Іслям I Ґерай
| Іслям I Ґерай | |
|---|---|
 Сторінка Лицевого літописного зводу XVI ст. Художня мініатюра зображає поразку Іслям Ґерая від московського війська на річці Оці в 1527 | |
 | |
| Попередник: | Саадет I Ґерай |
| Наступник: | Сахіб I Ґерай |
| Народження: | невідомо |
| Смерть: | 1537[1]  |
| Національність: | киримли / кримець |
| Країна: |  Кримське ханство[1] |
| Релігія: | сунізм |
| Рід: | Ґераї |
| Батько: | Мехмед I Ґерай[1] |
 Іслям I Ґерай у Вікісховищі | |
Ісля́м I Ґера́й (крим. I İslâm Geray, ۱اسلام گراى; ? — 1536) — кримський хан з династії Ґераїв, який правив 5 місяців у 1532 році. Наступник Саадета I Ґерая, попередник Сахіба I Ґерая. Син Мехмеда I Ґерая, онук Менґлі I Ґерая.
Біографія
Відразу після початку правління дядька Саадета I Ґерая виступив проти нього, заручившись підтримкою роду Ширін. Повстання виявилося невдалим, Іслям Ґерай покаявся перед Саадетом I Ґераєм і був пробачений.
Навесні 1531 до Саадет Ґерая дійшли чутки про нову можливу змову, яку, начебто, готували Бахтіяр-мурза і його брат Ауліяр-мурза з роду Ширін, тому він несподівано вирушив на Старий Крим (столицю Ширінів) з військом та загоном яничарів з артилерією. Два головних підозрюваних та низка інших представників роду Ширін були схоплені і страчені. Дізнавшись про це, Іслям вирішив не випробовувати долю і втік з Криму у Астраханське ханство.[2]
Прибувши до Хаджи-Тархану (столиці Астраханського ханства), повалив місцевого хана Касима II і правив там, за різними відомостями, від 2 до 8 місяців, але втратив владу.
Наприкінці 1531 Іслям вже шукав собі прихистку в інших державах і вів переговори про це з великим князем московським Василієм III і одночасно з польським королем та великим князем литовським Сигізмундом I Старим. Начебто, переговори з Василієм III були успішними і той дозволив прибути у свої землі, але Іслям перекочував зі своїми прибічниками на терени Великого князівства Литовського і на початку 1532 перебував поблизу Черкас і Канева.[3]
В січні—лютому 1532 Саадет Ґерай на чолі війська вирушив на Черкаси, маючи близько 8,5 тис. кримських татар і 1,5 тис. яничарів з гарматами. Російський д.і.н. Віталий Пєнской вважає, що метою походу Саадета було схопити і позбутися Ісляма.[4] Український професор історії Валерій Ластовський заперечує тлумачення Пєнского і натомість наполягає на гіпотезі, що метою походу була спроба відволікти польсько-литовське військо від можливої допомоги Австрії у її війні з турками (1529—1533).[5]
Хай там як, дізнавшись про наближення Саадета, Іслам відкочував на лівий берег Дніпра ближче до володінь Московського князівства,[6] а Саадет взяв Черкаси в облогу, де оборону тримав черкаський староста і ватажок козаків Остафій Дашкович. Облога тривала, за різними даними, від 13 до 30 днів, а в цей час турецьке військо з гармат обстрілювало Черкаський замок, були спроби штурму. Коли ж прийшла звістка про наближення литовського війська на допомогу обложеним, Саадет відступив.[7]
Жорстка політика Саадета I Ґерая відносно кримських беїв знов зібрала незадоволених навколо Ісляма Ґерая. В тому ж 1532 році він знову виступив проти Саадета і переміг його під Азаком[джерело не вказане 66 днів]. В травні 1532 Саадет I Ґерай зрікся престолу, а Іслям I Ґерай на зборах беїв був проголошений ханом.[8]
Правив впродовж 5 місяців. Іслям I Ґерай, зайнявши трон, опинився в непростому становищі: далеко не вся знать була схильна підтримувати його, а допомоги від Османської імперії чекати також не доводилося, оскільки він вирвав владу з рук вірного султанського союзника Саадета I Ґерая. У цій ситуації хан визнав за краще примиритися з султаном, пообіцявши погодитися з будь-якою кандидатурою, яку той запропонує на кримський трон. Ймовірно, Іслям I Ґерай сподівався, що султан затвердить на престолі його самого, проте той віддав ханське звання Сахібу I Ґераю, а сам Іслям I Ґерай був призначений при новому ханові калгою.[9]
Декілька років Іслям I Ґерай жив у згоді з новим правителем, проте 1535 р. в черговий раз підняв заколот, пішов з Криму в причорноморські степи і заявив про відновлення своїх ханських повноважень. Намагався знайти союзника в особі московського князя.
Двовладдя Сахіба I Ґерая і Ісляма I Ґерая продовжувалося недовго. У 1536 р. Іслям I Ґерай був убитий мурзою, що бажав тим самим здобути прихильність Сахіба I Ґерая.
Примітки
- ↑ а б в Мякотин В. А. Ислам-Гирей I // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIII. — С. 387.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 304.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 304—305.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 305.
- ↑ До питання про облогу Черкас, 2021, с. 195.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 308.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 311.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 312.
- ↑ Черкасское сидение, 2016, с. 313.
Джерела
- Пєнской В. В.. Черкасское «сидение» // Война и оружие: Новые материалы и исследования. Труды Седьмой Международной научно-практической конференции 18–20 мая 2016 г.. — СПб. : ВИМАИВиВС, 2016. — Т. IV. — С. 302–315. (рос.)
- Валерій Ластовський. До питання про облогу Черкас у 1532 р.: російський погляд на українську подію // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — Ніжин, 2021. — Вип. 30. — С. 194—197. — ISSN 2078-0850.
- Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003. (рос.)
Посилання
- Поіменний перелік кримських ханів [Архівовано 26 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Правителі Кримського ханства
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).