Квітень 2010
| ← квітень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | ||
| 2010 рік | ||||||
Квітень — четвертий місяць 2010 року, що почався в четвер 1 квітня та закінчився в п'ятницю 30 квітня.
Події
- 1 квітня
- Міністр закордонних справ Кенії Мозес Ветанґула заявив, що його уряд перегляне угоду з ЄС, яка передбачає проведення в Кенії судів над сомалійськими піратами, затриманими європейськими ВМС біля берегів Африканського Рогу[1][2]
- 2 квітня
- Донецький окружний суд скасував указ Президента України про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України[3][4][5]
- Ізраїль завдав щонайменше сім ракетних ударів по сектору Газа, в результаті чого двоє дітей отримали поранення легкого ступеня важкості, зруйновано декілька будівель[6]
- Парламент Білорусі одностайно ратифікував Договір про державний кордон між Україною та Республікою Білорусь[7]
- 3 квітня
- Українські правозахисниці подали судові позови проти Прем'єр-міністра Миколи Азарова через його заяву, що «не жіноча це справа — проводити реформи в Україні»[8][9], яка пролунала 19 березня під час візиту прем'єра на Дніпропетровщину[10][11]
- Поблизу Багдаду одягнені у військову форму бойовики вбили 25 людей[12][13][14]
- 4 квітня
- У Багдаді відбулася серія терористичних актів, внаслідок чого загинуло щонайменше 30 осіб[15]. Незначних пошкоджень зазнала будівля українського посольства в Іраку[16][17]
- Президент Сенегалу Абдулай Ваде оголосив, що його країна повертає собі військові бази, які досі перебували під контролем Франції[18]
- У ПАР вбито лідера Африкаанерського руху опору (AWB) Юджина Тербланша (Eugene Terreblanche)[19][20][21]
- 5 квітня
- У США успішно пройшов запуск космічного корабля Discovery, який вирушив до Міжнародної космічної станції[22][23]
- Набирає чинності новий Візовий кодекс, який Європейський Парламент і Рада Євросоюзу прийняли 13 липня 2009 року[24]
- Вранці біля будівлі МВС у Карабулаці (Інгушетія) відбулося два вибухи, поранено чотири особи (3 працівники міліції та 1 співробітник прокуратури). Перший з вибухів учинив смертник[25][26]
- Інтерпол видав ордер на арешт Рагад Саддам Хусейн, дочки колишнього президента Іраку Саддама Хусейна за звинуваченнями у тероризмі і злочинах проти мирного населення[27].
- Старт місії STS-131 шатла «Діскавері» до Міжнародної космічної станції.
- 6 квітня
- На прохання прем'єр-міністра Великої Британії Ґордона Брауна королева Єлизавета II розпустила парламент країни. Нові вибори призначено на 6 травня цього року[28][29][30]
- У киргизькому місті Таласі почалися антиурядові акції протесту[31]
- 7 квітня
- Внаслідок заворушень у Киргизстані уряд країни пішов у відставку. У результаті сутичок загинуло 40 людей[32]
Демонстранти прориваються на територію Парламенту в Бішкеку, 7 квітня 2010 - Декілька сотень учасників антиурядових виступів у Таїланді прорвалися в будівлю парламенту в Бангкоку[33]. Прем'єр-міністр країни Апхісіт Ветчатчіва оголосив надзвичайний стан у столиці та прилеглих регіонах[34]
- Внаслідок заворушень у Киргизстані уряд країни пішов у відставку. У результаті сутичок загинуло 40 людей[32]
- 8 квітня
- У Празі президент Росії Дмитро Медведєв і президент США Барак Обама підписали новий російсько-американський договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО)[35][36]
- Конституційний Суд України легітимізував коаліцію, до складу якої входять депутати, які не перебувають у складі фракцій, що ініціювали створення цієї коаліції[37][38][39]
- 9 квітня
- Національна Асамблея Пакистану одностайно проголосувала за поправки до Конституції, що обмежують повноваження президента на користь парламенту й уряду[40]
- На компресорній станції Портова у районі Виборга відбулися урочисті заходи, присвячені початку будівництва у Балтійському морі газопроводу «Північний потік»[41]
- 10 квітня
- Поблизу Смоленська розбився літак Ту-154, на борту якого перебував зокрема президент Польщі Лех Качинський. Всі пасажири літака загинули[42][43][44]
Уламки літака президента Польщі на місті катастрофи - Під час зіткнень антиурядових демонстрантів з військовими у Бангкоку загинуло 15[45] осіб. Серед загиблих — японський телеоператор агентства «Reuters»[46]
- Поблизу Смоленська розбився літак Ту-154, на борту якого перебував зокрема президент Польщі Лех Качинський. Всі пасажири літака загинули[42][43][44]
