Саадет I Ґерай

Саадет I Ґерай
Народився	1492
Помер	1538
Рід	Ґераї
Походження	киримли/кримець
Конфесія	суніт
Кримський хан
1524-1532
Попередник	Гази I Ґерай
Наступник	Іслям I Ґерай

Сааде́т I Ґера́й (крим. I Saadet Geray, ۱سعادت گراى‎; 1492—1538) — кримський хан у 1524-1532 рр., з династії Ґераїв, наступник Гази I Ґерая, попередник Ісляма І Ґерая. Син Менґлі I Ґерая.

У молодості провів багато років при султанському дворі, де потоваришував з султаном Селімом I Османом.

У 1524 був призначений кримським ханом. Очолив країну в складному становищі: держава була ослаблена конфліктом з Астраханським ханством і внутрішніми розбратами знаті, ханська влада під час правління юного Гази I Ґерая (1523—1524) ослабла. Саадет I Ґерай почав відновлювати порядок в країні, спробувавши втихомирити головних сіячів смути — рід Ширін. Це йому значною мірою вдалося.

Саадет I Ґерай повністю контролював ситуацію в державі впродовж перших чотирьох років свого правління, розпочавши запровадження реформ. Проте незабаром почалося протистояння з Іслям I Ґераєм (братом покійного Гази I Ґерая), який претендував на ханський трон і очолив незадоволену знать.

Навесні 1531 до Саадет Ґерая дійшли чутки про нову можливу змову, яку, начебто, готували Бахтіяр-мурза і його брат Ауліяр-мурза з роду Ширін, тому він несподівано вирушив на Старий Крим (столицю Ширінів) з військом та загоном яничарів з артилерією. Два головних підозрюваних та низка інших представників роду Ширін були схоплені і страчені. Дізнавшись про це, Іслям вирішив не випробовувати долю і втік з Криму у Астраханське ханство, а згодом перекочував у землі Великого князівства Литовського і на початку 1532 перебував поблизу Черкас і Канева.^[1]

В січні—лютому 1532 Саадет Ґерай на чолі війська вирушив на Черкаси, маючи близько 8,5 тис. кримських татар і 1,5 тис. яничарів з гарматами. Російський д.і.н. Віталий Пєнской вважає, що метою походу Саадета було позбутися Ісляма.^[2] Український професор історії Валерій Ластовський заперечує тлумачення Пєнского і натомість наполягає на гіпотезі, що метою походу була спроба відволікти польсько-литовське військо від можливої допомоги Австрії у її війні з турками (1529—1533).^[3]

Хай там як, дізнавшись про наближення Саадета, Іслам відкочував на лівий берег Дніпра ближче до володінь Московського князівства,^[4] а Саадет взяв Черкаси в облогу, де оборону тримав черкаський староста і ватажок козаків Остафій Дашкович. Облога тривала, за різними даними, від 13 до 30 днів, а в цей час турецьке військо з гармат обстрілювало Черкаський замок. Коли ж прийшла звістка про наближення литовського війська на допомогу обложеним, Саадет відступив.^[5]

Побачивши, що в державі продовжуються розкол і конфлікти, що переходили в озброєне протистояння, Саадет I Ґерай в травні 1532 відмовився від ханського престолу і повернувся до Стамбула.

Саадет I Ґерай застосовував в державному житті Криму найкращий турецький досвід: наприклад, організував за турецьким зразком придворний штат, бажаючи усучаснити державну структуру ханства і узгодити її з високими стандартами османської традиції управління. Також він провів модернізацію армії: доповнив кримське військо артилерійськими частинами, запросивши з Туреччини фахівців у цій галузі.

Саадет I Ґерай намагався ввести в Криму і турецький принцип єдиновладдя монарха, проте в кримських умовах, де беї, на відміну від Туреччини, мали величезну владу в державі, йому не вдалося успішно здійснити свою програму.

• Пєнской В. В.. Черкасское «сидение» // Война и оружие: Новые материалы и исследования. Труды Седьмой Международной научно-практической конференции 18–20 мая 2016 г.. — СПб. : ВИМАИВиВС, 2016. — Т. IV. — С. 302–315. (рос.)
• Валерій Ластовський. До питання про облогу Черкас у 1532 р.: російський погляд на українську подію // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — Ніжин, 2021. — Вип. 30. — С. 194—197. — ISSN 2078-0850.
• Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

• Поіменний перелік кримських ханів [Архівовано 26 січня 2008 у Wayback Machine.]
• Правителі Кримського ханства