YaChudo

Шовковиця

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Шовковиця
Шовковиця чорна (Morus nigra)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Шовковицеві (Moraceae)
Триба: Moreae
Рід: Шовковиця (Morus)
L.
Види

Див. текст.

Вікісховище: Morus

Шовковиця[1] (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі. Народні назви також тутове дерево, морва[1]. Рід налічує 17 видів, батьківщиною яких є Азія, Північна й Південна Америки[2]. Це дерева або кущі з цілими чи лопатевими листками з прилистками. Квітки зібрані в колосоподібні суцвіття. Плід — несправжня складна кістянка. Супліддя їстівні; листям вигодовують гусениць шовковичних шовкопрядів.

Будова

Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку окуліруванням. В насадженнях потрібно мати чоловічі й жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі та жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі та жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення[3].

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °C. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

Дерева можуть бути однодомними або дводомними[4][5]. Будова плоду: до основи прикріплена група пучків з 4 соковитих «пелюсток», що закривають насіння. 2-4 см завдовжки, від червоного до темно-фіолетового або ж білого кольору, їстівні — у деяких видів солодкі.

Історія

Образ тутових дерев у китайській поезії з прадавніх часів, починаючи з пісні «В тутах» (кит. трад. 桑中) з давньокитайської «Книги пісень» (XI—VIII ст. до н. е.), містить натяк на любовне побачення[6].

Тутове дерево є культовою рослиною в азербайджанській і вірменській культурах. Особливе ставлення до нього у карабаських вірмен і азербайджанців. Вони здавна займалися садівництвом із розведенням тутових дерев. Тутове дерево використовувалося різноманітно і практично безвідходно. З його листя карабахці готували жовту фарбу, з кори — папір, лико, зі стовбура — бочки, теслярські інструменти, різні будматеріали, з тутових ягід - горілку, уварений сік дошаб, варення, компот, джем, оцет, чай. Про особливе ставлення карабахців до тутового дерева говорить прислів'я[7][8]:

У карабахця двоє дітей: син — тутове дерево, дочка — виноградна лоза.

Види

Morus acidosa
Morus boninensis
Morus cathayana
Morus celtidifolia
Morus koordersiana
Morus liboensis
Morus miyabeana
Morus mongolica
Morus notabilis
Morus serrata
Morus trilobata

Поширення та середовище існування

Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані й в культурі. В Україні найбільше значення мають шовковиця чорна і шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.

Практичне використання

В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках[3]. У плодах шовковиці міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки[3].

Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми та сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.

У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лаваша[9].

З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай[10].

Шовківництво

Шовкопряд, Bombyx mori, живиться на шовковиці

.

Листя шовковиці, особливо шовковиці білої, має екологічне значення як єдине джерело їжі для шовкопряда (Bombyx mori, названий за родом шовковиці Morus), кокон якого використовується для виготовлення шовку[11][12]. Дикий шовкопряд також їсть шовковицю[13][14]. Інші лускокрилі личинки — до яких належать смарагд звичайний, бражник липовий, стрільниця кленова та америка́нський бі́лий мете́лик — також живляться рослиною[15].

Стародавні греки та римляни вирощували шовковицю заради шовкопрядів; принаймні, вже у 220 р. н. е. імператор Елагабал носив шовкову мантію[16]. Англійське духовенство носило шовкові шати приблизно з 1500 р.[16]. Шовковиця та шовкова промисловість відігравали важливу роль у колоніальній Вірджинія[16].

Папір

За часів Ангкоріанської епохи Кхмерської імперії Південно-Східної Азії монахи при буддійських храмах виготовляли папір з кори тутових дерев. Папір використовувався для виготовлення книг, відомих як краінг[17].

Тенгуджо — найтонший папір у світі. Він виробляється в Японії й виготовляється з козо (стебел шовковиці)[18]. Традиційний японський папір васі часто створюється з частин шовковиці[19].

Поживна цінність

шовковиця сира
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 43 ккал / 180 кДж
Вода87,68 г
Білки1,44
Жири0.39
Вуглеводи9.8
Піридоксин (B6)0.05 мг
Аскорбінова кислота (віт. С)36.4 мг
Токоферол (вітам. E)0.87 мг
Посилання на запис у базі даних Міністерства сільського господарства США

Сира шовковиця на 88 % складається з води, на 10 % — з вуглеводів, на 1 % — з білків і менш ніж на 1 % — з жири. У 100 г сира шовковиця містить 43 калорії, 44 % добової норми вітаміну С і 14 % добової норми залізо; інші мікроелементи у незначній кількості.

