YaChudo

Уборть

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Уборть
річка в смт Ємільчине
52°06′05″ пн. ш. 28°27′56″ сх. д. / 52.10144444° пн. ш. 28.465575° сх. д.
Витік
• координати50°42′25″ пн. ш. 27°53′54″ сх. д. / 50.707° пн. ш. 27.8984° сх. д.
ГирлоПрип’ять Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати52°06′04″ пн. ш. 28°28′09″ сх. д. / 52.1011° пн. ш. 28.4692° сх. д.
Басейнбасейн Прип'яті Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Україна і Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонГомельська область
Житомирська область
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина292 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа басейну:5820 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Середньорічний стік23 м³/с
Притоки:Бересток, Мала Глумча, Бровник, Зольня, Кам'янка, Глибока Велика, Радоробель, Юрівка, Лядська, Глушковицький, Нересня, Литоша, Вигоща, Сліпча (ліві); Вершина, Мокришка, Телина, Зровенька, Угля, Радча, Кишинська, Мудрич, Замликів, Либожада, Мутвиця, Погранична, Силець, Перга, Свидовець, Плотниця, Вішалка, Жмурня, Молода, Острожанка (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У́борть — річка в Звягельському та Коростенському районах Житомирської області (Україна) і Гомельській області (Білорусь). Тече територією Поліської низовини. Права притока Прип'яті (басейн Дніпра).

Опис

Витоки розташовані біля с. Яблунівка, впадає у Прип'ять за 2 км на південь від м. Петриков (Білорусь)[1]. Довжина річки 292 км, площа водозбірного басейну — 5 820 км². Серед ширина річища 10—15 м, у пониззі 50—60 м; течія повільна, похил річки 0,34 м/км. Річкова долина майже по всій довжині невиразна. Заплава двостороння, переважно заболочена, розчленована старицями та осушувальними каналами. Річище звивисте, у нижній течії утворює меандри, є острови. Основне живлення снігове та дощове. Характерна весняна повінь (до 50 % річного стоку). Річка сплавна; споруджено ставки[2][3].

Притоки

Ліві

Бересток, Мала Глумча, Бровник, Зольня, Кам'янка, Глибока Велика, Радоробель, Юрівка, Лядська, Глушковицький, Нересня, Литоша, Вигоща, Сліпча, Коростенька (Стара Уборть).

Праві

Мокришка, Телина, Угля, Радча, Кишинська, Мудрич, Замликів, Либожада, Мутвиця, Погранична, Силець, Перга, Свидовець, Плотниця, Вішалка, Жмурня, Молода, Острожанка.

Річкова фауна

Уборть важлива річка для збереження різноманіття аборигенних видів риб. Тут живуть плітка, бистрянка, окунь, пічкур, слиж та інші види риб. Також в Уборті ще можна зустріти міногу українську[1].

Примітки

  1. ↑ а б Забокрицька М., Хільчевський В. Уборть // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
  2. ↑ Уборть // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 318. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  3. ↑ Уборть // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3295. — ISBN 5-7707-4049-3.
  4. ↑ Самостійні обрахунки вікіпедистів на основі мап.
  5. ↑ Словник гідронімів України / — К.: Наукова думка, 1979. — С.100
  6. ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 6. Показаны территории: Волынской губернии
  7. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 407

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).