Листопад 2009
| ← листопад → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | ||||||
| 2009 рік | ||||||
Листопад — одинадцятий місяць 2009 року.
- 1 листопада
- Помер Клод Леві-Строс, французький антрополог, етнограф, соціолог і культуролог
- 2 листопада
- Запланований на 7 листопада другий тур виборів президента Афганістану скасований через відмову другого кандидата Абдулли Абдулли, переможцем оголошений чинний президент країни Хамід Карзай
- Американський автоконцерн General Motors відмовився продавати Opel консорціуму канадської Magna і російського Сбербанка, робота над цією угодою продовжувалася кілька місяців
- 3 листопада
- Президент Чехії Вацлав Клаус підписав Лісабонський договір, після того, як чеський конституційний суд визнав, що договір не суперечить конституції республіки. Таким чином, договір вступає в силу, оскільки процедура ратифікації завершилася у всіх країнах Європейського союзу
- Помер Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог
- 5 листопада
- Голова палестинської адміністрації Махмуд Аббас (Абу Мазан) заявив, що він не виставлятиме свою кандидатуру на президентських виборах в січні 2010 року. Аббас розчарований відмовою Сполучених Штатів добитися від ізраїльських лідерів зобов'язання повністю припинити будівництво в поселеннях
- 8 листопада
- У Сальвадорі в результаті повеней і обвалів, викликаних ураганом «Іда», загинули 192 людини, серйозних руйнувань зазнала столиця країни місто Сан-Сальвадор
- Померли Віталій Лазарович Гінзбург, російський фізик, лауреат Нобелівської премії та Ігор Старигін, російський актор, найвідоміший за роллю Араміса у стрічці Д'Артаньян та три мушкетери
- 15 листопада
- У 96-річному віці пішов з життя патріарх Сербської православної церкви Павло.
- 16 листопада
- Відкриття Всесвітнього саміту з продовольчої безпеки.
- Старт місії STS-129 шатла «Атлантіс» до Міжнародної космічної станції.
- 17 листопада
- 19 листопада
- На екстреному саміті співдружності європейських держав в Брюсселі першим президентом Євросоюзу вибраний прем'єр-міністр Бельгії Герман ван Ромпей. Главою дипломатичного відомства Евросоюзу стала британка, єврокомісар з питань торгівлі Кетрін Ештон (Catherine Ashton)
- З космодрому на мисі Канаверал у Флориді до Міжнародної космічної станції стартував шаттл Atlantis STS-129, на борту шість астронавтів.
- 21 листопада
- Стався вибух метану на шахті, розташованій за 400 кілометрів на схід від Харбіну, загинули 104 гірники.
- Помер Костянтин Петрович Феоктистов, радянський космонавт і конструктор космічної техніки.
- 22 листопада
- 23 листопада
- У більшості областей України скасовано карантин, оголошений у зв'язку з епідемією грипу.
- Кандидат у президенти Віктор Ющенко презентував свою передвиборчу програму.
- 24 листопада
- 25 листопада
- За підсумком переговорів представників «Газпрому» і «Нафтогазу» у Москві підписано доповнення до Контракту купівлі-продажу природного газу, за яким скорочуються об'єми поставок газу в Україну і штрафні санкції за їх недобір[3]
- Прем'єр-міністром Бенльгії призначений Ів Летерм[4]
- У Сент-Вінсенті і Гренадинах пройшов референдум про прийняття нової конституції, за яким королева Британії залишається головою держави, натомість посада президента не створюється[5]
- Від сильних повеней в Саудівській Аравії померло 48 людей[6]
- Депутат Українського Парламенту Олександр Омельченко на Столичному шосе у Києві насмерть збив пішохода[7]
- На президентських виборах в Уругваї найбільшу підтримку здобув кандидат від правлячої лівої коаліції Хосе Мухіка, але не зміг набрати 50 % від голосів виборців
- Данський часопис «Information» звинуватив ВООЗ у корупційних зв'язках з виробниками вакцин і штучним оголошенням пандемії[8]
- 26 листопада
- Іранська влада конфіскувала у правозахисниці Ширін Ебаді Нобелівську медаль і орден Почесного легіону[9]
- Одна з найбільших компаній ОАЕ «Dubai World» попросила відстрочки у виплаті кредитних зобов'язань, що спричинило зниження провідних фондових індексів Європи[10]