- 11 квітня
- В Угорщині відбулися парламентські вибори[47][48][49][50]
- У Празі відбулася урочиста церемонія інтронізації нового глави католицької церкви Чехії — Домініка Дуки[51][52]
- На Соломонових островах стався сильний землетрус (7,1 за шкалою Ріхтера), епіцентр якого перебував за 97 кілометрів на північний захід від міста Кіракіри на глибині 52 кілометри[53][54]
- 12 квітня
- 13 квітня
- Рада вищих улемів Саудівської Аравії дала остаточне визначення тероризму, відкинула терористичні дії і оголосила фінансування тероризму заборонним з точки зору релігійної практики[58][59]
- 14 квітня
- В Ісландії почалося повторне виверження вулкана, розташованого біля льодовика Ейяф'ятлайокютль, евакуйовано бл. 800 осіб[60]
Виверження Ейяф'ятлайокютля. 17 квітня - В китайській провінції Цинхай стався землетрус магнітудою бл. 7,1 бала за шкалою Ріхтера. Загинуло 617[61] осіб[62][63]
- В Ісландії почалося повторне виверження вулкана, розташованого біля льодовика Ейяф'ятлайокютль, евакуйовано бл. 800 осіб[60]
- 15 квітня
- У NASA офіційно оголосили про втрату контролю над марсіанським апаратом Phoenix Mars Lander[64]
- Повітряний рух у більшості країн північної Європи було зупинено через попіл із вулкана в Ісландії[65]
- 16 квітня
- Курманбек Бакієв відмовився від президентства[66]
- 18 квітня
- На Північному Кіпрі пройшли президентські вибори[67], перемогу здобув представник націоналістів, чинний прем'єр-міністр Дервіш Ероглу[68]
- 19 квітня
- 20 квітня
- Стався вибух на нафтовій платформі Deepwater Horizon[70]
- 21 квітня
- У Харкові президенти України й Росії підписали Угоду про продовжити перебування Чорноморського флоту Росії на севастопольській базі на 25 років[71][72]
Віктор Янукович та Дмитро Медведєв під час зустрічі у Харкові. 21 квітня - В Барселоні помер колишній голова МОК Хуан Антоніо Самаранч[73][74]
- У Харкові президенти України й Росії підписали Угоду про продовжити перебування Чорноморського флоту Росії на севастопольській базі на 25 років[71][72]
- 22 квітня
- 23 квітня
- У Чилі стався землетрус силою 6,1 бала. Епіцентр був за 500 кілометрів на північний захід від столиці Сантьяго на глибині 35 кілометрів[77]
- У Багдаді відбулася серія потужних вибухів, що забрали життя щонайменше 67 людей. Ще понад 110 осіб отримали поранення[78]
- Боснія та Герцеговина отримала План дій із членства в NATO[79]
- В Ірландії стався теракт: поблизу поліцейської дільниці у містечку Ньютонгамільтон вибухнуло авто, троє людей поранено[80]
- 24 квітня
- 25 квітня
- На американський штат Міссісіпі налетів торнадо, загинуло щонайменше 10 людей[82]
- В Австрії відбулися президентські вибори[83]
- Піщана буря налетіла на західний Китай (провінції Ганьсу та Цінхай)[84]
- В Угорщині пройшов другий раунд парламентських виборів, перемогу здобули правоцентристський блоку ФІДЕС та християнські демократи (КДНП), здобувши на двох 68 % голосів[85]
- 26 квітня
- Король Бельгії Альберт II прийняв відставку уряду Іва Летерма, подану 22 квітня[86]
- 27 квітня
- Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України ратифікована парламентами двох країн. В Україні це супроводжувалося масовими акціями протесту та незладом у сесійній залі парламенту
- 30 квітня
- У американському штаті Арканзасі пройшов сильний торнадо, внаслідок якого загинуло 3 особи[87]
Особи
Померли
- Гуріненко Петро Володимирович, 86, український прозаїк.
- Драган Куйович, 61, 62, югославський і чорногорський політик.
- Хамідов Джахангір Хакімович, 79, радянський узбецький вчений в галузі клітинної біології, секретар ЦК КП Узбекистану. Народний депутат Узбецької РСР, депутат Олій Мажлісу Республіки Узбекистан (1990—1994). Доктор біологічних наук (1964), професор. Академік Академії наук Узбецької РСР (Узбекистану) (з 1987 року, із фізіології).
- Артур Кох, 73, 74, малайзійський і сінгапурський футболіст, який грав за клуб «Селангор» та збірні Сінгапуру, Малаї та Малайзії.
- Астахов Ігор Олександрович, 55, російський дипломат. Генеральний консул Російської Федерації в Сімферополі (Україна) (2008—2010).
- Бєляков Борис Серапіонович, 74, радянський російський футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника, по завершенні кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР.
- Шерон Вебб, 74, американська письменниця-фантастка та медсестра[88].
