31 березня

31 березня — 90-й день року (91-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 275 днів.

Цей день в історії: 30 березня — 31 березня — 1 квітня

• 2012 — Година Землі, щорічна міжнародна подія започаткована Всесвітнім фондом дикої природи.
• Міжнародний день бекапу.
• Міжнародний день декольте.

• Азербайджан: День пам'яті геноциду.
• Туркменістан: День працівників хімічної промисловості.
• Таїланд: День пам'яті короля Нангклао.
• Мальта: День Свободи.
• Мексика: День тако (Día del Taco).
•  США: Національний день устриць і Національний день молюсків. День крейди Crayola.
•  Україна: день пролісків.

Католицька церква: Свята Бальбіна Римська

Православна церква^[1]:

• Преподобного Іпатія, єпископа Гангренського.
• Преподобного Іпатія, цілителя Києво-Печерського, в Дальніх печерах.
• Преподобного Аполонія Єгипетського.
• Сщмчч. Авди, єпископа Перського, і Веніаміна, диякона.
• Преподобного Іпатія, ігумена в Руфіянах.
• Преподобномучениці Марії Паризької.

✙ Православні: Іпатій, Марія^[1].

✝  Католицькі: Кирило, Трохим

• 1284 — Єпископ Елі (Ілійський) заснував Пітерхауз — сьогодні це найстаріший і найменший коледж Кембриджського університету.
• 1492 — указом Ізабели та Фернандо наказувалося вислати всіх євреїв з Кастилії та Арагону.
• 1770 — англійський мореплавець Джеймс Кук, обстеживши Нову Зеландію і з'ясувавши, що вона — острів, покидає її і бере курс на захід — на Австралію.
• 1814 — фельдмаршали Шостої коаліції Блюхер, Шварценберг і Барклай-де-Толлі взяли Париж.
• 1821 — скасовано Португальську інквізицію.
• 1831 — Квебек (місто) і Монреаль отримують статус міст.
• 1840 — остаточне припинення Центральноамериканської федерації — об'єднання країн Центральної Америки зі столицею в Гватемалі.
• 1851 — французький астроном Леон Фуко почав експеримент зі своїм маятником у паризькому Пантеоні для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі.
• 1854 — укладено Канаґавський договір між Японією та США. Японія скасовує курс на ізоляцію від Заходу.
• 1856 — євреям забороняється служити в російському флоті.
• 1889 — офіційне відкриття Ейфелевої вежі. Конструктор вежі Гюстав Ейфель поставив на її вершині французький прапор. Підійматися вгору тоді доводилося сходинками.
• 1893 — американець Віткомб Джадсон винайшов нову застібку, названу «блискавкою».
• 1896 — перший замок-блискавка патентується в США його винахідником, Уїткомбом Джадсоном.
• 1900 — перша реклама автомобілів з'явилася в американській загальнонаціональній газеті Saturday Evening Post. Одна філадельфійська компанія помістила його під девізом «Автомобілі, які приносять задоволення».
• 1900 — у Франції прийнятий закон, що обмежує робочий день жінок і дітей 11 годинами.
• 1901 — випускається перший автомобіль «Мерседес». Він створений Вільгельмом Майбахом для Motoren Gesellschaft Готліба Даймлера і являє собою новий стандарт автомашин з двигуном внутрішнього згорання (ДВЗ). Цей автомобіль також поклав початок династії, яка згодом стала називатися «Мерседесом» (на ім'я дочок Р. Даймлера).