- Верховна Рада України не подолала вето президента на закон про виділення 1 млрд гривень на подолання епідемії грипу в Україні[11]
- 27 листопада
- Під час церемонії відкриття пам'ятника Леніну у Києві після реставрації, монумент облили фарбою.[12]
- Рада директорів МАГАТЕ засудила спорудження Іраном другого заводу зі збагачення урану, у відповідь на що іранська влада оголосила про наміри звести до мінімуму співпрацю з МАГАТЕ[13]
- У Росії в результаті теракту на залізниці загинуло 25 і дістали поранення близько 100 пасажирів потягу «Невський експрес», що прямував з Москви до Санкт-Петербурга[14]
- Президенти Білорусі, Росії і Казахстану підписали в Мінську в рамках ЄвразЕС пакет документів про створення з 1 січня 2010 року Митного союзу
- 28 листопада
- День пам'яті жертв голодоморів. В Святій Софії Київській відбулася панахида за жертвами голодоморів за участі президента, прем'єр-міністра, високих чиновників і представників релігійних конфесій. Поблизу меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні відбулася скорботна церемонія, що розпочала всеукраїнську акцію «Запали свічку»[15]. Українська православна церква (Московський патріархат) вперше офіційно назвала Голодомор в Україні геноцидом[16]
- У Москві встановлено відреставровану скульптуру «Робітник і колгоспниця»[17]
- На дводенних президентських і парламентських виборах в Намібії перемогла правляча партія СВАПО[18]
- З'їзд партії «Наша Україна» підтримав кандидатуру Віктора Ющенка на президентських виборах — 2010[19]
- Кандидата в президенти Арсенія Яценюка обрано головою партії «Фронт Змін». Це рішення було прийнято на з'їзді партії, який, серед іншого, підтримав кандидатуру Яценюка на президентських виборах — 2010[20]
- З'їзд партії «Християнсько-демократичний союз» підтримав кандидатуру Юлії Тимошенко на президентських виборах — 2010[21]
- 29 листопада
- На загальнонаціональному референдумі жителі Швейцарії підтримали заборону на будівництво мінаретів[22]
- В Уругваї на президентських виборах переміг кандидат від правлячої коаліції «Широкий фронт — Прогресивна зустріч» Хосе Мухіка[23]
- В Гондурасі пройшли президентські і парламентські вибори. Порфіріо Лобо, кандидат від опозиційної Національної партії переміг, набравши 56 % голосів виборців[24]
- В Екваторіальній Гвінеї на президентських виборах переміг чинний глава держави Теодоро Обіанг Нгема[25]
- Партія захисників Вітчизни підтримала кандидатуру Юлії Тимошенко на президентських виборах — 2010[26]
- 30 листопада
- У російському Дагестані стався другий за три останні доби теракт на залізниці: перед проходженням потягу «Тюмень — Баку» підірвано залізничну колію. Жоден вагон не зійшов з рейок; жертв чи потерпілих немає[27]
- Європейський Союз оголосив про введення безвізового режиму з Сербією, Чорногорією і Македонією з 19 грудня 2009 року[28]
- У Порт-оф-Спейні (Тринідад і Тобаго) завершився саміт Британської Співдружності, на якому в Співдружність прийнято Руанду[29]
- Помер сербський поет Мілорад Павич[30].
- Оголошено Лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки.
Особи
Померли
- Вавілов Костянтин Васильович, 64, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, майстер спорту міжнародного класу з бадмінтону, 2-разовий володар Кубка Європи, 32-разовий чемпіон СРСР, 42-разовий чемпіон України, член Національного олімпійського комітету, віцепрезидент Федерації бадмінтону України.
- Вітков Анатолій Сергійович, 72, радянський український футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника[31].
- Ектор Грос Еспієль, 83, уругвайський юрист і дипломат, міністр закордонних справ Уругваю (1990—1993).
- Люціан Пульвермахер, 91, американський седевакантист, якого 1998 року проголошено папою Пієм XIII Істинно-католицької церкви. Істинна католицька церква (англ. True Catholic Church) — невелика секта, адепти якої зосереджені переважно в штаті Монтана (США).
- Милорад Павич, 80, сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, фахівець з історії сербської літератури XVII—XIX ст., сербського бароко та поезії символізму. Його твори перекладено 30 мовами.
