YaChudo

Нематеріальна культурна спадщина України

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Косівська кераміка
Кролевецьке ткацтво
Засипана капуста

Нематеріальна культурна спадщина України — українська національна складова загальної концепції нематеріальної культурної спадщини, запропонованої в 1990-х роках як аналог Світової спадщини ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі.

Нематеріальна культурна спадщина — це усна народна творчість, народні традиції, звичаї, свята, обряди, народна виконавська майстерність (музична, пісенна, танцювальна, театральна); традиційні ремесла; знання, навички та світогляд українського народу, що стосується природи і всесвіту (народна медицина, народний календар, національне кухарство, народний одяг тощо), що передаються від покоління до покоління, постійно відтворюються спільнотами та формують у них почуття самобутності та наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного розмаїття і творчості людини.

На державному рівні формується Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, згідно Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[1]. Станом на 29 вересня 2026 р., у Національному переліку налічується 129 елементів.

Правова основа

Облік та визначення нематеріальної культурної спадщини (НКС) в Україні ґрунтується на:

  1. Законі про авторське право і суміжні права[2];
  2. Законі Про приєднання України до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, від 6 березня 2008 року № 132-VI[3];
  3. Наказу Міністерства культури України «Про затвердження Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України» від 09 січня 2018 р. № 20/31472[4];
  4. Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України» від 28 вересня 2023 року № 2778[1];
  5. Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Положення про Експертну раду з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України» від 14.07.2021  № 519[5], зі змінами від 24.01.2025 р. № 37, зі змінами, внесеними 13.02.2025 р. № 85[5].

Визначення елементів списку

Динаміка наповнення Національного списку НКС України

Кожна держава розробляє законодавство у сфері охорони НКС, керуючись Конвенції ЮНЕСКО 2003 року та власною історією та культурою[6]. Україна підписала Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини 17.10.2003 року, ратифікувала ― 06.03.2008 року, а дата набрання чинності для України становить 27.08.2008 року[7]. Після цього країна була зобов'язана реєструвати культурні елементи та організовувати їх захист. Національний перелік нематеріальної культурної спадщини Індонезії формується на підставі наказу Міністерства культури України. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України є державним реєстром, що забезпечує облік та ідентифікацію елементів нематеріальної культурної спадщини на території України з метою їх охорони. До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини включаються виключно ті елементи НКС, що передаються від покоління до покоління, постійно відтворюються у громадах носіями елементу НКС.[1]

Подання про включення елементу НКС до Національного переліку подають до Міністерства культури України ініціатори подання. Пакет документів складається з:

  • облікової картки елементу НКС;
  • згоди носіїв-практиків елементу НКС на включення елементу НКС до Національного переліку;
  • ілюстративних матеріалів, відеоматеріалів, які містять інформацію про елемент НКС;
  • згоди на оприлюднення фото та відеоматеріалів відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права».[1]

Подання після перевірки на відповідність Міністерство культури України передає на розгляд Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини. Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України проводить визначення нематеріальної культурної спадщини країни, тобто надання статусу нематеріальної культурної спадщини на основі рекомендації Експертної групи з питань нематеріальної культурної спадщини Індонезії. розглядає клопотання та додані матеріали про включення елементу НКС до Національного переліку, також внесення змін до нього або виключення елементів НКС з Національного переліку[5]. До складу Експертної ради входять представники областей, Національної академії наук України, Національної академії мистецтв України, Національної спілки майстрів України, а також провідні фахівці сфери культури та мистецтва[8].

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України складається із п’яти інвентарів:

  • інвентар нематеріальної культурної спадщини;
  • інвентар нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони;
  • інвентар належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини;
  • інвентар, що представляє культуру корінних народів України;
  • інвентар елементів, що були відроджені у зв’язку з перерваною традицією[1].

Категорії нематеріальної культурної спадщини

Козацькі пісні (листівка Амвросія Ждахи)
Зозуля (каша)

Згідно з Конвенцією ЮНЕСКО 2003 року про охорону нематеріальної культурної спадщини, списки НКС України охоплюють п'ять основних галузей, які формують її категорії:

  • усні традиції та форми вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;
  • виконавське мистецтво;
  • звичаї, обряди, святкування;
  • знання та практика, що стосуються природи та всесвіту;
  • традиційні ремесла (саме ця галузь має найбільшу кількість елементів НКС, а саме: 12 % – різні види творчості: розписи й орнаменти, 36% – традиції приготування національних страв, й решту представляють різні промисли)[9].

а також:

  • традиційні кухні;
  • народні ігри;
  • народні фестивалі;
  • народна медицина (ті елементи НКС, що не шкодять здоров'ю та життю людини);
  • народні промисли;
  • традиційна народна музика;
  • культурні простори.[4]