- Адольф-Вільгельм фон Гаммерштайн-Екворд, 92, німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
- Олійник Василь Михайлович, 62, український політик, вчений у галузі економіки агропромислового комплексу. Заслужений працівник сільського господарства України (1999). Доктор економічних наук (1992), професор (1993), академік АЕН України (1996). Чоловік Ніни Олійник.
- Жуан Мораїш, 75, португальський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за «Спортінг», з яким став дворазовим чемпіоном Португалії, а також володарем Кубка Португалії та Кубка володарів кубків УЄФА, а також національну збірну Португалії, з якою був учасником чемпіонату світу 1966 року.
- Личов Данило Іванович, 93, радянський військовик, учасник Другої світової війни, почесний громадянин Бердичева.
- Носсрат Пезешкіан, 76, німецький невролог, психіатр та психотерапевт іранського походження. Засновник позитивної психотерапії. Доктор медицини, професор.
- П'єр-Жан Ремі, 73, французький дипломат і письменник.
- Пресняков Олександр Васильович, 92, радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни командир ланки 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Балтійського флоту, гвардії старший лейтенант.
- Пуппо Ігор Петрович, 79, український російськомовний письменник, журналіст; член Спілки журналістів України з 1958 року та Спілки радянських письменників України з 1967 року. Лавреат премій імені Христо Ботева за 1979 рік та імені Григорія Петровського за 1981 рік[89].
- Сахарова Людмила Павлівна, 83, радянська і російська артистка балету. Народна артистка СРСР (1986).
- Стенлі Грінспен, 68, доктор медицини (M.D.), психіатр, професор психіатрії, науки про поведінку й педіатрії в Медичному інституті імені Джорджа Вашингтона, дитячий психіатр. Став найбільш відомим за розробку та розвиток концепції DIR і підходу DIR Floortime — комплексного и ефективного метода психокорекції розладів аутистичного спектра (РАС) та запізнення психічного розвитку дітей та підлітків[90].
- Алан Сіллітоу, 82, англійський поет і прозаїк.
- Пауль Шефер, 88, засновник колонії Дігнідад у Чилі. Глава німецької секретної секти в Чилі. У вермахті служив єфрейтором в санітарному батальйоні[91].
- П'єр Адо, 88, французький філософ та історик філософії, фахівець з античної філософії, зокрема з неоплатонізму.
- Турсунов Еркін Турсунович, 69, радянський узбецький діяч, хокім Джиззацької області, 1-й секретар Джиззацького обласного комітету КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР, народний депутат Узбецької РСР.
- Краснецький Іван Михайлович, 64, радянський і український футболіст, футбольний тренер. Заслужений працівник фізичної культури і спорту.
- Лаврова Наталія Олександрівна, 25, російська спортсменка, перша дворазова олімпійська чемпіонка з художньої гімнастики. Заслужений майстер спорту Росії (2000). Загинула в автокатастрофі.
- Литвинов Борис Васильович, 80, радянський і російський вчений-фізик, академік Російської академії наук (1997), спеціаліст в галузі атомної науки й техніки, досліджень фізики вибуху і високих щільностей енергії, один з авторів ядерних зарядів та ядерних вибухових пристроїв. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії.
- Ян Балабан, 49, чеський письменник, журналіст і перекладач. Його вважали екзистенціалістом, чиї роботи часто стосувались жалюгідних та зневірених аспектів людського стану.
- Віктор Нюренберг, 79, люксембурзький футболіст, нападник.
- Емброуз Олсен, 24, американська модель. Самогубство.
- Еміліо Альварес, 71, уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за клуб «Насьйональ», а також національну збірну Уругваю.
- Ліна Маруланда, 29, колумбійська теле- і радіоведуча, фотомодель і акторка. Випала з балкона своєї квартири на шостому поверсі. Можливо, що це було самогубством[92].
- Семмі Бейрд, 79, шотландський футболіст, що грав на позиціях лівого півзахисника і нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Клайд», «Рейнджерс» та «Гіберніан», а також національну збірну Шотландії.
- Хуан Антоніо Самаранч, 89, іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК[93].
- Ян Мирослав Касьян, 76, польський письменник, фольклорист, літературознавець. Професор.
- Ахмад Са'ад, 64, ізраїльсько-арабський журналіст і політик. З 1996 по 1999 роки — депутат Кнесету від партії «Хадаш», а також редактор газети «Аль-Іттіхад». Доктор філософії.
- Геніна Ліана Соломонівна, 79, радянський, російський музикознавець, журналістка, музичний критик.
- Дороті Хайт, 98, американська громадська діячка та активістка руху за права жінок і чорношкірих громадян США. Дороті була включена в Національний зал слави жінок і стала однією з небагатьох американців, хто був нагороджений двома вищими державними нагородами США — Президентською медаллю Свободи і Золотою медаллю Конгресу.