- Сафуанов Суфіян Гаязович, 78, письменник, філолог, літературознавець, Заслужений діяч науки Башкирської АРСР (1981). Член Союзу письменників Башкирської АРСР (1963).
- Лисиціан Тамара Миколаївна, 86, радянський, російський режисер і сценарист ігрового та документального кіно. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1985).
- Олександр Бельгійський, 67, принц Бельгійський, старша дитина від другого шлюбу короля Леопольда III і принцеси Ліліан, єдинокровний брат королів Бельгії Бодуена I і Альберта II.
- Педенко Віктор Михайлович, 72, діяч української діаспори, освітянин. Генеральний секретар СКУ[32].
- Бакаєв Олександр Олександрович, 82, український науковець-економіст, фахівець з економічної кібернетики, академік АН УРСР (з 18 травня 1990 року)[33].
- Прісняков Володимир Федорович, 72, український вчений у галузі ракетно-космічних двигунів і енергетичних установок, академік Національної академії наук України (1990), академік АПН України (1992), заслужений діяч науки УРСР.
- Бендина Михайло Іванович, 88, український військовий та громадсько-політичний діяч. Підпільник ОУН, вояк дивізії СС «Галичина»[34].
- Кальніченко Ігор Вікторович, 48, український політик. Державний радник податкової служби 1-го рангу[35]; член Політради Партії регіонів. Народний депутат України 4-го та 5-го скликань. Гострий інфаркт міокарда[36].
- Кравченко Петро Митрофанович, 88, український художник і громадський діяч, жив в Австралії.
- Марджорі Моррілл, 101, колишня американська тенісистка. Найвищим досягненням на турнірах Великого шлему були фінали в парному та змішаному парному розрядах.
- Екатеріна Шталь-Єнчик, 63, румунська фехтувальниця на рапірах, бронзова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка світу.
- Завадка Богдан Васильович, 75, український літературознавець, театрознавець, критик, публіцист, член Наукового товариства імені Шевченка. Активний громадський діяч, учасник українського національно-визвольного руху. Співпрацював з ОУН-УПА.
- Нікола Ковачев, 75, болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Заслужений майстер спорту Болгарії (1962).
- Юліус Козма, 80, словацький шахіст і спортивний журналіст, міжнародний майстер від 1957 року.
- Джузеппе Бальдіні, 87, італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за «Сампдорію» та національну збірну Італії. Один із найкращих бомбардирів італійського футболу другої половини 1940-х. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
- Ткаленко Олександр Сергійович, 50, український політик, Народний депутат України. Карцинома[37].
- Хоменко Володимир Іларіонович, 86, радянський військовик часів Другої Світової війни, почесний громадянин м. Дніпропетровськ (1993).
- Ігнацій Гавран, 95, хорватський науковець і письменник, францисканський чернець[38].
- Пилипенко Михайло Корнійович, 85, радянський воєначальник військ зв'язку, Герой Радянського Союзу (1943), генерал-лейтенант (СРСР), генерал-полковник (Україна). Почесний громадянин міста Києва (1989).
- Хосе Арраньо Асеведо, 88, чилійський письменник та історик, пневмонія[39].
- Філіп Кюбер, 75, канадський веслувальник, срібний олімпійський призер (1956)[40].
- Пім Купман, 56, нідерландський барабанщик прогресивного року («Kayak»)[41].
- Річард Міл, 77, австралійський композитор[42].
- Тоні Перрі, 64, британський футболіст («Хартлпул Юнайтед»), пневмонія[43].
- Ян Сяньї, 94, перекладач з китайської мови[44][45].
- Іво Рудич, 67, австралійський футболіст хорватського походження, захисник.
- Хуан Карлос Муньйос, 90, аргентинський футболіст, що грав на позиції правого крайнього нападника, зокрема, за клуб «Рівер Плейт», з яким чотири рази ставав чемпіоном Аргентини, а також за національну збірну Аргентини, у складі якої — переможець чемпіонату Південної Америки 1945 року.
- Яромир Горжець, 87, чеський поет, дисидент, публіцист.
- Марія Клейдиш, 82, польська акторка театру, кіно, радіо і телебачення.
- Текі Бічоку, 83, албанський учений-геолог, професор; був членом і президентом Академії наук Албанії.
