YaChudo

Містіко

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Не плутати з Сінта де Оро — іншим реслером, який також виступав під іменами Містіко та Сін Кара.
Назва цієї статті — іберійське ім'я, в якому Уріве — перше (батькове) прізвище, а Альвірде — друге (материне) прізвище.
Містіко
Ім'я при народженніЛуїс Ігнасіо Уріве Альвірде
ісп. Luis Ignacio Urive Alvirde
Народження22 грудня 1982 (43 роки)
Мехіко, Мексика
Громадянство Мексика Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиDr. Karonted Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтwwe.com/superstars/smackdown/sin-cara Редагувати інформацію у Вікіданих
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові іменаAstro Boy
Carístico
Dr. Karonte Jr.
Komachi
Místic 2.0
Místico
Myzteziz
Sin Cara
Sin Cara Azul
Заявлений зріст170 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Заявлена вага82 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗвідкиМехіко, Мексика
Дебют1998

Луї́с Ігна́сіо Урі́ве Альві́рде (ісп. Luis Ignacio Urive Alvirde), більш відомий за ринговим ім'ям Мі́стіко (ісп. Místico; нар. 22 грудня 1982, Мехіко, Мексика) — мексиканський професійний реслер. Найбільш відомий виступами у мексиканській федерації Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL), а також у WWE, де у 2011—2013 роках виступав під ім'ям Сін Кара (ісп. Sin Cara).

У CMLL дебютував під ім'ям Містіко у 2004 році та впродовж другої половини 2000-х став одним із провідних реслерів промоушену. У 2011 році підписав контракт із WWE, де отримав образ Сін Кари. Після завершення виступів у WWE повернувся до Мексики, спочатку виступаючи під іншими іменами, а у 2021 році знову почав використовувати ім'я Містіко в CMLL.

Кар'єра

Рання кар'єра (1998—2003)

Уріве тренувався під керівництвом свого батька, реслера Доктора Каронте, а також дядька Тоні Саласара. Професійний дебют відбувся 30 квітня 1998 року, коли він почав виступати під ім'ям Доктор Каронте-молодший. У 2000 році змінив рингове ім'я на Астро Бой на честь свого старшого брата, який раніше виступав під цим ім'ям і помер незадовго до цього. Згодом виступав у команді з іншим братом, який використовував ім'я Астро Бой II.[1]

У 2003 році Уріве виступав у Японії в промоушені Michinoku Pro Wrestling, де використовував рингове ім'я Комачі. Цей образ до нього використовував Воладор-молодший.

Consejo Mundial de Lucha Libre (2004—2011)

У 2004 році Уріве отримав у Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL) новий образ і рингове ім'я Містіко. Персонажа подавали як протеже реслера-священника Фрая Торменти. Того ж року Містіко разом з Ель Іхо дель Санто виграв турнір La Gran Alternativa, у якому досвідчені реслери виступали в командах із молодими виконавцями. Після цього Містіко почав регулярно з'являтися у провідних матчах CMLL та отримав прізвисько «Принц срібла і золота» (ісп. El Príncipe de Plata y Oro).[1][2]

Містіко у 2006 році

1 січня 2005 року Містіко переміг Аверно та вперше здобув Чемпіонат світу у середній вазі NWA. Упродовж наступних років він став одним із головних позитивних персонажів, відомих як «текніко» (ісп. técnico) CMLL та регулярно очолював великі шоу промоушену. У 2006 році розпочав тривале протистояння з Блек Ворріором. 29 вересня на шоу до 73-річчя CMLL Містіко переміг його в матчі «маска проти маски», після чого Блек Ворріор був змушений зняти маску.[1][3]

У 2006, 2007 та 2008 роках Містіко тричі поспіль виграв престижний турнір Leyenda de Plata, присвячений Ель Санто. У цей період він також неодноразово ставав командним чемпіоном світу CMLL і вигравав інші титули промоушену.[4]

18 вересня 2009 року на шоу до 76-річчя CMLL Містіко переміг Негро Касаса у матчі «маска проти волосся», внаслідок чого Касаса було поголено.[5]

У 2010 році одним із головних сюжетів навколо Містіко стало його протистояння з Воладором-молодшим. На початку року Містіко на короткий час почав демонструвати риси негативного персонажа, або «рудо» (ісп. rudo), зокрема під час турніру Torneo Nacional de Parejas Increíbles, однак невдовзі знову повернувся до ролі текніко. 12 лютого він програв Воладору-молодшому Національний чемпіонат Мексики у напівважкій вазі. Упродовж року їхнє протистояння продовжувалося на великих шоу CMLL.