- Зубач Юрій Антонович, 88, український і радянський футболіст, футбольний тренер. Як нападник виступав за СТ «Україна», «Спартак», «Динамо» (усі — Львів) і «Динамо» (Томськ).
- Іштван Білек, 77, угорський шахіст, гросмейстер від 1962 року.
- Царевич Ія Сергіївна, 81, українська педагогиня, піаністка, музична діячка.
- Абросимова Ольга Іванівна, 86, 87, доярка колгоспу «Горшиха» (село Медягіно, Ярославський район Ярославської області); Герой Соціалістичної Праці.
- Бородай Василь Захарович, 92, український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1955 року (голова правління у 1968—1982 роках). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1967 року, дійсний член — з 1973 року; почесний член Російської академії мистецтв з 1991 року; академік Академії мистецтв України з 1997 року. Батько художниць Тетяни та Галини Бородаїв, дід художниці Дарії Одайник.
- Guru, 48, американський MC і член хіп-хоп-дуету Gang Starr, разом з DJ Premier. Ім'я Guru є бекронімом від Gifted Unlimited Rhymes Universal, також може бути розшифровано як God is Universal; he is the Ruler Universal. Він також відомий по озвученні персонажа 8-Ball в іграх Grand Theft Auto III і Grand Theft Auto: Liberty City Stories. Мієломна хвороба.
- Девора Бертонова, 95, ізраїльська танцюристка, хореографка і педагогиня. Бертонова, відома своїми сольними танцювальними програмами, сама ставила їх, а також програми для труп «Бат-Шева» та «Театронетто». Лауреатка Премії Ізраїлю (1991)[94].
- Джордж Скітерс, 80, американський письменник та редактор у жанрі наукової фантастики.
- Едвін Валеро, 28, венесуельський боксер-професіонал. Непереможний чемпіон світу за версією WBA (2006—2008) у другій напівлегкій вазі та за версією WBC (2009—2010) у легкій вазі. Єдиний чемпіон в історії WBC, що виграв усі свої бої нокаутом. Світовий рекордсмен за кількістю нокаутів підряд у першому раунді (вісімнадцять). Наклав на себе руки після звинувачення у вбивсті своє дружини.
- Пащенко Володимир Олександрович, 62, український учений у галузі релігієзнавства та педагогіки вищої школи, доктор історичних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України. Ректор Полтавського Національного педагогічного університету імені Короленка. Заслужений працівник освіти України.
- Александру Нягу, 61, румунський футболіст, що грав на позиції нападника за клуб «Рапід» (Бухарест), а також національну збірну Румунії.
- Карлос Франкі, 88, кубинський поет, письменник, журналіст та мистецтвознавець, публіцист революційного руху 26-го липня і відіграв важливу роль у захопленні влади Фіделя Кастро, але з 1968 року відкрито виступив проти його політики.
- Расім Делич, 61, колишній генерал Армії Республіки Боснії і Герцеговини (АРБіГ), другий начальник Генерального штабу АРБіГ. Був кадровим офіцером Югославської Народної Армії, яку покинув після розпуску Югославії.
- Томаш Шпідлік, 90, чеський католицький богослов, священник, єзуїт, кардинал, викладач і письменник.
- Філонов Володимир Петрович, 69, кандидат юридичних наук, професор. Заслужений юрист України.
- Бранімир Донат, 75, хорватський літературний критик, есеїст, публіцист, перекладач і видавець. Автор понад 40 книг та численних наукових і публіцистичних статей.
- Аблямітов Джульверн Тевфікович, 72, радянський промисловець та український кримськотатарський політик, член Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради Криму II скликання (1994–1998).
- Герхард Цеманн, 70, австрійський актор театру і кіно.
- Лівінська Лідія Архипівна, 81, українська музейна та громадська діячка, києвознавиця, дослідниця історії міського пасажирського транспорту, організаторка і (впродовж майже 20 років) керівниця унікального Музею історії київського транспорту.
- Пітер Стіл, 48, вокаліст, басист і композитор готичної метал-групи Type O Negative. Аневризма аорти[95].
- Фелічіта Фрай, 100, італійська художниця чеського походження.
- Криштальський Олег Романович, 79, український піаніст, Народний артист Української РСР (1990), професор, завідувач кафедри спеціального фортепіано Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка.
- Вернер Шретер, 65, німецький кінорежисер та сценарист, один з найпоетичніших марґінальних режисерів Нового німецького кіно.
- Камишний Костянтин Кузьмович, 80, український художник, графік. Член Житомирської організації Національної спілки художників України, лауреат обласної премії імені Лесі Українки (2003).
- Вікі Дрейвс, 85, американська стрибунка у воду. Олімпійська чемпіонка 1948 року.
- Жан Буато, 76, французький плавець. Олімпійський чемпіон 1952 року, учасник 1956, 1960 років.