Перелік

№ Рік Назва елементу спадщини Короткий опис
1 2012 Традиція Косівської мальованої кераміки Традиційне гуцульське гончарне ремесло з унікальним художнім розписом у жовтому, зеленому та коричневому кольорах.[10][11]
2 2012 Кролевецьке переборне ткацтво Традиційне виготовлення декоративних рушників із характерним червоно-білим геометричним орнаментом методом ручного перебору.[12][13]
3 2012 Опішнянська кераміка Знамените полтавське гончарне мистецтво, відоме своїм рослинним декором та виготовленням унікального глиняного посуду й іграшок.[14][15]
4 2012 Петриківський розпис Українське декоративно-орнаментальне малярство XIX—ХХІ століть із характерними рослинними і квітковими мотивами.[16][17]
5 2015 Козацькі пісні Дніпропетровщини Унікальна традиція багатоголосного співу степових козацьких пісень, що передається з покоління в покоління.[18][19]
6 2017 Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області Автентичне виконання народних пісень, яке вирізняється специфічною багатоголосною вокальною технікою.[20][21]
7 2017 Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області Витончена техніка художньої вишивки, що поєднує різні види стібків нитками білого кольору на білому полотні.[22][23]
8 2018 Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області Традиція ручного виготовлення безворсових килимів із пишними та гармонійними рослинними орнаментами.[24][25]
9 2018 Орнек Традиційний кримськотатарський орнамент та унікальна система знань про його глибокий символічний зміст.[26][27]
10 2018 Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки Особливий вид подільського гончарства, який вирізняється неповторним рослинним розписом по червоному тлу.[28][29]
11 2018 Бортництво Архаїчний лісовий промисел збирання меду диких бджіл, що зберігся у поліських лісах.[30][31]
12 2018 Традиція гуцульської писанки Унікальне мистецтво орнаментування великодніх яєць геометричними та рослинними мотивами, притаманне Карпатському регіону.[32][33]
13 2018 Традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м'ясом). Досвід караїмів Мелітополя Традиційний рецепт і технологія приготування караїмського м'ясного пиріжка, які дбайливо зберігає громада Мелітополя.[34][35]
14 2018 Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області Давній дохристиянський обряд святкування Трійці на Рівненщині, що супроводжується величанням дівчини, прикрашеної зеленим листям.[36][37]
15 2019 Традиція декоративного розпису села Самчики Самобутнє народне малювання з Поділля, що характеризується великими яскравими рослинними візерунками та круглими формами.[38][39]
16 2019 Олешнянське гончарство Чернігівщини Традиційний керамічний промисел Чернігівщини, відомий виготовленням практичного посуду з особливим глиняним поливом.[40]
17 2019 Художнє дереворізьблення Чернігівщини Мистецтво виготовлення та декорування дерев'яних виробів і віконних лишв геометричними й рослинними візерунками.[41][42]
18 2019 Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області Ритуальні різдвяні пісні та чоловічі обрядові танці, що виконуються на Верховинщині під супровід народних інструментів.[43]
19 2020 Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ Традиційний чоловічий обрядовий танець кругової форми, поширений серед жителів Коломийщини.[44]
20 2020 Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик» Технологія створення традиційної глиняної іграшки у формі тварин чи птахів, яка має особливий двотональний свист.[45][46]
21 2020 Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині Практика створення унікальних весільних головних уборів для нареченої з використанням парафіну та воскованих елементів.[47][48]
22 2020 Культура приготування українського борщу Традиційний спосіб приготування та культура споживання національної першої страви, що є символом української ідентичності.[49]
23 2020 Карпатське ліжникарство Традиційне виготовлення товстих вовняних покривал (ліжників) із гуцульськими орнаментами на ручних дерев'яних верстатах.[50]
24 2020 Борщівська народна вишивка Самобутнє мистецтво вишивки на жіночих сорочках із переважанням чорного кольору та густих швів, характерне для Тернопільщини.[51]
25 2020 Технологія створення клембівської сорочки «з квіткою» Традиційна подільська жіноча вишита сорочка, прикрашена унікальним делікатним рослинним орнаментом.[52]
26 2020 Великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області Традиційне весняно-веселкове обрядове гуляння молоді з веснянками та гаївками, що збереглося в селі Розкошівка.[53]
27 2022 Традиція приготування яворівського пирога Традиційна святкова страва Західної України з дріжджового тіста, начинена сумішшю гречки та картоплі.[54]
28 2022 Створення об'ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі Складна технологія виготовлення багатокутної об'ємної зірки, яку використовують під час колядування на Галичині.[55]
29 2022 Знання і практики приготування сахновщинського короваю Обрядове весільне випікання та ліплення складного оздоблення з тіста, яке супроводжується ритуальними діями.[56]
30 2022 Традиційне харківське коцарство Давнє народне ремесло виготовлення довгокісних вовняних килимів (коців) із оригінальними геометричними малюнками.[57]
31 2022 Новорічна традиція буковинського маланкування Яскраве театралізоване карнавальне дійство напередодні Нового року з використанням масок та обрядового перевдягання.[58]
32 2022 Особливості виконання клезмерської музики Подільського (Кодимського) району Одеської області Унікальний стиль інструментальної народної музики єврейського походження, поширений серед музикантів Одещини.[59]