Останній матч свого першого періоду в CMLL Містіко провів 23 січня 2011 року на спільному шоу CMLL та New Japan Pro-Wrestling Fantastica Mania в Токіо, де переміг Аверно.[6]

New Japan Pro-Wrestling (2009—2011)

Паралельно з виступами у CMLL Містіко співпрацював з японською федерацією New Japan Pro-Wrestling (NJPW). 4 січня 2009 року він дебютував у промоушені на Wrestle Kingdom III у Токіо Доум, де разом із Прінсом Девіттом і Рюсуке Таґучі переміг Аверно, Ґедо та Джадо.

15 серпня 2009 року Містіко переміг Тайгер Маска IV у Рьоґоку Кокуґікан та став 57-м чемпіоном у напівважкій вазі IWGP.[7] У вересні він успішно захистив титул проти Джюшіна Тандера Лайгера, однак у листопаді програв чемпіонство Тайгер Маску IV. У січні 2011 року Містіко знову виступив у Японії під час першого спільного туру CMLL і NJPW Fantastica Mania.

WWE (2011—2014)

Сін Кара виконує фірмовий стрибок з трампліна під час виходу на ринг

У лютому 2011 року Уріве підписав контракт з WWE, де отримав нове рингове ім'я Сін Кара (ісп. Sin Cara). На телебаченні дебютував 4 квітня 2011 року на «Raw», наступного дня після Реслманії 27: після матчу Шеймуса проти Денієла Браяна Сін Кара вийшов на ринг і зупинив напад Шеймуса на Браяна. 25 квітня під час драфту WWE його перевели до бренду SmackDown. Першим помітним протистоянням Сін Кари у WWE стала ворожнеча з Чаво Герреро, якого він переміг 22 травня на Over the Limit.

У липні Сін Кара взяв участь у матчі з драбинами на шоу Money in the Bank за контракт на матч за титул чемпіона світу у важкій вазі. Наступного дня WWE відсторонила Уріве на 30 днів за перше порушення програми контролю здоров'я реслерів компанії (англ. WWE Wellness Policy). Під час його відсутності образ Сін Кари почав виконувати Хорхе Аріас, який до того виступав у WWE під ім'ям Уніко. Після повернення Уріве у вересні сюжет був побудований навколо двох реслерів, які претендували на ім'я Сін Кара: Уріве виступав у синьо-золотому костюмі як Сін Кара Асуль, тоді як Аріас згодом перейшов на чорно-срібне вбрання як Сін Кара Негро. 2 жовтня на Hell in a Cell Уріве переміг Аріаса, а 21 жовтня на «SmackDown» у Мехіко знову переміг його в матчі «маска проти маски», після чого Аріас повернувся до виступів під ім'ям Уніко.


Протистояння Сін Кари та Уніко у 2012 році

20 листопада 2011 року на Survivor Series Уріве розірвав сухожилля надколінка під час командного матчу на вибування. Травма потребувала операції, а WWE прогнозувала відсутність реслера впродовж шести-дев'яти місяців. На телебачення Сін Кара повернувся 1 червня 2012 року на «SmackDown», перемігши Гіта Слейтера. Упродовж наступних місяців він знову протистояв Уніко, а згодом утворив команду з Реєм Містеріо. Восени 2012 року вони взяли участь у турнірі за право стати претендентами на Командне чемпіонство WWE, але у фіналі програли команді Rhodes Scholars (Коді Роудс і Дем'єн Сендоу). У грудні на TLC: Tables, Ladders & Chairs Містеріо та Сін Кара знову поступилися Rhodes Scholars у матчі зі столами за статус перших претендентів на титул.

