Січень 2011
| ← січень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
| 2011 рік | ||||||
Сі́чень — перший місяць 2011 року, що почався в суботу 1 січня та закінчився у понеділок 31 січня.
Події
- 1 січня
- У місті Сургуті вибухнув та загорівся літак Ту-154. На борту перебувало 116 пасажирів та 8 членів екіпажу. Три особи загинуло, чотири десятки людей отримали опіки.[1]
- Естонія впровадила євро як основну валюту замість крони[2]
- Вибух автомобільної бомби біля коптської церкви у Александрії (Єгипет) забрав життя семи та травмував 24 особи[3]
- Угорщина на півроку стала головою Європейського Союзу[4]
- В результаті бійки у Нікополі на Дніпропетровщині загинули дві людини.[5]
- 2 січня
- Бориса Нємцова засудили до 15 діб позбавлення волі за непокору вимогам працівника міліції під час мітингу 31 грудня 2010.[6]
- 4 січня
- Відбулося сонячне затемнення, яке можна було спостерігати по всій території України.[7][8]
- 5 січня
- На півдні Ірану стався землетрус силою в 5,3 бала за шкалою Ріхтера. Епіцентр — поблизу міста Ардакан (провінція Фарх). За повідомленням іранських ЗМІ, від стихії постраждили 17 населених пунктів, 5-6 сіл повністю зруйновано. Щонайменше 16 осіб отримали поранення.[9]
- Підтверджено смерть шведського актора Пера Оскарона та його дружини унаслідок пожежі, що зруйнувала їх будинок у Скарі 30 грудня 2010[10]
- В Одесі вбили політика і бізнесмена, голову Партії промисловців і підприємців Олександра Коробчинського. Головним мотивом слідство вважає бізнес-діяльність політика.[11]
- Пожежа на хімічному підприємстві паралізувала роботу Роттердамського морського порту[12]
- 7 січня
- 8 осіб загинули в озброєному нападі у Гондурасі[14]
- Проти коменданта «Податкового майдану» в Києві відкрили кримінальну справу. Його звинуватили в умисному знищенні майна в особливо великих розмірах[15]
- 8 січня
- Під час виступу сенатора від штату Аризона Габріель Гіффордс відбулася стрілянина. Загинуло 6 чоловік, переважно співробітників сенатора, поранено 13, у тому числі сама сенатор.[16]
- Чилі визнало незалежність Палестини[17]
- Науковці довели, що в Місяці є розпечене металеве ядро[18]
- 9 січня
- У Південному Судані стартував шестиденний референдум щодо незалежності краю.[19]
- Сомалійське ісламістське угруповання Аль-Шабааб міста Афґой заборонило футбол, мотивуючи своє рішення руйнуванням ісламу цим християнським видом спорту.[20]
- У Ірані розбився пасажирський літак Боїнг 727 місцевої авіакомпанії Iran Air з 105 пасажирами на борту.[21]
- У 403 населених пунктах України за рішеннями територіальних виборчих комісій відбулося повторне голосування з виборів депутатів місцевих рад, сільських та селищних голів.[22]
- 10 січня
- Баскійське угруповання ETA оголосило безстрокове і загальне перемир'я[23], проте влада Іспанії відкинула цю пропозицію, оскільки заява сепаратистського угруповання не цілком відповідає очікуванням іспанського уряду, який закликає їх повністю відмовитися від опору і скласти зброю.[24]
- 11 січня
- Внаслідок вибуху бомби на військовій базі поблизу Тбілісі три людини загинуло та 13 поранено. Грузинська поліція заарештувала шістьох підозрюваних, одного з яких підозрюють у зв'язках з Росією[25][26].
- Прем'єр-міністр Квінсленда Анна Бліг оголосила три чверті території штату зоною стихійного лиха через повені. Влада починає евакуацію столиці штату — Брисбена.[27]
- 14 січня
- Президент Тунісу Зін аль-Абідін бен Алі відправив уряд країни у відставку.[30] Згодом через масові заворушення було запроваджено надзвичайний стан,[31] після чого президент утік до Саудівської Аравії.[32]
- Бразилія переживає найбільше стихійне лихо за останні 40 років. Повені та зсуви ґрунтів призвели до загибелі 500 людей та значних руйнувань[33].