33 2022 Різдвяний обряд «Мошу» (обряд чоловічої коляди) Давній різдвяний ритуал обходу домівок парубочою громадою в масках, що зберігся в українському Подунав'ї.[60]
34 2022 Знання, вміння та практики, що стосуються приготування та споживання біляївської рибної юшки Традиційний кулінарний ритуал приготування рибної юшки на відкритому вогні за особливою технологією жителів Придністров'я.[61]
35 2022 Музей традиційного народного мистецтва як інтерактивний простір нематеріальної культурної спадщини Одещини Музейний простір, що забезпечує активну презентацію, збереження та популяризацію традиційної культури Одещини.[62]
36 2022 Міліна — знання, навички та звичаї Традиція приготування та споживання бессарабського листкового пирога з начинкою, популярна серед болгар і гагаузів.[63]
37 2022 Метод будівництва «суха кладка» Стародавній екологічний спосіб зведення огорож і захисних споруд із каменю без використання цементу чи розчину.[64]
38 2022 Бузинник — десертна страва з бузини, традиції приготування та споживання Традиції виготовлення старовинного десерту з ягід чорної бузини, борошна та цукру.[65]
39 2022 Традиція приготування обрядової страви «крупки» с. Мостове Андрушівської громади Житомирської області Обрядова страва з пшона, яєць та борошна, яку готують методом тривалого катання крупинок вручну в дерев'яних ночвах.[66]
40 2022 Мистецтво виготовлення яворівської дерев'яної забавки Традиція виготовлення екологічних іграшок з осики, прикрашених яскравим розписом у жовтому, зеленому та червоному кольорах.[67]
41 2022 Звичай і технологія приготування святкової та поминальної каші у місті Авдіївка Донецької області Родинний рецепт приготування солодкої молочної каші з рисом та родзинками, яка має важливе обрядове значення в Авдіївці.[68]
42 2022 Традиція лозоплетіння в с. Іза Хустського району Унікальний закарпатський народний промисел виготовлення меблів та побутових виробів із очищеної вербової лози.[69]
43 2022 Міжнародний Різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях» Щорічний різдвяний фестиваль в Івано-Франківську, спрямований на збереження та популяризацію українських традицій колядування.[70]
44 2022 Гуцульська бриндзя Традиційний солоний овечий сир, що виготовляється пастухами на полонинах Карпат за давньою оригінальною технологією.[71]
45 2022 Культура приготування та споживання плацинди у селах долини річки Фрумушика Особливі кулінарні традиції випікання традиційного бессарабського пирога з різноманітними начинками.[72]
46 2022 Українська писанка: традиція і мистецтво Традиційне мистецтво декорування яєць восковою технікою, що символізує весняне відродження та має глибоке сакральне значення.[73]
47 2022 Бортництво Київської області Збережена на півночі Київщини традиція лісового бджільництва та виготовлення бортей у стовбурах дерев.[74]
48 2022 Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області Народне ремесло виготовлення ужиткових та декоративних предметів із житньої або пшеничної соломи на Волині.[75]
49 2022 Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» — традиційних страв кримських татар Технологія приготування традиційних кримськотатарських м'ясних пиріжків, смажених у фритюрі чи на сухій пательні.[76]
50 2022 Сливовий леквар — традиція приготування та культура споживання на Закарпатті Специфічний спосіб тривалого варіння густого сливового повидла без додавання цукру в мідних котлах просто неба.[77]
51 2022 Обряд «засівання з конем у селі Вістря Чортківського району Тернопільської області» Унікальний новорічний обряд, за яким посівальник заходить до хати господаря верхи на коні для закликання добробуту.[78]
52 2022 Традиційний обрядовий хліб Вінниччини Велика різноманітність весільних та святкових короваїв, паляниць і калачів, які супроводжують усі важливі етапи життя людини.[79]
53 2022 Кобзарство Унікальна українська жива традиція співу епічних пісень та дум під супровід кобзи, бандури чи колісної ліри.[80]
54 2022 Випікання весільних утят у селі Річки Обрядове виготовлення весільного пісочного печива у формі качок, що символізує міцний союз молодих на Сумщині.[81]
55 2022 Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» Традиція гуртового приготування ситної пшоняної каші на багатті під час народних свят у селі Зелеківка.[82]
56 2022 Надсянська говірка на теренах Мостищини Збереження та побутування унікального діалекту української мови серед жителів прикордонного регіону Львівщини.[83]
57 2023 Гуцульська боднарка Стародавній промисел виготовлення дерев'яного посуду та начиння за допомогою з'єднання дощечок без клею та цвяхів.[84]
58 2023 Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю Мистецтво ручного ткацтва килимів та інтер'єрного текстилю з характерними геометричними орнаментами на Львівщині.[85]
59 2023 Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування Традиція створення та носіння вовняної тканої торби через плече з яскравим смугастим геометричним орнаментом.[86]
60 2023 Практика з охорони горюнської культури «Музеєм горюнської культури» в селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області Комплекс заходів із документування, збереження та відтворення самобутнього побуту етнографічної групи горюнів.[87]
61 2023 Поліська дудка-викрутка: традиції виготовлення та гри Технологія створення архаїчного духового інструменту з кори дерева та специфічна манера гри на ньому.[88]
62 2023 Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне Ритуал випікання та освячення особливого хліба болгарською спільнотою Бессарабії в день святого покровителя худоби.[89]
63 2023 Обуховицьке ткацтво Самобутня традиція виготовлення декоративних тканин та рушників із характерним геометричним орнаментом на Київщині.[90]
