Літні Олімпійські ігри 1952
| XV Літні Олімпійські ігри | ||||
|---|---|---|---|---|
| Місто | Гельсінкі | |||
| Країн | 69 | |||
| Спортсменів | 4955 | |||
| Розіграно медалей | 149 в 17 видах спорту | |||
| Церемонія відкриття | 19 липня | |||
| Церемонія закриття | 3 серпня | |||
| Вебсторінка | ||||
← 1948 1956 → | ||||
| | ||||
Літні Олімпійські ігри 1952 (фін. Kesäolympialaiset 1952; швед. Olympiska sommarspelen 1952), офіційно відомі як Ігри XV Олімпіади (фін. XV olympiadin kisat; швед. Spel i XV Olympiaden) або XV Літні Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Гельсінкі, Фінляндія з 19 липня по 3 серпня 1952 року.
Це були рекордні по кількості спортсменів Ігри - 4955 з 69 країн. В іграх вперше взяли участь збірні Китайської Народної Республіки, Гонконгу, Індонезії, Ізраїлю, Таїланду, Саар і Радянського Союзу, до складу якої входили українські спортсмени.
Від України в складі збірної СРСР на Олімпіаді виступало 25 спортсменів. Серед них 11 легкоатлетів. Це кияни Євген Буланчик, Петро Денисенко, Віктор Цибуленко, Іван Ярмиш, Володимир Бражник, Георгій Дибенко, Петро Чевгун, дніпропетровці Микола Білокуров та Федір Марулін, одесит Євген Вансович, харків'янин Микола Редькін.
Медальний залік
| Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом | |
| 1 | 40 | 19 | 17 | 76 | |
| 2 | 22 | 30 | 19 | 71 | |
| 3 | 16 | 10 | 16 | 42 | |
| 4 | 12 | 13 | 10 | 35 | |
| 5 | 8 | 9 | 4 | 21 | |
| 6 | 7 | 3 | 3 | 13 | |
| 7 | 6 | 6 | 6 | 18 | |
| 8 | 6 | 3 | 13 | 22 | |
| 9 | 6 | 2 | 3 | 11 | |
| 10 | 3 | 2 | 0 | 5 | |
| 11 | 2 | 6 | 6 | 14 | |
| 12 | 2 | 4 | 4 | 10 | |
| 13 | 2 | 3 | 0 | 5 | |
| 14 | 2 | 2 | 0 | 4 | |
| 15 | 2 | 1 | 3 | 6 | |
| 16 | 2 | 0 | 1 | 3 | |
| 17 | 1 | 6 | 2 | 9 | |
| 18 | 1 | 2 | 8 | 11 | |
| 19 | 1 | 2 | 2 | 5 | |
| 20 | 1 | 2 | 1 | 4 | |
| 21 | 1 | 2 | 0 | 3 | |
| 21 | 1 | 2 | 0 | 3 | |
| 23 | 1 | 1 | 2 | 4 | |
| 24 | 1 | 0 | 2 | 3 | |
| 24 | 1 | 0 | 2 | 3 | |
| 26 | 1 | 0 | 1 | 2 | |
| 27 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
| 28 | 0 | 7 | 17 | 24 | |
| 29 | 0 | 5 | 0 | 5 | |
| 30 | 0 | 3 | 4 | 7 | |
| 31 | 0 | 2 | 0 | 2 | |
| 32 | 0 | 1 | 1 | 2 | |
| 32 | 0 | 1 | 1 | 2 | |
| 34 | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| 34 | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| 34 | 0 | 1 | 0 | 1 | |
| 37 | 0 | 0 | 2 | 2 | |
| 37 | 0 | 0 | 2 | 2 | |
| 37 | 0 | 0 | 2 | 2 | |
| 40 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| 40 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| 40 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| 40 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Всього | 149 | 152 | 158 | 459 | |
|---|---|---|---|---|---|
Здобутки українських спортсменів
Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими медалістами стали:
- Ніна Бочарова — спортивна гімнастика, 2 золоті — (командний залік, вправи на колоді), 3 срібні медалі.
- Марія Гороховська — спортивна гімнастика, 2 золоті — (командний залік, абсолютна першість), 4 срібні медалі.
- Дмитро Леонкін — спортивна гімнастика, (командний залік) — бронзова.
- Яків Пункін — греко-римська боротьба, (напівлегка вага) — золота.