У 2013 році виступи Уріве у WWE стали нерегулярними через травми. 19 серпня під час матчу проти Альберто Дель Ріо на «Raw» він вивихнув безіменний палець лівої руки, через що поєдинок достроково зупинили. Востаннє Уріве виступив у WWE в образі Сін Кари 19 жовтня 2013 року на живому шоу в Монтерреї. Від 2 грудня роль Сін Кари постійно виконував Хорхе Аріас, тоді як Уріве залишався під контрактом з компанією. 26 березня 2014 року WWE офіційно оголосила про його звільнення.

Lucha Libre AAA Worldwide (2014—2015)

Після завершення виступів у WWE Уріве приєднався до мексиканської AAA. 5 червня 2014 року промоушен представив його нове рингове ім'я — Містесіс (ісп. Myzteziz). Під цим ім'ям він дебютував 8 червня на Verano de Escándalo, де разом із Сібернетіко та Ла Паркою переміг Аверно, Чессмана та Ель Іхо дель Перро Агуайо. Того ж року Містесіс виграв Кубок Антоніо Пеньї.

У 2015 році Містесіс часто виступав разом із колишнім партнером по WWE Реєм Містеріо. 24 травня вони разом з Альберто Ель Патроном представляли Мексику на першому Lucha Libre World Cup і виграли турнір. 9 серпня Містесіс зустрівся з Містеріо в головному матчі Triplemanía XXIII, де зазнав поразки. Після матчу він атакував Містеріо, здійснивши перехід до образу рудо.

У жовтні 2015 року Уріве несподівано з'явився на Arena México, заявивши про намір повернутися до виступів там. Невдовзі AAA оголосила про припинення співпраці з реслером; права на ім'я Містесіс залишилися у промоушену.

Повернення до CMLL (2015—дотепер)

Карістіко (ліворуч) та новий Містіко (праворуч)

25 жовтня 2015 року Уріве повернувся на Arena México в рамках шоу Lucha Libre Elite, взявши нове рингове ім'я Карістіко (ісп. Carístico), утворене від назв його попередніх образів Сін Кара та Містіко. Невдовзі він знову почав регулярно виступати в Consejo Mundial de Lucha Libre (CMLL). 1 листопада 2019 року Карістіко разом із реслером, який на той час використовував ім'я Містіко, виграв Командне чемпіонство світу CMLL, перемігши Еуфорію та Гран Герреро.[1]

У серпні 2021 року, після майже десяти років виступів під іншими іменами, Уріве повернув собі образ Містіко. 27 серпня він провів перший матч у Arena México після повернення до цього рингового імені, де разом з Ечісеро та Ель Вальєнте переміг Ультімо Герреро, Атлантіса-молодшого та Гран Герреро.[8] Надалі Містіко знову став одним із провідних реслерів-текніко CMLL та регулярно виступав на головних шоу промоушену.

29 квітня 2022 року Містіко виграв турнір за звання універсального чемпіона CMLL, перемігши у фіналі Тітана.[9]

Містіко у 2024 році

28 червня 2024 року Кріс Джеріко, який несподівано з'явився в Arena México, атакував Містіко та кинув йому виклик.[10] Їхній матч відбувся 13 вересня на шоу до 91-річчя CMLL: Містіко переміг Джеріко в поєдинку до двох перемог із трьох.[11]

У січні 2025 року Містіко разом із Маскарою Дорадою та Неоном утворив команду Sky Team. 16 травня вони перемогли Los Infernales у складі Аверно, Мефісто та Еуфорії й здобули Чемпіонат світу CMLL серед тріо.[12]

19 вересня 2025 року на шоу до 92-річчя CMLL Містіко поставив свою маску проти чемпіонства світу CMLL у напівважкій вазі MJF. Містіко переміг суперника та завоював титул.[13]