64 2023 Традиції рогозоплетіння (села Щітки та Писарівка Вінницького району Вінницької області) Ремесло ручного виготовлення кошиків, килимків та взуття з болотної рослини рогози на Вінниччині.[91]
65 2023 Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі Поминальний обряд прикрашання дерев'яних хрестів на кладовищах тканими фартушками та стрічками.[92]
66 2023 Приготування української традиційної страви «Голубці» Культура загортання м'ясного чи овочевого фаршу в капустяне або бурякове листя з подальшим тушкуванням у соусі.[93]
67 2023 Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов'язані з ним (Одеська обл.) Комплекс знань та навичок випасання овець, переробки вовни і виготовлення сиру на півдні Одещини.[94]
68 2023 Традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинської територіальної громади Івано-Франківської області Новорічний обрядовий обхід осель із величальними піснями та побажаннями для чоловіків на ім'я Василь.[95]
69 2023 Буковинське поминальне деревце з дарами Ритуальне прикрашання сухої гілки дерева солодким печивом і стрічками, яке використовують під час поховальних обрядів Буковини.[96]
70 2023 Традиційне ремесло бджільництва у Сватівському районі Луганської області Регіональні методи догляду за бджолами та збору екологічного меду, що передаються поколіннями на Луганщині.[97]
71 2023 Традиція гуцульського художнього дереворізьблення Мистецтво вишуканого сухого різьблення по дереву з інкрустацією бісером, металом та іншими матеріалами в Карпатах.[98]
72 2023 Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області Колоритне карнавальне святкування напередодні Нового року з автентичними костюмами та театралізованим дійством.[99]
73 2023 Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті Технологія створення витончених нашийних і нагрудних прикрас (ґерданів, силянок) за допомогою плетіння бісером.[100]
74 2023 Традиція і технологія вишивки жіночої сорочки на Гадяччині Унікальна техніка вишивання сорочок із використанням геометричних орнаментів синіми та червоними нитками.[101]
75 2023 Буковинський урочистий вінок з ковилою Весільний головний убір нареченої, оздоблений штучними квітами, намистом та пучками ковили.[102]
76 2023 Обряд приготування зливаної каші Традиція колективного приготування пшоняної каші просто неба під час літніх свят на Лівобережній Україні.[103]
77 2023 Технологія приготування обрядового напою «Варена» в селі Боромля Гарячий алкогольний або безалкогольний напій із сушених фруктів, меду та спецій, який традиційно готують на Сумщині.[104]
78 2023 Обряд «Гоніння гадюк» Стародавній весняний ритуал очищення обійстя та полів від плазунів і нечистої сили, що зберігся в окремих селах.[105]
79 2023 Практика з охорони традиційних ремесел та народного мистецтва Комплекс системних заходів, спрямованих на збереження та передачу знань про народні промисли молоді.[106]
80 2023 Обряд заплітання весільної коси в селищі Білокуракине Ритуал прощання нареченої з дівоцтвом, який супроводжується обрядовими піснями та розплітанням волосся подругами.[107]
81 2023 Традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника Традиційне виготовлення рушників із рельєфним вишиванням рослинного мотиву «Дерево життя» червоними нитками.[108]
82 2023 Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання Спосіб приготування пісної страви з тертою картоплею в капустяному листі, популярної на Західній Україні.[109]
83 2023 Традиційне свято «Міра» Обряд визначення кількості молока від овець під час виходу на полонину, що супроводжується народними гуляннями.[110]
84 2023 Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді Ремесло ручного виготовлення домотканого полотна для одягу та побуту на Волинському Поліссі.[111]
85 2023 Традиція Щедрого вечора в Україні Обряд святкування напередодні Нового року з щедрівками, посіванням, водінням Кози та родинною святковою вечерею.[112]
86 2023 Традиція приготування сушки з фруктів у селах Охтирщини Традиційний спосіб заготівлі сухофруктів у спеціально зведених печах-сушарнях на Сумщині.[113]
87 2023 Традиція травництва Старобільського краю Народні знання про лікувальні властивості дикорослих трав та способи їхнього збору і заготівлі на Луганщині.[114]
88 2023 Коболчинська кераміка Буковинський гончарний промисел, відомий виготовленням унікального чорноглиняного посуду.[115]
89 2024 Традиції приготування та споживання каші «Зозулі» Стародавня обрядова страва з пшона, маку, яєць та вершкового масла, поширена на Вінниччині.[116]
90 2024 Традиція приготування затірки у селі Крива Лука Особлива кулінарна технологія приготування страви з розтертого яєчно-борошняного тіста на Донеччині.[117]
91 2024 Кавова традиція кримських татар Ритуал приготування, подачі та пиття міцної кави, що є символом гостинності кримськотатарського народу.[118]
92 2024 "Агир ава ве Хайтарма", традиційний танець кримських татар Традиційний парний танець кримських татар, що поєднує повільну, плавучу та швидку частини.[119]
93 2024 Практика з охорони «Гуцульських узорів (орнаменту) та пов’язаного з ним культурного простору» Системні заходи із збереження автентичного карпатського орнаменту та традиційного побуту гуцулів.[120][121]
94 2024 Традиційна народна гра «Ашик» Давня кримськотатарська народна гра на влучність із використанням таранних кісток (астрагалів) свійських тварин.[122]
95 2024 Традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець Обрядовий чоловічий ритуальний танець кругової форми, що виконується на Великдень на Прикарпатті.[123]
96 2024 Культура традиційної гуцульської сирної пластики Мистецтво ліплення декоративних та їстівних фігурок тварин (коників) із розплавленого овечого сиру.[124]
