Фрафра (мова)
| Фрафра | |
|---|---|
| Frafra | |
| Поширена в | Гана, Буркіна-Фасо |
| Етнічність | Фрафра |
| Носії | 660000 |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | gur  |
| IETF | gur |
Фрафра, або Фарефаре — Нігеро-конголезька мова, якою розмовляє народ Фрафра на півночі Гани, зокрема у Верхньому Східному регіоні, і на півдні Буркіна-Фасо. Ця мова Гани, тісно пов'язана з Дагбані та іншими мовами півночі Гани, а також з Мооре, національною мовою Буркіна-Фасо.
Фрафра складається з трьох основних діалектів: Гурене, Нанкані і Бооне[1].
Класифікація
Мова Фрафра входить до гілки Атланто-Конголезьких мов. Серед них походить від мови Мооре, що, своєю чергою, входить у групу Гурських мов
Вікіпедія мовою Фрафра
Існує розділ Вікіпедії мовою Фарефаре. Станом на 21 квітня 2026 року розділ містить 1347 статей (загальна кількість сторінок – 2607); у ньому зареєстровано 2207 учасників, один із них має статус адміністратора; 23 учасники вчинили якісь дії за останні 30 днів; загальна кількість правок за час існування вікі складає 22900.
Назви мови
Загальна та прийнята назва мови в народі — Фарефаре або Фрафра . Різновиди в Гані зазвичай називаються «Гурене», а в Буркіна-Фасо — «Нінкаре». [2]
Орфографія
Нижче наведена таблиця алфавіту мови Фрафра
| A a | B b | D d | E e | Ɛ ɛ | F f | G g | H h |
| I i | Ɩ ɩ | K k | L l | M m | N n | Ŋ ŋ | O o |
| Ɔ ɔ | P p | R r | S s | T t | U u | V v | Ʋ ʋ |
| W w | Y y | Z z |
Тильда використовується для позначення назалізації в діалектах Буркіна-Фасо, але в Гані її позначають літерою n. [3]Дві носові голосні /ɛ̃/ та /ɔ̃/ пишуться відповідно з ẽ та õ. [4] У всіх довгих носових голосних тильда пишеться лише на початку речення.
Акут, Гравіс, Циркумфлекс, Гачек та Макрон іноді використовуються в граматичних підручниках для позначення тону, але не в текстах загального призначення. [5]Апостроф використовується для позначення гортанної змички . [6]
| Звук | Репрезентація | Приклад | Значення слова |
|---|---|---|---|
| /а/ | а | ya /ja/ | |
| gaarɛ /ga:ɹɛ/ | різновид бобового пирога | ||
| /ɛ/ | ɛ | ɛkɛ /ɛkɛ/ | літати |
| /е/ | е | zoore /zo:ɹe:/ | гора або пагорб |
| /ɛ̃/ | ẽ | tẽŋa | місто |
| /ɪ/ | ɩ | taablɩ /ta:blɪ/ | таблиця (запозичення з французької) |
| /і/ | i | piika /pi:ka/ | маленький |
| /ɔ/ | ɔ | ||
| /о/ | о | toma toma/to:.ma.to:.ma/ | вітання, схоже на «привіт» |
| /ʊ/ | ʋ | teebʋl /te:bʊl/ | стіл (запозичення з англійської) |
| /u/ | uu | buulika /bu:lika/ | ранок |
Примітки
- ↑ ISO change request
- ↑ Niggli (2007). Equisse grammaticale du ninkãrɛ au Burkina Faso (PDF). SIL International Burkina Faso. с. 6.
- ↑ Niggli, 2007, с. 85.
- ↑ Niggli (2007). Equisse grammaticale du ninkãrɛ au Burkina Faso (PDF). SIL International Burkina Faso. с. 6. Процитовано 24 листопада 2021.
- ↑ Niggli, 2007, с. 84.
- ↑ Niggli, 2007, с. 94.
Джерела
- Atintono, Samuel (2011). Verb Morphology: Phrase structure in a Gur Language (Gurenɛ). Saarbrücken: Lambert Academic Publishing.
- Bodomo, Adams, Hasiyatu Abubakari & Samuel Alhassan Issah (2020). Handbook of the Mabia Languages of West Africa. Glienicke: Galda Verlag
- Kropp-Dakubu, M.E., S. Awinkene Antintono, and E. Avea Nsoh, A Gurenɛ–English Dictionary and accompanying English–Gurenɛ Glossary
- Kropp-Dakubu, M.E. (2009). Parlons farefari (gurenè): langue et culture de Bolgatanga (Ghana) et ses environs. Paris: L`Harmattan
- Niggli, Idda; Niggli, Urs (2007). De la phonologie à l'orthographe : Le ninkãrɛ au Burkina Faso. SIL.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).