Американський білий метелик
| ?Американський білий метелик | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти |
| Царство: | Тварини |
| Підцарство: | Eumetazoa |
| Надтип: | Protostomia |
| Відділ: | Ditrysia |
| Тип: | Членистоногі |
| Надклас: | Hexapoda |
| Клас: | Комахи |
| Підклас: | Pterygota |
| Інфраклас: | Neoptera |
| Надряд: | Oligoneoptera |
| Ряд: | Лускокрилі |
| Підряд: | Glossata |
| Інфраряд: | Heteroneura |
| Надродина: | Noctuoidea |
| Родина: | Arctiidae |
| Підродина: | Arctiinae |
| Рід: | Hyphantria |
| Вид: | Американський білий метелик |
| Біноміальна назва | |
| Hyphantria cunea Dru Drury, 1773 | |
| Синоніми | |
Список
| |
| Посилання | |
| Hyphantria cunea | |
| 51860112 | |
| 117304 | |
| 39466 | |
Америка́нський бі́лий мете́лик (Hyphantria cunea) — метелик середніх розмірів з родини Arctiidae, який має повне перетворення, поліфаг, що пошкоджує понад 300 видів різних трав'янистих, кущових та деревних культур.[1] Першу згадку датують 1770 роком. Вид походить із Північної Америки (від Канади до Мексики) і був занесений за межі природного ареалу, де став інвазивним видом. Нині поширений у Європі та Азії; у Європі його ареал простягається від Франції до узбережжя Каспійського моря, а в Азії вид відомий у Китаї, Японії та Кореї.[2]
Віднесений до списку А 2 (карантинні організми, обмежено поширені в Україні) Переліку регульованих шкідливих організмів.[3] У південних і західних областях України шкідник завдає найбільшої шкоди.
Перевагу надає шовковицям, клену американському, горобині звичайній, білій акації, вербам, бузині; з плодових — яблуні, груші, сливі, черешні, вишні, айві, винограду, волоському горіху, персику, фундуку та іншим широколистим породам. Рідше пошкоджуються інші види листяних дерев і кущів, які можуть забезпечувати шкіднику повний цикл розвитку. Трав'янисті рослини та хвойні породи дерев пошкоджуються переважно гусінню старших віків і не можуть забезпечити повний цикл розвитку комахи.[4][5][6]
Біологія

Імаго американського білого метелика білосніжне, із шовковистим відливом. Як і всі лускокрилі, характеризується наявністю двох пар крил, вкритих дрібними лусочками, які черепицеподібно налягають одна на одну. Хоботок рудиментарний. Голова, груди та черевце дорослої особини вкриті білими довгими волосинками. Розмах крил становить 25—36 мм, іноді до 40—50 мм, довжина тіла 9—15 мм. Метелика слід відрізняти від золотогуза (Euproctis chrysorrhoea L.), у якого кінчик черевця вкритий золотистими волосками, та вербової хвилівки (Leucoma salicis L.), яка майже вдвічі більша (розмах крил 35–55 мм).[7] Іноді трапляються особини з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Вусики чорні з білим нальотом: у самців дворядно-гребінчасті, у самиць — дворядно-пильчасті (нитчасті). Кінцівки світло-жовті. У самиць, які не відклали яйця, черевце зелене від яєць, що просвічують. Дорослі метелики живуть 8—10 діб і не харчуються. Перші метелики з'являються наприкінці квітня — на початку травня, літ другого покоління відбувається у липні—серпні. Весняний виліт відбувається поступово й іноді розтягується до місяця; метелики літають переважно ввечері та вночі.[4][6][8][9][10]