97 2024 Весільний обряд «Читання корони» Урочистий ритуал виголошення поетичного напутнього слова молодим під час весілля на Волині та південній частині Рівненщини.[125]
98 2024 Традиція дзвонарства у Львові Мистецтво церковного дзвону, що має особливу ритміку та історію збереження дзвонарських шкіл.[126]
99 2024 Культура приготування та споживання «Засипаної капусти» Традиційна подільська та галицька святкова страва з пшона, квашеної капусти, яєць та шкварок.[127]
100 2024 Традиція створення бойківської писанки булавкою Техніка розпису яєць за допомогою шпильки (булавки) крапково-видовженими мазками гарячого воску.[128]
101 2024 Обряд встановлення «Віхи» на Переяславщині Традиційний обряд спорудження високого прикрашеного стовпа під час святкування Трійці на Київщині.[129]
102 2024 Програма з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України Практична діяльність музею із збереження стародавніх технологій стріхарства в сучасних умовах.[130]
103 2024 Техніка вишивки «Городоцький шов» («городоцький стіб») Самобутня техніка вишивки червоними нитками з характерними напівкруглими та опуклими елементами на Львівщині.[131]
104 2025 Традиція, знання та уміння, пов’язані із сокальською сорочкою Традиційна жіноча сорочка, прикрашена витонченими чорними рослинно-геометричними орнаментами.[132]
105 2025 Традиції Святого вечора та Різдва в Україні Комплекс обрядів, що включає приготування дванадцяти страв, колядування та сімейні застілля по всій Україні.[133]
106 2025 Традиція відзначення Святого вечора в Україні Загальнонаціональні різдвяні обряди, зосереджені на духовному єднанні родини напередодні Різдва Христового.[134]
107 2025 Традиції Святого вечора на Буковині Регіональні особливості святкування різдвяної вечері з унікальними локальними стравами та колядками.[135]
108 2025 Традиція випасання худоби на буковинських та бессарабських полонинах Чернівецької області Обрядові практики відгінного тваринництва на високогірних пасовищах, пов’язані з багатьма ритуалами.[136]
109 2025 Культурні звичаї та способи самовираження, пов’язані з обрядовим хлібом надазовських греків (Псатир) Культурні звичаї випікання та споживання особливого обрядового хліба грецькою спільнотою Приазов'я.[137]
110 2025 Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги Мистецтво та історія дзвоніння київського монастиря від тривожних сполохів до урочистих церковних передзвонів.[138]
111 2025 Обряд «Дівування» у м. Баштанка Миколаївської області Традиційне свято молодіжного дозвілля та обрядового ініціювання дівчат, збережене на Миколаївщині.[139][140]
112 2025 Мосяжні традиції Гуцульщини Стародавнє художнє ремесло обробки кольорових металів для створення прикрас і побутових речей.[141][142]
113 2025 Весільний обряд заплітання долі Передвесільний ритуал прощання нареченої з дівоцтвом, що символізує перехід до сімейного життя.[143]
114 2025 Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині Традиційне випікання фігурного сухого печива, яке дарують дітям та хрещеникам на зимові свята.[144]
115 2025 Традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області Традиційне общинне святкування Трійці з церковною службою, спільним застіллям та народними гуляннями.[145]
116 2025 Традиція і практика просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис Своєрідний стиль декоративного розпису Миколаївщини з морськими та рослинними мотивами в синіх тонах.[146]
117 2025 Культура побутування бувальщин про конотопську відьму Жива народна традиція усної творчості та міських легенд про містичних персонажів на Сумщині.[147]
118 2025 Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті Традиційний густий кисіль з вівсяного борошна, який готує та споживає лемківська громада.[148]
119 2025 Кривулька – лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення Унікальна лемківська жіноча прикраса з бісеру у вигляді широкого ажурного коміра з геометричним візерунком.[149]
120 2025 Культура і традиції, пов'язані з великодніми обрядовими хлібами на Буковині Традиції випікання пасок, фарбування яєць та святкування Воскресіння Христового в Буковинському регіоні.[150]
121 2025 Традиція приготування «шпачків» на Городищині Традиційне фігурне обрядове печиво у формі пташок, яке випікають навесні для закликання тепла на Черкащині.[151]
122 2025 Традиція вбирання хрестів Хресної дороги в селі Монастирок Тернопільської області Обрядовий звичай прикрашання придорожніх хрестів квітами, вінками та стрічками в Тернопільській області.[152]
123 2026 Традиція побутування та мистецтво створення сокальської кераміки Особливий вид гончарства на Львівщині, що відзначається вишуканим розписом із використанням брунатних і вохристих фарб.[153]
124 2026 Традиція виготовлення та дарування обрядового різдвяного печива «коники і баришні» Давня традиція випікання фігурного різдвяного печива у формі вершників та дівчат у селі Головківка на Кіровоградщині.[154]
125 2026 Мистецтво виготовлення весільного пір'яного вінка у селі Великий Ключів Івано-Франківської області Мистецтво створення розкішного головного убору нареченої з фарбованого гусячого пір'я та квітів на Прикарпатті.[155]
126 2026 Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах Традиція виготовлення та гри на великих козацьких військових литаврах (барабанах) на Запорожжі.[156]
127 2026 Традиція серпанкового ткацтва Традиційне ткацтво напівпрозорого полотна та шиті вироби з нього в Дубровицькій громаді, передусім у селі Крупове.[157]
128 2026 Шахтарські бувальщини про духа-охоронця Легенди та вірування про шахтарського духа Шубіна на Донбасі.[158]
129 2026 Панаїр – традиція святкування греків України Святкування греків України після богослужіння в день покровителя громади.[159]