• 1909 — закладено пасажирський лайнер "Титанік".
• 1917 — за договором Данська Вест-Індія перейшла у володіння США за $25 млн і стала називатися Американськими Віргінськими Островами.
• 1918 — США вперше переходять на літній час.
• 1922 — у Києві Лесь Курбас заснував театр «Березіль», що 1926 року переїхав до Харкова.
• 1923 — у Нью-Йорку пройшов перший танцювальний марафон. Переможницею стала Алма Каммінгс, що протрималася на ногах 27 годин.
• 1929 — Українська академія наук схвалила Харківський правопис української мови, а 29 травня його схвалило НТШ у Львові.
• 1936 — У Мюнхені (нацистська Німеччина) відкривається "Виставка дегенеративного мистецтва" (сюрреалізм, імпресіонізм, абстракціонізм і т. д.).
• 1940 — відкритий нью-йоркський аеропорт «Ла Гардія».
• 1949 — Ньюфаундленд стає 10-ю провінцією Канади.
• 1952 — відкрито Львівську філію Академії наук України.
• 1954 — СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени організації. Північноатлантичний альянс через деякий час відкинув цю пропозицію.
• 1955 — радянський уряд ухвалив рішення повернути НДР скарби Дрезденської галереї, вивезені до СРСР після Другої світової війни
• 1959 — тибетський буддиський лідер Далай Лама тікає з окупованного китайцями Тибету.
• 1966 — з космодрому Байконур, здійснений пуск ракети-носія «Молнія» з автоматичною міжпланетною станцією «Луна-10», котра 3 квітня 1966 року була виведена на селеноцентричну орбіту і стала першим у світі штучним супутником Місяця.
• 1967 — після рішення Франції про вихід з військової організації НАТО штаб-квартира організації була переведена з Парижа в столицю Бельгії Брюссель.
• 1973 — у хіт-параді журналу «Billboard» уперше з'явився альбом гурту «Pink Floyd» «The Dark Side of the Moon», який залишався в сотні найкращих протягом наступних 14 років.
• 1976 — «Led Zeppelin» випустили свій шостий студійний альбом Presence.
• 1988 — на турнірі чотирьох країн в Західному Берліні збірна СРСР обіграла чемпіонів світу — збірну Аргентини з рахунком 4:2.
• 1991 — на референдумі в Грузії 90 % населення проголосувало за незалежність.
• 1992 — ООН проголосувала за введення санкцій проти Лівії після її відмови видати двох підозрюваних в організації вибуху літака авіакомпанії «Пан Амерікен» в районі Локербі.
• 1993 — під час зйомок епізоду фільму «Ворон» трагічно загинув американський актор Брендон Брюс Лі, син Брюса Лі.
• 1994 — Угорщина офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу.
• 1998 — пілот «Формули-1» Енді Валлас встановив світовий рекорд швидкості для серійного автомобіля — 402,6 км/год.
• 2019 — вибори президента в Україні. В другий тур виходять Володимир Зеленський та чинний на момент виборів президент Петро Порошенко
• 2020 — Верховна Рада України ухвалила закон про ринок землі^[2], який скасував 20-літній мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення чи порушила Конституцію України та поставила під загрозу суверенітет та незалежність України. Конституційний суд України досі не розглянув питання конституційності цього Закону.