- У Бібліотеці української літератури (Москва) пройшов третій обшук, вилучено сервер. Директора було травмовано[34]
- В Нідерландах стартував престижний шаховий турнір Вейк-ан-Зее.
- 17 січня
- У Тунісі сформували коаліційний тимчасовий уряд на чолі з Мухаммед аль-Ґаннуши[35]
- Через сильні дощі, які спровокували повінь, влада ПАР оголосила зоною лиха сім з дев'яти провінцій країни.[36]
- Колишнього президента Ніґеру Мамаду Танджу перевели з-під домашнього арешту у в'язницю.[37]
- Диктатор Гаїті у 1971—1986 Жан-Клод Дювальє повернувся до країни.[38]
- 20 січня
- Вранці в Макіївці на Донеччині сталися два вибухи. Ніхто не постраждав. Згодом на місці вибуху неподалік головного офісу «Макіїввугілля» знайшли конверт з погрозами нових вибухів. Прокуратура порушила кримінальну справу за статтею тероризм.[41][42]
- 21 січня
- В албанській столиці Тирані відбулися антиурядові демонстрації, троє осіб загинули.[43][44]
- 22 січня
- У Києві День соборності України відсвяткували, створивши живий ланцюг, який об'єднав два береги Дніпра по мосту Патона. В акції взяли участь близько 1500 людей.[45]
- Урочистості та масові акції відбулися в багатьох містах України. Так, у Львові живий ланцюг, у якому взяли участь від 5 до 10 тисяч осіб, з'єднав пам'ятники Тарасові Шевченку та Степанові Бандері[46], а в Луганську на центральній вулиці міста розгорнули 50-метровий державний прапор України[47].
- 24 січня
- У московському аеропорту Домодєдово було скоєно теракт. За попередніми даними померло більше 30 людей.[48]
- Сильний землетрус у Таджикистані магнітудою 6,1 бала.[49]
- 25 січня
- В Єгипті почалися масові протести з вимогою відставки президента Хосні Мубарака.[50]
- 30 січня
- У Кораловому морі на північ від Фіджі сформувався тропічний циклон Яси.
- 31 січня
- Дві особи загинуло та 29 тис. евакуйовано через повені у Малайзії[55]
- Оман розкрив шпигунську організацію, яку підтримували ОАЕ.[56]
- Австралія евакуювала своїх туристів з Єгипту[57]
- Південний Судан оголосив намір проголосити незалежність від Судану до 9 липня ц.р.[58]
- у М'янмі почав роботу новий парламент[59][60]
- Державний секретар США Гілларі Клінтон скликає з'їзд послів США з усього світу.[61]
Особи
Померли
- Балаба Ігор Григорович, 72, радянський футболіст, нападник.
- Букеєва Хадиша, 93, казахська радянська акторка театру і кіно, майстриня художнього слова, театральна педагогиня; членкиня Спілки кінематографістів Казахської РСР.
- Гельфер Соломія Максимівна, 94, російський радянський архітектор польського походження. Заслужений архітектор Російської Федерації.
- Норман Апрічард, 82, північноірландський футболіст, що грав на позиції воротаря за «Свіндон Таун», «Портсмут» та «Саутенд Юнайтед», а також національну збірну Північної Ірландії.
- Юніс Сенборн, 114, американська супердовгожителька та підприємиця. З 6 квітня 2010 року (після смерті Неви Морріс) до моменту смерті була найстарішою повністю верифікованою жителькою США. З 4 листопада 2010 року (після смерті Анн Ежені Бланшар) до своєї смерті 31 січня 2011 року офіційно вважалась найстарішою людиною в світі[62].
- Гаркуша Віталій Степанович, 70, радянський діяч, 1-й секретар Карагандинського обласного комітету КП Казахстану. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках[63].
