Ґіреї

Ґераї
Герб роду Ґераї
Титул	Великий падишах Великої Орди Великий падишах Золотої Орди Великий падишах гірських черкесів Великий падишах Кипчацького степу Кримський хан Касимовський хан Казанський хан Астраханський хан
Родоначальний дім	Тука-тимуриди
Держава	Золота Орда, Велика Орда, Кримське ханство, Казанське ханство
Рік заснування	1441
Родоначальник	Хаджі Ґерай
Останній правитель	Шахін Ґерай
Володіння	Золота Орда, Велика Орда, Кримське ханство

Ґераї (Гіраї, Гіреї, Гереї; кримс. одн. Geray, множ. Geraylar) — династія кримських ханів XV—XVIII століття. Бічна гілка роду Чингізидів^[1]. Деякі представники династії займали також престол Казанського, Астраханського та Касимовського ханств.

Засновником династії був перший хан Криму Хаджі I Ґерай, який внаслідок довгої боротьби досяг незалежності Криму від Золотої Орди. Гіреї — Чингізтди (нащадки Чингісхана)^[2], гілка Тукатімурідів. Вони походять від Джанак-Оглана, молодшого брата Туй Ходжі Оглана, батька Тохтамиша. Старший син Джанак оглана, Ічкіле Хасан оглан, батько Улуг-Мухаммеда, родоначальника династії Казанських ханів.

У 1449 році засновник династії Хаджі I Ґерай, скориставшись занепадом Улусу Джучі (Золотої Орди), проголосив незалежність Кримського ханства. У 1475 році син Хаджі Ґерая хан Менґлі I Ґерай був змушений визнати себе васалом османського султана. Резиденцією Ґераїв за часів Хаджі I було місто Солхат (сьогодні Старий Крим), а згодом — Чуфут-Кале, Салачик та Бахчисарай. Влада Ґераїв обмежувалася впливом великих феодальних родів (Ширин, Барин, Кипчак, Аргин та ін.), які відігравали значну роль у політичному житті Кримського ханства і нерідко вступали у відкриту боротьбу проти династії. Ґераї організовували і очолювали походи на Гетьманщину, Річ Посполиту, Московію. На початку національно-визвольної війни українського народу (1648—1657) хан Іслям III Ґерай вступив у союз з гетьманом України Богданом Хмельницьким. Кримські хани з дому Ґераїв були протекторами Ханської України. Після захоплення Криму Російською імперією, в 1783 році останній кримський хан Шахін Ґерай був змушений зректися престолу і виїхати до Османської імперії.

Деякі представники роду заявляють про себе як про претендентів на престол, серед них Джеззар Памір Гірей, що живе в Лондоні, і Ермек Девлет Гірей, який проживає в Росії^[3].

• Таш-Тімур, син Джанак оглана, правитель Криму 1395—1396
• Даулат-Берди, син Таш-Тімура, хан Улуса Джучи 1420—1428

• Шапка з соболиною опушкою, прикрашена пером (турецькою: сургуч) із дорогоцінним камінням^[4];
• Соболина шуба, покрита золотою парчею^[4];
• Шабля, оправлена золотом і діамантами^[4];
• Сагайдак, прикрашений золотими бляхами і перлами, лук і колчан зі стрілами^[4].

Титул Бахадира I Ґерая 1637 року.

• Великий падишах (імператор) Великої Орди і Великого Юрту, і Престольного Криму, і Степу Кипчацького, і незчисленних татар, і незчисленних ногаїв, і гірських черкесів, і татів з тавгачами, і всіх багатьох, які обрали ясну віру та іслам, і хан Великого Криму щасливий і мужній, і великодушний хан Богадир-Ґерай."
• Улуг Урда ве Улуг Йортнынг, ве Тахет Кырымнынг, ве Дешт-Кипчакнынг, ве сансыз куб татарнынг, ве сагышсыз нугайнынг, ве таг ара черкачнынг, ве тат била тавгачнынг, ве барча куп дин мобайан ве ислам казиннынг улуг падишахы, ве Улуг Кырым ханы сагадатлы ве шаджагатлы, ве сахаватлы, ве насратлы Богадыр-Гирей-хан^[5]

• Нур-Девлет, син Хаджі-Ґерая, хан Криму 1466, 1474—1475, 1476—1478, правитель Касимова 1486—1490
• Сатилган, син Нур-Девлета, правитель Касимова 1491—1506
• Джанай, син Нур-Девлета, правитель Касимова 1506—1512

• Сахіб-Ґерай (1501—1551) — хан Казані 1521—1524, калга 1524—1532, а потім хан Криму 1532—1551, син Саадета I Ґерая.
• Сафа-Ґерай (1510—1549) — хан Казані 1524—1549, син Фатих-Ґерая, племінник Сахіб-Ґерая.
• Утямиш-Ґерай (1546—1566) — хан Казані 1549—1551, син Сафа-Ґерая.