Див. також Категорія:Народились 31 березня

• 1499 — Пій IV (справжнє ім'я Джованні Анджело де Медічі), Папа Римський (1559—1565).
• 1519 — Генріх II, французький король.
• 1596 — Рене Декарт, французький, філософ, математик, фізик, основоположник аналітичної геометрії.
• 1621 — Ендрю Марвелл, англійський поет.
• 1656 — Марен Маре, французький композитор.
• 1675 — Бенедикт XIV (справжнє ім'я Просперо Ламбертіні), Папа Римський (1740–1758.
• 1684 — Франческо Дуранте, італійський композитор, засновник Неаполітанської школи опери.
• 1685 — Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор.
• 1693 — Джон Гаррісон, англійський учений, винахідник хронометра.
• 1729 — Анрі Луї Лекейн, французький актор, виконавець головних ролей в прем'єрах п'єс Вольтера.
• 1732 — Йозеф Гайдн, австрійський композитор, творець симфоній, квартетів, фортепіанних сонат, ораторій тощо.
• 1788 — Рама III, король Сіаму.
• 1811 — Роберт Вільгельм Бунзен, німецький хімік, що відкрив цезій і рубідій, винахідник газового пальника, член-кореспондент Петербурзької АН.
• 1824 — Вільям Моріс Гант, американський художник.
• 1835 — Джон Лафарж, американський художник.
• 1838 — Леон Дьєркс, французький поет.
• 1864 — Костянтин Пʼятницький, видавничий діяч, засновник і керівник видавництва «Знання».
• 1869 — Микола Бокаріус, український вчений, один із засновників судової медицини.
• 1872 — Артур Ґріффіт, ірландський журналіст, політичний діяч, один з засновників партії Шинн Фейн (1905), президент Ірландської Вільної держави (1922).
• 1873 — Микола Міхновський, український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.
• 1878 — Фредерік Джон Нівен, канадський письменник («Роки, що літають», «Трансплантований».
• 1882 — Корній Чуковський (Микола Васильович Корнєйчуков), радянський письменник українського походження («Мойдодир», «Тараканище», «Айболить»), літературознавець, критик, перекладач.
• 1885 — Жуль Паскін, французький художник.
• 1886 — Тадеуш Котарбінський, польський філософ.
• 1889 — Борис Герасимович, український астрофізик, жертва сталінського терору.
• 1889 — Мюріел Газель Райт, американський історик.
• 1890 — Вільям Лоренс Брегг, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1915 року «за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів» (спільно з своїм батьком Вільямом Генрі Бреггом).
• 1893 — Клеменс Краус, австрійський диригент.
• 1905 — Арвідас Жілінськас, литовський композитор.
• 1906 — Сінʼітіро Томонага, японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером.
• 1914 — Леонід Вишеславський, український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 1984 р.
• 1914 — Октавіо Пас, мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії 1990 року.
• 1914 — Леонід Новиченко, український літературний критик, літературознавець.
• 1922 — Річард Кайлі, американський актор.
• 1922 — Володимир Марчак, польський письменник і поет українського походження. Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі» (пол. "Ukrainiec w Polsce").
• 1923 — Шошана Дамарі, ізраїльська співачка, акторка та художниця єменського походження.
• 1926 — Джон Фаулз (John Fowles), англійський письменник («Жінка французького лейтенанта», «Волхв»).
• 1927 — Едуардо Мартінес Сомало, католицький кардинал.
• 1928 — Фріццелл Лефті, американський кантрі-співак.
• 1930 — Хуліан Херранц Кассадо, кардинал римсько-католицької церкви.
• 1932 — Наґіса Ошіма, японський кінорежисер («Імперія відчуттів»).
• 1934 — Джон Д. Лаудермілк, американський співак і автор віршів.
• 1934 — Карло Руббіа, італійський фізик, нобелівський лауреат 1984 року «за вирішальний внесок у великий проєкт, який привів до відкриття квантів поля W- і Z-частинок, переносників слабкої взаємодії» (спільно з Симоном Ван Дер Мером).
• 1934 — Ширлі Джонс, американська акторка і співачка.
• 1934 — Річард Чемберлен, американський кіноактор («Юлій Цезар», «Божевільна жінка», «Соломонові копальні»);
• 1935 — Герб Алперт, американський музикант.
• 1936 — Мардж Пірсі, американська феміністська письменниця й активістка.
• 1939 — Інна Бурдученко, українська акторка.
• 1939 — Звіад Гамсахурдіа, письменник, учений, дисидент, перший Президент Грузії (1991—1992).
• 1939 — Петро Римар, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
• 1939 — Фолькер Шлендорф, німецький кінорежисер, володар «Оскара» («Жерстяний барабан», «Мандрівник»).
• 1941 — Альфред Пауль Шмідт, австрійський письменник.
• 1943 — Крістофер Вокен (справжнє ім'я Рональд Вокен), американський актор («Мертва зона», «Кримінальне чтиво»).
• 1944 — Мік Ралфс, англійська рок-музикант, гітарист (Moot the Hoople, Bad Company).
• 1944 — Ангус Кінг, губернатор штату Мен (з 1994).
• 1944 — Род Аллен, англійський гітарист і співак.
• 1946 — Аллан Никол, американський музикант.
• 1947 — Ігор Дудинський, літератор.
• 1947 — Ел Гудман, американський рок-вокаліст.
• 1948 — Тійс Ван Лєєр, член голландської групи Focus (орган, флейта, вокал).
• 1948 — Альберт Ґор, американський політичний діяч, віце-президент США в адміністрації президента Клінтона (1993—2000 рр.).
• 1950 — Андраш Адор'ян, угорський шахіст.
• 1954 — Лайма Вайкуле, латвійська естрадна співачка, акторка.
• 1955 — Ангус Янг, шотландський рок-музикант, гітарист австралійського гурту AC/DC.
• 1957 — Ірина Карпінос, бардеса, авторка пісень, журналістка.
• 1962 — Оллі Рен, фінський політик.
• 1964 — Ізабелла Феррарі, італійська акторка.
• 1964 — Олександр Турчинов, український політик і державний діяч, секретар РНБО.
• 1965 — Вільям Макнамара, американський актор.
• 1966 — Роджер Блек, англійський легкоатлет і учасник Олімпійських ігор.
• 1971 — Юен МакГрегор, шотландський кіноактор.
• 1972 — Алехандро Аменабар, іспанський кінорежисер.
• 1975 — Беттіна Циммерманн, німецька модель і акторка.
• 2001 — Катерина Поліщук (Пташка), українська поетка, акторка, парамедикиня-доброволиця Національної гвардії України, учасниця оборони Маріуполя та «Азовсталі».