- Джон Баррі, 77, англійський композитор, автор музики до фільмів, володар нагород «Золотий глобус» і BAFTA, п'ятиразовий лауреат премії «Оскар». Найвідоміший як автор музики до 11 фільмів про Джеймса Бонда, справив великий вплив на стиль серії фільмів про агента 007.
- Черевко Олексій Костянтинович, 87, радянський воєначальник, генерал-лейтенант (26.04.1984).
- Кукайне Рита Олександрівна, 88, латвійський вірусолог і імунолог. Лауреатка Державної премії СРСР (1979). Академік АН Латвійської РСР, депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 11 скликання (1984—1989) від Латвійської РСР.
- Мілтон Беббітт, 94, американський композитор і теоретик музики, один з піонерів електронної музики.
- Пейсахович Гаррі Йосипович, 82, український лікар, акушер-гінеколог, організатор охорони здоров'я матері і дитини, Заслужений лікар України (1995).
- Буянов Петро Кузьмич, 92, радянський футболіст, півзахисник. Пізніше — тренер. Учасник другої світової війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня.
- Вишнєвецький Георгій Васильович, 62, український діяч, старший викладач Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Донецької області. Народний депутат України 2-го скликання.
- Маргарет Прайс, 69, британська (валлійська) оперна співачка (ліричне сопрано), у 70—80—х роках XX століття що уславилась своїми інтерпретаціями опер Моцарта і Верді, а також пісенного репертуару.
- Хаміда Бармакі, 41, афганська викладачка права та правозахисниця, професор. Вона та її родина (чоловік та чеверо дітей) загинули внаслідок нападу смертника[64] в Кабулі, Афганістан.
- Крючков Олег Митрофанович, 69, український учений у галузі хімії біологічно активних речовин, доктор хімічних наук (з 1973 року), професор (з 1988 року), член-кореспондент АН УРСР (з 1990 року), академік Національної академії наук України.
- Мартіньш Фрейманіс, 33, латвійський рок і поп-співак, продюсер, TV-персона. Вокаліст гурту Тумса. Актор кіно та театру.
- Свейн Матісен, 58, норвезький футболіст, що грав на позиції півзахисника за клуб «Старт» (Крістіансанн) та національну збірну Норвегії. Рак шлунка.
- Девід Като, 46, учитель і ЛГБТ-активіст, який вважається одним з організаторів руху за права сексуальних меншин в Уганді. На громадських засадах він працював в неурядовій організації Уганди, що займається захистом прав ЛГБТ-осіб в країні, де гомосексуальні стосунки вважаються злочином. Убивство.
- Куєвда Володимир Терентійович, 66, український етнопсихолог, етнограф, педагог та громадський діяч. Дослідник феномену історичної пам'яті як теоретичної проблеми.
- Торе Шестранд, 89, шведський легкоатлет, який спеціалізувався в стипль-чезі.
- Арто Яванайнен, 51, фінський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Грав за збірну команду Фінляндії.
- Деніел Белл, 91, соціолог і публіцист США, засновник теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства. Себе він одного разу описував як «соціаліста в економіці, ліберала в політиці і консерватора в культурі».
- Кирил Міланов, 62, болгарський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за «Левскі», а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1974 року.
- Скробут Богдан Юрійович, 64, український поет, дисидент, політичний в'язень, дослідник голодоморів в Україні, політичний та громадський діяч, ліквідатор аварії на ЧАЕС, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу.
- Франц Пешль, 93, німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту, генерал-лейтенант бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
- Бааль Вольдемар Іванович, 74, російський радянський і латвійський письменник[65].
- Бернд Айхінгер, 61, німецький режисер, актор, сценарист і продюсер; один з керівників кінокомпанії Constantin Film.
- П'єр Сінібальді, 86, французький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуб «Реймс», у складі якого двічі ставав чемпіоном Франції. Також грав за національну збірну Франції.
- Франсіско Ернандес (футболіст), 87, мексиканський футболіст, що грав на позиції півзахисника за клуби «Астуріас» та «Сакатепек», а також національну збірну Мексики.
