YaChudo

Хащі

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Хащі
Логотип проєкту — трипільська берегиня
YouTube
Канал
Роки активностіз 2020
Жанрдокументалістика, воєнна журналістика
Підписників552 тисячі
(18.07.2026)
Усього переглядів69 188 473
(18.07.2026)
Коронні фрази«Про Україну без косметики»
Моваукраїнська

«Хащі» — український документальний відеопроєкт, учасники якого мандрують найглухішими та безлюдними селами й куточками України, показуючи, за словами ведучого, «Україну без косметики»[1][2].

Проєкт заснувала команда друзів — вихідців із села Карижин на Хмельниччині; його автором, координатором і ведучим є Володимир Кохан[3]. Перші відео на однойменному YouTube-каналі з'явилися 2018 року, а перший повнометражний фільм вийшов 2020-го. Від весни 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, проєкт значною мірою перейшов до воєнної журналістики, знімаючи на деокупованих і прифронтових територіях і не полишаючи водночас і краєзнавчих експедицій[4][5]. Станом на липень 2026 року канал має близько 552 тисяч підписників і понад 69 мільйонів переглядів[6].

Історія

Заснування та концепція

Проєкт заснувала команда друзів — вихідців із села Карижин на Віньковеччині (Хмельниччина, історичне Поділля), які близько десяти років досліджували покинуті села та маловідомі місцини[7][8]. Автор ідеї, координатор і ведучий проєкту — Володимир Кохан, який виріс у Карижині, змалку захоплювався історією та мандрами, здобув юридичну освіту й вісім років прожив у Кам'янці-Подільському[9]. За його словами, назва «Хащі» пов'язана з рідним для нього «архаїчним, прадавнім» Поділлям[10].

Для експедицій учасники обирають села, «які на грані вимирання або вже вимерлі»[11], прагнучи показати «дику», малознану Україну — вимираючі села й регіони відтоку населення, їхню природу, архітектуру та мешканців «без косметики та прикрас»[5][12].

Перші відео на YouTube-каналі почали публікувати у грудні 2018 року[7], а перший повнометражний випуск — про Сіверщину — вийшов 2020 року: на Чернігівщині Володимир Кохан, Максим Воскрекасенко та Михайло Осацький подолали пішки 60 км через великий лісовий масив уздовж білоруського кордону[13].

Перші експедиції (2020—2022)

Протягом 2020—2021 років «Хащі» зняли низку повнометражних відеоекспедицій Вінниччиною, Житомирщиною, Черкащиною, Рівненщиною, Сумщиною, Тернопільщиною, Чорнобильською зоною та іншими місцями (див. список фільмів).

5—6 червня 2021 року проєкт узяв участь у вінницькому туристичному форумі «Вікенд мандрівників» із доповіддю «Хащі: романтика закинутих місць України»[14][15]. Того ж року команда отримала підтримку львівського ресторану-музею «Криївка» та магазину спорядження «Gorgany»[7].

1 вересня 2021 року стартував «Великий Кінний Похід» на підтримку відродження поліської популяції коней: чотирнадцятиденний маршрут пролягав від Чорнобильської зони до кордону з Польщею через Полісся й був знятий для окремих фільмів. Кошти на похід зібрали передплатники каналу, а найбільшим донором став ресторан «Криївка»[12]. Станом на листопад 2021 року канал мав понад 80 тисяч підписників[9].

Повномасштабна війна та воєнна журналістика (від 2022)

Після початку повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року проєкт значною мірою перекваліфікувався у воєнну журналістику й почав знімати більшість відео на деокупованих та прифронтових територіях, водночас продовжуючи експедиції в тилових регіонах[4][5]. Перші зйомки поблизу бойових дій відбулися під час напівоточення Харкова — на Салтівці, згодом у Руській Лозовій та Питомнику, де тримав оборону підрозділ «Кракен»[3].