18 вересня 2026 року на шоу до 93-річчя CMLL Містіко та Аверно взяли участь у турнірі пар із «фіналом самогубців», у якому учасники останньої команди мали провести між собою матч зі ставками. Після того як ними стали Містіко й Аверно, Містіко переміг свого багаторічного суперника в матчі «маска проти волосся», внаслідок чого Аверно був поголений.[14]

Подальші виступи в New Japan Pro-Wrestling (2016; 2019—дотепер)

21 серпня 2016 року Карістіко після п'ятирічної перерви повернувся до New Japan Pro-Wrestling (NJPW). На фінальному шоу турніру Super J-Cup він разом із Тітаном і Воладором-молодшим переміг Ультімо Герреро, Еуфорію та Гран Герреро.[15]

У серпні 2019 року Карістіко взяв участь у Super J-Cup 2019. Він дійшов до півфіналу турніру, де поступився Драгон Лі.[16] Надалі він продовжив періодично виступати в NJPW, зокрема в рамках спільних турів CMLL і NJPW Fantastica Mania.

24 лютого 2026 року Містіко та Маскара Дорада виграли командний турнір Fantastica Mania, перемігши у фіналі Аверно та Магнуса.[17]

4 травня Містіко разом із Ель Десперадо переміг команду Ichiban Sweet Boys (Роббі Іглз і Косей Фуджіта) та здобув Командне чемпіонство у напівважкій вазі IWGP. Для Містіко це стало першим чемпіонством у NJPW після втрати титулу чемпіона у напівважкій вазі IWGP в 2009 році.[18]

All Elite Wrestling та Ring of Honor (2023—дотепер)

20 жовтня 2023 року Містіко дебютував у All Elite Wrestling (AEW) на шоу «Rampage», де переміг Рокі Ромеро в матчі до двох перемог з трьох. У наступні роки продовжував з'являтися в AEW у рамках співпраці компанії з CMLL.

15 березня 2026 року на Revolution Містіко разом із Кевіном Найтом і Майком Бейлі переміг Казучіку Окаду, Кайла Флетчера та Марка Девіса й здобув Командне чемпіонство світу AEW серед тріо. Після матчу було оголошено про підписання Містіко подвійного контракту з AEW та CMLL. Команда втратила титули 11 квітня. 26 червня Містіко та Маскара Дорада виграли Командне чемпіонство світу ROH, перемігши Семмі Гевару та Біста Мортоса.

Major League Wrestling (2024—дотепер)

У лютому 2024 року Містіко дебютував у Major League Wrestling (MLW), перемігши Аверно на SuperFight. 29 лютого на Intimidation Games він переміг Рокі Ромеро та здобув Чемпіонат світу у середній вазі MLW.[19]

14 вересня Містіко спочатку переміг Bad Dude Tito у півфіналі турніру Opera Cup, а у фіналі змусив здатися Кенту, ставши першим уродженцем Мексики, який виграв цей турнір.[20]

4 квітня 2025 року чемпіонат світу у середній вазі MLW було оголошено вакантним через травми Містіко, через які лікарі не дозволили йому виступати.[21] Після повернення до виступів він узяв участь у наступному розіграші Opera Cup і в листопаді 2025 року вдруге поспіль виграв турнір.[22]

Стиль і образ у реслінгу

Карістіко виконує стрибок за межі рингу

Містіко відомий насамперед швидкісним стилем луча лібре, заснованим на повітряних прийомах, стрибках за межі рингу, різновидах headscissors і arm drag. Його основним завершальним прийомом є La Mística — комбінація обертального tilt-a-whirl headscissors, переведення суперника на настил рингу та больового прийому Fujiwara armbar. Прийом став настільки тісно асоціюватися з образом Містіко, що його використовував і наступний виконавець цього образу.[23][24] Під час виступів у WWE як Сін Кара Уріве також використовував як завершальні прийоми moonsault side slam і senton bomb з верхнього каната.[24]