- Яблонська Ганна Григорівна, 29, українська російськомовна драматургиня, поетеса, прозаїкиня, журналістка, лауреатка міжнародних конкурсів і премій у галузі драматургії[66]. Теракт.
- Джек Лалейн, 96, американський діяч альтернативної медицини, натуропат, дієтолог, пропагандист здорового способу життя, бізнесмен, шоумен. Вів власне шоу на ТБ на тему здоров'я з 1951 по 1985 роки. У нього є зірка в Залі Слави Каліфорнії і в Голлівудському Залі Слави.
- Султан Амір Тарар, 66, генерал з однією зіркою в армії Пакистану та колишній дипломат, який служив генеральним консулом Пакистану в Гераті, Афганістан.
- Марсель Періо, 73, французька письменниця.
- Болдижар Михайло Миколайович, 72, український історик, педагог, заслужений працівник освіти України (2003), доктор історичних наук (1984), професор (1986), член-кореспондент Академії політичних наук України, професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету.
- Йозеф-Георг Мюльцер, 95, німецький офіцер, оберстлейтенант вермахту (грудень 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
- Чадович Микола Трохимович, 62, білоруський російськомовний письменник-фантаст, автор детективів та перекладач. Усі свої художні твори він написав у співавторстві з Юрієм Брайдером[67].
- Соня Перес, 87, ізраїльська активістка українського походження, перша леді Ізраїлю (в шлюбі з Шимоном Пересом). Служила в британської армії під час Другої світової війни, багато років анонімно допомагала хворим дітям та інвалідам.
- Боднар Ігор Ярославович, 70, український графік, представник генерації художників-шістдесятників, поет, професор Львівської національної академії мистецтв.
- Лозинський Мирон Онуфрійович, 77, український учений у галузі хімії біологічно активних речовин, доктор хімічних наук (з 1973 року), професор (з 1988 року), член-кореспондент АН УРСР (з 1990 року), академік Національної академії наук України.
- Джим Макманус (тенісист), 70, колишній американський тенісист.
- Крикун Юрій Пилипович, 84, радянський, український сценарист, редактор. Заслужений працівник культури УРСР (1987).
- Сарджент Шрайвер, 95, американський політик-демократ і дипломат.
- Збандут Юлій Федорович, 68, майстер з виготовлення народних музичних інструментів, композитор. Дипломант Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Сонячні кларнети» (1976).
- Кошкін Володимир Мойсейович, 74, український фахівець у галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1981), письменник. Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2009), заслужений діяч науки і техніки України (2001).
- Кукоба Анатолій Тихонович, 62, радянський та український політик. Останній голова виконавчого комітету Полтавської міської ради за часів СРСР та перший Міський голова Полтави часів незалежності. Почесний громадянин міста Полтава.
- Буряк Володимир Дмитрович, 66, український поет, прозаїк, літературознавець. Доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики Дніпропетровського національного університету. Директор Інституту журналістики та масової комунікації Запорізького Класичного приватного університету[68].
- Єнс Каск, 44, шведський паралімпійський гравець з хокею на санках[69].
- Гельмут Банаскі, 89, німецький офіцер, лейтенант резерву вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
- Кеннет Грант, 86, британський письменник і окультист. Учень Алістера Кроулі і Остіна Османа Спейра. Засновник Ложі Нової Ізіди і Тіфоніанского Ордена Східних Тамплієрів — магічних товариств, що працюють з темною стороною кабалістичного Дерева Життя. Автор дев'яти книг, об'єднаних у цикли «Тіфонійської трилогії».
- Нет Лофтгаус, 85, англійський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
- Сюзанна Йорк, 72, англійська акторка театру, кіно та телебачення, письменниця.
- Юсупов Ринат Мухаметович, 59, радянський, російський і башкирський учений, антрополог, етнограф. Кандидат історичних наук. Заслужений працівник культури Республіки Башкортостан[70].
