Зливана каша
| Зливана каша | |
|---|---|
| Місце розташування | Карнаухівка |
| Країна походження | |
| Статус нематеріальної культурної спадщини | Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України |
Обряд приготування зливаної каші — елемент нематеріальної культурної спадщини України. Внесений до Національного переліку наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 липня 2023 року.[1][2][3]
Обряд практикується в селищі міського типу Карнаухівка на правому березі Дніпра поблизу Кам'янського (Дніпропетровська область). Традиція тісно пов'язана з історією заснування селища козаком Семеном Карнаухом у 1737 році.[4]
Історія

Зливану кашу в Карнаухівці готували щонайменше з часу заснування селища. На стелі при в'їзді до селища зображено Семена Карнауха з казаном каші — символ гостинності. Подібні колективні обряди ймовірно існували й в інших регіонах України, але саме карнаухівський варіант зберігся як жива традиція.[5]
Обряд прив'язаний до сільськогосподарського календаря — символічного відзначення завершення весняних польових робіт (травень).
Опис обряду
Назва «зливана» походить від практики «зливати» (зносити в один казан) продукти, принесені різними учасниками. Це колективний обряд єднання громади: люди збиралися у святковому вбранні просто неба (на левадах, майданах), приносили хто що мав і готували спільну страву.[6]
Після приготування кашу споживали гуртом, супроводжуючи піснями, танцями та спілкуванням. Основне значення — соціальне: зміцнення зв'язків у громаді.
Приготування
Єдиного рецепту не існує — страва залежить від принесених продуктів. Основні принципи передаються з покоління в покоління. Готують у великому казані (традиційно п'ятивідерному або більших об'ємів) на відкритому вогнищі.[7]
Типові інгредієнти
- Пшоно та рис
- Картопля
- Сало
- Курячий гуляш, фарш або інше м'ясо
- Цибуля
- Яйця
- Спеції, сіль, вершкове масло
Процес
- У казані кип'ятять воду, додають нарізану картоплю.
- Промивають крупи (пшоно — кілька разів) і засипають.
- Окремо готують засмажку: на салі смажать цибулю, додають сало, м'ясо.
- Засмажку вливають у казан. Варять повільно, постійно помішуючи дерев'яною кописткою.
- Наприкінці додають яйця, масло, спеції. Дають настоятися.[4]
Кашу варять «з добротою і любов'ю» — це важлива частина традиції. Готова страва густа, ароматна завдяки димку від вогнища.
Сучасність
Традицію активно відроджують і популяризують у Карнаухівці, зокрема під час свят селища. Носіями є місцеві господині (зокрема Тамара Морозенко). Громада розробляє заходи з охорони елемента відповідно до Конвенції ЮНЕСКО.
Див. також
Примітки
- ↑ Карнаухівська зливана каша поповнила список Національної культурної спадщини. Укрінформ. 4 серпня 2023. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Карнаухівська каша серед нематеріальної спадщини України (укр.). 7 серпня 2023. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Обряд приготування Карнаухівської зливаної каші поповнив перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Міністерство культури України (укр.). 4 серпня 2023. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ а б Карнаухівська зливана каша: НКС України та обрядова традиція Дніпропетровщини. 19 жовтня 2025. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Потерянко, Юлія. Зливана каша — що це таке та як її готують. Шуба. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Руденко, Ірина; Стрижка, Ірина (3 жовтня 2023). Що потрібно, аби приготувати "зливану кашу" так, її готують в Карнаухівці. Суспільне Дніпро. Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ Руденко, Альона (5 жовтня 2023). Рецепт карнаухівської «зливаної» каші: чекали на тренд місцевої кулінарії, готуйте на здоров'я. MIC (ua) . Процитовано 14 липня 2026.
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).