Розмноження двостатеве. Спостерігається від одного до трьох поколінь за рік, з яких друге є найшкідливішим. Самиці відкладають яйця групами на верхній і нижній поверхні листків, а також на трав'янисту рослинність. Яйця круглі, гладенькі, жовто-зелені, блакитнуваті або золотисто-жовті, діаметром 0,5—0,7 мм. У міру розвитку ембріона їхнє забарвлення змінюється на брудно-сіре. Кладки вкриваються тонким шаром прозорих волосків із черевця самиці. Одна кладка може містити 300—500 яєць. Одна самиця відкладає 1200—1500 яєць, а самиці другого покоління — до 2500 яєць. Розвиток яєць залежно від температури триває 6—15 днів. На тривалість розвитку яєць і кількість гусені, що з них вилуплюється, значно впливають температура та вологість повітря. Найсприятливішими для ембріонального розвитку є температура 20—25 °C і відносна вологість повітря 70—80 %. Для активного росту та розвитку гусені оптимальною є температура 25—30 °C, для розвитку лялечки — 20—25 °C. Така сама температура є оптимальною для льоту метеликів.[4][6][9][11]
Гусінь, що вилупилася з яєць, спочатку живиться групами, скоблячи епідерміс листя, а згодом скелетує листки і з'їдає їх повністю, залишаючи лише грубі жилки. Молоді гусениці світло-жовті або світло-салатові, з віком темнішають і мають чорні голову, грудний щиток і грудні ноги; на спинній частині — два ряди чорних або світло-жовтих бородавок, а з боків — чотири ряди бородавок, укритих чорними та білими волосками. Гусінь, яка завершила живлення, має оксамитово-коричневу спину, жовті бічні смуги та оранжеві бородавки, вкриті волосками. Гусінь линяє 6—7 разів і досягає довжини близько 30—40 мм; тривалість їхнього розвитку становить 45—54 доби.За зниження температури до +5 °C гусінь припиняє живитися; без їжі вона може існувати до двох тижнів.[4][12][10]
Кількість віків, які проходять гусениці, залежить від умов існування і коливається від шести до восьми (за деякими даними — до одинадцяти). Гусениці I—II віків зішкрябують епідерміс із нижньої сторони листка, III віку — крім того, роблять у листку невеликі отвори. Для IV—V віків характерне більш грубе об’їдання листкової пластинки з країв, а гусениці VI—VII віків можуть з’їдати листки разом із жилками. Досягнувши VI—VII віку, гусениці проявляють особливу ненажерливість: у цей період вони з’їдають стільки їжі, скільки було з’їдено ними протягом попередніх п’яти віків. За підрахунками, проведеними під час наукових досліджень, одна гусениця VI віку може знищити за добу в середньому 4,3 см² листя ясена, а гусениця VII віку — до 8 см².[13][14]
Метелик розвивається у двох генераціях. Друге покоління зазвичай чисельніше за перше. На початку липня гусінь заляльковується у різних захищених місцях. Лялечка подовжено-яйцеподібної форми, завдовжки 10—15 мм. На початку розвитку вона лимонно-жовта, згодом стає темно-коричневою. Лялечка перебуває у пухкому павутинному коконі; розвиток триває 9—14 діб. Проміжні шви між члениками черевця обмежені характерними рядами грубих ямок цяткоподібної форми. Кремастер дещо роздвоєний і має близько 15 гроноподібних відростків. Заляльковування відбувається у різних захищених місцях.Зимує лялечка під [Кора рослин[|корою]], що відстала від штамбів і скелетних гілок дерев, у тріщинах кори, опалому листі, рослинних рештках, поверхневому шарі ґрунту, а також в інших захищених місцях, зокрема в пакувальних матеріалах та ящиках. Основна частина лялечок знаходиться у ґрунті на глибині 3—5 см, окремих особин виявляють на глибині до 15 см. Гусениці літнього покоління можуть заляльковуватися на листках у кроні дерев. Метаморфоз з лялечки до метелика займає від 9 до 14 днів. Частина лялечок (10—15 %) впадає в діапаузу, тому метелики з них виходять лише наступного року. Значна частина лялечок гине в осінньо-зимовий період під впливом несприятливих зовнішніх умов, паразитів, хвороб і хижаків. Лялечки можуть гинути взимку при зниженні температури нижче −23 °C;[15] за іншими оцінками, критичною для них є температура близько −30 °C.[4][9][14]
