YaChudo

Потенціальна енергія

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Потенціальна енергія
Символи V {\displaystyle V} [1], E p {\displaystyle E_{\mathrm {p} }} [1], Φ {\displaystyle \Phi } , Π {\displaystyle \Pi } і U {\displaystyle U}  Редагувати інформацію у Вікіданих
Одиниці вимірювання
Розмірність L 2 M T − 2 {\displaystyle {\mathsf {L}}^{2}{\mathsf {M}}{\mathsf {T}}^{-2}}  Редагувати інформацію у Вікіданих
Одиниці вимірювання джоуль[1][2] і kilogram square metre per square secondd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Визначення
Формула V = − ∫ F ⋅ d r {\displaystyle V=-\int {\boldsymbol {F}}\cdot \mathrm {d} {\boldsymbol {r}}} [3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Позначення потенціальна енергія ( V {\displaystyle V} )
сила ( F {\displaystyle {\boldsymbol {F}}} )
радіус-вектор ( r {\displaystyle {\boldsymbol {r}}} )

CMNS: Потенціальна енергія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Потенціа́льна ене́ргія — частина енергії фізичної системи, що виникає завдяки взаємодії між тілами, які складають систему, та із зовнішніми, відносно цієї системи, тілами, й зумовлена розташуванням тіл у просторі, тобто це енергія (потенціал) яку утримує тіло (предмет), через його положення відносно інших предметів, а також через напруження всередині нього, його електричний заряд, або інші чинники (наприклад у Арістотеля — потенційний розум)[4]. Разом із кінетичною енергією, яка враховує не тільки розміщення тіл у просторі, а й рух, потенціальна енергія складає механічну енергію фізичної системи.

Потенціальна енергія матеріальної точки визначається як робота з її переміщення із точки простору, для якої визначається потенціальна енергія, у якусь задану точку, потенціальна енергія якої вважається за нуль. Потенціальна енергія визначається лише для поля консервативних сил.

Потенціальна енергія здебільшого позначається літерами U {\displaystyle U} або V {\displaystyle V} .

Властивості

Залежність потенціальної енергії матеріальної точки від просторових координат утворює скалярне поле U ( r → ) {\displaystyle U({\vec {r}})} .

Сила, яка діє на частку в полі U ( r → ) {\displaystyle U({\vec {r}})} , визначається, як

F → = − ∇ U {\displaystyle {\vec {F}}=-\nabla U}

Повна енергія матеріальної точки, є сукупністю потенціальної та кінетичної енергій. Для фізичної системи, що складається з багатьох тіл, повна енергія є сумою потенціальних та кінетичних енергій її складових, однак за такої умови, що жодна взаємодія не повинна враховуватися двічі:

E = ∑ i K i + ∑ i ∑ j < i V i j {\displaystyle E=\sum _{i}K_{i}+\sum _{i}\sum _{j<i}V_{ij}\,} ,

де K i {\displaystyle K_{i}}  — кінетична енергія i-того тіла системи, V i j {\displaystyle V_{ij}}  — потенціальна енергія j-го тіла завдяки взаємодії з i-тим.

Фізичні сили, для яких можна впровадити потенціальну енергію називаються потенціальними силами.

Значення потенціальної енергії загалом, визначене з точністю до певної сталої, водночас різниця значень потенціальної енергії частинки в різних положеннях — однозначна величина. Через це, здебільшого рівень потенціальної енергії в якійсь певній точці чи при якомусь певному положенні, обирається за нульовий, а для інших точок чи положень системи, потенціальна енергія відраховується від цього рівня. Наприклад, у разі взаємодії двох тіл, можна обрати за нульовий рівень потенціальну енергію тоді, коли тіла рознесені на нескінченно далеку віддаль і не взаємодіють між собою. За такого вибору рівня відліку, потенціальна енергія тіл які притягаються, від'ємна, а потенціальна енергія тіл, що відштовхуються, додатна.

Приклади

Потенціальна енергія тіла масою m {\displaystyle m} , піднятого над поверхнею Землі на висоту h {\displaystyle h} дається наближеною формулою

U = m g h {\displaystyle U=mgh} ,

або точною при r >= r 0 {\displaystyle r>=r_{0}}

U = m g r 0 2 r {\displaystyle U={\frac {mgr_{0}^{2}}{r}}}

де r 0 {\displaystyle r_{0}}  — радіус Землі, r = r 0 + h {\displaystyle r=r_{0}+h} , g {\displaystyle g}  — прискорення вільного падіння.

Потенціальна енергія пружної деформації тонкого стрижня або пружини

U = k x 2 2 {\displaystyle U={\frac {kx^{2}}{2}}} ,

де k {\displaystyle k}  — коефіцієнт жорсткості, x {\displaystyle x}  — абсолютне видовження.

Потенціальна енергія тіла масою m {\displaystyle m} в полі гравітації іншого тіла масою M {\displaystyle M} при віддалі r {\displaystyle r} між ними дається формулою

U = − G m M r {\displaystyle U=-G{\frac {mM}{r}}} ,

де G — гравітаційна стала.

Потенційна енергія точкового заряду q 1 {\displaystyle q_{1}} в електростатичному полі точкового заряду q 2 {\displaystyle q_{2}} при віддалі r {\displaystyle r} між ними дорівнює в системі СГСЕ

U = k q 1 q 2 r {\displaystyle U=k{\frac {q_{1}q_{2}}{r}}} .

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г 4-28.1 // Quantities and units — Part 4: Mechanics — 2 — Міжнародна організація зі стандартизації, 2019. — 15 с.
  2. ↑ 4-27.a // Quantities and units—Part 4: Mechanics — 1 — ISO, 2006. — 24 p.
  3. ↑ а б 4-27.2 // Quantities and units—Part 4: Mechanics — 1 — ISO, 2006. — 24 p.
  4. ↑ Potential energy. Wikipedia (англ.). 13 серпня 2023. Процитовано 12 вересня 2023.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).