- Феоктистов Костянтин Петрович, 83, льотчик-космонавт СРСР (1964), Герой Радянського Союзу (1964), доктор технічних наук (1967), професор (1969). Член першого екіпажу з трьох чоловік в історії освоєння космосу (разом з Борисом Єгоровим і Володимиром Комаровим), який 12-13 жовтня 1964 здійснив політ на першому апараті нової серії «Восход» (вперше — без скафандрів).
- Гулам Мустафа Джатой, 78, пакистанський політичний діяч, прем'єр-міністр Пакистану (1990).
- Елізабет Седерстрем, 82, шведська оперна співачка, сопрано.
- Елошвілі Володимир Сергійович, 81, радянський грузинський футболіст, захисник. Заслужений тренер СРСР (1967).
- Крістіна Бренк, 98, словенська письменниця, поетеса, перекладач і редактор.
- Сивков Григорій Флегонтович, 88, радянський військовий льотчик-штурмовик, Двічі Герої Радянського Союзу (1944, 1945), генерал-майор-інженер (1975), генерал-майор авіації — 1984.
- Сисоєв Данило Олексійович, 35, священник Російської Православної Церкви Московського Патріархату, настоятель храму святого апостола Фоми на Кантемировській, засновник Школи «Православний місіонер», публіцист, письменник, кандидат богослов'я. Убивство.
- Таня Вебер, 83, італійська акторка і фотомодель фінського походження. Була популярна в Італії в 1950-1960-х роках, в загальній складності знялася у 8 фільмах. Після завершення кінокар'єри працювала дизайнером.
- Трахтенберг Роман Львович, 41, російський шоумен, теле- і радіоведучий, актор, письменник. Інфаркт міокарда.
- Цируль Едуард Дмитрович, 55, радянський, український хокейний тренер, хокеїст. Майстер спорту СРСР. Рак[46].
- Безпалків Роман Михайлович, 71, український живописець. Член Національної спілки художників України (від 1988 року). Заслужений діяч мистецтв України (1998). Чоловік художниці-керамістки Ольги Безпалків.
- Джонні Алмонд, 63, британський джазовий та рок-музикант («Марк-Алмонд»), рак[47].
- Абрар Алві, 82, індійський кінорежисер і сценарист, шлункові ускладнення[48].
- Альберт Крю, 82, американський фізик британського походження, винайшов скануючий трансмісійний електронний мікроскоп, хвороба Паркінсона[49].
- Жанна-Клод, 74, французька художниця-еколог («Брама»), ускладнення від розриву аневризми головного мозку[50].
- Ред Роббінс, 65, американський баскетболіст, рак[51].
- Салем Саад, 31, футболіст з ОАЕ (СК «Аль-Наср»), серцевий напад[52].
- Ана Васкес-Бронфман, 77, чилійська соціологиня та письменниця[53].
- Іда Мочівнік, 67, словенська дипломатка. Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Словенія в Будапешті за сумісництвом в Україні, Молдові та Болгарії (1998—2002)[54].
- Олялін Микола Володимирович, 68, радянський і український кіноактор, кінорежисер і сценарист. Член НСКінУ (1971). Народний артист УРСР (1979). Кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (21.05.2001).
- Антоніо де Нігріс, 31, мексиканський футболіст, що грав на позиції нападника. Серцевий напад[55].
- Едвард Вудворд, 79, британський актор та співак.
- Ігнасіо Перес, 74, колумбійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуби «Онсе Кальдас», «Індепендьєнте Медельїн» та «Санта-Фе», а також національну збірну Колумбії.
- Куркін Володимир Гаврилович, 67, радянський і український актор, режисер, педагог. Народний артист України (1997).
- Магнітський Сергій Леонідович, 37, бухгалтер та аудитор, партнер британської юридичної фірми Firestone Duncan. Заявляв про існування схем для масштабних розкрадань бюджетних коштів через незаконне повернення податків, що організовані російськими чиновниками і силовиками. Помер в ізоляторі «Матросская Тишина», що призвело до того, що уряд США затвердив список російських чиновників, так званий «Список Магнітського», в якому перераховані 60 високопосадовців РФ, що мали стосунок до справи та загибелі Магнітського; пізніше подібну резолюцію ухвалив Європарламент і окремі країни[56].
- Федоренко Дмитро Тимофійович, 76, український учений-етнопедагог, дослідник народної та козацької педагогіки, фольклорист, письменник, кандидат педагогічних наук, доцент, відмінник народної освіти України, Почесний громадянин міста Павлограда.