- Віктор Чукарін — спортивна гіманстика, 4 золоті — (командний залік, абсолютна першість, вправи на коні, опорний стрибок), 2 срібні.
- Срібні медалі в академічному веслуванні завоювали Георгій Жилін та Ігор Ємчук.
Визначні результати
Чеський стаєр Еміль Затопек виграв забіги на 5 км, 10 км і марафон, ставши чотириразовим олімпійським чемпіоном. Ще одну золоту медаль він отримав на попередній лондонській Олімпіаді. Хокейна збірна Індії виграла олімпійський турнір п'ятий раз підряд. Маленька Угорська Народна Республіка здобула 42 медалі й у загальному медальному заліку поступилася лише США й СРСР.
Монета до 50-річчя
50-та річниця Олімпійських ігор у Гельсінкі стала головним мотивом для однієї з перших фінських срібних пам'ятних монет євро — срібної монети номіналом 10 євро, відкарбованої у 2002 році. На реверсі зображено частину Олімпійського стадіону в Гельсінкі, а також фрагмент монети номіналом 500 марок 1952 року. На аверсі розміщено напис SUOMI FINLAND 10 EURO, полум'я, а Фінляндія є єдиною виділеною країною на земній кулі.
Вхідні квитки
Загалом для ігор у Гельсінкі було надруковано 2 394 099 вхідних квитків. Близько двох мільйонів із них було виготовлено на друкарні банкнот Банку Фінляндії.[1] Щоб запобігти підробкам, квитки друкували на банкнотному папері з водяними знаками. Друк розпочався в липні 1951 року і тривав чотири місяці.[2]
На початку 1952 року організатори змагань відкрили власні квиткові каси для продажу всередині країни та за кордоном, де їх продавали у 52 країнах. Половину з понад двох мільйонів вхідних квитків виставили на продаж за межами країни. Однак було продано лише близько 250 000 квитків. Проте іноземні туристи також купували багато квитків безпосередньо у Фінляндії. Загалом на різні змагання було продано 1 376 512 квитків. Існувало чотири різні цінові категорії. Ціни варіювалися від 300 до 2 100 фінських марок, що в сучасній валюті відповідає приблизно 9–65 євро. Дохід від продажу квитків склав приблизно 965 мільйонів марок, або 29,7 мільйона євро.[3][4]
Вхідні квитки друкували в десяти різних кольорах, залежно від місця проведення та глядацького сектора. За винятком кольору, усі квитки мали однаковий вигляд. На них було надруковано текст фінською, шведською, англійською та французькою мовами, а вид спорту також позначався символом у лівому верхньому куті. На зворотному боці квитків друкувалася карта для глядачів. На квитках, що продавалися у Фінляндії, вказувалася лише цінова категорія, тоді як на іноземних квитках також зазначалася ціна в доларах США.[2]
Окрім квитків, виготовлених організаторами, місто Гямеенлінна надрукувало власні вхідні квитки на змагання із сучасного п'ятиборства, що проходили на місцевому рівні. Вони мали простіший дизайн, ніж інші квитки.[2]
Галерея
-
Будівництво олімпійських швертботів класу «Фінн» на верфі Børresen Bådebyggeri, Данія -
Табір радянської збірної з символікою та портретом Сталіна -
Вихід команд-учасниць -
Вихід збірної СРСР -
Країни-учасниці Олімпійських ігор 1952 року -
Пааво Нурмі вибігає на Олімпійський стадіон у Гельсінкі зі смолоскипом під час церемонії відкриття. Він став першим відомим спортсменом, який запалив олімпійський вогонь. -
Після перемоги Жан Буате на дистанції 400 м вільним стилем його батько стрибнув у басейн, щоб привітати сина -
Буате допомагає батькові вилізти з води -
Шосейні велоперегони. Гонщики повертають з вулиці Кяпюлянтіє на Коскелантіє. -
Мить перед другим раундом змагань з конкуру (Prix des Nations)
Примітки
- ↑ Kolkka, 1955, p. 166.
- ↑ а б в Kolkka, 1955, pp. 164—165.
- ↑ Kolkka, 1955, pp. 167—168.
- ↑ Statistics Finland, Monetary coefficient 1860–2011. tilastokeskus.fi (англ.). Statistics Finland. Процитовано 9 січня 2013.
Посилання
- Офіційний вебсайт (англ.)
| Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