Упродовж більшої частини кар'єри Уріве виступав як «текніко» — позитивний персонаж мексиканської луча лібре. Під час створення образу Містіко у 2004 році CMLL вигадала для персонажа сюжетну біографію сироти, якого взяв під опіку реслер і священник Фрай Тормента та навчив боротьби. Релігійні мотиви стали характерною частиною образу: Містіко використовував хрестоподібні елементи в оформленні костюма та складав руки в молитовному жесті. Біло-срібне та золоте оформлення образу стало основою його прізвиська «Принц срібла і золота» (ісп. El Príncipe de Plata y Oro); пізніше CMLL почала називати його «Король срібла і золота» (ісп. El Rey de Plata y Oro).[25][23]

В окремі періоди Уріве відходив від традиційного образу текніко. Зокрема, на початку 2010 року під час протистояння з Воладором-молодшим він короткий час демонстрував поведінку «рудо» — негативного персонажа, перш ніж повернутися до свого звичного амплуа.

Титули та досягнення

All Elite Wrestling
  • Командне чемпіонство світу AEW серед тріо (1 раз) — з Кевіном Найтом і Майком Бейлі[26]
Lucha Libre AAA Worldwide
Baja Star's Wrestling
  • Інтерконтинентальне чемпіонство у середній вазі BSW (1 раз)
Consejo Mundial de Lucha Libre
  • Всесвітнє чемпіонство CMLL (2022)[29]
  • Чемпіонство світу у напівважкій вазі CMLL (1 раз, чинний)
  • Командне чемпіонство світу CMLL (5 разів) — з Негро Касасом (2), Ектором Гарсою (2) та Містіко (1)
  • Командне чемпіонство світу CMLL серед тріо (1 раз, чинний) — з Маскарою Дорадою та Неоном
  • Чемпіонство світу у напівсередній вазі CMLL (1 раз)
  • Національне чемпіонство Мексики у напівважкій вазі (1 раз)
  • Історичне чемпіонство світу у середній вазі NWA (1 раз)
  • Чемпіонство світу у середній вазі NWA (2 рази)
  • Чемпіонство Vive Latino (1 раз)
  • Copa Bicentenario (2022) — з Рокі Ромеро
  • Copa Dinastías (2023) — з Dr. Karonte I
  • Torneo Gran Alternativa (2004) — з Ель Іхо дель Санто
  • Torneo Gran Alternativa (2007) — з Ла Сомброю
  • Torneo Gran Alternativa (2017) — із Соберано-молодшим
  • Torneo Gran Alternativa (2022) — з Пантерітою дель Рінгом-молодшим
  • Torneo Gran Alternativa (2024) — з Брільянте-молодший[30]
  • Torneo Nacional de Parejas Increíbles (2020) — з Форастеро
  • Torneo Nacional de Parejas Increíbles (2023) — з Аверно
  • Leyenda de Plata (2006, 2007, 2008)
  • Leyenda de Azul (2024)
  • International Gran Prix (2023, 2025)[31]
  • Torneo Cibernético Internacional (2024)
  • Lucha de Naciones (2024)
  • Reyes del Aire (2024)
  • Copa 70 Aniversario de la Arena México — з Ультімо Герреро, Анхелем де Оро та Барбаро Кавернаріо
  • Copa Bobby Bonales (2022)
Festival Mundial de Lucha Libre
  • Чемпіонство світу FMLL (1 раз)
International Wrestling Revolution Group
  • Інтерконтинентальне чемпіонство у напівсередній вазі IWRG (1 раз)
Kaoz Lucha Libre
  • Чемпіонство у напівважкій вазі Kaoz (1 раз)
Lucha Libre Boom
  • Чемпіонство у напівважкій вазі LLB (1 раз)
Lucha Libre Elite
  • Елітне чемпіонство у середній вазі (1 раз)
  • Liga Élite (2016)
Major League Wrestling
  • Чемпіонат світу у середній вазі MLW (1 раз)[32]
  • Opera Cup (2024, 2025)[33]
Michinoku Pro Wrestling
  • Fukumen World League (2016)
  • Michinoku Trios League (2003) — з Хаяте та Ямабіко
New Japan Pro-Wrestling
  • Чемпіонат у напівважкій вазі IWGP (1 раз)
  • Командне чемпіонство у напівважкій вазі IWGP (1 раз, чинний) — з Ель Десперадо[34]
  • Fantastica Mania Tag Team Tournament (2026) — з Маскарою Дорадою
Promociones El Cholo
  • Чемпіонство у напівважкій вазі Promociones El Cholo (1 раз)
«Pro Wrestling Illustrated»
  • 3-тє місце в рейтингу «PWI 500» у 2007 році
Pro Wrestling Revolution
  • Чемпіонство світу у важкій вазі PWR (1 раз, чинний)[35]
  • Чемпіонство світу у відкритій вазі PWR (1 раз)
Ring of Honor
  • Командне чемпіонство світу ROH (1 раз, чинний) — з Маскарою Дорадою[36]
Toryumon Mexico
  • Sofia Cup (2005)
Universal Wrestling Entertainment
  • Trofeo Bicentenario (2010)
World Wrestling Association
  • Чемпіонство у середній вазі WWA (1 раз)
«Wrestling Observer Newsletter»
  • Премія Лу Теза/Ріка Флера «Реслер року» (2006, 2025)[37][38]
  • Найкращий касовий реслер (2006)[37]
  • Найкращий хай-флаєр (2006, 2007)[37]
  • MVP Мексики (2023, 2024, 2025)[39][38]
  • MVP серед реслерів неважкої ваги (2025)[38]
  • Найкращий касовий реслер десятиліття (2000—2009)
  • Член Зали слави «Wrestling Observer Newsletter» (2022)[40]
WWE