Літ метеликів покоління, що перезимувало, відбувається у травні — наприкінці цвітіння яблуні, літнього покоління — наприкінці липня — на початку серпня. Виліт метеликів навесні відбувається за температури повітря понад +18 °C. Зазвичай вихід імаго з лялечок спостерігається у вечірні години, а масовий літ відбувається вже вранці. Метелики літають уночі та вранці; період інтенсивного льоту триває 30—40 хвилин. Масовий літ відбувається протягом 11—14 днів, загальна тривалість життя метеликів становить 2—11 днів у самиць та 1—4 дні у самців. Зниження температури до 15 °C і нижче послаблює інтенсивність льоту. Тому за коливання весняних температур масовий виліт метеликів може перериватися та знову відновлюватися з настанням теплішої погоди.[6][15]
Спосіб життя

Гусінь має прядильний апарат, за допомогою якого обплітає листки та гілки шовковими нитками, утворюючи павутинні гнізда, що слугують укриттям від зовнішніх впливів.[8] Типове павутинне гніздо американського білого метелика сформоване з тоненької павутини, яка спочатку обплутує 1—2, а потім декілька верхівкових листків на гілці. У міру зростання гусені та нестачі їжі всередині гнізда павутиною обплутуються все нові й нові листки. Згодом гніздом стає ціла гілка чи частина її завдовжки 1—2 м. Молода гусінь I—II віків утворює гнізда з кількох листків і тримається разом усередині них. У III—IV віках вона тримається окремими групами, але продовжує жити в межах одного гнізда, яке збільшується. У V віці гусінь ще перебуває у гнізді, але вже не продукує павутину. У VI віці вона дедалі частіше залишає гніздо й переходить на сусідні листки, а у VII віці розповзається по всій кроні дерева та веде поодинокий спосіб життя. Наприкінці розвитку павутинні гнізда можуть досягати 1—1,5 м.[6][13]
Гусінь переважно активна вночі та на світанку, а вдень ховається на нижньому боці листків. За температури 5—6 °C живлення гусениць припиняється, а без корму вони можуть існувати до 15 діб. За відсутності корму гусениці мігрують на інші дерева. Старші гусениці можуть спускатися зі стовбура й залишати кормове дерево в пошуках місця для заляльковування. У періоди масового розмноження їх можна спостерігати на стовбурах дерев, парканах і стінах будинків.[6]
У південних областях України американський білий метелик розвивається у двох поколіннях. Перше покоління цього шкідника майже завжди розвивається на шовковиці, тоді як друге покоління — на клені, горісі, яблуні та інших плодових деревах.[11] Гусениці другого покоління, завершивши розвиток у серпні—вересні, заляльковуються й залишаються в стадії лялечки до весни наступного року. У прохолодну й дощову погоду гусениці можуть масово гинути від ядерного поліедрозу та гранульозу.[16] За відносної вологості повітря понад 50 % розвиток гусені пригнічується, а іноді це може призводити до її загибелі.[4][8]
Розмноження

Самиця спарюється в день виходу з лялечки. Для пошуку статевого партнера та місця відкладання яєць вона може переміщуватися на відстань 200—300 м. Через 1—2 години після спарювання самиця відкладає яйця на нижній бік листків, прикріплюючи їх секретом, як правило, у темний час доби.[6][17]
Природні вороги
Чисельність американського білого метелика природно обмежують комахи-паразити та хвороби. Вид належить до видів, у яких спалахи масового розмноження змінюються тривалими періодами депресії чисельності.