- Жослін Ківрен, 30, французький актор кіно та телебачення. Автокатастрофа[57].
- Павло (патріарх Сербський), 95, єпископ Православної Церкви Сербії; з 2 грудня 1990 року Архієпископ Печський, Митрополит Белградський-Карловацький, Патріарх Сербський. До своєї смерті він був найстарішим з нині живих лідерів Східної православної церкви.
- П'єр Армель, 98, бельгійський політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1965—1966 роках.
- Федчук Андрій Васильович, 29, український боксер, бронзовий призер XXVI літніх Олімпійських ігор у Сіднеї, бронзовий призер чемпіонату світу серед юніорів та бронзовий призер чемпіонату Європи 2004 року, учасник XXVII літніх Олімпійських ігор у Афінах. Заслужений майстер спорту України з боксу. Депутат Коломийської міської ради, «Почесний громадянин міста Коломия» (посмертно). Автомобільна аварія[58].
- Хамзін Галі Габбасович, 59, башкирський співак, народний (1988) та заслужений (1986) артист Башкортостану. Лауреат Державної премії імені Салавата Юлаєва[59].
- Анікін Микола Петрович, 77, радянський лижник, тренер; олімпійський чемпіон з 1956 року. Виступав за спортивне товариство «Динамо» (Москва)[60].
- Брюс Веллс, 76, англійський боксер-любитель, що виступав у першій середній вазі. Чемпіон Європи з боксу (1953).
- Лавранчук Георгій Іванович, 74, молдавський радянський державний діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Молдавії, міністр внутрішніх справ Молдавської РСР, голова КДБ Молдавської РСР, генерал-лейтенант. Кандидат у члени ЦК Комуністичної партії Молдавії в 1961—1962 і 1976—1986 роках. Член ЦК Комуністичної партії Молдавії в 1962—1971 і 1986—1991 роках. Кандидат у члени Бюро (Президії) ЦК Комуністичної партії Молдавії в 1962—1967 і з 11 травня до 5 грудня 1989 року. Член Бюро ЦК Комуністичної партії Молдавії з 5 грудня 1989 до 1990 року. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 4-го і 11-го скликань.
- Сіма Чиркович, 80, сербський історик. Член Академії наук і мистецтв Югославії, Боснії і Герцеговини, Сербії, Чорногорії та Воєводини. Займався дослідженням середньовічної історії сербського народу[61].
- Анищенко Микола Федорович, 94, український радянський та український театральний художник, графік і живописець; член Українського театрального товариства з 1953 року. Заслужений художник України з 1993 року. Чоловік театральної художниці Ірини Константинової.
- Бернар Колелас, 76, конголезький державний і політичний діяч, п'ятнадцятий прем'єр-міністр Республіки Конго.
- Ектор Факундо, 71, аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Сан-Лоренсо», з яким ставав чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини, у складі якої брав участь у чемпіонаті світу.
- Тахтаджян Армен Леонович, 99, радянський ботанік, доктор біологічних наук, професор (з 1944), академік АН Вірменської РСР (з 1971), академік АН СРСР (з 1972).
- Барзилович Петро Павлович, 94, радянський інженер-електромеханік. Лауреат Державної премії СРСР.
- Бахчанян Вагріч Акопович, 71, український радянський і американський художник вірменського походження, поет-концептуаліст, яскравий представник андеграундної культури.
- Віллі Кернен, 80, швейцарський футболіст, що грав на позиції захисника за клуб «Ла Шо-де-Фон», а також національну збірну Швейцарії.
- Парфаньяк Алла Петрівна, 85, радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (11.02.1977).
- Сенкусь Мирослав, 94-95, науковець у галузі органічної хімії, дійсний член НТШ (з 1948)[62].
- Флоренс Темко, 88, американська орігамістка й письменниця. Піонерка у поширенні орігамі в США, найплідніша авторка на цю тему. Написавши 55 книг про паперове мистецтво та народні промисли, суттєво вплинула на зацікавлених початківців у мистецтві складання паперу.
- Яксаргін Василь Володимирович, 94, радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945).
- Резенкін Семен Зіновійович, 84, радянський арбітр, футболіст і тренер. Суддя всесоюзної категорії, як головний арбітр провів 23 гри у Вищій лізі. Брав участь у створенні харківського футбольного клубу «Арсенал». Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений бойовими орденами.