Luchas de Apuestas

Переможець (ставка) Переможений (ставка) Місце Шоу Дата Примітки
Містіко та Воладор-молодший (маски) Антракс та Ебола (волосся) Мексика Ґвадалахара, Халіско Хаус-шоу 17 жовтня 2004 [41]
Містіко (маска) Блек Ворріор (маска) Мексика Мехіко Шоу до 73-річчя CMLL 29 вересня 2006 [41]
Містіко (маска) Ель Іхо дель Діабло (маска) Мексика Тіхуана, Нижня Каліфорнія Хаус-шоу 1 грудня 2006 [42]
Містіко (маска) Сепультуреро (маска) Мексика Тлальнепантла-де-Бас, Мехіко Хаус-шоу 27 січня 2007 [42]
Містіко (маска) Скайд (маска) Мексика Мехіко Хаус-шоу 1 квітня 2007 [42]
Містіко (маска) Містеріосо (волосся) Мексика Тіхуана, Нижня Каліфорнія Хаус-шоу 7 жовтня 2007 [41]
Містіко (маска) Негро Касас (волосся) Мексика Мехіко Шоу до 76-річчя CMLL 18 вересня 2009 [43]
Містіко (маска) Ель Орієнталь (маска) Мексика Нуево-Ларедо, Тамауліпас Шоу до 1-річчя Promociones Gutiérrez 12 липня 2010 [a][44]
Сін Кара Асуль (маска) Сін Кара Негро (маска) Мексика Мехіко «SmackDown» 21 жовтня 2011 [45]
Карістіко (маска) Революсьйон (маска) Японія Яхаба, Івате 6th Fukumen World League 19 вересня 2016 [b][46]
Карістіко (маска) Істерія (маска) Мексика Тіхуана, Нижня Каліфорнія Хаус-шоу 25 грудня 2016 [47]
Карістіко (маска) Блек Ворріор (волосся) Мексика Наукальпан-де-Хуарес, Мехіко Prisión Fatal 23 липня 2017 [c][48]
Містіко (маска та чемпіонство світу у середній вазі MLW) Тревор Лі (без ставки) США Квінз, Нью-Йорк Eric Bischoff's One Shot 5 грудня 2024 [d][49]
Містіко (маска) MJF (чемпіонство світу у напівважкій вазі CMLL) Мексика Мехіко Шоу до 92-річчя CMLL 19 вересня 2025 [50]
Містіко (маска) Аверно (волосся) Мексика Мехіко Шоу до 93-річчя CMLL 18 вересня 2026 [e][51]