Яйцями американського білого метелика живляться хижі комахи, зокрема клопи з родин Nabidae та Miridae, скорпіонові мухи, золотоочки, оси, туруни. Гусінню живляться хижі клопи-мисливці, а переважно гусінню молодших віків — павуки-кругопряди. На гусені паразитують мухи-тахіни. Паразитами лялечок є види їздців із родини браконід.[12]
Яйця американського білого метелика паразитують види роду Trichogramma, зокрема Trichogramma cacoeciae March., T. pintoi Voegele, T. evanescens Westw. та T. telengai Sorok. Загалом виявлено понад 60 видів комах-паразитоїдів із 12 родин, які відіграють важливу роль у зниженні чисельності американського білого метелика. До них належать представники родини іхневмонід: Gregopimpla inquisitor Scop., Iseropus stercorator F., Apechtis compunctor L., Itoplectis alternans Grav., Pimpla instigator F., Theronia atalantae Poda., Netelia testacea Grav.; родини браконід: Meteorus pulchricornis Wesm., M. versicolor Wesm., Apanteles glomeratus L., A. liparidis Bouche.; родини хальцид: Brachymeria intermedia Nees., B. podagrica F.; родини птеромалід: Dibrachus cavus Walk., Habrocytus dispar Curt.; родини тахінід: Bessa parallela Mg., Compsilura concinnata Mg., Zenillia libathrix Panz., Ceromasia rubrifrons Mcg., Euristhaea scutellaris R.D.[5][16][11]
Шкодочинність

Американський білий метелик належить до поліфагів. Його гусениці живляться багатьма видами плодових, декоративних, лісових та інших рослин. За різними оцінками, гусениці можуть живитися 636 видами рослин. У Північній Америці вони живляться більш як на 85 видах дерев і пошкоджують близько 200 видів рослин загалом, у Європі — 234 види, а в Азії — понад 300 видів. В Україні живлення гусениць американського білого метелика відмічено більш як на 250 видах плодових і декоративних рослин. Найбільшої шкоди зазнають клен ясенелистий, шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черемха та волоський горіх. Завдяки високій здатності до адаптації в нових екологічних умовах шкідник може швидко освоювати нові види рослин як кормові.[18][19][8]
Гусениці спричиняють дефоліацію рослин. Дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах і, як наслідок, до їх ослаблення. Через це зменшуються продуктивність, захисна, декоративна та естетична функції насаджень, погіршуються умови для існування фауни. У сильно ушкоджених плодових і ягідних культур знижується врожайність або вони взагалі не плодоносять у поточному та наступному роках. За багаторазових систематичних пошкоджень рослини всихають і гинуть.[15]
Типовими місцями живлення американського білого метелика є насадження в населених пунктах, присадибні ділянки, парки, сади та насадження вздовж доріг. Проте найбільша кількість гнізд концентрується в лісосмугах, що створює реальну загрозу його розселення на промислові сади.[20] Серед садових дерев найуразливіші шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їх ослаблення, внаслідок чого знижується врожайність та захисна, декоративна, естетична функція насаджень, погіршуються умови існування фауни. Унаслідок живлення гусениць американського білого метелика урожайність плодових культур може знижуватися. За пошкодження близько 50 % листкової поверхні втрати врожаю можуть становити 50–55 %, а при знищенні близько 75 % листя плодоношення дерева може практично припинитися.[7]
Лісосмуги можуть бути джерелом заселення шкідником прилеглих садів. Гусениці поїдають листя, шість—вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити. Звичка вести колоніальний спосіб життя (павутинні гнізда) несе особливу небезпеку для дерев, які ростуть окремо.[13]
Гусениці є харчовими конкурентами тутового шовкопряда. Волоски можуть викликати у людини алергічні реакції.[4][7]
Поширення
Чужорідний вид, який за межами свого природного ареалу набув широкого поширення в інших частинах світу. Батьківщиною американського білого метелика є Північна Америка. До Європи американський білий метелик був завезений із вантажем із Північної Америки. Перші екземпляри в Європі було виявлено в серпні 1940 року на острові Чепель на Дунаї, поблизу Будапешта. У 1947 році метелик уже охопив близько трьох чвертей території Угорщини та досяг кордонів Чехословаччини, Австрії та Югославії.[21][18][22]
В Україні АБМ вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області. А в 1966 році відмічений на територіях сучасної Молдови та Одеської області України.[23]
Станом на 1 січня 2006 року американський білий метелик був виявлений на загальній площі 107 729,82 га в АР Крим, м. Севастополь та в 18 областях України.
