Кирим Ґерай
| Кирим Ґерай | |
|---|---|
 Могила Кирим Герая на цвинтарі Ханського палацу | |
 | |
| Народився | 1717 |
| Помер | березень 1769 Бахчисарай |
| Рід | Ґераї |
| Батько | Девлет II Ґерай |
| Підданство | Османська імперія |
| Походження | кримський татарин |
| Конфесія | суніт |
| Кримський хан | |
| 21 жовтня 1758 — вересень 1764 | |
| Попередник | Халім Ґерай |
| Наступник | Селім III Ґерай |
| 19 жовтня 1768 — березень 1769 | |
| Попередник | Максуд Ґерай |
| Наступник | Девлет IV Ґерай |
Кирим Ґерай (крим. Qırım Geray, قريم كراى; 1717–березень 1769[1]) — кримський хан у 1758–1764 та 1768–1769 рр. з династії Ґераїв. Син Девлета II Ґерая. За Арслана Ґерая був нуреддином і ханським намісником в Буджаку.
Біографія
Почав вести самостійну зовнішню політику задовго до воцаріння, направивши посольство до прусського короля. Усвідомлюючи загрозу з боку Російської імперії, намагався знайти союзників для організації спільної оборони. Незабаром залишив Крим і поселився в Османській імперії, де не припиняв політичної діяльності, підтримуючи єдисанських ногайців, незадоволених правлячим ханом. Прибувши в Єдисан особисто, зібрав навколо себе велике військо, маючи намір виступити на Кримське ханство. Враховуючи силу і популярність Кирима Ґерая, султан ухвалив рішення надати йому ханське звання.
Зайнявши престол, Кирим Ґерай почав створення зовнішньополітичного альянсу для протистояння російській експансії. Переговори з Пруссією закінчилися безрезультатно. Кирим Ґерай намагався привернути на свою сторону Польщу, надавши підтримку супротивникам зведення на престол російського ставленика Понятовського. Доводив султанові згубність османського нейтралітету в східноєвропейських справах та ефемерність миру з Росією. Однак султан побоювався, що активність Кирима Ґерая приведе до війни з сусідами і тому відправив його у відставку.
Через 4 роки султан знов посадив його на престол, щоб той організував оборону краю в турецько-російській війні. Однак Кирим Ґерай раптово помер, імовірно, у наслідок умисного отруєння. Проте беї відмовилися почати слідство.
У внутрішній політиці Кирим Ґерай зробив величезний внесок у розвиток економічного і культурного життя країни. Заохочував розвиток сільського господарства. Обсяги виробництва хліба були збільшені настільки, що хан поставив питання про облаштування спеціального порту на Дніпрі для вивозу зерна. У пошуках шляхів до економічної незалежності ханства наказав провести геологічні розвідки в Кримських і Кавказьких горах з метою пошуку корисних копалини і дорогоцінних металів. Як спроба покращити фінансове становище ханства, Кирим Гераєм була здійснена грошова реформа, яка втім була нівельована його наступниками.
Час правління Кирима Ґерая став епохою розквіту кримськотатарського мистецтва — у цей час розвивався стиль так званого «кримського рококо». Для прикраси Ханського палацу були запрошені найкращі художники і архітектори свого часу. У столиці з'явилися нові фонтани і будівлі. Найвідоміші архітектурні пам'ятники епохи Кирима Ґерая: «Фонтан Сліз», Дюрбе Діляри-Бікеч, Ешиль-Джамі. Хан живо цікавився європейською, зокрема, французькою культурою і суспільною думкою.
Пам'ять
У селі Строгонівка є вулиця Кирим Герая
Примітки
Література
Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003
Посилання
- Поіменний перелік кримських ханів [Архівовано 26 Січня 2008 у Wayback Machine.]
- Правителі Кримського ханства
- https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2217 [Архівовано 14 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] корпус монет першого правління Кирим Герая (1758-1764)
- https://www.zeno.ru/showgallery.php?cat=2221 [Архівовано 14 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] корпус монет другого правління Кирим Герая (1767-1768)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).