YaChudo

Beauveria bassiana

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Beauveria bassiana
Коники, загиблі від B. bassiana
Коники, загиблі від B. bassiana
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас:Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Порядок:Гіпокрейні (Hypocreales)
Родина:Cordycipitaceae
Рід:Beauveria (Боверія)
Вид:B. bassiana
Біноміальна назва
Beauveria bassiana
(Bals.-Criv.) Vuill. (1912)
Синоніми
Botrytis bassiana Bals.-Criv. (1836) (базіонім)
Посилання
Вікісховище:Beauveria bassiana
EOL:160292
NCBI:176275
MB:199430
IF:199430

Beauveria bassiana — вид грибів, що природно росте в ґрунтах по всьому світу й паразитує на різноманітних видах членистоногих, спричиняючи «білу мускардинну хворобу»; належить до групи ентомопатогенних грибів. Використовується як біологічний інсектицид для боротьби з низкою шкідників, зокрема термітами, трипсами, білокрилками, попелицями та різними жуками. Досліджується можливість його застосування проти постільних клопів[1] та комарів-переносників малярії[2].

Таксономія

Вид названо на честь італійського ентомолога Агостіно Басі, який відкрив його 1835 року в шовковичних шовкопрядів (Bombyx mori)[3]. Басі провів перші експерименти із зараження й визначив, що саме гриб спричиняє мускардинну хворобу, яка передається повітряним шляхом. Того ж року гриб отримав назву Botrytis bassiana від Джузеппе Габріеля Бальзамо-Крівеллі[3]. Видовий епітет вшановує Басі як першовідкривача[3].

1911 року дослідження продовжив Жан Бове́рі, а наступного року Жан Поль Вюйємен зробив вид типовим для нового роду Beauveria, названого на честь Бове́рі[4][3].

Назва B. bassiana тривалий час використовувалася для позначення комплексу видів морфологічно подібних і близькоспоріднених ізолятів. Рехнер і Баклі[5] показали, що B. bassiana охоплює багато філогенетично відмінних ліній, які варто визнати окремими видами; рід Beauveria було переописано з новим запропонованим типом для B. bassiana 2011 року[6].

Зв'язок з Cordyceps

Beauveria bassiana є анаморфою (безстатевою формою) Cordyceps bassiana. Телеоморфу (статеву форму) цього гриба зафіксовано лише у Східній Азії[7].

Опис

У культурі B. bassiana формує білу цвіль, утворюючи білі кульки спор, складені з одноклітинних, гаплоїдних, гідрофобних конідій[8]. Короткі яйцеподібні конідієносні клітини, що утворюють конідії, мають вузьке верхівкове видовження (рахіс), яке подовжується у формі зигзага[9].

Екологія

Хвороба комах, спричинена цим грибом, — мускардинна хвороба, відома як «біла мускардина». Коли мікроскопічні спори гриба потрапляють на тіло комахи-хазяїна, вони проростають, проникають крізь кутикулу й ростуть усередині, вбиваючи комаху протягом кількох днів. Згодом із трупа з'являється білий наліт, що утворює нові спори. Типовий ізолят B. bassiana здатний вражати широкий спектр комах, хоча різні ізоляти відрізняються за колом хазяїв.

B. bassiana, що паразитує на колорадському жуку, своєю чергою є хазяїном мікопаразитичного гриба Syspastospora parasitica[10]. Гриб, віднесений до B. bassiana, також спричиняв інфекції в неволі — у миссисипського алігатора[11] та в черепах у неволі, спричиняючи легеневу хворобу[12].

Мікроеволюційний експеримент 2013 року показав, що велика воскова міль (Galleria mellonella) здатна адаптувати захисні механізми протягом 25 поколінь під постійним селективним тиском B. bassiana; міль виробила стійкість, хоч, вочевидь, ціною певних витрат[13]. Вагнер і Льюїс повідомили про здатність B. bassiana рости як ендофіт у кукурудзі[14].

Умови довкілля суттєво впливають на успішність зараження: висока відносна вологість зазвичай потрібна для проростання спор[15], а особливості поверхні листка рослини впливають на прикріплення й виживання конідій[16].

