Липень 2011
| ← липень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
| 2011 рік | ||||||
Ли́пень 2011 — сьомий місяць 2011 року, що розпочався у п'ятницю 1 липня та закінчився в неділю 31 липня.
Події
- 1 липня
- ФІДЕ оприлюднила черговий щомісячний рейтинг-лист Ело.[1]
- Польща стала країною-президентом Ради Європейського Союзу.[2]
- 2 липня
- Чеська тенісистка Петра Квітова вперше перемогла у жіночому одиночному розряді Вімблдону, здолавши Марію Шарапову.[3]
- Князь Монако Альбер II обвінчався з Шарлін Віттсток.[4]
- 3 липня
- Сербський тенісист Новак Джокович вперше переміг у чоловічому одиночному розряді Вімблдонського турніру, перемігши Рафаеля Надаля.[5]
- Володимир Кличко переміг у Гамбурзі британця Девіда Хея. Таким чином, брати Клички володіють усіма титулами у надважкій вазі.[6] (2 липня за Гринвічем, а точніше в ніч на 3 липня за київським часом.)
- В Білорусі відбулися чергові мирні протести, внаслідок яких сотні людей було затримано.[7][8]
- 4 липня
- У віці 98 років помер голова роду Габсбургів — Отто фон Габсбург.
- 5 липня
- Пилова буря накрила місто Фінікс у США[9].
- Крістін Лаґард розпочинає керувати МВФ.[10]
- На Іо під поверхнею виявили цілий океан рідкої магми.[11]
- 6 липня
- Столицею XXIII Зимових Олімпійських ігор став Пхьончхан.[12]
- 7 липня
- На японській атомній електростанції Фукусіма-2 загорівся реактор.[13]
- 8 липня
- Космічний човник Атлантіс розпочав свою останню місію STS-135.[14]
- Хірурги вперше пересадили штучну трахею.[15]
- У Демократичній Республіці Конго розбився пасажирський літак.[16]
- 9 липня
- Жіноча збірна Німеччини з футболу (чемпіон світу 2003 та 2007 років) зазнала поразки від японської збірної у чвертьфіналі шостого Чемпіонату світу з футболу серед жінок, що проходив у Німеччині.[17]
- Південний Судан став незалежною державою.[18]
- 10 липня
- Внаслідок пожежі в інтернаті в Рівненській області загинуло 16 осіб.[19]
- На Волзі затонув круїзний теплохід «Булгарія» — загинуло не менше 43 пасажирів.[20]
- У Гватемалі застрелили відомого аргентинського поета та співака Факундо Кабраля.[21]
- Вийшов останній номер щотижневої британської газети News of the World, що випускалася впродовж більше ніж 167 років і припинила існування внаслідок скандалу з прослуховуванням телефоних розмов.[22]
- 11 липня
- У світовій пресі здійнялися дискусії у зв'язку з врученням Путіну німецької премії Квадрига.[23]
- Близько 350 жителів болгарського міста Дебелець евакуювали у зв'язку з розливом токсичних відходів з турецького трейлера, який потрапив у ДТП[24].
- Дмитро Табачник скоротив держзамовлення до Києво-Могилянської Академії та Львівського Національного Університету.[25]
- Вперше з часів існування «Тур де Франс» у пелотоні з'являться відразу двоє велосипедистів із червоним номером[26].
- Останній номер британської газети News of the World, закритою в результаті низки скандалів, розійшовся рекордним тиражем в 4,5 мільйонів екземплярів[27].
- У США зафіксовано першу смерть від кишкової палички E. coli.[28]
- Під час виступу співачки Ріанна на сцені у Далласі спалахнула пожежа[29].
- Внаслідок вибухів на військово-морській базі Кіпру загинули від 12 до 17 людей[30].
- Збірна України перемогла у командному заліку на Європейській першості з плавання серед паралімпійців.[31]
- У Томській області Росії внаслідок аварійної посадки літака Ан-24 загинуло 7 людей.[32]
- Вікторія Бекхем народила дівчинку, яку вона та її чоловік Девід назвали — Гарпер Севен.[33]
- 12 липня
- Брат президента Афганістану Ахмад Валі Карзай убитий у вівторок в Кандагарі[34].
- Українська паралімпійська збірна з плавання перемогла на чемпіонаті Європи, що проходив у Берліні.[35][36]
- На 48-му році життя помер один із лідерів УНА-УНСО Руслан Зайченко.[37]
- Традиційний парад протестантів, який в Північній Ірландії відбувається щороку 12 липня на честь битви на річці Бойн, розпочався у Белфасті із заворушень та сутичок з поліцією[38].