- Баламут Олександр Миколайович, 75, майстер спорту, заслужений тренер України з гандболу, член збірних команд СРСР та України, почесний громадянин Волині[63].
- Роберт Енке, 32, німецький футболіст, воротар. Насамперед відомий виступами за клуби «Бенфіку» та «Ганновер 96», а також національну збірну Німеччини. Самогубство.
- Буркат Валерій Петрович, 70, вчений-аграрій. Доктор сільськогосподарських наук (1990), професор (1996), академік УААН (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (1993, 1999). Від 1996 — віце-президент УААН, від 2001 — академік-секретар Відділу зоотехнії УААН. Вивів українську червоно-рябу та чорно-рябу породи молочної, волинської і поліської м'ясних порід.
- Гінзбург Віталій Лазарович, 93, радянський і російський фізик-теоретик, академік АН СРСР (1966—1991) і РАН (1991—2009), доктор фізико-математичних наук (1942), лауреат Нобелівської премії з фізики (2003).
- Дмитренко Олексій Максимович, 69, український письменник, публіцист. Лауреат Національна премія України імені Тараса Шевченка (1987).
- Колін Лонг, 91, колишній австралійський тенісист. Перемагав на турнірах Великого шолома в змішаному парному розряді.
- Снігач Андрій Прокопович, 61, український політик, народний депутат України 2-го та 3-го скликань. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
- Старигін Ігор Володимирович, 63, радянський та російський актор театру та кіно. Заслужений артист Росії 1992).
- Анселму Дуарте, 89, бразильський актор, кінорежисер, сценарист і продюсер. Лауреат премії Золота пальмова гілка 15-го Каннського кінофестивалю за фільм «Виконавець обітниці»[64].
- Бондарчук Олена Сергіївна, 47, радянська російська акторка театру і кіно. Донька Сергія Бондарчука і Ірини Скобцевої. Рак молочної залози.
- Кріс Гарман, 66, британський політичний діяч, редактор теоретичного журналу Соціалістичної робочої партії (Велика Британія), колишній редактор газети «Socialist Worker», провідний теоретик УРП і МСТ (Міжнародної соціалістичної тенденції).
- Івашин Василь Володимирович, 96, білоруський радянський літературознавець, педагог. Академік АПН СРСР (1967), доктор філологічних наук (1965), професор (1973). Іноземний член Російської академії освіти (1999). Учасник Німецько-радянської війни.
- Литаврін Геннадій Григорович, 84, радянський і російський історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян, Візантії та російсько-візантійських зв'язків. Доктор історичних наук (1973), академік РАН (1994).
- Сорокалет Олександр Іванович, 52, український футболіст і тренер[65].
- Соцький Василь Михайлович, 80, український гірничий інженер, підприємець, науковий діяч; Заслужений шахтар України (1979).
- Щанов Олександр Іванович, 85, радянський футболіст, що виступав на позиції нападника у складі київських клубів «Динамо» та ОДО. Після закінчення кар'єри гравця тренував цілу низку українських футбольних клубів, працював у Спорткомітеті УРСР та Федерації футболу республіки. Заслужений тренер України.
- Бенґт Шоґрен, 84, шведський мандрівник, еколог (популяризатор природоохоронних ініціатив), письменник, журналіст і дослідник, відомий дослідженнями Карибів, Антилів і Сейшелів; жив і працював у Лунді.
- Прудник Олександр Панасович, 76, радянський оперний співак (бас-баритон), педагог, народний артист РРФСР.
- Фелікс Луна, 84, аргентинський письменник, лірик та історик[66].
- Бяков Іван Іванович, 65, український радянський біатлоніст, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту[67].
- Він Аун, 65, політичний діяч М'янми та дипломат, міністр закордонних справ М'янми (1998—2004)[68].
- Рішад Шафі, 56, туркменський барабанщик, композитор, постановник шоу і продюсер.
- Самохін Микола Петрович, 66, український художник, графік, майстер екслібриса, член громадського осередку художників «Роменська палітра».
- Стефано Кіоді, 52, італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. Виступав, зокрема, за клуби «Мілан», «Болонья» та «Лаціо», а також молодіжну збірну Італії.
- Векірчик Кузьма Миколайович, 80, український мікробіолог, фізіолог рослин.
- Грохотов Володимир Трофимович, 68, український шахіст, майстер спорту СРСР (1964).