Токсичність

Гриб рідко заражає людей чи інших тварин, тому вважається безпечним як інсектицид. Однак принаймні один випадок зараження людини B. bassiana зафіксовано в пацієнта з пригніченим імунітетом[17]. Крім того, спори можуть посилювати труднощі з диханням.

Застосування

B. bassiana застосовують як біологічний інсектицид проти багатьох шкідників — термітів, білокрилок та інших комах, а також досліджують проти малярійних комарів[2]. Як інсектицид спори розпилюють у вигляді емульсії чи змочуваного порошку або наносять на протимоскітні сітки.

Як вид, B. bassiana паразитує на дуже широкому колі членистоногих-хазяїв, хоча різні штами відрізняються діапазоном хазяїв — деякі є вузькоспеціалізованими, інші неселективними, тому їх не варто застосовувати на квітах, які відвідують комахи-запилювачі[18]. Серед відомих мішеней виду — попелиці, білокрилки, борошнисті червці, трипси, терміти, вогняні мурашки, жуки (зокрема короїди, довгоносики, колорадський жук, смарагдова вузькотіла златка), гусениці (зокрема яблунева плодожерка, кукурудзяний метелик) та кліщі[19][20].

Попередні дослідження показали 100-відсоткову ефективність гриба проти постільних клопів, що контактували з обробленою спорами бавовняною тканиною, а також ефективність проти цілих колоній клопів, оскільки заражені особини заносять гриб назад у сховища; смертність наставала швидко, за 3–5 днів[1]. У подальшому дослідженні 2017 року стійкі до піретроїдів постільні клопи мали понад 94 % смертності після обробки комерційним препаратом B. bassiana[21].

Витік у Новій Зеландії

У березні 2013 року генетично модифікований B. bassiana виявили в кількох дослідних лабораторіях і теплицях за межами визначеної зони ізоляції в Лінкольнському університеті в Крайстчерчі, Нова Зеландія; розслідування витоку провело Міністерство первинної промисловості Нової Зеландії[22]. Модифікація полягала лише в додаванні маркерних генів для полегшення виявлення гриба; вважається малоймовірним, що це завдало додаткової шкоди порівняно з уже наявним у природі B. bassiana, і поза лабораторіями та теплицями його не виявлено[23].

Див. також

  • Metarhizium — рід, що спричиняє «зелену мускардину»