- Сорок дітей отруїлись в Болгарії, серед них десятеро українців. Усі вони потрапили до інфекційного відділення обласної лікарні Бургаса[39].
- На Синайському півострові підірвали газопровід, який постачає природний газ в Ізраїль та Йорданію[40].
- У Москві за адресою Сигнальний проїзд, будинок 18-Б здійснили спробу підпалу синагоги[41].
- 13 липня
- Внаслідок терористичної атаки в індійському місті Мумбаї загинуло щонайменше 18 осіб та більше 130 — травмовано.[42]
- Національрат вирішив включити у рядок гімну Австрії «Ти — Батьківщина великих синів» (нім. «Heimat bist du großer Söhne») згадку про «дочок» задля гендерної рівності.[43]
- 14 липня
- Південний Судан став 193-ім членом ООН.[44]
- У Києві почався перший в Україні конгрес есперантистів — Всесвітній молодіжний конгрес есперанто. (14—21 липня)
- 15 липня
- На Прикарпатті релігійний фанатик вбив останнього мольфара.[45][46][47]
- 16 липня
- Розпочався чотирнадцятий Чемпіонат світу з водних видів спорту, що проходив в Шанхаї, Китайська Народна Республіка.[48]
- Після сильної критики рішення щодо вручення Володимиру Путіну німецької премії Квадрига, було вирішено взагалі нікого не нагороджувати останньою в цьому році.[49]
- На Волзі почалася активна фаза операції з підйому «Булгарії».[50]
- 17 липня
- Жіноча збірна Японії з футболу стала чемпіоном світу 2011 року, обігравши американську збірну у серії одинадцятиметрових ударів з рахунком 3:1.[51]
- 18 липня
- НАТО змінило командування в Афганістані.[52]
- За «допомогою» пошуковика Яндекс стався витік у відкритий доступ СМС-повідомлень абонентів оператора МегаФон.[53]
- 20 липня
- 21 липня
- Космічний човник Атлантіс завершив свою останню місію STS-135.[58]
- Аналіз знімків американського телескопа «Габбл» дозволив відкрити четвертий супутник Плутона. Він отримав робочу назву Р4.[59]
- Епідемія СНІДу в Україні набуває ознак виходу із груп ризику на загальне населення.[60]
- У сирійському місті Хомс сили безпеки ведуть бої проти опозиції.[61]
- 22 липня
- 23 липня
- В Китаї загинуло кілька десятків людей унаслідок зіткнення двох пасажирських потягів.[66][67]
- Померла англійська співачка Емі Вайнгауз.[68]
- Норвегія відновлює прикордонний контроль для країн Шенгенської зони.[69]
- 25 липня
- У Польщі затримано ймовірного посібника норвезького терориста Андерса Беринга Брейвіка.[70]
- 26 липня
- Вчені виявили у ДНК стовбурових клітин мишей сьому та восьму азотисті основи, що є похідними цитозину.[71]
- Інститут імені Роберта Коха оголосив про завершення епідемії кишкової палички в Німеччині майже через три місяці після її початку.[72]
- 28 липня
- Командувача лівійський повстанців генерала Абдула Фатаха Юніса було вбито внаслідок організованого замаху.[73]
- У Південній Кореї близько 70 загиблих через повені.[74]
- У Сомалі відбулися збройні сутички після доставки харчів.[75]
- Уряд Кіпру у повному складі пішов у відставку на тлі громадського обурення масштабним вибухом на складі військово-морської бази.[76]
- 29 липня
- У місті Суходільську на Луганщині вночі стався вибух у шахті «Суходільськ-Східна», 17 загиблих.[77]
- У місті Макіївці Донецької області на шахті ім. Бажанова сталося обвалення надшахтної споруди. 1 людина загинула, 8 поранених.[78]
- 31 липня
- Не менше 100 людей було вбито внаслідок військової операції сирійської армії у місті Хама.[79]
- Завершився Чемпіонат світу з водних видів спорту в Шанхаї, на якому Україна здобула одну бронзову медаль.[48]
Особи
Померли
- Андреа Паццальї, 51, італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за «Асколі», з яким виграв Кубок Мітропи, та «Мілан», у складі якого по два рази ставав володарем Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубка, а також один раз здобув Кубок європейських чемпіонів УЄФА. Серцевий напад[80]..
- Бінка Желязкова, 88, болгарська кінорежисерка.
- Елісео Альберто, 59, кубинський та мексиканський письменник.
- Коршак Євгеній Васильович, 76, український, радянський педагог, методист фізики, кандидат педагогічних наук (1965), професор (1989), Заслужений вчитель України (1995), академік Академії наук вищої школи України (2004).