Надалі ареал американського білого метелика в Україні розширювався. Динаміка запровадження карантинних режимів у Чернігівській області свідчить про поступове поширення шкідника: у 2007–2020 роках карантинні режими щодо американського білого метелика запроваджували в окремих населених пунктах області, зокрема в Бобровиці, Ніжині, Прилуках, Козельці, Носівці, Варві, Ічні, Бахмачі, Мені та Чернігові.[24]
Станом на кінець 2019 року американського білого метелика було виявлено у 22 областях України, а карантинний режим запроваджено на площі понад 48 тис. га. На Волині карантинний режим уперше запровадили 2019 року на площі 1022,3 га на території міста Рожище. На кінець 2023 року площа карантинного режиму на Волині становила 44 306,1228 га.[25] Станом на червень 2026 року вона вже охоплювала 45 814 га.[26][27] У 2025 році шкідник був виявлений на Львівщині.[28][29][30]
Станом на 2025 рік американський білий метелик був виявлений у 21 області України на загальній площі 100 721,2743 га. До цих даних не включено Донецьку область, Автономну Республіку Крим та тимчасово окуповані території через неможливість проведення обліків шкідника. Осередки шкідника зареєстровано у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. У Харківській області площа заселення американським білим метеликом становила 2429,5 га, що дорівнювало 2,4 % від загальної площі заселення в Україні.[31][32]
Поширенню американського білого метелика сприяють:[22]
- глобальне потепління клімату та пом'якшення метеорологічних умов улітку й узимку, що сприяє розмноженню шкідника;
- висока адаптаційна здатність та низький рівень обмеження чисельності шкідника ентомофагами;
- тривале призупинення заходів боротьби зі шкідниками у плодових садах, лісосмугах і паркових насадженнях;
- недостатня увага землевласників та землекористувачів до цього шкідника;
- добра кормова база — широке коло рослин, придатних для живлення шкідника.
Поширення американського білого метелика відбувається природним шляхом, зокрема внаслідок переміщення метеликів і гусениць. Перед заляльковуванням гусениці можуть віддалятися від кормового дерева на 20—25 м. Метелики можуть пасивно переноситися вітряними потоками на значні відстані. Поширенню виду сприяє також діяльність людини: транспортні засоби під час перевезення сільськогосподарської продукції та промислових вантажів, зокрема на пакувальному матеріалі, а також перевезення садивного матеріалу, лісо- та пиломатеріалів, пакувальної тари та інших вантажів.[12]
Середня швидкість поширення метелика в Україні становить 30-40 км на рік.[5][22]
Карантинне значення
Hyphantria cunea визнаний небезпечним карантинним шкідником низкою міжнародних та регіональних організацій із карантину та захисту рослин, зокрема Комісією Азії і Тихого океану із захисту рослин (APPPC), Регіональним комітетом із захисту рослин країн Південної Америки (COSAVE) та Євразійським економічним союзом (ЄАЕС). Крім того, вид входить до переліків карантинних організмів багатьох країн — торговельних партнерів України. В Україні американський білий метелик належить до карантинних організмів категорії А2 — карантинних організмів, обмежено поширених в Україні.[6]
Запобігання поширенню та боротьба
Імаго шкідника виявляють візуально під час обстеження насаджень. Для цього уважно оглядають окремі гілки та періодично струшують їх. Потурбовані метелики злітають і через 5—6 м сідають. Їх можна відловлювати вночі на світло або за допомогою ультрафіолетових пасток за температури повітря вище 15 °С. Для моніторингу поширення шкідника застосовують феромонні пастки із синтетичним статевим феромоном, які дають змогу виявляти його наявність і відстежувати динаміку розвитку популяції.[15] Підготовлені пастки розвішують на деревах на висоті 1,5—2 м у периферійній частині західного боку крони. На ділянці або в кварталах саду їх розміщують рівномірно човниковим способом на відстані 100—150 м одна від одної, з розрахунку одна пастка на 5 га промислового саду та одна пастка на 1 га в плодорозсаднику. Гусениць знаходять за характерними для американського білого метелика павутинними гніздами, а лялечок — під час ґрунтових розкопок, у ловильних поясах та різних схованках.[3][14]
