Стохід

Стохід
с. Тоболи. Урочище Вирок.
51°51′27″ пн. ш. 25°38′03″ сх. д. / 51.8575° пн. ш. 25.63416667° сх. д.
Витік	біля с. Семеринське
• координати	50°48′36″ пн. ш. 24°54′06″ сх. д. / 50.809972222222° пн. ш. 24.901777777778° сх. д.
Гирло	Прип'ять
• координати	51°51′44″ пн. ш. 25°38′21″ сх. д. / 51.862222222222° пн. ш. 25.639166666667° сх. д.
Басейн	басейн Прип'яті
Країни:	Україна: Волинська область
Регіон	Волинська область
Довжина	188 км
Площа басейну:	3125 км²
Притоки:	Ставок, Стобихівка, Ясинівка, Локниця (ліві); Осина, Череваха, Гривка, Червища (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Стохі́д — річка в Україні, в межах Волинської області. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).

Стохід — найдовша та найчистіша річка Волині. Довжина 188 км, сточище 3125 км². Долина у верхній течії чітко окреслена, завширшки до 4—4,5 км, нижче — невиразна, завширшки до 7—10 км. Заплава двобічна, заболочена, завширшки від 0,4 км (у верхів'ї) до 2,5 км (у пониззі). Річище простежується переважно у верхій течії, де місцями його ширина 20—25 м, глибина 0,5—1,5 м. Річище (особливо нижче села Заячівки) ділиться на численні рукави (звідси назва — «сто-хід») завширшки 5—15 м (найбільше — 60 м), завглибшки до 8—26 м. (на плесах). Найбільша глибина 16,4 м яка знаходиться між м. Любешів та с. Зинови, глибина утворена джерелами, якими живиться річка; є багато стариць. Найбільше поселення біля річки — м. Любешів. На протяжності 50 км річище поглиблене й випрямлене. Живлення мішане з перевагою снігового; замерзає у грудні, скресає у березні.

Мінералізація води р. Стохід в середньому становить: весняна повінь — 440 мг/дм³; літньо-осіння межень — 465 мг/дм³; зимова межень — 559 мг/дм³.^[1]

Стохід бере початок біля села Семеринське, на Волинському Поліссі, в межах Волинської височини. Тече переважно на північний схід. Впадає до Прип'яті біля південної околиці села Сваловичі.

Притоки: Ставок, Стобихівка, Ясинівка, Локниця (ліві); Осина, Череваха, Гривка, Червища (праві).

Над річкою розташований райцентр Любешів та багато сіл Володимирського, Луцького, Ковельського та Камінь-Каширського районів.

Над Стоходом проходила лінія фронту з червня 1916 до серпня 1917 між австро-угорсько-німецьким і російським військом.

У Першу світову, після Брусилівського прориву (основні бойові дії проходили в межах Волинської області), по річці Стохід та Прип'ять проходила фронтова лінія близько року між російськими та австро-німецькими військами. Тому по лівому березі безліч окопів та бетонних дотів. До цих укріплень була створена мережа вузькоколійних залізниць для підвезення боєприпасів.

На правобережжі стояли російські війська — вони бетонних укріплень не будували — лише дерев'яні, тому й нічого не збереглось. Для інформації: під час Брусилівського прориву загинуло приблизно 1 млн австро-німців та 500 тис. російських військ. Всі навколишні села навколо Стоходу були вщент зруйновані. Російські війська пробували пробитись через Стохід знову, але марно.

У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Болотисті долини і береги річки Стохід стали братською могилою тисяч солдатів та офіцерів і Російської імператорської гвардії, і армії австро-угорсько-німецької. Цю операцію історики називають «Стохідською м'ясорубкою». Із розповідей старожилів навколишніх сіл відомо, що наприкінці 20-х років XX-го століття з Німеччини у прирічкову місцевість прибула група чоловіків, які розкопали братські і поодинокі могили своїх співвітчизників й перепоховали їх на кладовищі в селі Поляна, що за 2 км від Ловищ.