Загалом після 24 лютого 2022 року команда зняла близько десяти фільмів про війну та її наслідки, зокрема про втечу з Маріуполя, зруйновану Бородянку й деокуповану Київщину, Харків, Ізюм, Миколаїв, Херсонщину та прикордоння Сумщини. У січні 2023 року знімальна група працювала в оточеному Бахмуті, коли стрілецькі бої точилися за кількасот метрів від неї[4][5]. Попри воєнну тематику, проєкт не полишив культурно-краєзнавчих експедицій: у 2023—2026 роках виходили фільми про Волинь, Галичину, Буковину, Поділля, Одещину, Полтавщину, Холодний Яр та інші регіони.

Команда

Ширша команда проєкту, що сформувалася з друзів-односельчан із Карижина, включала Володимира Кохана та його брата Олександра (відеомейкер, випускник журналістики), Максима Воскрекасенка (ІТ-фахівець, основний оператор), Василя Бурбаса (фотограф і відеооператор), Михайла Бабчука, Михайла Осацького, Андрія Балана та Тараса Морозовського (історик)[9][8]. З березня 2022 року на постійній основі в проєкті залишилося четверо учасників — брати Володимир та Олександр Кохани, Максим Воскрекасенко й доєднаний тоді ж Максим Лісовський; ще в кількох зйомках брав участь Андрій Балан. Станом на 2024 рік основну виробничу групу складали чотири людини, і того ж року в проєкті вперше з'явився окремий проєктний менеджер[3].

За словами Кохана, станом на березень 2024 року канал мав понад 400 тисяч підписників, кожен випуск переглядали близько 800 тисяч разів, а щомісячний приріст становив 10—15 тисяч підписників; близько 70 % аудиторії складали українці[3]. У липні 2026 року канал налічував близько 552 тисяч підписників і понад 69 мільйонів переглядів[6].

Список фільмів

Примітки

  1. ↑ Чому зникають села на Сумщині — проєкт «Хащі» та коментар експерта. Цукр (укр.). 7 вересня 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  2. ↑ Антиподи та 1:56.
  3. ↑ а б в г Володимир Кохан, проєкт «Хащі»: «Нам потрібна не лише декомунізація, а ще й дерагулізація». Детектор медіа (укр.). 23 березня 2024. Процитовано 18 липня 2026.
  4. ↑ а б в "Чому росіяни так не цінують життя?" — інтерв'ю з Володимиром Коханом з YouTube-проєкту «Хащі». Українська правда. Життя (укр.). 19 травня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2026. Процитовано 18 липня 2026.
  5. ↑ а б в г Ремовська, Олена (3 серпня 2024). Володимир Кохан — про проєкт «Хащі», культурну спадщину та війну. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 18 липня 2026.
  6. ↑ а б Хащі — про канал. YouTube (укр.). Процитовано 18 липня 2026.
  7. ↑ а б в Беца, Ольга (2 жовтня 2021). Магеллани локального рівня. Детектор медіа (укр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  8. ↑ а б Антиподи та 6:25.
  9. ↑ а б в «Хащі» — рупор українського закулісся. Подолянин (укр.). 12 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  10. ↑ Зараз у селі неможливо побачити чоловіків призовного віку — автор YouTube-проєкту «Хащі» Кохан. Українська правда (укр.). 16 травня 2025. Архів оригіналу за 7 травня 2026. Процитовано 18 липня 2026.
  11. ↑ Антиподи та 5:20.
  12. ↑ а б Анонсували Великий Кінний Похід на підтримку проєкту відродження поліської популяції коней. Український кризовий медіа-центр (укр.). 30 серпня 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  13. ↑ Голубі озера, нашестя білих грибів і стародавній колорит: 60 кілометрів пішки Сіверщиною (Відео). ЧЕline (укр.). 25 жовтня 2020. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  14. ↑ До Вінниці на «Вікенд мандрівників» завітають «Ukraїner», «Хащі» та «Двоколісні хроніки». Програма. Vежа (укр.). 1 червня 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  15. ↑ У Вінниці відбудеться Вікенд мандрівників. Вінниця Пресспоінт (укр.). 31 травня 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2026.
  16. ↑ Хащі — YouTube. YouTube. Процитовано 18 липня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).