Для запобігання занесенню американського білого метелика на території, вільні від шкідника, проводять огляд імпортних вантажів, вітчизняної продукції, пакувального матеріалу та транспортних засобів, що надходять із карантинних зон, а також регулярно обстежують багаторічні насадження. З метою раннього виявлення первинних вогнищ шкідника проводять суцільні обстеження багаторічних насаджень уздовж доріг, у садах, парках та інших захищених від несприятливих погодних умов місцях. У зоні вогнищ у період розвитку кожного покоління здійснюють обстеження деревних насаджень. Восени та навесні оглядають кору дерев, де можуть зимувати лялечки шкідника. Перед проведенням робіт із локалізації вогнищ визначають його межі. Дезінсекція спричиняє загибель імаго, гусениць та лялечок, що перебувають у щілинах. Вивезення плодів і садивного матеріалу із заражених господарств та населених пунктів здійснюють за погодженням із карантинною інспекцією. Про виявлення гнізд американського білого метелика повідомляють органи Держпродспоживслужби. При виявленні нових вогнищ американського білого метелика встановлюють карантинний режим та проводять заходи щодо локалізації й ліквідації шкідника.[7][19][14]
Агротехнічні заходи полягають у збиранні та знищенні гусені і кладок яєць АБМ. Зрізані частини рослин зі скупченнями гусені спалюють або обдають окропом. Одним із дієвих способів боротьби зі шкідником є зрізання та спалювання павутинних гнізд та та яйцекладок першого покоління (кінець весни — початок літа), коли чисельність шкідника ще не досягає високого рівня. Обрізку з подальшим спалюванням павутинних гнізд необхідно проводити в той період, коли гусінь перебуває у гнізді.[33][19]
Для знищення зимуючих стадій шкідника восени перекопують ґрунт у пристовбурних колах на площі, що відповідає діаметру крони, очищають стовбури від відмерлої кори та знищують виявлені лялечки. Для запобігання заляльковуванню гусениць застосовують ловильні пояси з картону або гофрованого (крафтового) паперу в період міграції до місць заляльковування. Паперові пояси створюють складчасту поверхню, у якій гусінь, спускаючись по стовбуру для заляльковування, знаходить укриття. Після залялькування гусені пояси знімають і спалюють.[20] Восени рекомендують прибирати рослинні рештки з-під ушкоджених дерев, очищати стовбури та скелетні гілки від відмерлої кори та обмазувати їх 20%-им вапняним молоком.[20] Для зменшення чисельності шкідника рекомендують залучати комахоїдних птахів, зокрема встановлювати шпаківні, оскільки під час вигодовування потомства вони знищують значну кількість комах.[23]
Для ліквідації вогнищ американського білого метелика плодові сади та лісосмуги обробляють інсектицидами, дозволеними до використання в Україні. Хімічні обробки проводять у період відродження молодих гусениць відповідно до регламентів застосування засобів захисту рослин. За високої чисельності шкідника обробки можуть повторювати відповідно до інструкцій щодо застосування препаратів.[34][35]
У зоні поширення шкідника, особливо в населених пунктах, рекомендують застосовувати біологічні препарати на основі бактерії Bacillus thuringiensis, а також ентомопатогенні гриби Beauveria bassiana і Beauveria globulifera. У біологічній боротьбі використовують ентомофагів, зокрема трихограму — паразита яєць лускокрилих, а також ентомопатогенні нематоди.[4]
За ураження близько 20 % листя рекомендують застосовувати біологічні препарати. Застосування біологічних препаратів проти гусені молодших віків американського білого метелика у різних препаративних формах забезпечує високу ліквідаційну ефективність. За значного поширення шкідника можуть застосовуватися інсектициди для боротьби із лускокрилими шкідниками, дозволені до використання відповідно до чинних регламентів, із проведенням 2–3 обробок проти гусені першого та другого поколінь з інтервалом 7–10 днів.[36][37] Застосування активних засобів захисту має бути з урахуванням антирезистентних заходів, щоб шкідник не набув звикання до будь-якого інсектициду та біологічно активних речовин.[22]