Див. також Категорія:Померли 31 березня

• 1631 — Джон Донн, англійський поет.
• 1727 — Ісаак Ньютон, англійський фізик, математик, астроном, філософ, теолог.
• 1802 — Йосиф Богдан Залеський, польський поет українсько-молдовського походження, родом з Київщини. Засновник «української школи» в польській літературі.
• 1837 — Джон Констебл, англійський художник.
• 1841 — Джордж Грін, англійський математик-самоучка і фізик, що першим ознайомив британських математиків з успіхами в математичному аналізі, досягнутими їхніми «континентальними» колегами, автор фундаментальних робіт з математичної фізики, творець ряду математичних «інструментів», без яких абсолютно немислима сучасна теоретична фізика, засновник кембриджської школи математичної фізики.
• 1855 — Шарлотта Бронте, англійська письменниця й поетеса.
• 1877 — Антуан Оґюст Курно, французький математик, економіст і філософ, попередник математичної школи.
• 1880 — Генрик Венявський, польський скрипаль і композитор, автор полонезів і мазурок.
• 1888 — Жан Марі Гюйо, французький філософ, етик, поет.
• 1894 — Павло Яблочков, російський електротехнік, винахідник і підприємець.
• 1907 — Петро Голубовський, український історик Київської історичної школи Володимира Антоновича.
• 1913 — Джон Пірпонт Морган, американський фінансист, промисловець, творець компанії «Дженерал Електрик».
• 1917 — Еміль Адольф фон Берінг, німецький мікробіолог, імунолог, лауреат першої Нобелівської премії з фізіології або медицини.
• 1936 — Іван Селезньов, український художник, викладач Київської Рисувальної школи Миколи Мурашка, з 1901 — Київського художнього училища.
• 1939 — Сергій Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури.
• 1940 — Осип Назарук, український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист, автор повісті «Роксоляна».
• 1944 — Михайло Поготовко, український льотчик, підполковник Армії УНР, один з ініціаторів створення Українського Визвольного Війська.
• 1945 — Ганс Фішер, німецький хімік, лауреат Нобелівської премії 1930 року «за дослідження по конструюванню геміна і хлорофілу, особливо за синтез геміна (пігменту крові)».
• 1947 — Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер), українська письменниця, активістка українського жіночого руху.
• 1952 — Вальтер Шелленберг, начальник політичної розвідки служби безпеки Третього Рейху, бригадефюрер СС.
• 1957 — Джин Локгарт, американський актор.
• 1993 — Брендон Лі, американський актор, майстер східного єдиноборства.
• 1995 — Селена Кінтанілья-Перес, американська співачка мексиканського походження, що виступала в стилі «техано» — сплаву іспанських мелодій і польки.
• 1999 — Юрій Кнорозов, український радянський історик та етнограф, лінгвіст і епіграфіст; засновник радянської школи маяністики. Відомий дешифровкою писемності мая, впровадженням математичних методів дослідження недешифрованих писемностей.
• 2001 — Кліффорд Шалл, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1994 року за створення методу нейтронної дифракції.
• 2003 — Едуардо Уркуло, іспанський художник і скульптор.
• 2008 — Жуль Дассен, французький кінорежисер, актор, класик жанру нуар, лауреат премії Канського кінофестивалю за найкращу режисуру.
• 2009 — Рауль Альфонсин, президент Аргентини з 1983 по 1989 рр.
• 2016 — Заха Хадід, британська архітекторка іракського походження.