- Додо Чічінадзе, 84, радянська і грузинська акторка, народна артистка Грузинської РСР.
- Франсіско Аяла, 103, іспанський письменник, перекладач і соціолог.
- Амір Пнуелі, 68, ізраїльський вчений-теоретик в галузі комп'ютерних наук, лауреат премії Тюрінга[69].
- Аракелян Артавазд Оганесович, 84, радянський вчений у галузі ентомології і фітопатології. Доктор сільськогосподарських наук з 1972 року, професор з 1984 року. Член-кореспондент НАН Республіки Вірменії з 1994 року, член Міжнародної академії виноградарства та виноробства з 1999 року.
- Валага Андрій Петрович, 47, український співак, музикант, перший скрипаль та вокаліст гурту «Брати Блюзу», інсульт[70].
- Лощенков Федір Іванович, 94, радянський державний діяч, 1-й секретар Новосибірського міського комітету КПРС, 1-й секретар Ярославського обласного комітету КПРС, голова Державного комітету СРСР з матеріальних резервів. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.
- Рабинович Зіновій Львович, 91, український вчений у галузі кібернетики, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР — 1986, лауреат Державної премії УРСР — 1978, Президії АН УРСР імені С. О. Лебедєва — 1977 та імені В. М. Глушкова — 1998, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.»
- Ярослава Зорич, 92, канадська журналістка та громадська діячка українського походження, заступниця президента Фундації ім. Олега Ольжича (1990—2008), редакторкою часописів «Жіночий світ» (1973—1988) та «Українка в світі» (1983—2002)[71].
- Альда Меріні, 78, італійська поетеса. Рак.
- Гапон Григорій Євдокимович, 87, радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1945).
- Гнилицький Олександр Анатолійович, 48, український художник. В українському мистецтві Гнилицький в кінці 1980-х став піонером інсталяції і відеоарту у 1990-х, яскравий представник Нової хвилі. Разом із своєю дружиною, художницею Лесею Заяць, представляв Україну на Венеціанському бієннале в 2007 р. Рак шкіри[72].
- Ендел Лаас, 94, естонський науковець, дослідник лісів, професор.
- Роберт Райнс, 87, американський правник, науковець, винахідник і композитор. Він прославився як один із творців сучасних радарів і сонарів, а також як переконаний прихильник існування Лох-Несського чудовиська.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://ruso.prensa-latina.cu/index.php?option=com_content&task=view&id=13540&Itemid=38[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Газпром погодився скоротити постачання газу до України. УНІАН. 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 28 листопада 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Депутат Омельченко утверждает, что сбил человека на скорости 70 км/ч и не на п - ФОКУС. Фокус. 26 листопада 2009. Процитовано 17 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВООЗ підозрюють у корупційних зв'язках з виробниками вакцин. УНІАН. 25 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.zaxid.net/newsua/2009/11/26/114117/[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Як оновлений ніс вернувся до Леніна на Бессарабку. УНІАН. 27 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Невський експрес» підірвали 7 кілограмами тротилу. УНІАН. 28 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Сьогодні - День пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років. УНІАН. 28 листопада 2009. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Parties complain of irregularities in Namibia vote. Reuters. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 12 вересня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) (англ.) - ↑ http://www.zaxid.net/newsua/2009/11/28/133052/[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://www.zaxid.net/newsua/2009/11/28/140055/[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Тимошенко заручилася підтримкою ще однієї партії. УНІАН. 28 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Жителі Швейцарії підтримали заборону на будівництво мінаретів. УНІАН. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 2 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 2 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Партія захисників Вітчизни вирішила підтримати Тимошенко. УНІАН. 29 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ЄС відмінив візи для трьох країн Східної Європи. УНІАН. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ http://ruso.prensa-latina.cu/index.php?option=com_content&task=view&id=13611&Itemid=39[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ НЕ СТАЛО АНАТОЛІЯ ВІТКОВА - Сайт уболівальників ФК Ворскла. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 31 грудня 2017.
- ↑ У Канаді помер генсек Світового конгресу українців. ТСН.ua (укр.). 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 8 квітня 2012.
- ↑ Захід.нет. Помер голова Львівської станиці дивізії «Галичина» Михайло Бендина
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 року № 1502 «Про присвоєння спеціальних звань посадовим особам державної податкової служби».
- ↑ Ігор Кальніченко помер від серцевого нападу. Gazeta.ua. 1 грудня 2009. Процитовано 6 вересня 2026.