| Період | Фаза розвитку шкідника | Рекомендовані заходи боротьби |
|---|---|---|
| 1-ша декада травня – 1-ша декада червня | Виліт метелика першого покоління | Використання світлових та феромонних пасток («самцевий вакуум», «дезорієнтація») |
| 2-га – 3-тя декади травня | Яйцекладка шкідника | Застосування комах-ентомофагів |
| 1-ша декада червня – 2-га декада липня | Відродження та линька гусені | Збір та знищення гусениць; обрізка гілок з гніздами гусені (спалювання чи заливання окропом); обробка інсектицидами та біопрепаратами в період відродження гусениць згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні |
| 1-ша декада липня – 3-тя декада липня | Заляльковування шкідника першого покоління | Масовий вилов за допомогою ловчих поясів; очищення дерев від нашарування кори; знищення рослинних решток |
| 2-га декада липня – 2-га декада серпня | Літ другого покоління шкідника | Використання світлових та феромонних пасток («самцевий вакуум», «дезорієнтація») |
| 3-тя декада липня – 3-тя декада серпня | Яйцекладка шкідника | Застосування комах-ентомофагів |
| 3-тя декада липня – 3-тя декада вересня | Відродження гусені другого покоління | Збір та знищення гусениць шляхом обрізки гілок з гніздами (спалювання чи заливання окропом); обробка інсектицидами та біопрепаратами в період відродження гусениць згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні |
| 1-ша – 2-га декада вересня | Заляльковування шкідника другого покоління | Масовий вилов за допомогою ловчих поясів; очищення дерев від нашарування кори; знищення рослинних решток; обкопування пристовбурових кіл |
Галерея
-
Доросла особина та гусінь американського білого метелика (Hyphantria cunea). Ілюстрація, 1917 -
Самиця американського білого метелика
-
Гусінь метелика у парку «Форт-Фредерік» штату Меріленд, США. -
Лялечки метелика у щілинах кори дерева -
Пошкодження, завдані американським білим метеликом клену ясенолистому
Примітки
- ↑ Американський білий метелик. Animalia.bio. Процитовано 7 серпня 2026.
- ↑ Jim Conrad. Fall Webworm. Backyard Nature (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 7 серпня 2026.
- ↑ а б Борзих О. І.; Федоренко А. В.; Неверовська Т. М.; Доля М. М.; Сикало О. О.; Челомбітко А. Ф.; Чайковський В. М.; Калашніков В. Б.; Стефківський В. М.; Ходорчук В. Я.; Орлова О. М.; Сидорчук О. В.; Чекан К. В. (2019). Методичні рекомендації щодо застосування феромонних пасток для виявлення регульованих та шкідливих організмів (PDF). Київ: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. с. 33—35. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2026.
- ↑ а б в г д е ж и Власова, Ольга (11 жовтня 2013). Американський білий метелик — небезпечний карантинний шкідник. Архів оригіналу за 7 серпня 2026.
- ↑ а б в Карантинний шкідник - американський білий метелик. Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства. Архів оригіналу за 7 серпня 2026.
- ↑ а б в г д е ж и Американський білий метелик – «універсальний» карантинний шкідник плодових, декоративних і лісових культур. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2026.
- ↑ а б в г Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — небезпека для садових та лісових насаджень. Фітолабораторія Волині.
- ↑ а б в г Хаба, О. Американський білий метелик. Кривоозерська селищна рада. Архів оригіналу за 15 березня 2026.
- ↑ а б в Американський білий метелик Hyphantria cunea. BiochemTech.
- ↑ а б Американський білий метелик (АБМ). Імекс Агро.
- ↑ а б в Американський білий метелик. Growex Market.
- ↑ а б в Американський білий метелик. Державна установа «Тернопільська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».
- ↑ а б в Американський білий метелик. Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
- ↑ а б в г Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) – багатоїдний карантинний шкідник. ДУ «Волинська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби». Процитовано 9 серпня 2026.