- Лапін Максим Геннадійович, 34, український стрибун у воду. На літніх Олімпійських іграх 1996 року він виступав у стрибках на трампліні серед чоловіків на 3 метри. Упав з власного балкона 9-го поверху: втративши ключі й не дочекавшись приїзду аварійної служби, намагався потрапити до себе додому через балкон, але не втримався.
- Лех Качинський, 60, польський політик та державний діяч, член партії «Право і справедливість», з 22 грудня 2005 по 10 квітня 2010 — восьмий президент Польщі. Мер Варшави (18 листопада 2002 — 22 грудня 2005). Брат Ярослава Качинського. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Марія Качинська, 67, польська економістка та громадська діячка. Дружина 8-го президента Польщі Леха Качинського. Загинула разом з чоловіком в авіакатастрофі під Смоленськом[96].
- Александер Щиґло, 46, польський політик, колишній начальник канцелярії президента Леха Качинського (2006—2007) і міністр оборони (2007). З 2009 року — керівник Бюро національної безпеки Польщі. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Анджей Бласік, 47, польський військовий льотчик, генерал броні Збройних сил Польщі, командувач ВПС Польщі (2007—2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Анджей Карвета, 51, польський віцеадмірал, командувач ВМС Польщі (2007—2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Анджей Кремер, 48, польський юрист, дипломат, заступник міністра закордонних справ Польщі. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Анна Валентинович, 80, польська громадська діячка (захист прав трудящих), журналістка, дисидентка, письменниця українського походження. Колишня робітниця Корабельні імені Леніна (Гданськ), співзасновниця незалежної профспілки «Солідарність». Загинула в авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Аркадіуш Протасюк, 35, польський військовий льотчик, капітан авіації (майор — посмертно), командир екіпажу президентського літака та один із загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом.
- Броніслав Квятковський, 59, польський генерал, оперативний командувач Збройних сил Польщі. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Влодзімеж Потасінський, 53, дивізійний генерал Збройних сил Польщі, командувач Сил спеціальних операцій Польщі (2007—2010).
- Войцех Северин, 70, американський скульптор польського походження. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Ґражина Ґенсицька, 58, польська соціологиня та політична соціологиня розвитку в урядах Казімежа Марцинкевича та Ярослава Качинського, посол Сейму IV-ї каденції. Загинула в авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Денисов Анатолій Олексійович, 75, радянський і російський державний діяч, науковець, професор Ленінградського державного технічного університету. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Кандидат технічних наук (1964), доктор технічних наук (1972), професор (1975). Народний депутат СРСР (1989—1991).
- Діксі Картер, 70, американська акторка театру, кіно, телебачення та озвучення, співачка. Дворазова номінантка премії «Еммі». Рак матки[97].
- Едвард Войтас, 55, депутат Польського Сейму від Польської Народної партії (PSL). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Єжи Шмайдзінський, 58, польський політичний і державний діяч, віце-маршалок Сейму Республіки Польща. Обіймав посаду міністра оборони Польщі, був кандидатом у президенти Польщі на Президентських виборах у Польщі (2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Збігнев Вассерманн, 60, польський політик. Був депутатом Сейму від партії «Право і справедливість». Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Йоланта Шиманек-Дереш, 55, польська юристка і політична діячка. Депутат Сейму V і VI скликань. Голова президентської адміністрації за часів президентства Александра Кваснєвського. Загинула в авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Казимеж Гілярський, 54, бригадний генерал Збройних сил Польщі. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Кристина Бохенек, 56, польський політик, віце-маршалок Сенату Польщі, представниця партії «Громадянська платформа». Загинула в авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Кшиштоф Путра, 52, польський політик, сенатор і віце-маршал Сенату Польщі VI скликання, член Сейму й віце-маршал Сейму. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Мацей Плажинський, 52, польський правник і політичний діяч. Воєвода Гданського воєводства (1990—1996), Маршалек Сейму 3-го скликання (1997—2001), один з лідерів виборчої акції «Солідарність», а потім співзасновник «Громадянської платформи», голова партії та її парламентського клубу в 2001—2003 роках, член Сейму III, IV i VI скликань, сенатор та віцемаршалек Сенату VI скликання у 2005—2007 роках. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Мирон (Ходаковський), 52, архієпископ Гайнівський, вікарій Варшавської єпархії Православної церкви Польщі, православний ординарій Війська Польського, бригадний генерал. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Пйотр Ян Нуровський, 64, президент Олімпійського комітету Польщі (2005—2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Пшемислав Гошевський, 45, польський політик з партії «Право і справедливість» (очолював її парламентський клуб). У 80-х роках він брав активну участь у русі «Солідарність». З 2006 по 2007 рр. він працював заступником прем'єр-міністра Польщі Ярослава Качинського. