Парамедик

Парамедик
Парамедики
Заняття
Тип	Професія
Сектор активності	Охорона здоров'я
Спеціальність	Екстрена медицина
Опис
Освіта	вища освіта за ступенем не нижче бакалавра галузі знань «Охорона здоров’я»
Мінімальна тривалість навчання	3 роки (після повної середньої освіти)
Код КП ДК 003-2010	3221
Поява в Україні	2017 рік (у зв'язку з реформою екстреної допомоги)
Пов'язані професії	Екстрений медичний технік, фельдшер
Парамедик у Вікісховищі

Параме́дик (англ. paramedic) — медичний працівник, який зазвичай надає допомогу при невідкладних станах на догоспітальному етапі. Термін використовують переважно в країнах з англо-американською моделлю екстреної допомоги^[1]. Залежно від країни або її краю, термін навчання осіб, яких називають парамедиками, може бути різний та коливається від 2 до 4 років ^[1][2][3].
В Україні парамедик — це особа з медичною освітою після навчання в медичному виші не менше 3 років зі спеціалізацією в наданні допомоги в системі екстреної допомоги. Цю професію впроваджено у 2017 році в ході медичної реформи^[4][5].

У вузькому сенсі парамедик — це окрема професія, екстрений медичний технік відповідного рівня^{[1] [6]}.

Парамедик надає долікарську медичну допомогу постраждалим в результаті аварії, пожежі, стихійного лиха, інших нещасних випадків, а також внаслідок виникнення гострого або загострення хронічного захворювання. Зазвичай він працює у складі бригад екстреної медичної допомоги, хоча може також працювати у відділеннях екстреної допомоги^[7].

Національна адміністрація безпеки дорожнього руху відрізняє такі рівні осіб які надають екстрену медичну допомогу:

• Екстрений медичний реагувальник (EMR)
• Екстрений медичний технік (ЕМТ)
• Екстрений медичний технік розширеного рівня (англ. Advanced Emergency Medical Technician, AEMT)
• Парамедик
• Парамедик інтенсивної терапії (англ. Critical Care Paramedic)

У США в екстреній допомозі діє сходинчаста освіта, так, що після певно навчання працівник може перейти з нижчого рівня кваліфікації на вищий.

На відміну від деяких європейських систем екстреної медичної допомоги, лікарі на догоспітальному етапі в Сполучених Штатах відсутні; розширену реанімаційну допомогу переважно надають парамедики.

Парамедики виконують різноманітні медичні процедури, такі як інтубація трахеї, анестезія, конікотомія, керування ШВЛ, рідинна реанімація, введення ліків та наркотичних препаратів, отримання внутрішньовенного та внутрішньокісткова доступу, управління інфузіями, дефібриляція, інтерпретація електрокардіограмів та УЗД, капнографія, кардіоверсія, кардіостимуляція, та голкова декомпресія. У деяких штатах або юрисдикціях парамедикам також дозволено проводити переливання крові в польових умовах, проводити пальцеву торакостомію [1], та вводити антибіотики у випадках підозри на сепсис.

Екстрений медичний реагувальники (EMR) отримують щонайменше 40-80 годин підготовки, а екстрені медичні техніки - щонайменше 120-200 годин. Екстрений медичний техніки розширеного рівня (AEMT) зазвичай мають 100-300 годин додаткової підготовки на додаток до стандартної підготовки ЕМТ. Парамедики навчаються протягом 1,500-2,500 годин, включаючи лікарняну клінічну інтернатуру з медицини невідкладних станів, анастезії, акушерства та інтенсивної терапії, а також польову практику з досвідченими парамедиками. ^[10]

Парамедики інтенсивної терапії - досвідчені парамедики, які після кількох років роботи проходять додаткову спеціалізовану підготовку та складають окремий сертифікаційний іспит. Вони мають розширений обсяг практики та доступ до ширшого спектра фармакологічних засобів. Їхні компетенції часто включають центрального венозного доступу (ЦВК), виконання перикардіоцентезу, встановлення плевральних дренажів (торакостомія), моніторинг внутрішньоаортальної балонної контрпульсації (IABP), а також ведення пацієнтів із кількома інфузіями . Вони часто працюють у спеціалізованих службах або на гелікоптерах.^[11]

Парамедики екстреної медичної допомоги в Німеччині надають першу медичну допомогу, допомагають у наданні невідкладної медичної допомоги та невідкладної допомоги. Вони також забезпечують придатність пацієнтів до транспортування і стежать за їхнім медичним станом під час перевезення.