До Списку об'єктів нематеріальної культурної спадщини, які потребують термінової охорони ЮНЕСКО входять:

  1. Козацькі пісні Дніпропетровщини (2016; №5 у національному переліку)
  2. Культура приготування українського борщу (2022; №22)

До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО входять:

  1. Традиція косівської мальованої кераміки (2019; №1)
  2. Петриківський декоративний розпис як явище українського орнаментального народного мистецтва (2013; №4)
  3. Орнек, кримськотатарський орнамент і знання про нього (2021; №9)
  4. Писанка, українська традиція та мистецтво розпису яєць (2024; №12 і №46)

До Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО входить

  1. Програма з охорони кобзарсько-лірницької традиції (2024; №53).

Робота над створенням місцевих переліків елементів нематеріальної культурної спадщини триває.[160]

Див. також

Література

  1. Закон України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року № 2778-VI (зі змінами)
  2. Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України / М-во культури України, Український культурний фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. — Вінниця: Твори, 2018. — 145, [6] с. : іл.
  3. Етнологія. Етнографія. Народознавство [Електрон. ресурс] //Історична спадщина України / Нац. історична б-ка України. — Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/greenstone/cgi-bin/library.cgi?a=p&p=home&l=uk&w=utf-8
  4. Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи: матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю / М-во культури України. Український центр культурних дослідж. ; ред.: І. В. Френкель [та ін.]. — Київ: НАКККіМ, 2018. — 139 с. : фот.
  5. Нематеріальна культурна спадщина: виявлення, ідентифікація, документування, звітність: науково-методичні рекомендації / З. О. Босик, Л. М. Снігирьова ; М-во культури України, Український центр культурних досліджень. — Київ: Логос, 2015. — 52 с. : табл.
  6. Нематеріальна культурна спадщина України: [національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини] / М-во культури України, Український центр культурних досліджень. — Київ, 2017. — 10 с. : фот.
  7. Нематеріальна культурна спадщина України: методична розробка / З. О. Босик, Л. М. Снігирьова, В. В. Телеуця ; М-во культури України, Український центр культурних досліджень. — Київ, 2017. — 48 с.
  8. Чорна Н. Культурна спадщина України: проблеми вивчення, збереження та використання / Н. Чорна // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. – 2021. – Вип. 36. – С. 67–74. – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-67-74.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Про затвердження Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2023 рік). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 січня 2026.
  2. ↑ Про авторське право і суміжні права. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 січня 2026.
  3. ↑ Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 січня 2026.
  4. ↑ а б Про затвердження Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, 2018 рік. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 січня 2026.
  5. ↑ а б в Про затвердження Положення про Експертну раду з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 січня 2026.
  6. ↑ Дем’ян Валентина, Нематеріальна культурна спадщина у національному та міжнародному законодавстві, THE CULTUROLOGY IDEAS. 2024. №25
  7. ↑ Нематеріальна культурна спадщина. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (укр.). Процитовано 16 жовтня 2025.
  8. ↑ Україна торік подала три елементи культурної спадщини на включення до списків ЮНЕСКО. www.ukrinform.ua (укр.). 1 лютого 2024. Процитовано 1 січня 2026.
  9. ↑ Hyrenko, Lilia (10 червня 2025). НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЯК ЧИННИК РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ВИЗНАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНИ. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Public Management and Administration (укр.). 1 (1): 6—19. doi:10.54891/2786-698X-2025-1-1. ISSN 2786-6998.
  10. ↑ Tradition of Kosiv Painted Ceramics. UNESCO ICH. Процитовано 2026.
  11. ↑ 001 н.к.с. Традиція косівської мальованої кераміки. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  12. ↑ Регіональній перелік елементів НКС – Сторінка 2 – СОНМЦКіМ (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  13. ↑ 002 н.к.с. Кролевецьке переборне ткацтво. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  14. ↑ Що таке ОПІШНЯНСЬКА КЕРАМІКА - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 15 липня 2026.
  15. ↑ 003 н.к.с. Опішнянська кераміка. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  16. ↑ Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО. BBC News Україна (укр.). 5 грудня 2013. Процитовано 15 липня 2026.
  17. ↑ 004 н.к.с. Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХIХ–ХХI ст. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  18. ↑ Рацибарська, Юлія (30 листопада 2016). Козацькі пісні Дніпропетровщини вже в охоронному списку ЮНЕСКО. Що це змінить?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  19. ↑ 005 н.к.с. Козацькі пісні Дніпропетровщини. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  20. ↑ Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області. authenticukraine.com.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  21. ↑ 006 н.к.с. Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  22. ↑ Kitsoft. Кабінет Міністрів України - "Решетилівська вишивка" та "Пісенна традиція села Лука" включені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  23. ↑ 007 н.к.с. Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  24. ↑ Решетилівське рослинне килимарство: як жива спадщина України тримається під час війни. www.ukrinform.ua (укр.). 14 січня 2026. Процитовано 15 липня 2026.
  25. ↑ 008 н.к.с. Традиції рослинного килимарства селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  26. ↑ UNESCO - Ornek, a Crimean Tatar ornament and knowledge about it. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2022.
  27. ↑ 009 н.к.с. Орнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  28. ↑ Tradition of ornamental painting of Bubnivka ceramics. authenticukraine.com.ua (амер.). Процитовано 15 липня 2026.
  29. ↑ 010 н.к.с. Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  30. ↑ Bees and their role in forest livelihoods. www.fao.org. Процитовано 15 липня 2026.
  31. ↑ 011 н.к.с. Бортництво. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  32. ↑ Tradition of Hutsul pysanka. authenticukraine.com.ua (амер.). Процитовано 15 липня 2026.
  33. ↑ 012 н.к.с. Традиція гуцульської писанки. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  34. ↑ Traditions of cooking et ayaklak (Karaite meat pie). authenticukraine.com.ua (амер.). Процитовано 15 липня 2026.
  35. ↑ 013 н.к.с. Традиція приготування ет аяклак (караїмський пиріжок з м'ясом). Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  36. ↑ Tradition of the Procession of Bush rite in the village Svarytsevychi, Dubrovytsky district of Rivne region. authenticukraine.com.ua (амер.). Процитовано 15 липня 2026.
  37. ↑ 014 н.к.с. Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  38. ↑ Tradition of decorative painting of Samchyki village. authenticukraine.com.ua (амер.). Процитовано 15 липня 2026.
  39. ↑ 015 н.к.с. Традиція декоративного розпису елементів інтер’єру хати у селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  40. ↑ Кузьменко Олександра Кузьменко Олександра (4 вересня 2024). 016 н.к.с. Олешнянське гончарство Чернігівщини - Український центр культурних досліджень. Український центр культурних досліджень (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2025. Процитовано 15 липня 2026.
