YaChudo

Ľ

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ľ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Č̣ Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ
È É Ê Ë Ē Ė Ę
Ě Ə Ɛ Ɠ G̈ Ĝ Ğ
Ġ Ģ Ƣ Ɡ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ J̌ J̣̌ Ķ Ḱ Ǩ
Ƙ Ⱪ Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ
LJ M̈ Ñ Ń Ņ Ň N̈
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó Ô
Õ Ö Ō Ǫ Ø Ő Œ
Ơ P̈ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř
Ɍ Ɽ Ś Ŝ Ṡ Ş Š
Ṣ̌ ß ſ Ꞅ Þ Ţ Ť
Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ T̈ Ù Ú
Û Ü Ū Ŭ Ů Ű Ų
Ư V̈ Ŵ Ⱳ Ẋ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ Ẕ Ȥ Ⱬ
Ź Ż Ƶ Ž Ẓ̌ Ʒ Ǯ  

Ľ, ľ — літера розширеного латинської абетки (латинського альфабету), утворена буквою L з додаванням малого гачека. Використовують у словацькій абетці та історичному проєкті української латинки Їречека для позначення м'якого /lʲ/.

Використання

У словацькій абетці букву Ľ називають mäkké el («м'яке ель») й історично є спрощенням поєднання L з гачеком. Вона займає 22-е місце за рахунком і позначає палатальний бічний приголосний звук МФА: [ʎ][1], який протиставлений передньоязиковому боковому МФА: [l], що позначається звичайною буквою L l. Зустрічається досить рідко, наприклад, у словах Ľudovít Štúr «Людовит Штур» або ľud «народ». Ця буква відрізняється від схожої букви Ĺ, яка в словацькій позначає довгий складовий приголосний звук ː [l̩]. У деяких шрифтах велика і мала Ľ виглядає як поєднання L з гачеком.

Також цю букву використовують в українській латинці та позначає палаталізований бічний МФА: [lʲ], наприклад, / lʲːu / «ллю» (lľu).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Смирнов Л. Н. Словацька мова // Мови світу: Слов'янські мови. / РАН. Інститут мовознавства / ред. кол .: А. М. Молдован, С. С. Скорвід, А. А. Кибрик і ін. — М. : Academia, 2005.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).