Заздрівка
| село Заздрівка | |
|---|---|
Кірха в селі
| |
| Країна | |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570160042500 |
| Облікова картка | с. Заздрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 79 (2001) |
| Площа | 0,234 км² |
| Густота населення | 337,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12146[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°34′14″ пн. ш. 28°18′33″ сх. д. / 50.57056° пн. ш. 28.30917° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції |
32 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв України, буд. 13, селище Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101 |
| Карта | |
Заздрівка | |
Заздрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
За́здрівка (до 1948 року — Нейдорф) — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 79 осіб (2001).
Географія
Географічні координати: 50°34' пн. ш. 28°18' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 0,2 км².
Заздрівка розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 12 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 32 км.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 79 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову[2].
Історія
На мапі Волинської губернії 1868 року населений пункт позначений як колонія Нейдорф. Поселення було засноване балтійськими німцями — переселенцями зі Східної Пруссії, коли іноземцям після селянської реформи 1861 року було дозволено купувати і володіти землею у Російській імперії[3].
Перші німецькі поселенці, які купили тут землю, жили спочатку у наметах. Майже одночасно німці поселились у селах Сорочень та Горщик (нині там теж є старі кірхи), про тодішній стан німців-колоністів пише американець німецького походження Дональд Міллер у своїй книзі «Серед вовків».
Перші роки були для поселенців дуже складними, але вже через деякий час колоністів називали доволі заможними людьми. Також відмічали їхню дисципліну, порядок та зразкове ведення господарства[4].
На мапі 1911—1912 років колонія нараховувала 46 дворів[5].
У 1943 році, із наближенням лінії фронту, всіх етнічних німців примусово вивезли до Німеччини[4].
Сучасна назва Заздрівка — з 1948 року. Таку назву село отримало через те, що німці мали настільки гарні господарства та двори, що їм заздрили.[6]
До 3 серпня 2016 року село входило до складу Дворищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області[7].
Пам'ятки
У Заздрівці знаходиться кірха євангелістів, яку заклади у 1896 році і освятили у 1907-му[4]. За архітектурним стилем — суміш ганзейської цегляної ґотики та російської псевдоґотики. До кірхи також щонеділі ходили німці з сусідніх сіл-колоній: Рогівки, Солодирів, Лісок тощо.
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 21 жовтня 2020.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Століття шкільництву у Дворищах. Прапор. 25 жовтня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ а б в ➤ Заздрівка (Нойдорф). Німецька колонія на Житомирщині. Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Заздрівка (Нойдорф). Німецька колонія на Житомирщині.?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 12 серпня 2025.
- ↑ Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Українська Німеччина що зникла | Заздрівка (Нойдорф). Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Дворищенська сільська рада Житомирська область. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Заздрівка [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заздрівка (Нойдорф). Німецька колонія на Житомирщині.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).