- Януш Брих, 81, польський політик часів ПНР, перший секретар Щецинського воєводського комітету ПОРП у 1971—1980 роках. Зайняв позицію діалогу зі страйкарями у серпні 1980 року, підписав Щецинську угоду з Міжзаводським страйковим комітетом. Намагався проводити компромісний курс щодо Солідарності. Згодом функціонер апарату ЦК ПОРП, МЗС і Держради ПНР.
- Пер Олав Вікен, 73, норвезький яхтсмен. Срібний призер Олімпійських Ігор 1968 року в класі Зоряний.
- Сун Аксельссон, 75, шведська письменниця, перекладачка й критик. Відома передусім завдяки роману «Медові вовки», який у 1990 році екранізувала Крістіна Улофсон.
- Тув'я Фрідман, 88, ізраїльський журналіст, історик і громадський діяч, займався розшуком нацистських злочинців, причетних до здійснення Голокосту. Відіграв важливу роль у розшуку та упійманні Адольфа Айхмана. Після війни жив і помер у Хайфі.
- Альфіо Перабоні, 56, італійський яхтсмен. Бронзовий призер Олімпійських Ігор 1980 (Зоряний), 1984 (Зоряний) років. Чемпіон світу в класі Зоряний 1984 року, бронзовий призер 1980 року.
- Єсипов Олександр Геннадійович, 45, радянський та український футболіст, нападник. Переможець Спартакіади народів СРСР (1986), володар Кубка СРСР (1988). Учасник чемпіонату світу з футболу серед молодіжних команд 1985 року.
- Ілона Австрійська, 83, ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, принцеса Богемії та Угорщини, донька ерцгерцога Австрійського Йозефа Франца та саксонської принцеси Анни, дружина титулярного князя Мекленбург-Штреліца Георга Олександра (1946—1974), матір титулярного князя Мекленбург-Штреліца Юрія-Борвіна.
- Приходько В'ячеслав Опанасович, 70, український живописець; член Спілки радянських художників України з 1973 року. Заслужений художник Української РСР з 1990 року[71]; народний художник України з 2004 року.
- Борівоє Костич, 80, югославський футболіст, що грав на позиції нападника, переважно лівого крайнього. Чемпіон Олімпійських ігор 1960 року, срібний призер чемпіонату Європи 1960 року. Більшу частину клубної кар'єри провів в команді «Црвена Звезда».
- Лаба Борис Михайлович, 73, український хоровий диригент, композитор, педагог. 3аслужений артист УРСР (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1995).
- Марія Елена Волш, 80, аргентинська письменниця, композиторка, журналістка.
- Семенка Ігор Васильович, 53, український радянський футболіст, нападник і півзахисник. Майстер спорту СРСР (1982).
- Ґудзик Клара Пилипівна, 80, українська журналістка, релігійна публіцистка, громадська діячка, філософиня. Інженер-електрик, кандидат технічних наук, доцент, авторка 40 наукових праць. Довголітня співробітниця та релігійна аналітикиня київської газети «День»[72].
- Єгудін Володимир Ілліч, 66, начальник Державної податкової інспекції в місті Сімферополі, Народний депутат України 2-го скликання.
- Єжи Возняк, 78, польський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника, гравець збірної Польщі, учасник Олімпійських ігор.
- Карлос Бланко, 82, мексиканський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема, за клуби «Астуріас» та «Некакса», а також національну збірну Мексики.
- П'єрджорджо Сарторе, 71, італійський футболіст, що грав на позиції нападника за низку друголігових і третьолігових італійських команд.
- Анхель Педраса, 48, іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Барселона» та «Мальорка». Онкологія.
- Вац Кирил Степанович, 80, радянський диктор, перекладач-синхроніст і кіноактор.
- Гелета Мар'ян Степанович, 75, ланковий механізованої ланки колгоспу «Червоний Жовтень» Лутугинського району Ворошиловградської області Української РСР; Герой Соціалістичної Праці.
- Їржі Дінстбір, 73, чехословацький журналіст, політичний діяч, міністр закордонних справ Чехословаччини (1989—1992)[73].