Виноски

  1. ↑ Містіко та Ель Орієнталь залишилися останньою командою в матчі п'яти пар за правилами Ruleta de la Muerte, після чого провели матч «маска проти маски».
  2. ↑ Фінал шостого турніру Fukumen World League. Після поразки Революсьйон зняв маску; під цим образом виступав Дік Тоґо.
  3. ↑ Карістіко та Блек Ворріор залишилися останніми двома учасниками матчу в сталевій клітці.
  4. ↑ Тревор Лі не ставив нічого на кон; у разі поразки Містіко мав втратити одночасно маску та чемпіонський титул.
  5. ↑ Містіко та Аверно стали останньою парою в турнірі Parejas Increíbles con Final Suicida, після чого провели матч «маска проти волосся».

Примітки

  1. ↑ а б в г Místico. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  2. ↑ Torneo La Gran Alternativa. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  3. ↑ Aniversario. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  4. ↑ Torneo Leyenda de Plata. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  5. ↑ Aniversario. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  6. ↑ Zayfren (23 січня 2011). Resultados NJPW PRESENTS CMLL FANTASTICA MANIA 2011, 23 de enero. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  7. ↑ ミスティコＩＷＧＰジュニア王者／新日本. Nikkan Sports (яп.). 16 серпня 2009. Процитовано 22 вересня 2026.
  8. ↑ ¡La Jarochita es la Campeona Universal y Místico retornó a la Catedral!. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 27 серпня 2021. Процитовано 22 вересня 2026.
  9. ↑ En el 66 Aniversario de la Arena México... Místico, Campeón Universal. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 29 квітня 2022. Процитовано 22 вересня 2026.
  10. ↑ ¡Chris Jericho se presenta en la Arena México!. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 28 червня 2024. Процитовано 22 вересня 2026.
  11. ↑ Fernando Salazar (14 вересня 2024). Resultados completos del 91 Aniversario del CMLL. AS México (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  12. ↑ ¡Místico, Máscara Dorada y Neón, nuevos Campeones Mundiales de Tríos!. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 16 травня 2025. Процитовано 22 вересня 2026.
  13. ↑ Aniversario. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  14. ↑ Fernando Salazar (18 вересня 2026). Místico le quita la cabellera a Averno en el 93 Aniversario del CMLL. AS México (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  15. ↑ Super J-Cup 2016 finals live results: Will Ospreay vs. Matt Sydal. Wrestling Observer Figure Four Online (англ.). 21 серпня 2016. Процитовано 22 вересня 2026.
  16. ↑ Bryan Rose (25 серпня 2019). NJPW Super J-Cup night three results: Semifinals and finals. Wrestling Observer Figure Four Online (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  17. ↑ ¡Místico y Máscara Dorada se llevan el Torneo de Parejas de FantasticaMania 2026!. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 24 лютого 2026. Процитовано 22 вересня 2026.
  18. ↑ Andrew Thompson (4 травня 2026). Místico & El Desperado Capture IWGP Junior Heavyweight Tag Team Titles At NJPW Wrestling Dontaku 2026. Fightful (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  19. ↑ Intimidation Games Recap: Suzuki Challenges Kojima For World Championship In NYC. Major League Wrestling (англ.). 29 лютого 2024. Процитовано 22 вересня 2026.
  20. ↑ Fightland Recap: 2024 Opera Cup Winner Crowned. Major League Wrestling (англ.). 15 вересня 2024. Процитовано 22 вересня 2026.
  21. ↑ Why the MLW World Middleweight Title Is Vacant. Major League Wrestling (англ.). 4 квітня 2025. Процитовано 22 вересня 2026.
  22. ↑ Mistico. Major League Wrestling (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  23. ↑ а б Místico. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  24. ↑ а б Mistico. Online World of Wrestling. Процитовано 22 вересня 2026.
