YaChudo

Літні Олімпійські ігри 1952

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

XV Літні Олімпійські ігри
МістоГельсінкі
Країн69
Спортсменів4955
Розіграно медалей149 в 17 видах спорту
Церемонія відкриття19 липня
Церемонія закриття3 серпня
Вебсторінка
← 1948
1956 →
CMNS: Літні Олімпійські ігри 1952 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Літні Олімпійські ігри 1952 (фін. Kesäolympialaiset 1952; швед. Olympiska sommarspelen 1952), офіційно відомі як Ігри XV Олімпіади (фін. XV olympiadin kisat; швед. Spel i XV Olympiaden) або XV Літні Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Гельсінкі, Фінляндія з 19 липня по 3 серпня 1952 року.

Це були рекордні по кількості спортсменів Ігри - 4955 з 69 країн. В іграх вперше взяли участь збірні Китайської Народної Республіки, Гонконгу, Індонезії, Ізраїлю, Таїланду, Саар і Радянського Союзу, до складу якої входили українські спортсмени.

Від України в складі збірної СРСР на Олімпіаді висту­пало 25 спортсменів. Серед них 11 легкоатлетів. Це кияни Євген Буланчик, Петро Денисенко, Ві­ктор Цибуленко, Іван Ярмиш, Володимир Бражник, Георгій Дибенко, Петро Чевгун, дніпропетровці Микола Білокуров та Федір Марулін, одесит Євген Вансович, харків'янин Микола Редькін.

Медальний залік

Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 США США 40 19 17 76
2 СРСР СРСР 22 30 19 71
3 Угорщина Угорщина 16 10 16 42
4 Швеція Швеція 12 13 10 35
5 Італія Італія 8 9 4 21
6 Чехословаччина Чехословаччина 7 3 3 13
7 Франція Франція 6 6 6 18
8 Фінляндія Фінляндія 6 3 13 22
9 Австралія Австралія 6 2 3 11
10 Норвегія Норвегія 3 2 0 5
11 Швейцарія Швейцарія 2 6 6 14
12 Південна Африка 2 4 4 10
13 Ямайка Ямайка 2 3 0 5
14 Бельгія Бельгія 2 2 0 4
15 Данія Данія 2 1 3 6
16 Туреччина Туреччина 2 0 1 3
17 Японія Японія 1 6 2 9
18 Велика Британія Велика Британія 1 2 8 11
19 Аргентина Аргентина 1 2 2 5
20 Польща Польща 1 2 1 4
21 Канада Канада 1 2 0 3
21  Югославія 1 2 0 3
23 Румунія Румунія 1 1 2 4
24 Бразилія Бразилія 1 0 2 3
24 Нова Зеландія Нова Зеландія 1 0 2 3
26 Індія Індія 1 0 1 2
27 Люксембург Люксембург 1 0 0 1
28 Німеччина Німеччина 0 7 17 24
29 Нідерланди Нідерланди 0 5 0 5
30 Іран 0 3 4 7
31 Чилі Чилі 0 2 0 2
32 Австрія Австрія 0 1 1 2
32 Ліван Ліван 0 1 1 2
34 Ірландія Ірландія 0 1 0 1
34 Мексика Мексика 0 1 0 1
34 Іспанія Іспанія 0 1 0 1
37 Південна Корея Південна Корея 0 0 2 2
37 Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 0 0 2 2
37 Уругвай Уругвай 0 0 2 2
40 Болгарія Болгарія 0 0 1 1
40 Єгипет Єгипет 0 0 1 1
40 Португалія Португалія 0 0 1 1
40 Венесуела Венесуела 0 0 1 1
Всього 149 152 158 459

Здобутки українських спортсменів

Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими медалістами стали:

Визначні результати

Чеський стаєр Еміль Затопек виграв забіги на 5 км, 10 км і марафон, ставши чотириразовим олімпійським чемпіоном. Ще одну золоту медаль він отримав на попередній лондонській Олімпіаді. Хокейна збірна Індії виграла олімпійський турнір п'ятий раз підряд. Маленька Угорська Народна Республіка здобула 42 медалі й у загальному медальному заліку поступилася лише США й СРСР.

Монета до 50-річчя

50-та річниця Олімпійських ігор у Гельсінкі стала головним мотивом для однієї з перших фінських срібних пам'ятних монет євро — срібної монети номіналом 10 євро, відкарбованої у 2002 році. На реверсі зображено частину Олімпійського стадіону в Гельсінкі, а також фрагмент монети номіналом 500 марок 1952 року. На аверсі розміщено напис SUOMI FINLAND 10 EURO, полум'я, а Фінляндія є єдиною виділеною країною на земній кулі.

Вхідні квитки

Загалом для ігор у Гельсінкі було надруковано 2 394 099 вхідних квитків. Близько двох мільйонів із них було виготовлено на друкарні банкнот Банку Фінляндії.[1] Щоб запобігти підробкам, квитки друкували на банкнотному папері з водяними знаками. Друк розпочався в липні 1951 року і тривав чотири місяці.[2]

На початку 1952 року організатори змагань відкрили власні квиткові каси для продажу всередині країни та за кордоном, де їх продавали у 52 країнах. Половину з понад двох мільйонів вхідних квитків виставили на продаж за межами країни. Однак було продано лише близько 250 000 квитків. Проте іноземні туристи також купували багато квитків безпосередньо у Фінляндії. Загалом на різні змагання було продано 1 376 512 квитків. Існувало чотири різні цінові категорії. Ціни варіювалися від 300 до 2 100 фінських марок, що в сучасній валюті відповідає приблизно 9–65 євро. Дохід від продажу квитків склав приблизно 965 мільйонів марок, або 29,7 мільйона євро.[3][4]

Вхідні квитки друкували в десяти різних кольорах, залежно від місця проведення та глядацького сектора. За винятком кольору, усі квитки мали однаковий вигляд. На них було надруковано текст фінською, шведською, англійською та французькою мовами, а вид спорту також позначався символом у лівому верхньому куті. На зворотному боці квитків друкувалася карта для глядачів. На квитках, що продавалися у Фінляндії, вказувалася лише цінова категорія, тоді як на іноземних квитках також зазначалася ціна в доларах США.[2]

Окрім квитків, виготовлених організаторами, місто Гямеенлінна надрукувало власні вхідні квитки на змагання із сучасного п'ятиборства, що проходили на місцевому рівні. Вони мали простіший дизайн, ніж інші квитки.[2]

Галерея

Примітки

  1. ↑ Kolkka, 1955, p. 166.
  2. ↑ а б в Kolkka, 1955, pp. 164—165.
  3. ↑ Kolkka, 1955, pp. 167—168.
  4. ↑ Statistics Finland, Monetary coefficient 1860–2011. tilastokeskus.fi (англ.). Statistics Finland. Процитовано 9 січня 2013.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).