- Майк Ґамбрілл, 75, британський велогонщик. Бронзовий призер Олімпійських Ігор 1956 року в командній гонці переслідування, учасник 1960 року.
- Мартинович Тимофій Лазарович, 81, український фізик, фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка.
- Медріш Давид Наумович, 84, знавець та фольклорист російської мови радянських часів, згодом РФ; 1983 — доктор філологічних наук, 1987 — професор. Заслужений працівник вищої школи РФ, нагороджений медаллю «Ветеран праці», почесною грамотою міністерства освіти РСФСР та республіканського комітету профспілок працівників освіти.
- Шавель Віталій Гнатович, 76, радянський і український художник кіно. Член Національної спілки кінематографістів України[74].
- Альберте Пуллман, 90, французька хімікиня-теоретикиня (квантова хімія, біохімія)[75].
- Елісон Брейдінг, 71, британський вчений у галузі фізіології та фармакології гладких м'язів, зокрема сечовивідних шляхів.
- Коцюбинська Михайлина Хомівна, 79, українська літературознавиця, перекладачка, активна учасниця руху шістдесятників. Лауреатка багатьох престижних українських премій: Премія імені Олеся Білецького (1993), Премія імені Василя Стуса (1994), Премія фундації Антоновичів (1996), Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського (1998), Премія імені Олени Теліги (2001), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2009), Премія імені Пантелеймона Куліша (2015, посмертно). Кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2006). Заслужена діячка науки і техніки України (грудень 2001). Племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського (дочка його молодшого брата Хоми).
- Рудакова Ніна Яківна, 94, фахівець у галузі нафтопереробки і нафтохімії, директор кількох нафтопереробних заводів. Доктор технічних наук (1975).
- Дурян Оган Хачатурович, 88, вірменський диригент і композитор, народний артист Вірменської РСР (1967).
- Том Каванаг, 28, американський хокеїст, що грав на позиції центрального нападника. Самогубство.
- Уче Окафор, 43, нігерійський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за «Мехелен» та «Канзас-Сіті Візардс», а також національну збірну Нігерії, у складі якої є учасником двох чемпіонатів світу та володарем Кубка африканських націй. Самогубство.
- Ассар Реннлунд, 75, шведський лижник, олімпійський чемпіон.
- Коробчинський Олександр Леонідович, 41, український підприємець і політик. Президент ради промислово-будівельної групи «Інтобуд». Голова Партії промисловців і підприємців України (2009—2011).
- Стельмащук Степан Ількович, 85, педагог, хоровий дириґент, композитор, фольклорист, есеїст, активний член НТШ, культурно-громадський діяч, професор.
- Шейкін Юрій В'ячеславович, 47, радянський та узбецький футболіст, що грав на позиції воротаря. Відомий виступами за низку футбольних клубів Узбекистану, а насамперед за національну збірну Узбекистану, у складі якої став переможцем Азійських ігор 1994 року.
- Алі Реза Пахлаві, 44, молодший син Мохаммеда Реза Пахлаві і його третьої дружини, шахбану Фарах.
- Альмантас Ґрікявічус, 75, литовський актор, кінорежисер, сценарист і монтажер.
- Андреєв Володимир Володимирович, 59, радянський та український хокеїст і тренер.
- Джеррі Рафферті, 63, британський співак та автор пісень у стилі фолк-рок, засновник гурту Stealers Wheel.
- Кун Мулейн, 73, нідерландський футболіст, що грав на позиції нападника, флангового півзахисника, насамперед, за клуб «Феєнорд», а також національну збірну Нідерландів. Володар Кубка європейських чемпіонів 1969/70.
- Мік Карн, 52, британський музикант, греко-кіпрського походження, басист гурту Japan, був також автором пісень колективу. Після розпаду гурту Japan 1982 року працював скульптором і грав у різних музичних колективах, а також займався сольною кар'єрою.