- ↑ Помер один із засновників НРУ, колишній народний депутат О.Ткаленко
- ↑ GAVRAN, Ignacije - Hrvatski biografski leksikon. hbl.lzmk.hr. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ José Arraño, El Prolífico Escritor -Dos Libros- Y Centenares -Quizás Miles- De Articulos En Diarios, Murió A Las 15.20pm [José Arraño, The Prolific Writer-Two Books- And Hundreds-Thousands Thousands - Of Articles In Daily, Died At 15.20 PM]. PichilemuNews.cl (es-cl) . 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 18 січня 2018. (Spanish)
- ↑ Hawthorn, Tom (28 листопада 2009). As bowman, he led Canada to an Olympic rowing silver medal. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Pim Koopman, voormalig drummer van Kayak, overleden [Pim Koopman, former drummer of Kayak, has died]. Het Parool (nl-NL) . 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Vale Richard Meale. Australian Music Centre. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Tributes paid to Pools promotion legend. Hartlepool Mail. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Sanlang, Xiao (23 листопада 2009). Zuhang, Dikun (ред.). 著名翻译家杨宪益先生今晨去世 [Mr. Yang Xian Yi, a famous translator, passed away today]. book.sina.com.cn (кит.). Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Martinsen, Joel (23 листопада 2009). Yang Xianyi, translator of classics, dies at 94. Danwei. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ Пішов з життя Едуард Цируль (рос.)
- ↑ John Almond's Obituary on East Bay Times. Legacy.com. East Bay Times. 22 листопада 2009. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Jha, Subhash K (22 листопада 2009). Abrar Alvi passed way. The Times of India. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Markoff, John (20 листопада 2009). Albert Crewe, Physicist, Is Dead at 82. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Jeanne-Claude. The Daily Telegraph. 20 листопада 2009. ISSN 0307-1235. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Smith, Jimmy (18 січня 2018). ABA Bucs' Austin 'Red' Robbins dies at 65. NOLA.com. The Times-Picayune. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ UAE club striker dies after collapsing on pitch. ESPN FC. 19 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2017.
- ↑ Las aulas invisibles de Ana Vásquez (ісп.)
- ↑ Slovo od veleposlanice Ide Močivnik
- ↑ El futbolista mexicano Antonio de Nigris falleció de un infarto (Mexican footballer Antonio de Nigris died from a heart attack) (ісп.) [Архівовано 3 лютого 2011 у WebCite]
- ↑ Британские СМИ: Лондон запретил въезд десяткам чиновников России. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 17 червня 2012.
- ↑ Décès de Jocelyn Quivrin: "Il est mort sur le coup". Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 4 травня 2016.
- ↑ Трагічно загинув Андрій Федчук. Архів оригіналу за 20 листопада 2009. Процитовано 16 листопада 2009.
- ↑ Умер народный артист РБ Гали Хамзин — башинформ.рф — Новости новой Башкирии
- ↑ Рязанська обласна універсальна наукова бібліотека імені Горького. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ «SIMA ĆIRKOVIĆ, historian». Serbian Academy of Sciences and Arts.
- ↑ Сенкусь Мирослав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2754. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Сайт «Волинська обласна рада»: Лауреати звання «Почесний громадянин Волині» [Архівовано 15 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Anselmo Duarte morre em SP aos 89 anos. Folha de S. Paulo (Portuguese) . 7 листопада 2009. Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 17.10.2016.
- ↑ Памяти Александра Сорокалета! Сегодня днепровскому чемпиону исполнилось бы 63 года… (фото+видео). Tribuna.com. 16 квітня 2020. Процитовано 6 вересня 2026.
- ↑ Revista Ñ: Murió Félix Luna (in Spanish). Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 19 грудня 2019. [Архівовано 2010-06-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Пішов з життя дворазовий олімпійський чемпіон Іван Бяков
- ↑ Myanmar ex-foreign minister dies in prison [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Некролог Аміра Пнуелі у New York Times [Архівовано 3 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Мирослав Левицький: У Калуші музикантові Андрієві Валазі навіть не встановлена пам'ятна дошка
- ↑ Ярослава Зорич. Некролог(англ.)
- ↑ Небо над Гнилицьким. Учора в PinchukArtCentre попрощалися з одним із найвідоміших українських художників Олександром Гнилицьким [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).