний термін повноважень, який може бути поновлюваним. Президент ЄЕСК обирається на термін 2+1⁄2 роки.[5]

Держава-член Кількість представників Держава-член Кількість представників Кількість представників Кількість представників
Німеччина Німеччина 24 Бельгія Бельгія 12 Ірландія Ірландія 9
Угорщина Угорщина 12 Хорватія Хорватія 9 Франція Франція 24
Португалія Португалія 12 Литва Литва 9 Італія Італія 24
Швеція Швеція 12 Латвія Латвія 7 Іспанія Іспанія 21
Болгарія Болгарія 12 Словенія Словенія 7 Польща Польща 21
Австрія Австрія 12 Естонія Естонія 7 Румунія Румунія 15
Словаччина Словаччина 9 Кіпр Кіпр 6 Нідерланди Нідерланди 12
Данія Данія 9 Люксембург Люксембург 6 Греція Греція 12
Фінляндія Фінляндія 9 Мальта Мальта 5 Чехія Чехія 12
Загалом 329
Президенти ЄЕСК [6]
Німеччина Ґоке Фреріхс (2000—2002)
Франція Роджер Бріш (2002—2004)
Австрія Анна-Марі Зіґмунд (2004—2006)
Греція Дімітріс Дімітріадіс (2006—2008)
Італія Маріо Сепі (2008—2010)
Швеція Стаффан Нільссон (2010—2013)
Франція Анрі Малосс (2013—2015)
Греція Джордж Дассіс (2015—2018)
Італія Лука Жаєр (2018—2020)
Австрія Кріста Швенґ (2020—2023)
Австрія Олівер Рьопке (2023—2025)[7]
Ірландія Шеймус Боланд (2025— )[8]

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://www.eesc.europa.eu/en/news-media/press-releases/seamus-boland-elected-new-president-european-economic-and-social-committee-pledging-put-civil-society-heart-europe
  2. ↑ Secretary-General - European Economic and Social Committee. European Economic and Social Committee. 22 червня 2018.
  3. ↑ 32010Q1209(01)
  4. ↑ 32019D0853
  5. ↑ The President - EESC. European Economic and Social Committee. Процитовано 26 грудня 2025.
  6. ↑ Former EESC Presidents. European Economic and Social Committee. Процитовано 26 грудня 2025.
  7. ↑ Oliver RÖPKE. Foundation for European Progressive Studies. Процитовано 26 грудня 2025.
  8. ↑ EESC President — Biography. European Economic and Social Committee. Процитовано 26 грудня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).