  41. ↑ Художнє дереворізьблення Чернігівщини. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  42. ↑ 017 н.к.с. Художнє дереворізьблення Чернігівщини. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  43. ↑ 018 н.к.с. Гуцульська коляда та плєси Верховинщини. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  44. ↑ 019 н.к.с. Звичай виконувати танець «Аркан» з Ковалівкою. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  45. ↑ МИСТЕЦТВО ВИГОТОВЛЕННЯ ЗВУКОВОЇ ГЛИНЯНОЇ ЗАБАВКИ 'ВАЛКІВСЬКИЙ СВИЩИК'. Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва (укр.). Процитовано 15 липня 2026.
  46. ↑ 020 н.к.с. Мистецтво виготовлення звукової сигналізації та музичних інструментів. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  47. ↑ «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині». www.vocnt.org.ua. Процитовано 16 липня 2026.
  48. ↑ 021 н.к.с. Технологія виготовлення воскових вінків на Вінниччині. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  49. ↑ 022 н.к.с. Культура приготування українського борщу. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  50. ↑ Кузьменко Олександра (4 вересня 2024). 023 н.к.с. Карпатське ліжникарство - Український центр культурних досліджень. Український центр культурних досліджень (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2026. Процитовано 16 липня 2026.
  51. ↑ 024 н.к.с. Борщівська народна вишивка. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  52. ↑ 025 н.к.с. Технологія створення клембівської сорочки «з квіткою». Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  53. ↑ 026 н.к.с. Великоднє гуляння «Водити Володаря». Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  54. ↑ 027 н.к.с. Традиція приготування Яворівського пирога. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  55. ↑ 028 н.к.с. Створення об’ємної сферичної різдвяної зірки. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  56. ↑ 029 н.к.с. Знання і практики приготування сахновщинського короваю. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  57. ↑ 030 н.к.с. Традиційне харківське коцарство. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  58. ↑ 031 н.к.с. Новорічна традиція буковинського маланкування. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  59. ↑ 032 н.к.с. Особливості виконання клезмерської музики. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  60. ↑ 033 н.к.с. Різдвяний обряд «Мошу» (обряд чоловічої коляди). Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  61. ↑ 034 н.к.с. Знання, вміння та практики, що стосуються приготування традиційної страви «Міліна». Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  62. ↑ 035 н.к.с. Метод з вивчення та охорони традиційної культури в Музеї традиційного народного мистецтва. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  63. ↑ 036 н.к.с. Міліна – знання, навички та звичаї. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  64. ↑ 037 н.к.с. Метод будівництва «суха кладка». Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  65. ↑ 038 н.к.с. Бузинник – десертна страва з бузини. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  66. ↑ 039 н.к.с. Традиція приготування обрядової страви "Крупки". Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  67. ↑ 040 н.к.с. Мистецтво виготовлення яворівської забавки. Український центр культурних досліджень (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  68. ↑ 041 н.к.с. Звичай і технологія приготування святкової та поминальної каші у місті Авдіївка Донецької області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  69. ↑ 042 н.к.с. Традиція лозоплетіння в с. Іза Хустського району. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  70. ↑ 043 н.к.с. Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях». Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  71. ↑ 044 н.к.с. Традиція приготування гуцульської овечої бриндзі. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  72. ↑ 045 н.к.с. Культура приготування та споживання затірки у селі Крива Руда Кременчуцького району Полтавської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  73. ↑ 046 н.к.с. Українська писанка: традиція і мистецтво. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  74. ↑ 047 н.к.с. Бортництво Київської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  75. ↑ 048 н.к.с. Традиція соломоплетіння у Турійському районі Волинської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  76. ↑ 049 н.к.с. Практика та культурний контекст приготування чиберек та янтик — традиційних страв кримських татар. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  77. ↑ 050 н.к.с. Сливовий леквар — традиція приготування та культура споживання Закарпаття. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  78. ↑ 051 н.к.с. Обряд засівання з конем у селі Вістря Чортківського району Тернопільської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  79. ↑ 052 н.к.с. Традиційний обрядовий хліб Вінниччини. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  80. ↑ 053 н.к.с. Кобзарство. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  81. ↑ 054 н.к.с. Випікання весільних «утят» у селі Ріпки Роменського району Сумської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  82. ↑ 055 н.к.с. Обряд приготування страви «Зелені зливці» у селі Левки Прилуцького району Чернігівської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  83. ↑ 056 н.к.с. Надсянська говірка на теренах Мостищини. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  84. ↑ 057 н.к.с. Гуцульська боднарка. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  85. ↑ 058 н.к.с. Мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  86. ↑ 059 н.к.с. Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та носіння. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  87. ↑ 060 н.к.с. Практика з охорони горюнської культури музейними засобами у селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  88. ↑ 061 н.к.с. Поліська дудка-викрутка: традиція виготовлення та гри. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  89. ↑ 062 н.к.с. Традиція приготування та споживання «Затірки» у селі Кривохатки Гадяцької міської територіальної громади Полтавської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  90. ↑ 063 н.к.с. Обуховицьке ткацтво. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  91. ↑ 064 н.к.с. Традиції рогозоплетіння. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  92. ↑ 065 н.к.с. Традиція наряджання могильних хрестів у Рівненському Поліссі. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  93. ↑ 066 н.к.с. Приготування української традиційної страви «Голубці». Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  94. ↑ 067 н.к.с. Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов’язані з нею. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  95. ↑ 068 н.к.с. Традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  96. ↑ 069 н.к.s. Буковинські поминальні деревця. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  97. ↑ 070 н.к.с. Традиційне ремесло бджільництва у Сватівському районі Луганської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  98. ↑ 071 н.к.с. Традиція гуцульського художнього дереворізьблення. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  99. ↑ 072 н.к.с. Традиційний обряд «Маланка» с. Белелуя Івано-Франківської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  100. ↑ 073 н.к.с. Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  101. ↑ 074 н.к.с. Традиція і технологія вишивки жіночої сорочки на Гадяччині. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  102. ↑ 075 н.к.с. Буковинський урочистий вінок з кобилюваннями. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  103. ↑ 076 н.к.с. Обряд приготування зливаної каші. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  104. ↑ 077 н.