- ↑ а б в г Юлія Коломієць (1 серпня 2021). Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury.) — небезпечний карантинний шкідник на території України. Syngenta Україна. Архів оригіналу за 25 лютого 2024.
- ↑ а б Американський білий метелик. SuperAgronom.com.
- ↑ Американський білий метелик. LNZ Web.
- ↑ а б Distribution area of Hyphantria cunea Drury: the analysis of Ukrainian and world data (PDF). Ukrainian Journal of Ecology (англ.). 9 (3): 214—220. 2019. doi:10.15421/2019_81. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2026.
- ↑ а б в Американський білий метелик – небезпечний шкідник багаторічних насаджень. Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області. 17 березня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2026.
- ↑ а б в Американський білий метелик – особливості морфології, біологія, шкодочинність. Державна установа «Миколаївська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби». 2 жовтня 2016. Архів оригіналу за 16 квітня 2026.
- ↑ Jacques d'Aguilar (1953). Hyphantria cunea Drury, espèce d'origine américaine, fera-t-il bientôt partie de notre faune ? [Lep. Arctiidae]. Bulletin de la Société entomologique de France (фр.). 58 (1): 7—8. doi:10.3406/bsef.1953.18611. Архів оригіналу за 19 серпня 2026.
- ↑ а б в г Заболотний, Віктор (22 квітня 2019). Американський білий метелик. Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області. Архів оригіналу за 21 червня 2025.
- ↑ а б Американський білий метелик. Державна установа «Лабораторія». 16 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2026.
- ↑ Американський білий метелик. Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
- ↑ Інформація Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо американського білого метелика. Ковельська міська рада. 4 липня 2024.
- ↑ На Волині активізувався небезпечний шкідник. Конкурент. 29 червня 2026. Архів оригіналу за 7 серпня 2026.
- ↑ Олена Чернуха (2 липня 2026). Сьомий рік карантину: як на Волині борються з американським білим метеликом: чи є результати. Суспільне Луцьк.
- ↑ Наталія Шутка (29 липня 2025). На Львівщині вперше виявили небезпечного шкідника, який знищує листя дерев та кущів. ZAXID.NET.
- ↑ Анастасія Мокрик (29 липня 2025). Не тільки сарана: в Україні помітили ще одного милого, але небезпечного летючого шкідника (фото). Телеграф. Архів оригіналу за 7 серпня 2026.
- ↑ Тетяна Мележик (4 серпня 2025). Не лише сарана: в Україні виявили ще одного небезпечного для урожаю шкідника. ТСН. Архів оригіналу за 7 серпня 2026.
- ↑ Громицький О. Д. (2025). Американський білий метелик у ТОВ «Шебелінське» Куп’янського району Харківської області та заходи з локалізації його осередків. Репозитарій Державного біотехнологічного університету. ДБТУ.
- ↑ Голячук, Ю. С.; Косилович, Г. О. (2025). Карантинний стан в Україні. Фітосанітарна безпека (71): 33. doi:10.36495/PHSS.2025.71.31-43. Архів оригіналу за 9 червня 2026. PDF
- ↑ Шаплай Ю. (27 вересня 2021). Американський білий метелик. Fruit-Inform. Архів оригіналу за 9 березня 2026.
- ↑ Американський білий метелик – заходи захисту. Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області. 18 червня 2021.
- ↑ Американський білий метелик: як боротися з багатоїдним шкідником. Район.Інфо. 25 травня 2022.
- ↑ Павутинні гнізда на деревах – як боротись з американським білим метеликом. Світ рослин. 23 серпня 2024. Архів оригіналу за 7 лютого 2026.
- ↑ Бугай, Г. (25 вересня 2025). Американський білий метелик (Hyphantria cunea). Буська міська рада. Архів оригіналу за 17 квітня 2026.
- ↑ У Луцькій громаді оголосили карантин через поширення американського білого метелика. Волинські Новини. 2 травня 2025. Архів оригіналу за 10 жовтня 2025.
Посилання
- Американський білий метелик на сайті Державної фітосанітарної інспекції[недоступне посилання з червня 2019]
- Американський білий метелик на сайті Agroscience
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).