Груша
| Груша | |
|---|---|
 | |
| Колір | жовтий і зелений  |
| Пахне | smell of peard |
| Вуглецевий слід | 0,3 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[1] |
| Водний слід | 922 кубічний метр на тонну[2] |
| Виробляється з | P. communis і груша |
 | |
 | |
 Груша у Вікісховищі | |
Груша — плід дерева груша звичайна (лат. Pyrus communis). Достигає в помірних широтах восени, рідше наприкінці літа. У тепліших широтах достигає швидше. Плід містить багато соку. Найчастіше форма нагадує яблуко із конусом зверху.
Груша багата на прості цукри, особливо фруктозу. Поширеність калію робить її придатною для гіподичної дієти (тобто дієти з низьким вмістом натрію).
Плоди з'являються з кінця липня та зберігаються ще 3-4 місяці в холодильнику. Отже, груша доступна протягом більшої частини року. Її споживають сирою або готують у цукровому сиропі. У промисловості використовують насамперед для виробництва соків та сиропів.
Сорти
- Абат
- Лісова красуня
- Анджу
- Бона-Луїза
- Вільямс
- Гійот
- Дюрандо
- Китайський сорт
- Коміс
- Конференц
- Лимонка — стародавній український сорт
- Неші
- Пакхам
- Польський сорт
- Роша
- Тріумф
- Улюблениця Клаппа
Цікаві особливості та факти
Спостереження садівників показують, що груша і ялівець погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі[3][4].
До ХІХ ст. в Україні солодощі виготовляли з грушок та інших фруктів, це вплинуло на те, що грушки добре відображені у народному фольклорі, наприклад, дитячі ігри «Грушка» ще зараз практикують в Україні. Груша символізує дівоцтво та з любов'ю оспівана у народних українських піснях: «На городі грушка та грушка», «У саду розкішна груша», «Ой піду я попід сад, чи не впаде грушка», прислів'ях та приказках.[5]
Примітки
- ↑ Reinhardt G., Gärtner S., Wagner T. Ökologische Fußabdrücke von Lebensmitteln und Gerichten in Deutschland — Institut für Energie- und Umweltforschung Heidelberg, 2020. — S. 8.
- ↑ Mekonnen M. M., Hoekstra A. Y. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System Sciences — Copernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938 — doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
- ↑ Погане сусідство з рослинами. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Груша и можжевельник — правила опасного соседства. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Ковчег смаку. Україна (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2023. Процитовано 13 січня 2023.
Посилання
- Солодке // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1802-1803. — 1000 екз.
- Груші — від посадки до врожаю. Б.Гулько — СонцеСад [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Цікаві факти про грушу // Електронний пізнавальний журнал «Факти про …»
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).