1923

Ревучі двадцяті  • Промислова революція • Колоніальні імперії • Національно-визвольні рухи • Робітничий рух  • Суфражизм

• Закінчився голод 1921-1923.
• 9 лютого відбулося повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці Києва^[1].

• 15 березня в Парижі Рада послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії — ухвалила рішення про визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною. Передумовою для ухвалення такого рішення було вказано визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини^[2][3].
• 1 серпня почалася перша хвиля радянської українізації, коли Всеукраїнський центральний виконавчий комітет спільно з Раднаркомом ухвалили постанову «Про заходи забезпечення рівноправності мов та про допомогу розвитку української мови»^[4][5].
• Утворено літературну організацію «Гарт» — союз українських пролетарських письменників на чолі з Василем Елланом-Блакитним з вимогою: творчість українською мовою.

• 5 січня Литва ініціювала Клайпедське повстання.
• 11 січня Франція та Бельгія окупували Рур, щоб змусити Німеччину платити репарації.
• 9 червня державний переворот у Болгарії повалив прем'єр-міністра Александара Стамболійського.
• 16 червня придушенням якутського заколоту завершилася громадянська війна в Росії.
• 24 липня підписано Лозаннський мирний договір, що визначив кордони Туреччини.
• 2 серпня після смерті Воррена Гардінга президентом США став віцепрезидент Келвін Кулідж.
• 9 вересня Мустафа Кемаль Ататюрк заснував у Туреччині Республіканську народну партію.
• 13 вересня Мігель Прімо де Рівера встановив в Іспанії диктатуру.
• 13 жовтня Анкара стала столицею Туреччини.
• 29 жовтня проголошено заснування Турецької Республіки на місці Османської імперії.
• 8 листопада відбувся і зазнав поразки Мюнхенський путч на чолі з Адольфом Гітлером.
• 15 листопада в Німеччині відбулася грошова реформа — запроваджено рентну марку.
• 21 грудня договором з Британією Непал визнано незалежною країною.

• 2 березня у США вийшов друком перший номер журналу «Тайм».
• У СРСР запрацювало близько 300 мовних радіостанцій.
• Засновано
  • електрокомпанію Eskom.
  • бельгіську авіакомпанію Sabena.
  • фінську авіакомпанію Finnair.
  • Інтерпол як Міжнародну організацію кримінальної поліції.
  • американську компанію розваг The Walt Disney Company.
• Греція перейшла на григоріанський календар.
• Володимир Зворикін подав у США заявку на патент на телевізор.

• Хуан де ла Сьєрва побудував перший стабільний автожир.
• Артур Комптон відкрив непружне розсіяння електромагнітної хвилі на електроні.
• П'єр Оже відкрив ефект, названий його іменем.
• О.І. Опарін сформулював коацерватну гіпотезу походження життя на Землі.

• з фізики: Роберт Ендрус Міллікен «за експерименти з визначення елементарного електричного заряду й вивчення фотоелектричного ефекту».
• з хімії: Фріц Прегль — «За винахід методу мікроаналізу органічних речовин»
• з медицини та фізіології: Фредерік Бантинг та Джон Маклеод — За відкриття інсуліну
• з літератури: Вільям Батлер Єйтс
• премія миру: Премію не присуджували

• Вийшов перший номер журналу «Weird Tales».
• Пелем Ґренвіль Вудгауз опублікував роман «Цей неповторний Дживс».
• Ярослав Гашек помер, не завершивши «Пригоди бравого вояка Швейка».
• Фільм «Десять заповідей» став найкасовішим у США.

• У Лондоні матчем на кубок Англії відкрився стадіон Вемблі.
• Засновано футбольні клуби Вільярреал (Іспанія), Генк (футбольний клуб) (Бельгія), Динамо (Москва) (Росія), Зоря (Луганськ), Рапід (Бухарест) (Румунія), Хапоель (Тель-Авів) (Ізраїль).

• Відбулися перші перегони 24 години Ле Мана.

• 10 березня — Грецький пароплав Александер (Alexander) затонув біля Пірея. Загинуло 150 осіб.
• 24 квітня — Португальський пароплав Мосамедес (Mossamedes) розбився біля мису Фріо (cape Frio). Загинуло 220 осіб.
• 1 січня — Великий кантоський землетрус у Східній Японії.