Професія парамедика в Німеччині регулюється законом. Це означає, що для того, щоб працювати парамедиком у Німеччині, потрібен державний дозвіл. Тільки з цим дозволом можливо використовувати професійну назву «парамедик» і працювати за фахом. Якщо особа має професійну кваліфікацію з так званої третьої країни, вона також може отримати державний дозвіл від компетентного органу в Німеччині. Третіми країнами вважаються всі країни, які не належать до Європейського Союзу (ЄС), Європейської економічної зони (ЄЕЗ) або Швейцарії. Проте для отримання дозволу необхідно, щоб іноземна професійна кваліфікація була визнана. Під час процедури визнання компетентний орган порівнює професійну кваліфікацію з-за кордону з німецькою професійною кваліфікацією і перевіряє їх еквівалентність. Еквівалентність професійної кваліфікації є важливою передумовою для видачі державної ліцензії. Окрім еквівалентності професійної кваліфікації, для отримання дозволу необхідно виконати й інші вимоги. Такими вимогами є, наприклад, достатній рівень володіння німецькою мовою та придатність за станом здоров'я^[12].

В Ізраїлі парамедики — фахівці, що спеціалізуються на наданні допомоги при невідкладних станах. Вони працюють у системі екстреної медичної допомоги та у військовій медицині^[13].

Тривалість навчання парамедиків в Ізраїлі становить 3 роки. Для отримання кваліфікації парамедика та одночасно медичної сестри необхідно вчитись 4 роки^[13].

2017 року в Україні в ході медичної реформи для покращення якості екстреної допомоги^[5] введено нову спеціальність — парамедик^[14]. Це особа з рівнем освіти не нижче молодшого бакалавра галузі знань «Охорона здоров'я» та відповідною спеціалізацією^[15] (термін навчання 3 роки^[16]). Кваліфікаційні вимоги до парамедика вищі, ніж до фельдшера. До них належать:

• взаємодія з іншими медичними службами;
• оцінювання зовнішнього середовища щодо можливих загроз для нього чи для інших людей;
• огляд пацієнтів щодо невідкладних станів;
• проведення медичного сортування;
• зупинка зовнішньої кровотечі з використанням прямого тиску, тампонування чи джгутів;
• забезпечення прохідність дихальних шляхів із застосуванням назофарингеального чи орофарингеального повітроводу, надгортанного повітроводу, інтубації трахеї;
• проведення серцево-легеневої реанімації, в тому числі з використанням дихальної апаратури та дефібрилятора;
• здійснення інгаляцій, ін'єкцій;
• надання допомоги при побічних реакціях на лікарські засоби;
• аналіз робочого процесу з метою підвищення якості роботи тощо^[15].

Фельдшери, що працюють у бригадах екстреної медичної допомоги, зможуть стати парамедиками, пройшовши підвищення кваліфікації до рівня парамедика. На проходження тренування та сертифікацію фельдшерів екстреної медичної допомоги до рівня парамедиків, водії — до рівня екстрених медичних техніків Міністерство охорони здоров'я визначило перехідний 5-річний період. До цього часу вони можуть працювати у складі бригад^[16][17].

Введення парамедиків стосується лише фельдшерів зі складу бригад екстреної (швидкої) допомоги. На ФАПах (фельдшерсько-акушерських пунктах) чи у інших місцях фельдшери продовжують працювати.

Водії екстреної допомоги після проходження навчання зможуть надалі працювати екстреними медичними техніками. Проте екстрений медичний технік матиме відповідні навички аби допомагати парамедику в наданні допомоги^[15].

На перехідний період у бригадах також будуть надалі працювати лікарі медицини невідкладних станів. Для отримання сертифіката спеціаліста лікарю слід вчитись 6 років у медичному виші та 1,5 року проходити інтернатуру. Проте зараз лікарі часто їздять на виклики, які не відповідають їхній високій кваліфікації. Після закінчення перехідного періоду лікарів будуть залучати лише на окремі важкі випадки, як це відбувається у багатьох розвинутих країнах^{[18][19][20][20]}. Більшість з них перейде працювати у відділення екстреної допомоги лікувальних закладів^[21]. Там у лікаря більше можливостей використати свої знання та навички^[16].

• Екстрений медичний технік
• Екстрений медичний реагувальник
• Реформа екстреної медичної допомоги в Україні
• Бойовий парамедик

• Парамедицині в Україні бути. Кого це стосується і як працюватиме?. moz.gov.ua. Міністерство Охорони Здоров'я України. 5 грудня 2017. Процитовано 18 грудня 2017.