Тхорин
| село Тхорин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Словечанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060210300048553 
|
| Облікова картка | с. Тхорин |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Перша згадка | 1545 (481 рік)][2] |
| Колишня назва | Дихарин, Торин |
| Населення | 974[1] |
| Площа | 3,13 км² |
| Густота населення | 329,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11123[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°24′14″ пн. ш. 28°19′42″ сх. д. / 51.40389° пн. ш. 28.32833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
280 м |
| Відстань до обласного центру |
129 км |
| Відстань до районного центру |
34 км |
| Найближча залізнична станція | Велідники |
| Відстань до залізничної станції |
16,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Поліська, 9, с. Словечне, Коростенський район, Житомирська область, 11122 |
| Карта | |
  Тхорин | |
 Тхорин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тхо́рин — село в Україні, у Словечанській сільській громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 1 277 осіб (2001 рік).
Походження назви
Існує декілька варіантів та версій походження назви села:
- В опису 1545 року Овруцького замку село згадується під назвою — рос. дореф. Дыхаринъ, пол. Tchoryn, w dokum. Dycharyn[4].
|
рос. дореф. «Волость Каменицкая, которая отдана на капитулу костела Виленского: село Дыхаринъ, Можары, Листвинъ, Бегунъ и иншие села,..»[2]
пол. «... widział ciało w trunie lezącę Artema Zdroka, poddanego ze wsi Tchoryna, woyta wszystkiey włosci kamienieckiey,..»[5] |
|
- У Справі Можаровських село згадується під назвою — пол. Toryn (1581), рос. дореф. Торин (1818).
|
|
пол. «I. m. kapituła Wileńska, dali pobór z imion, z tych wsi mianawicie, które leżą w powiecie kijowskim. Naprzód ze wsi: Horodca, Brytowinców, Biehuna, Torynia, Możarow, Listwina, Zalesza, Waskowa, Timochow, Ozieran, Wojkowicz, Kulikow."[6]
рос. дореф. «...Каменецкой вотчины въ Кіевской землѣ состоящей, селеній: Бигумія, Литвина, Цуликовичь, Торина,..»[7] |
|
- Учасниками поліської етнолінгвістичної експедиції в 1981 році, що проводилась під керівництвом академіка М. І. Толстого були записані такі дві версії:[8]
|
|
середньополіський говір. «Хатка такá булá, коли́сь соки́рами ше роби́ли, у сáмом куткý та хатка булá. Дед був тáмака, соки́рим нарубáв, буды́ночка зроби́в, пéчку зроби́ли, димáрь у стéнку ввели, ну и так и стоя́в буды́ночок тэй. И о цей тхур, шо земли ́ры́е, крýгом поры́в хáтку, о це тхур там поры́л – и давай розвивáця Тхори́н. Больш да больш, да больш, да и пошлá – Тхори́н. Так роскáзували свояки ́ты́е, стары́е. Так и залишы́лося на векáми». [1981, С. М. Толстая].
середньополіський говір. «Коли́сь говорили: ешчé при пáншчине утёк от пáншчины чоловек, заховаўся тут и живей. А дрýги приéхаў сюда и прáви: «Ты тут зарыўся, як тхор (есть такá зверына, по хлевáх бéгае)». То дуже давно буўó. Так и зовéмося – Тхори́н». [1981, Е. В. Максимова]. |
|
Історія
У 1923—59 роках — адміністративний центр колишньої Тхоринської сільської ради Словечанського району[9].
Див. також
Примітки
- ↑ Картка громади
- ↑ а б Архив Юго-Западной России. Часть IV. Том 1. Акты о происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России. Киев 1867, раздел X, стр. 48.(рос. дореф.)
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 1 січня 2024. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Sławeczno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 269. (пол.)
- ↑ Книга Овруцького замкового уряду 1678 р. Серія «Волинський текст: пам'ятки української мови». — Вип. 2. / Підгот. до вид. О. Ю. Макарова. — Житомир, 2013. — 244 с.
- ↑ Źródła dziejowe, T. XX, [Архівовано 2021-01-20 у Wayback Machine.] s. 38 (132). Warszawa, 1894.(пол.)
- ↑ Дѣло графа Викентія Потоцкаго съ шляхтичами Можаровскими, о правѣ владѣния имѣніем «Каменщизна» называемомъ. Архив Государственного Совета. Том IV, стр. 13-22.(рос. дореф.)
- ↑ Белова О. В. Названия сел Полесья и топонимические нарративы // Вопросы ономастики. – 2005. – № 2. – С. 151-164.(рос.)
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 182. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
Джерела та література
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Житомирская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1973. — 727 с.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).