- Мухаммед Буазізі, 26, туніський вуличний торговець, чиє самоспалення на знак протесту проти конфіскації майна владою стало поштовхом до всенародних акцій протесту в Тунісі, які зрештою призвели до відставки президента Зіна аль-Абідіна бен Алі, що правив країною 23 роки поспіль. При цьому успіх туніської революції став поштовхом до масових протестів у інших арабських країнах. Національний герой Тунісу.
- Погорельцев Валерій Олександрович, 70, радянський актор театру і кіно.
- Роналд Парфітт, 97, британський лікар-радіолог та шпажист. Виступав на Олімпійських іграх 1948 та 1952 у фехтуванні шпагою в індивідуальному та командному заліку
- Турсунов Мінавар Турсунович, 95, радянський узбецький державний діяч, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, міністр закордонних справ Узбецької РСР, голова Ташкентського міськвиконкому. Депутат Верховної ради Узбецької РСР (у 1955—1985 роках).
- Грищенко Валентин Іванович, 82, український вчений, акушер-гінеколог, кріобіолог, кріомедик, педагог, академік НАН України, доктор медичних наук (з 1964), професор.
- Скороход Анатолій Володимирович, 80, український математик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), академік НАН України (1985), член Американської академії мистецтв і наук (2000).
- Енн Френсіс, 80, американська акторка і модель, володарка премії «Золотий глобус» у номінації Найкраща телевізійна акторка (1966).
- Катинін Дмитро Семенович, 85, український живописець і графік; член Спілки художників України з 1970 року. Чоловік Стелли Курбаткіної.
- Клаус Віллеке, 91, німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
- Котляр Василь Федорович, 79, український драматург та публіцист, заслужений журналіст України.
- Піт Поселтвейт, 64, англійський кіноактор. Найбільш відомі фільми з його участю — «Підозрілі особи», «В ім'я батька», «Парк Юрського періоду 2: Загублений світ», «Останній з могікан», «Серце дракона», «Початок», «Місто злодіїв». У 1994 році номінувався на «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «В ім'я батька».
- Річард Вінтерс, 92, американський офіцер, учасник Другої світової війни у складі 2-го батальйону 506-го парашутно-десантного полку 101-ї повітряно-десантної дивізії. У військовій історії США отримав визнання як командувач хрестоматійною малою операцією при маєтку Брекур. Широку популярність здобув завдяки телесеріалу «Брати по зброї»[76].
- Сречко Неделькович, 87, сербський шахіст і шаховий тренер, міжнародний майстер від 1951 року, за професією лікар.
- Блюм Віктор Адольфович, 87, латвійський радянський державний діяч, голова Латвійської республіканської ради профспілок, заступник голови Президії Верховної ради Латвійської РСР. Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Депутат Верховної ради Латвійської РСР 3—6-го та 8—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 7—8-го скликань.
- Телегін Дмитро Якович, 91, радянський та український археолог, пам'яткоохоронець; доктор історичних наук, професор з 1978 року.
Примітки
- ↑ http://24tv.ua/news/1/2/67160
- ↑ http://lenta.ru/news/2011/01/01/euro/
- ↑ Egypt bomb kills 21 at Alexandria Coptic church. BBC News. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
- ↑ http://www.interfax.ru/politics/news.asp?id=171908
- ↑ http://24tv.ua/news/1/1/67151
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-19 у Wayback Machine.] - ↑ Фотогалерея: Перше сонячне затемнення 2011 року. «Корреспондент». 4 січня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Сьогодні перше в новому році сонячне затемнення. УНІАН. 4 січня 2011. Процитовано 8 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/67381[недоступне посилання]
- ↑ http://www.thelocal.se/31272/20110105/
- ↑ http://24tv.com.ua/news/1/1/67504[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-10 у Wayback Machine.] - ↑ 22 загинули в Індії в аварії автобуса // The Straits Times. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-11 у Wayback Machine.] - ↑ http://24tv.com.ua/news/1/1/67522[недоступне посилання]
- ↑ У США важко поранена сенатор Габріель Гіффордс
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-12 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/67667[недоступне посилання]
- ↑ Сомалийские исламисты запретили футбол - BBC News Русская служба. BBC. 9 січня 2011. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 11 листопада 2023. (рос.)