к.с. Технологія приготування обрядового напою «Варенуха» в селищі Опішня. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  105. ↑ 078 н.к.с. Обряд «Гоніння гадюк». Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  106. ↑ 079 н.к.с. Практика з охорони традиційних ремесел та народного мистецтва. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  107. ↑ 080 н.к.с. Обряд заплітання весільної коси. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  108. ↑ 081 н.к.с. Традиція і технологія виготовлення... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  109. ↑ 082 н.к.с. Пісні голубці з картоплею... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  110. ↑ 083 н.к.с. Традиційне свято «Міра»... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  111. ↑ 084 н.к.с. Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  112. ↑ 085 н.к.с. Традиція Щедрого вечора в Україні... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  113. ↑ 086 н.к.с. Традиція приготування сушки з фруктів... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  114. ↑ 087 н.к.с. Традиція травництва Старобільщини... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  115. ↑ 088 н.к.с. Коболчинська кераміка... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  116. ↑ 089 н.к.с. Традиції приготування та споживання... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  117. ↑ 090 н.к.с. Традиція приготування затірки у... Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  118. ↑ 091 н.к.с. Кавова традиція кримських татар. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  119. ↑ 092 н.к.с. Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  120. ↑ Практика з охорони гуцульських узорів (орнаменту) та пов’язаного з ним культурного простору. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 22 липня 2026.
  121. ↑ 093 н.к.с. Практика з охорони гуцульських узорів (орнаменту) та пов’язаного з ним культурного простору. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  122. ↑ 094 н.к.с. Традиційна народна гра «Ашик». Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  123. ↑ 095 н.к.с. Традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  124. ↑ 096 н.к.с. Культура традиційної гуцульської сирної пластики. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  125. ↑ 097 н.к.с. Весільний обряд «Читання корони». Український центр культурних досліджень. Процитовано 13 липня 2026.
  126. ↑ 098 н.к.с. Традиція дзвонарства у Львові. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  127. ↑ 099 н.к.с. Культура приготування та споживання засипаної капусти. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  128. ↑ 100 н.к.с. Традиція створення бойківської писанки булавкою. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  129. ↑ 101 н.к.с. Обряд встановлення «Віхи» на Переяславщині. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  130. ↑ 102 н.к.с. Програма з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  131. ↑ 103 н.к.с. Техніка вишивки «городоцький шов» («городоцький стіб»). Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  132. ↑ 104 н.к.с. Традиції, знання та уміння, пов’язані із Сокальською сорочкою. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  133. ↑ 105 н.к.с. Традиції Святого Вечора та Різдва в Україні. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  134. ↑ 106 н.к.с. Традиція відзначення Святого Вечора в Україні. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  135. ↑ 107 н.к.с. Традиція Святого Вечора на Буковині. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  136. ↑ 108 н.к.с. Традиція випасання худоби на буковинських полонинах та бессарабських стигнах Чернівецької області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  137. ↑ 109 н.к.с. Культурні звичаї та способи самовираження, пов’язані з обрядовим хлібом надазовських греків «псатирь». Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  138. ↑ 110 н.к.с. Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря від набату до тридзвону Перемоги. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  139. ↑ Обряд «Дівування» у м. Баштанка Миколаївської області внесли до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 27 червня 2025. Процитовано 15 липня 2026.
  140. ↑ 111 н.к.с. Обряд «Дівування» у м. Баштанка Миколаївської області. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  141. ↑ Боньковська, С. М. (12 грудня 2019), Мосяжництво (укр.), т. 21, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, ISBN 978-966-02-2074-4, процитовано 15 липня 2026
  142. ↑ 112 н.к.с. Мосяжні традиції Гуцульщини. Український центр культурних досліджень. Процитовано 23 липня 2026.
  143. ↑ Весільний обряд «заплітання долі» внесли до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 17 липня 2025. Процитовано 15 липня 2026.
  144. ↑ Люшень, Катерина (18 липня 2025). Традиція випікання пряників на Слобожанщині увійшла до Нацпереліку. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 23 липня 2026.
  145. ↑ До Нацпереліку нематеріальної спадщини внесли традицію храмового свята на Трійцю в селі Шульгинка. www.ukrinform.ua (укр.). 21 липня 2025. Процитовано 23 липня 2026.
  146. ↑ Таврійський розпис внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 25 листопада 2025. Процитовано 23 липня 2026.
  147. ↑ «Культуру побутування бувальщин про конотопську відьму» внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 26 листопада 2025. Процитовано 23 липня 2026.
  148. ↑ Культурна спадщина 2026: лемківська киселиця та буковинська паска під захистом. 12 січня 2026.
  149. ↑ Терлюк, Ірина (1 квітня 2025). Нематеріальна культурна спадщина Тернопільщини поповнилася ще одним елементом. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 23 липня 2026.
  150. ↑ Kitsoft. Чернівецька обласна державна адміністрація - Буковинські великодні обрядові хліби внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. bukoda.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2026.
  151. ↑ Традиція приготування «шпачків» на Городищині відтепер у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 15 квітня 2026. Процитовано 23 липня 2026.
  152. ↑ Цвик, Оксана (31 березня 2026). Традицію з Тернопільщини внесли до Національного переліку. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 23 липня 2026.
  153. ↑ Сокальська кераміка відтепер у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 1 липня 2026. Процитовано 23 липня 2026.
  154. ↑ Мінкульт включив традицію виготовлення та дарування обрядового печива «коники і баришні» до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 8 липня 2026. Процитовано 23 липня 2026.
  155. ↑ Відтепер мистецтво виготовлення весільного пір'яного вінка у селі Великий Ключів Івано-Франківської області у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України (укр.). 10 липня 2026. Процитовано 23 липня 2026.
  156. ↑ Мінкульт вніс Запорозькі тулумбаси до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Міністерство культури України (укр.). 13 липня 2026. Процитовано 23 липня 2026.
  157. ↑ Традиція серпанкового ткацтва відтепер у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Міністерство культури України. 1 жовтня 2026. Процитовано 1 жовтня 2026.
  158. ↑ Панаїр, традиція серпанкового ткацтва та шахтарські бувальщини про духа-охоронця відтепер у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України. 28 вересня 2026. Процитовано 1 жовтня 2026.
  159. ↑ Мінкульт вніс традиційне святкування греків України «Панаїр» до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури України. 30 вересня 2026. Процитовано 1 жовтня 2026.
  160. ↑ Нематеріальна культурна спадщина. Методична розробка [Архівовано 2020-03-31 у Wayback Machine.]. УЦКД

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).