У Першу світову по Прип'яті та Стоходу проходила австро—німецька лінія оборони. В цих місцях збереглись немало бетонних дотів, укріплень, навіть цілий форт на острові Стоходу. В селі Прикладники немало дотів лишилося в городах селян.

• Річка протікає через Національний природний парк «Прип'ять-Стохід».

Іхтіофауна є досить різноманітною. У річці налічується понад 30 видів риб. Найпоширенішими є щука, верховодка, плітка, окунь, краснопірка, верховка, в’юн, сріблястий карась, лящ, плоскирка та пічкур звичайний^{[джерело?]}.

• 
  Стохід з висоти
• 
  Місячно на Стоході
• 
  Стоходенська пристань
• 
  Спекотно на Стоході
• 
  Теплий вечір на Стоході
• 
  Річка Стохід поряд з селом Бережниця

• Дамбу зводять попри протести людей
• Громада виступила на захист Стоходу

• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 71. — (№ 1091).
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Петро Кравчук. «Книга рекордів Волині», Любешів. 2005. ISBN 966-361-079-4.
• Петро Кравчук. Конфлікт довкола дамби
• Поліська Амазонія: історія та особливості річки Стохід
• Фесюк, В.; Смага, Т. (2018). Оцінка сучасного стану джерел басейну річки Стохід. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія (укр.) (2 (45)): 159—166. doi:10.25128/2519-4577.18.2.19.
• Мисковець, І. Я.; Жадько, О. А. (2026). Екологічний стан та напрями охорони джерел басейну річки Стохід. Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки (укр.) (1): 174—180. doi:10.32782/naturalspu/2026.1.21.
• Ковальчук, І. П.; Павловська, Т. С.; Савчук, Д. В. (2011). Природно-заповідний фонд басейну річки Стохід: сучасний стан, його картографічна модель, шляхи оптимізації функціонування. Часопис картографії (3): 82—91.
• Ковальчук, І. П. (2001). Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід». Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2: 323—334.
• Павловська, Т. С.; Жайворонок, Л. В.; Білецький, Ю. В.; Грудік, С. В. (2019). Багаторічна динаміка річкового стоку Стоходу (гідропост Любешів). Природа Західного Полісся і прилеглих територій (16): 44—50.
• Павловська, Т.; Білецький, Ю.; Геналюк, Р.; Мороз, М. (2020). Багаторічна динаміка річкового стоку Стоходу (гідропост Малинівка) (PDF). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Географічні науки (5 (409)): 23—28.
• Денисюк, В.; Мельник, О. (2024). Дистанційний моніторинг змін землекористувань у межах водозбору річки Стохід. Географічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки (4): 138—150. doi:10.32782/geochasvnu.2024.4.15.
• Абрам'юк, І. І. (2015). Іхтіопланктон верхньої течії Прип’яті та її приток Стохід та Стир. Сучасна гідроекологія: місце наукових досліджень у вирішенні актуальних проблем: збірник матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 75-річному ювілею Інституту гідробіології НАН України. Київ. с. 11—12.
• Фесюк, Василь; Волошин, Ірина (2020). Екологічний стан басейну р. Стохід та заходи для його поліпшення. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія (укр.). 49 (2): 147—155. doi:10.25128/2519-4577.20.1.15.
• Pavlovska, T.; Stelmakh, V.; Pylypovych, O.; Rudyk, O.; Pohosian, O. (2026). Hydrogeomorphological processes in a high-water cross-section of the Stokhid River channel (Liubeshiv gauging station). Journal Environmental Problems (англ.). 11 (3): 358—370.
• Василенко, Є. В. (2010). Характеристики весняного водопілля річок Правобережжя Прип’яті та їх сучасні зміни. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.). 3: 75—82.
• Василенко, Є. В.; Гребінь, В. В. (2010). Зміна термінів проходження весняного водопілля на річках басейну Прип’яті (в межах України) в сучасний період. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія (укр.). 18: 119—125.