- ↑ Scores killed in IranAir passenger plane crash. BBC News. 10 січня 2011. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-17 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/67786[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/67811[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 11 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ h(Reuters) [Архівовано 2011-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ http://www.theage.com.au/environment/weather/threequarters-of-queensland-a-disaster-zone-20110111-19mf8.html
- ↑ http://www.europarl.europa.eu/en/pressroom/content/20110110IPR11478/html/Belarus-MEPs-call-for-tough-EU-sanctions-against-national-officials
- ↑ http://nn.by/?c=ar&i=48928
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68402[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68406[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 січня 2011. Процитовано 20 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Бразилії найгірше стихійне лихо за 40 років. BBC News. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ http://www.bagnet.org/news/summaries/one_day_of_planet/2011-01-16/98865[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68733[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68712[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68572[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68566[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68879[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/68844[недоступне посилання]
- ↑ http://24tv.com.ua/news/1/1/69048[недоступне посилання]
- ↑ http://24tv.com.ua/news/1/1/69060[недоступне посилання]
- ↑ http://24tv.ua/news/1/2/69330
- ↑ http://24tv.ua/news/1/5/69339
- ↑ День Соборності 2011 року на мосту Патона. YouTube. Відсіч. 22 січня 2011. Процитовано 8 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ [1]
- ↑ У Львові стояли "живим ланцюгом", а в Луганську розгортали прапор. Українська правда. 22 січня 2011. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Вибух у Домодєдово здійснив терорист-смертник. УНІАН. 24 січня 2011. Процитовано 8 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Таджикистані, недалеко від кордону з Китаєм, стався землетрус[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Egypt protests: Three killed in 'day of revolt'. BBC News. 26 січня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
- ↑ Теракт у Багадді: 65 жертв, 100 поранених і сутички з поліцією[недоступне посилання]
- ↑ Після Тунісу та Єгипту демонстрації перекинулись на Ємен[недоступне посилання]
- ↑ http://www.24tv.com.ua/news/1/2/70031[недоступне посилання]
- ↑ В Японії почалося виверження вулкана Сінмое[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 1 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://english.aljazeera.net/news/middleeast/2011/01/20111311523946478.html
- ↑ http://www.abc.net.au/news/stories/2011/01/31/3126194.htm
- ↑ South Sudan referendum: 99% vote for independence. BBC News. 30 січня 2011. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
- ↑ Burma's parliament opens new session. BBC News. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. (англ.)
- ↑ Kennedy, Phoebe (31 січня 2011). Burmese parliament spells out its new 'democracy' reforms. The Independent. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 11 грудня 2024. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 3 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ World's oldest woman dies aged 115. news.ninemsn.com.au. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. [Архівовано 2011-02-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Реестр наследственных дел
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 27 травня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Некролог: Вольдемар Бааль. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 24 вересня 2017. [Архівовано 2013-12-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Жертвой взрыва в московском аэропорту стала известный драматург из Одессы Анна Яблонская (рос.) // Эхо Москвы
- ↑ Николай Чадович [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Помер Володимир Буряк. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 18 січня 2011. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Medlem avliden [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.] (Swedish), Brf Ekebo, 20 January 2011
- ↑ Народы Башкортостана / гл. ред. Ф. Г. Хисамитдинова. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 2014. — 528 с. — ISBN 978-5-88185-085-2.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 листопада 1990 року № 456-XII «Про присвоєння працівникам образотворчого мистецтва почесного звання «Заслужений художник Української РСР»»
- ↑ «День» з сумом повідомляє про смерть журналістки газети Клари Ґудзик
- ↑ Помер колишній міністр закордонних справ Чехословаччини Їржі Дінстбір. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Не стало Віталія Шавеля — НСКУ
- ↑ État civil sur le fichier des personnes décédées en France depuis 1970
- ↑ T. Rees Shapiro (9 січня 2011). Post Mortem - Dick Winters dies; WWII hero commanded 'Band of Brothers'. Washington Post. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 10 січня 2011.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).