Ɛ (латиниця)

Латинський епсилон або відкрита E (велика: Ɛ, мала: ɛ ) — літера розширеного латинського алфавіту, що базується на малій літері грецької літери епсилон (ε). Його запровадив у 16 столітті Джан Джорджо Тріссіно ^[1] для позначення вимови «відкритої e» (літери e, що вимовляється як неогублений голосний переднього ряду низькосереднього підняття ряду ) в італійській мові ; таке використання літери з того часу стало стандартом у нотації МФА ^[1] . З 20-го століття ця літера також зустрічається в орфографії багатьох нігеро-конголезьких та ніло-сахарських мов, таких як еве, акан, лінгала, дінка та масаї, для позначення голосної [ɛ] або [e̙], і включено до африканського довідкового алфавіту .

У берберському латинському алфавіті, що використовується в алжирських шкільних підручниках для берберів ^[2], а до цього запропонованому французьким інститутом INALCO, він представляє дзвінкий глотковий фрикативний. [ʕ]. Деякі автори використовують замість епсилону іншу літеру — ƹ (ƹayn); обидві літери схожі за формою з арабською ейн ⟨ع⟩.

Міжнародний фонетичний алфавіт (МФА) використовує ось такі форми латинського епсилону:

U+025B ɛ LATIN SMALL LETTER OPEN E позначає огублений голосний середнього ряду низько-середнього підняття

U+025D ɝ LATIN SMALL LETTER REVERSED OPEN E WITH HOOK позначає неогублений голосний переднього ряду низькосереднього підняття

U+025E ɞ LATIN SMALL LETTER CLOSED REVERSED OPEN E позначає огублений голосний середнього ряду низько-середнього підняття (також показаний як U+029A ʚ (LATIN SMALL LETTER CLOSED OPEN E) в редакції МФА 1993 року)

А от Уральський фонетичний алфавіт використовує такі форми латинського епсилону:

● U+1D08 ᴈ LATIN SMALL LETTER TURNED OPEN E

● U+1D4B ᵋ MODIFIER LETTER SMALL OPEN E

● U+1D4C ᵌ MODIFIER LETTER SMALL TURNED OPEN E

З
Ɛ (кирилиця)
Епсилон

• Акан,
• Бамбара,
• Бауле,
• Дагбані,
• Догон,
• Дуала . Еве,
• Фанті,
• Фрафра,
• Фон, Га,
• Кабійє,
• Кпелле,
• Куйя,
• Лінґала,
• Лоома,
• Менде,
• Мооре,
• Сонінке,
• Акан,
• Вай,
• Йоруба (діалекти у Беніні)

• Динка,
• Маасаї,
• Нуер,
• Сонгай,
• Зарма.

Були також спроби запровадити літеру в італійську мову венеціанським письменником Джан Джорджо Тріссіно. Нова літера позначала неогублений голосний переднього ряду низькосереднього підняття, на відміну від Е. Проти цього активно виступали інші письменники, зокрема П'єтро Бембо. Урешті решт проновані зміни Тріссіно були відкинуті.