Примітки

  1. ↑ а б Barbarin, Alexis M.; Jenkins, Nina E.; Rajotte, Edwin G.; Thomas, Matthew B. (2012). A preliminary evaluation of the potential of Beauveria bassiana for bed bug control. Journal of Invertebrate Pathology. 111 (1): 82—85. doi:10.1016/j.jip.2012.04.009. PMID 22555012.
  2. ↑ а б Donald G. McNeil Jr. Fungus Fatal to Mosquito May Aid Global War on Malaria // The New York Times. — 10 June 2005.
  3. ↑ а б в г Imoulan, Abdessamad; Hussain, Muzammil; Kirk, Paul M.; Meziane, Abdellatif El; Yao, Yi-Jian (2017). Entomopathogenic fungus Beauveria: Host specificity, ecology and significance of morpho-molecular characterization in accurate taxonomic classification. Journal of Asia-Pacific Entomology. 20 (4): 1204—1212. doi:10.1016/J.ASPEN.2017.08.015.
  4. ↑ Zimmermann, Gisbert (2007). Review on safety of the entomopathogenic fungi Beauveria bassiana and Beauveria brongniartii. Biocontrol Science and Technology. 17 (6): 553—596. doi:10.1080/09583150701309006.
  5. ↑ Rehner SA, Buckley E (2005). A Beauveria phylogeny inferred from nuclear ITS and EF1-alpha sequences: evidence for cryptic diversification and links to Cordyceps teleomorphs. Mycologia. 97 (1): 84—98. doi:10.3852/mycologia.97.1.84. PMID 16389960.
  6. ↑ Rehner, Stephen A.; Minnis, Andrew M.; Sung, Gi-Ho; Luangsaard, J. Jennifer; Devotto, Luis; Humber, Richard A. (2011). Phylogeny and systematics of the anamorphic, entomopathogenic genus Beauveria. Mycologia. 103 (5): 1055—1073. doi:10.3852/10-302. PMID 21482632.
  7. ↑ Li ZZ, Li CR, Huang B, Fan MZ (2001). Discovery and demonstration of the teleomorph of Beauveria bassiana (Bals.) Vuill., an important entomogenous fungus. Chinese Science Bulletin. 46 (9): 751—753. doi:10.1007/BF03187215.
  8. ↑ Keerthi, M. C.; Darshan, K.; Manjunatha, L.; Reddy, P. V. Rami (2022). Status and scope of entomopathogenic fungus, Beauveria bassiana in sustainable pest management: A review. Pest Management in Horticultural Ecosystems. 28 (2): 1—14.
  9. ↑ Mitani, Arisa; Shiraishi, Atsushi; Miyamoto, Hitoshi; Sunada, Atsuko; Ueda, Akiko (2014). Fungal keratitis caused by Beauveria bassiana: drug and temperature sensitivity profiles: a case report. BMC Research Notes. 7: 677. doi:10.1186/1756-0500-7-677. PMC 4189432. PMID 25260975.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Posada, F. та ін. (2004). Syspastospora parasitica, a mycoparasite of the fungus Beauveria bassiana attacking the Colorado potato beetle Leptinotarsa decemlineata: a tritrophic association. J. Insect Sci. 4: 24. doi:10.1093/jis/4.1.24. PMC 528884. PMID 15861239.
  11. ↑ Jensen, J. M.; Robinson, B. E.; Bulmer, G. S. (1979). Fatal Mycotic Pulmonary Disease of Captive American Alligators. Veterinary Pathology. 16 (4): 428—431. doi:10.1177/030098587901600405. PMID 452316.
  12. ↑ Georg, Lucille K.; Williamson, W.M.; Tilden, Evelyn B.; Getty, Ruth E. (1962). Mycotic pulmonary disease of captive giant tortoises due to Beauvaria bassiana and Paecilomyces fumoso-roseus. Medical Mycology. 2 (2): 80—86. doi:10.1080/00362176385190161.
  13. ↑ Dubovskiy, Ivan M.; Whitten, Miranda M. A.; Yaroslavtseva, Olga N.; Greig, Carolyn; Kryukov, Vadim Y. (2013). Can Insects Develop Resistance to Insect Pathogenic Fungi?. PLoS ONE. 8 (4): e60248. doi:10.1371/journal.pone.0060248. PMC 3613352. PMID 23560083.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Wagner BL, Lewis LC (2000). Colonization of corn, Zea mays, by the entomopathogenic fungus Beauveria bassiana. Appl. Environ. Microbiol. 66 (8): 3468—3473. doi:10.1128/AEM.66.8.3468-3473.2000. PMC 92172. PMID 10919808.
  15. ↑ Hajek A.E., Meyling N.V. Fungi // Insect Pathology / Vega F.E., Kaya H.K. (eds.). — 2nd ed. — Academic Press, 2018.
  16. ↑ James R.R., Buckner J.S., Freeman T.P. Cuticular lipids and their role in interactions between entomopathogenic fungi and insect surfaces // Applied and Environmental Microbiology. — 2003. — Vol. 69, № 7. — P. 3896–3903.
  17. ↑ Tucker DL, Beresford CH, Sigler L, Rogers K (2004). Disseminated Beauveria bassiana infection in a patient with acute lymphoblastic leukemia. J. Clin. Microbiol. 42 (11): 5412—5414. doi:10.1128/JCM.42.11.5412-5414.2004. PMC 525285. PMID 15528759.
  18. ↑ EPA Factsheet. — U.S. Environmental Protection Agency.
  19. ↑ Cornell Extension Service.
  20. ↑ University of Connecticut Extension.
  21. ↑ Barbarin, Alexis (2017). Susceptibility of insecticide-resistant bed bugs (Cimex lectularius) to infection by fungal biopesticide. Pest Management Science. 73 (8): 1568—1573. doi:10.1002/ps.4576. PMC 5518228. PMID 28321982.
  22. ↑ Genetically modified fungus leaked. 3 News NZ. 20 березня 2013. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 18 вересня 2026.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  23. ↑ MPI investigates GM breach at Lincoln University. 19 березня 2013.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).