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Ришард Качоровський, 90, польський державний діяч. Останній президент Польщі у вигнанні. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Славомир Скшипек, 46, польський економіст, голова національного банку Польщі у 2007—2010 роках. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Станіслав Єжи Коморовський, 56, польський державний діяч, дипломат і фізик. Був послом Польщі у Нідерландах, потім у Великій Британії. Заступник міністра національної оборони та заступник міністра закордонних справ. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Станіслав Зайонц, 60, польський юрист і політичний діяч (партія Право і справедливість). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Тадеуш Бук, 49, польський генерал, командувач Сухопутних військ Польщі (15.09.2009—10.04.2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Тадеуш Плоський, 54, польський католицький польовий єпископ, вчений та генерал дивізії. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Францішек Гонгор, 58, генерал Збройних сил Польщі, доктор військових наук, начальник Генерального штабу Війська Польського (2006—2010), фахівець у галузі розвідувальних та миротворчих операцій. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Ян Осінський, 35, польський ксьондз, капелан Ординаріату війська польського, магістр теології, магістр канонічного права, віцеканцлер Польової курії Війська польського, Секретар військового єпископа Тадеуша Плоського, головний капелан пожежної охорони та залізничної гвардії і капелан охорони залізниць у Варшаві, підполковник польської армії. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Януш Закренський, 74, польський актор театру і кіно, озвучувач, педагог. Загинув у авіакатастрофі літака президента Польщі під Смоленськом. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Януш Кохановський, 69, польський юрист, дипломат. Колишній омбудсмен Польщі. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Януш Крупський, 58, польський історик, активіст демократичної опозиції в комуністичній Польщі (PRL), цивільний службовець. Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Януш Куртика, 49, польський історик. Доктор габілітований гуманітарних наук. Президент Інституту національної пам'яті Польщі (2005—2010). Загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині[96].
- Жуков Олег Іванович, 89, радянський футболіст і тренер. Нападник «Шахтаря» (Сталіно) і «Динамо» (Київ), бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951 у складі «Шахтаря». Перший головний тренер в історії «Карпат» Львів (1963 рік), згодом очолював, зокрема «Авангард» (Жданов). Майстер спорту СРСР (1959).
- Золтан Варга, 65, угорський футболіст і тренер. Один з двох (нарівні з Деже Новаком) угорських дворазових Олімпійських чемпіонів (1964 і 1968 років).
- Меїр Юст, 101, головний рабин Амстердама. Меїр Юст служив духовним лідером нідерландської єврейської громади понад 45 років, аж до своєї смерті в 2010 році[98].
- Джон Шонгер, 74, американський ілюстратор. У 1988 році він отримав медаль Колдекотта за ілюстрацію дитячих книжок США, проілюструвавши «Совиний місяць» Джейн Йолен, яка розповідає про те, як батько вперше взяв свою молодшу дитину на традиційну прогулянку, щоб побачити сову. У 2015 році він був посмертно включений до Зали слави наукової фантастики та фентезі.
- Ентоні Флю, 87, британський філософ, спеціалізувався в аналітичній філософії і філософії релігії.
- Левченко Григорій Євменович, 57, педагог, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, провідний науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки НАПНУ, співавтор підручників з трудового навчання та основ економіки[99].
- Малкольм Макларен, 64, британський музикант і продюсер. Найбільше відомий як менеджер групи Sex Pistols, яка стала знаковою подією в історії панк-року.
- Тедді Схолтен, 83, нідерландська співачка, ведуча телебачення та радіо. Переможниця пісенного конкурсу Євробачення 1959 року з композицією «Een Beetje».
- Ширман Яків Давидович, 90, радянський вчений в галузі радіотехніки та радіофізики, доктор технічних наук (1960), професор (1961), заслужений діяч науки і техніки України (1967), лауреат Державних премій СРСР (1979, 1988).
- Турчин Валентин Федорович, 79, радянський та американський фізик та кібернетик, автор мови програмування Рефал та нових напрямів в програмуванні, учасник правозахисного руху в СРСР, автор «самвидаву», голова Радянської секції «Amnesty International».
- Вільма Манкіллер, 64, черокістська політична діячка та активістка, соціальна працівниця, письменниця. Головний вождь нації черокі протягом трьох термінів з 1985 по 1995 рік (перша жінка, обрана на цю посаду), за які революційно покращила становище нації черокі. Авторка автобіографії-бестселлеру «Манкіллер: вождь і її народ». Відзначена багатьма місцевими, державними та національними нагородами, включаючи найвищу цивільну честь нації, Президентську медаль Свободи. Включена до Національної зали слави жінок.
- Добринін Анатолій Федорович, 90, радянський дипломат, державний діяч, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Сполучених Штатах Америки, секретар ЦК КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (4.11.1982). Кандидат історичних наук (1947), доцент (1948). Почесний доктор Дипломатичної академії Міністерства закордонних справ Російської Федерації (1997), академік Міжнародної академії інформатизації (1997).