• Бахадир Ґерай, син Мехмеда I Ґерая, хан Астрахані 1522—1523
• Іслям Ґерай, син Мехмеда I Ґерая, хан Астрахані 1531—1532

• Шахбаз Ґерай, син Арслана I Ґерая, 1787—1789
• Бахт Ґерай, син Кирима Ґерая, 1789—1792

• Ахмед Ґерай, син Мехмеда Гірея, сина Девлета II Ґерая, 1735
• Хаджі Ґерай, син Селіма III ГҐерая, 1777—1778
• Мурад Ґерай, син? Максуд I Ґерая, 1780—1781

• Арслан Ґерай, син? Нумана Ґерая, сина Саадета IV Ґерая, 1787—1789
• Мехмед Ґерай, син Кирима I Ґерая, 1789—1792

• Мухаммед Ґерай
• Халім Ґерай

Султан-Гіреї (також Султан-Ґераї) — молодша (бічна) гілка династії Ґераїв, яка оселилася серед адигів (черкесів) на Північно-Західному Кавказі. Родоначальником цієї гілки вважається Іслам-Ґерай, який переселився з Криму на Кавказ (за родовими переказами — через конфлікт із правлячою верхівкою ханства); його нащадки повністю асимілювалися з місцевим населенням, зберігши пам’ять про чингізидське походження і титул «султан» (у адигів їх називали «хануко» — «ханські сини»). Серед відомих представників гілки — просвітник, етнограф і письменник Султан Хан-Гірей (1808–1842), автор «Записок про Черкесію» та інших праць з історії та етнографії адигів, а також військовий діяч Султан-Гірей Клич (1880–1947), учасник Білого руху та національного руху народів Північного Кавказу.^[6][7]

Султан Кадир Гірей (1891—1953), полковник царської армії. Під час Громадянської війни був поранений, емігрував до Туреччини, а звідти до США, де заснував «Черкесько-Грузинську спілку»

• Чингіс Гірей (1921—2005), старший син попереднього. Під час Другої світової війни служив у американській розвідці. Письменник та поет, автор книги «Тінь влади» («The Shadow of Power»)
• Джуматай Гірей (1916—1976). Лідер загону басмачів у Туркестані. Воював проти більшовиків.16^{[джерело?]}
• Азамат Гірей (1924—2001), молодший брат попереднього
  • Кадир Девлет Гірей (нар. 1961), старший син попереднього від першого шлюбу
  • Абазбек Гірей (нар. 1965) Син Джуматай Гірея
    • Чингіз Карім Султан-Гірей (нар. 1992), син попереднього
  • Аділь Сагат Гірей (нар. 1964), молодший брат попереднього
    • Темуджин Сердж Гірей (нар. 2002), син попереднього
  • Каспіан Гірей (нар. 1972), єдиний син Азамат Гірея від другого шлюбу
  • Ермек Девлет Гірей (нар. 1998), син Абаз Гірея (проживає в Росії^[8])

2 січня 2026 року у турецькому місті Текірдаг помер Ахмет Гірай (1946—2026), представник династії Ґераїв, нащадок у шостому коліні одного з останніх кримських ханів Девлета IV Ґерая. Народився в місті Сарай (провінція Текірдаг, Туреччина), де представники династії мешкали понад чотириста років. Протягом життя Ахмет Гірай опікувався проблемами кримськотатарського народу та зберігав інтерес до історичної спадщини Криму, проте не мав змоги відвідати півострів особисто.^[9]

Вулиця Ханів Гераїв у місті Кривий Ріг. У місті Сімферополь є вулиці Хаджі Ґерая та Девлет Ґерая.

• Гіреї [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с. — ISBN 966-7492-01-X.
• Ґіреї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Кримський, Агатангел (1930). Список кримських ханів. Борщ.info. Процитовано 10 березня 2018.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000;
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Панашенко В. В. Гіреї [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 107. — ISBN 966-00-0405-2.