  25. ↑ Madigan, Dan (2007). Mondo Lucha a Go Go: The Bizarre & Honorable World of Wild Mexican Wrestling (англ.). HarperCollins. с. 215—223. ISBN 978-0-06-085583-3.
  26. ↑ AEW World Trios Championship. All Elite Wrestling (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  27. ↑ AAA Heroes Inmortales. Pro Wrestling History (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  28. ↑ Sean Ross Sapp (24 травня 2015). AAA Lucha Libre World Cup Results: Alberto El Patron, Rey Mysterio, King Cuerno, Moose, More. Wrestling Inc. (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  29. ↑ En el 66 Aniversario de la Arena México... Místico, Campeón Universal. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). 29 квітня 2022. Процитовано 22 вересня 2026.
  30. ↑ Torneo La Gran Alternativa. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  31. ↑ Grand Prix Internacional. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  32. ↑ Why the MLW World Middleweight Title Is Vacant. Major League Wrestling (англ.). 4 квітня 2025. Процитовано 22 вересня 2026.
  33. ↑ Mistico. Major League Wrestling (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  34. ↑ NJPW Wrestling Dontaku Results (5/4). Pro Wrestling Torch (англ.). 4 травня 2026. Процитовано 22 вересня 2026.
  35. ↑ Pro Wrestling Revolution. Pro Wrestling Revolution (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  36. ↑ AEW Collision Preview: June 27, 2026. All Elite Wrestling (англ.). 27 червня 2026. Процитовано 22 вересня 2026.
  37. ↑ а б в Meltzer, Dave (22 січня 2007). 2006 Wrestling Observer Newsletter Awards. Wrestling Observer Newsletter (англ.): 1—12. ISSN 1083-9593.
  38. ↑ а б в Apolo Valdés (13 лютого 2026). Místico es elegido Luchador del Año 2025 por el Wrestling Observer Newsletter. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  39. ↑ Apolo Valdés (14 лютого 2025). Místico, el mejor mexicano de 2024 según WON. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  40. ↑ Dave Meltzer (9 грудня 2022). December 12, 2022 Observer Newsletter: 2022 Hall of Fame issue. Wrestling Observer Newsletter (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.
  41. ↑ а б в Javier Muñoz (18 вересня 2009). Místico contra Negro Casas: ¡Por el honor!. Box y Lucha (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  42. ↑ а б в Enciclopedia staff (жовтень 2007). Enciclopedia de las Mascaras. Místico (ісп.). Tomo III: 36.
  43. ↑ Alva Marquina (18 вересня 2009). 76 Aniversario del CMLL (Resultados en vivo 18 septiembre 2009) – Místico vs Negro Casas. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  44. ↑ Manuel Flores (13 липня 2010). El Oriental pierde la máscara ante Místico en Nuevo Laredo. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  45. ↑ SmackDown: October 21, 2011. WWE (англ.). 21 жовтня 2011. Процитовано 22 вересня 2026.
  46. ↑ Dark Angelita (19 вересня 2016). Michinoku Pro: Resultados «6th Fukumen World League» – 18 y 19/09/2016 – Carístico es el vencedor. Súper Luchas (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  47. ↑ Carístico con nuevo trofeo, la máscara de Hysteria. MedioTiempo (ісп.). 26 грудня 2016. Процитовано 22 вересня 2026.
  48. ↑ Alfonso Lizarraga (24 липня 2017). En la prisión fatal Carístico se queda con la cabellera de Black Warrior. The Gladiatores (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  49. ↑ One-Shot Recap: Eric Bischoff Takes Over NYC. Major League Wrestling (англ.). 6 грудня 2024. Процитовано 22 вересня 2026.
  50. ↑ Aniversario. Consejo Mundial de Lucha Libre (ісп.). Процитовано 22 вересня 2026.
  51. ↑ Ian Carey (19 вересня 2026). Místico & Averno meet in Lucha de Apuestas match to close CMLL 93rd Anniversary. Wrestling Observer Figure Four Online (англ.). Процитовано 22 вересня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).