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б Morus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Morus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 28.08.2026.
  3. ↑ а б в Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича.  — Киев: Урожай, 1985.  — с.664, ил.
  4. ↑ Lamson N. I. Morus rubra / Edited by Burns R. M., Honkala B. H. // Silvics of North America. — Вашингтон : United States Govt Printing Office, 1990. — Т. 2. Hardwoods. — ISBN 9780160292606. Архівовано з джерела 30 серпня 2021.
  5. ↑ Wu, Zhengyi; Zhou, Zhe-Kun; Gilbert, Michael G. Morus. Flora of China. Т. 5. Процитовано 21 липня 2014 — через eFloras.org, Missouri Botanical Garden, St. Louis, MO & Harvard University Herbaria, Cambridge, MA.
  6. ↑ Антологія китайської поезії / Переклад з китайської за загальною редакцією Го Мо-Жо і Н. Т. Федоренко. — М. : Державне видавництво художньої літератури, 1957. — Т. 1. — С. 400.
  7. ↑ А. Тер-Саркісянц. Вірмени Нагірного-Карабаху. Традиційно побутова культура вірмен Нагірного-Карабаха (XIX - початок XX ст.) // ԱՐՑԱԽԻ. ԺՈՂՈՎՐԴԱԳԻՏՈՒԹՅՈՒՆԸ ԱԶԳԱԳՐՈՒԹՅՈՒՆ том 3(3). — 2020. — С. 204.
  8. ↑ Абраам'ян Е./Мец Тагер, Степанакерт, 2010 р. стор.107 і стор.174
  9. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
  10. ↑ Aum Tea Company: Mulberry Leaf Tea from Chiangmai, Thailand. aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 18 січня 2019. [Архівовано 2019-02-16 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Ombrello, T. Шовковиця та її зв'язок з шовкопрядом. Рослина тижня. Cranford, NJ: Union County College. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
  12. ↑ Шовковичний шовк. Центральна рада з шовківництва, Міністерство текстилю - Уряд Індії. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
  13. ↑ Bisch-Knaden, Sonja; Daimon, Takaaki; Shimada, Toru; Hansson, Bill S.; Sachse, Silke (7 січня 2014). Anatomical and functional analysis of domestication effects on the olfactory system of the silkmoth Bombyx mori [Анатомічний та функціональний аналіз впливу одомашнення на нюхову систему шовкопряда «Bombyx mori»]. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 281 (1774): 20132582. doi:10.1098/rspb.2013.2582. ISSN 0962-8452. PMC 3843842. PMID 24258720. Процитовано 21 вересня 2024.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  14. ↑ Tanaka, Kana; Uda, Yusuke; Ono, Yukiteru; Nakagawa, Tatsuro; Suwa, Makiko; Yamaoka, Ryohei; Touhara, Kazushige (2009–06). Highly Selective Tuning of a Silkworm Olfactory Receptor to a Key Mulberry Leaf Volatile [Високоселективне налаштування нюхового рецептора шовковичного шовкопряда на ключову летючу речовину листя шовковиці]. Current Biology (англ.). 19 (11): 881—890. doi:10.1016/j.cub.2009.04.035. Процитовано 21 вересня 2024.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  15. ↑ Tang, Rui; Zhang, Feng; Zhang, Zhong-Ning (3 травня 2016). Electrophysiological Responses and Reproductive Behavior of Fall Webworm Moths (Hyphantria cunea Drury) are Influenced by Volatile Compounds from Its Mulberry Host (Morus alba L.) [Електрофізіологічні реакції та репродуктивна поведінка осінньої павутинної молі (Hyphantria cunea Drury) знаходяться під впливом летких сполук від її шовковичного хазяїна (Morus alba L. )]. Insects (англ.). 7 (2): 19. doi:10.3390/insects7020019. ISSN 2075-4450. PMC 4931431. PMID 27153095.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  16. ↑ а б в Lyle, Katie Letcher (2017). The complete guide to edible wild plants, mushrooms, fruits, and nuts: finding, identifying, and cooking [Повний путівник по їстівних диких рослинах, грибах, фруктах і горіхах: як їх знайти, ідентифікувати та приготувати] (вид. Third edition). Guilford, CT: Falcon Guides. ISBN 978-1-4930-1864-2. OCLC 942839108. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  17. ↑ Chhem KR, Antelme MR (2004). A Khmer Medical Text The Treatment of the Four Diseases Manuscript. Siksācakr, Journal of Cambodia Research. 6: 33—42.
  18. ↑ Whang, Oliver (5 травня 2020). Найтонший папір у світі. The New York Times. Процитовано 9 травня 2020.
  19. ↑ Washi Arts. What Is Washi?. Washi Arts. Процитовано 22 травня 2024.

Посилання

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).