Див. також Категорія:Народились 1923

• 17 січня — Білуха Микола Тимофійович, економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
• 30 січня — Гайдай Леонід Іович, російський кінорежисер
• 31 січня — Норман Мейлер, американський письменник-романіст
• 12 лютого — Франко Дзефіреллі, італійський кінорежисер
• 13 лютого — Чак Єгер, американський льотчик-випробовувач
• 6 березня — Вес Монтґомері, американський джазовий гітарист
• 22 березня — Марсель Марсо, французький мім
• 17 квітня — Ліндсі Андерсон, англійський кінорежисер
• 23 квітня — Василь Земляк, український письменник, сценарист
• 25 квітня — Альберт Кінг, американський блюзовий співак та гітарист
• 1 травня — Джозеф Хеллер, американський письменник
• 6 травня — Етуш Володимир Абрамович, російський актор театру і кіно
• 10 травня — Гейдар Алієв, президент Азербайджану
• 23 травня — Алісія де Ларроча, іспанська піаністка з Каталонії
• 27 травня — Генрі Кіссінджер, американський політик
• 31 травня — Реньє III, князь Монако.
• 6 липня — Войцех Ярузельський, генерал, голова уряду Польщі (1981—1989)
• 13 липня — Михайло Пуговкін, російський актор
• 28 липня — Басов Володимир Павлович, російський актор
• 24 серпня — Віктор Михайлович Глушков, український математик, піонер комп'ютерної техніки
• 29 серпня — Річард Аттенборо, англійський актор, режисер
• 1 вересня — Рокі Марчіано, американський професійний боксер-важковаговик
• 8 вересня — Расул Гамзатов, аварський поет
• 9 вересня — Даніел Карлтон Гайдузек, американський педіатр і вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1977 року
• 13 жовтня — Михайло Іванович Сікорський, український історик; почесний директор Національного заповідника «Переяслав», Герой України
• 18 жовтня — Сагал Борис Львович, американський кінорежисер
• 21 жовтня — Валеріан Боровчик, французький кінорежисер
• 23 жовтня — Рой Ліхтенштейн, американський художник
• 18 листопада — Алан Шепард, перший американський астронавт (1961)
• 20 листопада — Ілля Миронович Шатуновський, радянський фейлетоніст.
• 2 грудня — Марія Каллас, американська оперна співачка грецького походження.
• 2 грудня — Яковлєв Олександр Миколайович, радянський політик, ідеолог «перебудови»
• 13 грудня — Антоні Тапіес, каталонський живописець, скульптор, один з найвідоміших європейських художників і скульпторів другої половини XX століття.

Див. також Категорія:Померли 1923

• 3 січня — Ярослав Гашек, чеський письменник-сатирик, автор «Пригоди бравого вояка Швейка».
• 6 лютого — Едвард Емерсон Барнард, американський астроном.
• 9 лютого — Голик-Залізняк Мефодій Фокович, військовий діяч часів УНР, хорунжий Армії УНР, повстанський отаман Холодного Яру.
• 9 лютого — Гупало Денис Мусійович, військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу.
• 26 березня — Сара Бернар, французька акторка, скульпторка та письменниця, яка вважається еталоном акторської майстерності, і яку часто називають Божественною Сарою.
• 5 квітня — Карнарвон Джордж, британський єгиптолог, керівник експедиції, в ході якої Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона.
• 24 квітня — Олександр Андріанович Аленич, український фізик, астроном.
• 2 серпня — Воррен Гардінг, двадцять дев'ятий Президент США з 1921 по 1923 рік.
• 19 серпня — Вільфредо Парето, італійський економіст і соціолог.
• 3 вересня — Сергій Анатолійович Богуславський, російський фізик.
• 15 вересня — Сайєд Дарвіш, єгипетський співак та композитор, який вважається «батьком» єгипетської популярної (естрадної) музики.
• 26 листопада — Володимир Степанович Іконніков, український історик та педагог.
• 22 грудня — Георг Люгер, австрійський конструктор стрілецької зброї, розробник славетного пістолета Parabellum P08 та набою до нього
• 28 грудня — Александер Густав Ейфель, французький інженер-будівельник і архітектор, творець Ейфелевої вежі.

• 1923 в кіно
• 1923 в літературі
• Список керівників держав 1923 року