Суха кладка

Суха кладка
Світова спадщина
Суха кладка
Країна	Греція
Тип	технологія будівництваd і traditional craftd[1][2]
Суха кладка у Вікісховищі

Суха кладка — метод будівництва з каменю без використання зв'язувального розчину. Стійкість сухої кладки забезпечує наявність несного фасаду з ретельно підібраних один до одного зчіплюваних каменів. Це найдавніший з методів кам'яної кладки. Зазвичай його використовують для будівництва стін, однак відомі цілі будівлі та мости, споруджені подібним методом.

Першими будівельниками, що звернули особливу увагу на сейсмостійкість капітальних будівель, зокрема, сухої кладки стін будівель, були Інки, стародавні жителі Перу. Особливостями архітектури інків є надзвичайно ретельне та щільне (так, що між блоками не можна просунути й лезо ножа) припасовування кам'яних блоків (часто неправильної форми й дуже різних розмірів) один до одного без використання будівельних розчинів^[3].

Завдяки цим особливостям кладка інків не мала резонансних частот і точок концентрації напружень, маючи додаткову міцність склепіння. При землетрусах невеликої та середньої сили така кладка залишалася практично нерухомою, а при сильних — камені «танцювали» на своїх місцях, не втрачаючи взаємного розташування і після закінченні землетрусу ставали на свої місця^[4].

Ці обставини дозволяють вважати суху кладку стін у виконанні інків одним з перших в історії пристроїв пасивного віброконтролю будівель.

Мистецтво сухого кам'яного будівництва вписано у 2024 році у репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства. Хорватія, Кіпр, Франція, Греція, Італія, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Андорра, Австрія, Бельгія, Ірландія і Люксембург мають елемент «суха кладка» на своїх територіях.^[5]

Метод будівництва «Суха кладка» Одеської області наказом Міністерства культури України № 228 від 06.07.2022 під № 037 було додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України^[6]. Також елемент «Будівельна традиція «Суха кладка»» існує в регіональному списку нематеріальної культурної спадщини Чернівецької області з 10.09.2024^[7].

• 
  Середньовічна стіна в заповіднику Оттенбю, Оланд, Швеція
• 
  Стіни епохи інків, фортеця Саксайуаман, Куско, Перу
• 
  Закінчена секція стіни в південному Уельсі
• 
  Стіна сухою кладкою з вікном у Біньяско, Швейцарія, кантон Тічино
• 
  Деталь стіни виконаної сухою кладкою в Йоркшир-Дейлз
• 
  Стіна в Мачу-Пікчу, Перу
• 
  Стіна з місцевого вапняку в центрі Кентуккі
• 
  Кам'яний паркан
• 
  Арка, викладена сухою кладкою, т.наз. Porta Rosa (IV в. до н.е.), Елея, Велика Греція (нині південь Італії)
• 
  Дартмур, Велика Британія
• 
  Стіна в Куско, Перу
• 
  Стіна в Мачу-Пікчу, Перу
• 
  Левова брама в мікенському акрополі
• 
  Кажун у Хорватії

• Хатина сухої кладки
• Архітектура інків
• Брох (Шотландія)
• Каірн
• Скара-Брей

• Murray-Wooley, Carolyn and Karl Raitz.Rock Fences of the Bluegrass, University Press of Kentucky. 1992.
• Francis Pryor,Britain BC, Harper Perennial. 2003.
• Colonel F. Rainsford-Hannay,Dry Stone Walling, Faber & Faber. 1957

• Dry Stone Walling Association of Canada
• Dry Stone Walls Association of Australia
• Dry Stone Walling Association of Great Britain
• The Guild of Cornish Hedgers
• The stone — What can be done in dry stone walling system
• British Trust for Conservation Volunteers skills page on dyking
• BTCV dry stone walling book
• Current Archaeology notes on Working Holidays repairing dry stone walls
• Dry Stone Conservancy, dedicated to preserving and promoting dry stone masonry
• Stone-Line, Group of the Swiss dry stone masons
• SVTSM, Association of the professional Swiss dry stone masons
• Umwelteinsatz, Drystone activity of the Swiss Foundation for Environmental Action
• The Character of a Wall. The changing construction of agricultural (dry stone) walls on the island of Gozo, Malta Article by Adam Thompson based on anthropological field research. Omertaa, Journal for Applied Anthropology (www.xpeditions.eu)