- Нева Морріс, 114, американська супердовгожителька. Після смерті Мері Джозефін Рей 7 березня 2010 року і до своєї смерті 6 квітня 2010 року була найстарішою нині живою повністю верифікованою жителькою США[100].
- Алексєєнко Ренетта Іванівна, 87, українська радянська театральна актриса; заслужена артистка Української РСР з 1977 року.
- Катушев Костянтин Федорович, 82, радянський державний діяч, секретар ЦК КПРС, дипломат, 1-й секретар Горьковського обкому КПРС, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1966—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.
- Севастьянов Віталій Іванович, 74, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1970, 1975), кандидат технічних наук (1965), заслужений майстер спорту СРСР (1970), депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ першого — четвертого (1993—2007) скликань, член фракції КПРФ.
- Гладких Олена Едуардівна, 41, українська художниця. Працювала в галузі станкового живопису і графіки. Членкиня Національної спілки художників України (1994). Членкиня Міжнародної федерації художників ЮНЕСКО (1998). Заслужений художник України (2006)[101].
- Копаєв Олег Павлович, 72, радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1960). Виступав, зокрема, за клуб СКА (Ростов-на-Дону), а також національну збірну СРСР. У чемпіонатах СРСР провів 259 матчів, забив 119 голів. Віце-чемпіон чемпіонату СРСР з футболу 1966. Один з найрезультативніших форвардів радянського футболу.
- Трунов Михайло Петрович, 78, радянський діяч, голова Бєлгородського облвиконкому, 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС, голова правління Центроспілки СРСР, голова Всеросійської ради ветеранів війни, праці, збройних сил і правоохоронних органів. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 8-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Кандидат економічних наук (1983).
- Майк Зверін, 79, американський тромбоніст (помповий тромбон), джазовий публіцист, бізнесмен.
- Пер Єрґенсен, 68, данський велогонщик. Олімпійський чемпіон 1968 року в командній гонці переслідування.
- Андерс Еклунд, 52, шведський професійний боксер, чемпіон Європи за версією EBU (1985, 1987) у важкій вазі.
- Дзанніс Дзаннетакіс, 82, грецький політик, міністр закордонних справ Греції, прем'єр-міністр Греції у період політичної кризи 1989 року.
- Ед Робертс, 68, американський інженер, підприємець і лікар, який розробив перший комерційно успішний персональний комп'ютер у 1975 році[102].
- Маслюков Юрій Дмитрович, 72, радянський державний діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР, голова Держплану СРСР, 1-й заступник голови уряду Російської Федерації. Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 18 лютого 1988 по 20 вересня 1989 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 20 вересня 1989 по 13 липня 1990 року. Член Президентської ради СРСР з березня 1990 по вересень 1991 року. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1984—1989). Депутат Державної думи Російської Федерації 2—5-го скликань (1995—2010).
- Пелещук Анатолій Петрович, 96, український лікар-терапевт, доктор медичних наук (1962), професор (1964), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1973), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980), премій імені М. Д. Стражеска (1992) та Ф. Г. Яновського (1997) НАН України.
- Скрипніков Микола Сергійович, 73, український вчений лікар-морфолог, топографоанатом. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Засновник Полтавської наукової школи морфологів, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Академік Міжнародної академії інтегративної антропології, академік УАН. Батько Андрія Скрипнікова.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 Квітня 2010. Процитовано 1 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 3 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 Квітня 2010. Процитовано 1 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 4 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Донецький окружний суд скасував указ Президента про присвоєння Бандері звання Героя України. «Корреспондент». 2 квітня 2010. Архів оригіналу за 9 Жовтня 2010. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 9 жовтня 2010? (довідка) - ↑ http://www.zaxid.net/newsua/2010/4/2/200059/[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 2 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ізраїльська авіація завдала ракетних ударів по сектору Газа. «Корреспондент». 2 квітня 2010. Архів оригіналу за 20 Березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 20 березня 2022? (довідка) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 Березня 2010. Процитовано 3 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 22 березня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ремовська, Олена (3 квітня 2010). На Азарова подали до суду за гендерну дискримінацію. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Жінки подали до суду на Азарова. «Корреспондент». 1 квітня 2010. Архів оригіналу за 18 Листопада 2016. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 18 листопада 2016? (довідка) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 Квітня 2010. Процитовано 4 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 5 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 4 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 4 березня 2016? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 Квітня 2010. Процитовано 4 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 5 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 Квітня 2010. Процитовано 4 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 5 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Посольство України в Багдаді пошкоджене вибухами. УНІАН. 4 квітня 2010. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 5 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 Квітня 2010. Процитовано 5 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 6 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 Січня 2012. Процитовано 5 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 5 січня 2012? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 5 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Шаттл Discovery вирушив до МКС. «Корреспондент». 5 квітня 2010. Архів оригіналу за 20 Березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 20 березня 2022? (довідка) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 5 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 5 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 Квітня 2010. Процитовано 5 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 8 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Семенченко, Олекса (6 квітня 2010). Британський прем'єр призначив парламентські вибори на 6 травня. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Британський прем'єр призначив вибори на 6 травня. BBC News. 6 квітня 2010. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Щур, Марія (7 квітня 2010). У Киргизстані надзвичайний стан. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 7 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 7 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 Квітня 2010. Процитовано 7 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 8 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Медведєв і Обама підписали новий договір про СНО. УНІАН. 8 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 8 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Конституційний Суд легітимізував коаліцію. BBC News. 8 квітня 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ КСУ підтвердив законність коаліції. Радіо Свобода. 8 квітня 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ У КС вважають чинними обидва рішення - заборону та дозвіл «коаліції тушок». УНІАН. 8 квітня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 10 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 Квітня 2010. Процитовано 10 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 13 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 Квітня 2010. Процитовано 10 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 12 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 Квітня 2010. Процитовано 10 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 12 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 Квітня 2010. Процитовано 10 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 13 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 10 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Вибори в Угорщині можуть повернути до влади правих. Радіо Свобода. 11 квітня 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ В Угорщині сьогодні може змінитися влада. УНІАН. 11 квітня 2010. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5450968,00.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.intv.ua/article/198327/[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 Січня 2012. Процитовано 11 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 6 січня 2012? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 Квітня 2010. Процитовано 14 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 14 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ісламські богослови дали визначення тероризму і заборонили його фінансування. «Корреспондент». 13 квітня 2010. Архів оригіналу за 26 Грудня 2012. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 26 грудня 2012? (довідка) - ↑ В Ісландії через виверження вулкана евакуйовано сотні людей. «Корреспондент». 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 6 Березня 2014. Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 6 березня 2014? (довідка) - ↑ Кількість жертв землетрусу в Китаї збільшилася до 617 осіб. УНІАН. 15 квітня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Китаї відбувся землетрус. УНІАН. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 15 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Повітряний рух у північній Європі зупинений через виверження вулкану в Ісландії. Радіо Свобода. 15 квітня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-16/41616.htm[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ [1][недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-19/41696.htm[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 Квітня 2010. Процитовано 19 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 23 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Мексиканській затоці росте нафтова пляма. Радіо Свобода. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Перебування ЧФ Росії в Україні продовжують на 25 років. Радіо Свобода. 21 квітня 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 Квітня 2010. Процитовано 22 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 24 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 Квітня 2010. Процитовано 24 Квітня 2010.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 25 квітня 2010? (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Помер Хуан Антоніо Самаранч. УНІАН. 21 квітня 2010. Архів оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2010. Процитовано 22 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2010. Процитовано 22 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-23/41983.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-23/41981.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 26 квітня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-23/41944.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-24/42010.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-25/42039.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-25/42038.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/world/2010-04-25/42040.htm[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Плоскіна, Василь (26 квітня 2010). На парламентських виборах в Угорщині перемогли правоцентристи. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/25658[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Sharon Webb, 1936—2010. Oakland, California: Locus Magazine, 6 травня 2010.
- ↑ Енциклопедія сучасної України, 2001–2025.
- ↑ The Washington Post April 29, 2010: Stanley I. Greenspan. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Muere en una prisión de Chile el nazi Paul Schaefer, fundador de Colonia Dignidad (Spanish) . ABC.es. Квітень 24 2010. Процитовано Квітень 24 2010.
- ↑ Colombian Model Dies in Fall from Apartment Balcony. Latin American Herald Tribune. EFE. 22 квітня 2010. Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 24 квітня 2010.
- ↑ Juan Antonio Samaranch mor a Barcelona, El Periódico de Catalunya, 21 квітня 2010, архів оригіналу за 28 квітня 2010.
- ↑ Мерав Юдилович (19 квітня 2010). Скончалась танцовщица Двора Бертонов. Ynet (івр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ TYPE O NEGATIVE Keyboardist Confirms PETER STEELE's Death. BLABBERMOUTH.NET. 15 квітня 2010. Процитовано 15 лютого 2018.(англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154 [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Notice of Dixie Carter's death. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013.
- ↑ Dutch Chief Rabbi Meir Just dies aged 101. Radio Netherlands Worldwide. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
- ↑ Левченко Григорій Євменович — вчитель, науковець, неординарна особистість: біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; [упоряд.: Павленко Т. С., Покусова О. С.; наук. ред. Рогова П. І., Заліток Л. М.; бібліогр. ред. Пономаренко Л. О.; літ. ред. Деревянко Т. М.]. — Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. — 176 с.
- ↑ Associated Press obituary via Yahoo News. 8 березня 2010 року. Архів оригіналу за 14 березня 2010.
- ↑ Оборвалась жизнь Елены Гладких. Ваш шанс (рос.) . 14 квітня 2010. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Эд Робертс умер 1 апреля [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).