- Фредрік Єнсен, 90, норвезький доброволець військ СС, оберштурмфюрер СС. Єдиний норвежець-кавалер Німецького хреста в золоті.
- Хоменко Борис Васильович, 83, український літературознавець, перекладач, педагог. Дослідник комі літератури.
- Маріо Ечанді, 96, костариканський політик, тридцятий президент Коста-Рики.
- Клод Лейдю, 84, бельгійський та французький актор і телевізійний продюсер. Більшу частину життя працював у Франції.
- Нелла Мартінетті, 65, швейцарська авторка пісень, актриса і співачка.
- Сазонтьєв Сергій Владиславович, 64, радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист Росії (1993). Народний артист Росії (2010).
- Саїдов Бауді Магомедович, 77-78, бригадир тракторно-рільничої бригади радгоспу «Джалка» (Шалінський район, Чечено-Інгушська АРСР), Герой Соціалістичної Праці.
- Абдул Фатах Юніс, 66-67, колишній міністр внутрішніх справ Лівії та генерал, його часто називали «номером 2» в лівійській ієрархії. Пішов у відставку 22 лютого 2011 у відповідь на криваве придушення масових протестів, а також закликав війська примкнути до протестувальників та їхніх «законних вимог»[81].
- Джон Мілтон Їнгер, 95, американський соціолог, президент Американської соціологічної асоціації 1976—1977. Отримав ступінь доктора філософії в Університеті Вісконсіна, штат Медісон, в 1942 р. і був почесним професором соціології в Оберлінському коледжі.
- Духов Борис Інокентійович, 73, командувач військ ППО Сухопутних військ Збройних Сил Російської Федерації (1991—2000), генерал-полковник (жовтень 1988). Народний депутат України 1-го скликання (1990—1991).
- Агота Крістоф, 75, швейцарська письменниця угорського походження, що писала свої твори французькою мовою[82].
- Жан-Луї Фресс, 64, французький письменник[83].
- Клим Василь Костянтинович, 70, український письменник у Румунії.
- Жак Фаттон, 85, швейцарський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за «Серветт», у складі якого чотири рази вигравав чемпіонат Швейцарії, а також національну збірну Швейцарії.
- Комацу Сакьо, 80, японський письменник-фантаст. Є одним з основоположників та вважається одним з найвидатніших авторів наукової фантастики в Японії.
- Панібудьласка Володимир Федорович, 82, український історик, політолог, дослідник історії міжнаціональних відносин, доктор історичних наук (з 1976 року), професор (з 1981 року). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
- Джерет Петерсон, 29, американський фристайліст, повітряний акробат, призер Олімпійських ігор. Самогубство.
- Міхаліс Какоянніс, 89, грецький кінорежисер.
- Осадчук Василь Антонович, 71, професор, доктор фізико-математичних наук, Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України.
- Сантьяго Кортес, 66, сальвадорський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав за клуб «Атлетіко Марте», а також національну збірну Сальвадору.
- Янсон Ігор Кіндратович, 73, український вчений-фізик. Академік Національної академії наук України (1992), доктор фізико-математичних наук (1976), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980).
- Астров-Шумілов Геннадій Костянтинович, 73, український політик[84].
- Девід Серван-Шрайбер, 50, французький лікар, нейробіолог і письменник. Він був клінічним професором психіатрії в медичній школі Піттсбурзького університету. Він також був викладачем на медичному факультеті Університету Клода Бернара Ліона 1.·Рак головного мозку.
- Ковальчук Борис Іванович, 73, український вчений-механік, знавець міцності матеріалів і конструкцій, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України.
- Рум'янцева Алевтина Олексіївна, 81, радянська і російська кіноактриса.
- Януш Гнятковський, 83, польський естрадний співак. Пік слави припав на 1950—1960-ті роки.
- Джон Шалікашвілі, 75, американський генерал польського, російського і грузинського походжень, 10-й Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, 13-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, командувач 9-ю піхотною дивізією.
- Емі Вайнгауз, 27, британська співачка та автор пісень, відома своїм контральто-вокалом та ексцентричним виконанням суміші музичних жанрів, включаючи R&B, соул та джаз, визнана критиками однією з провідних британських виконавиць 2000-х років. Отруєння алкоголем[85].
- Боро Пейчинов, 68, македонський карикатурист, сатирик, кінорежисер, сценарист, сценограф, аніматор, карикатурист, ілюстратор і дизайнер.
- Кравець Володимир Олексійович, 81, український радянський державний діяч і дипломат. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Лінда Крістіан, 87, мексиканська акторка телебачення та кіно, що знімалась в мексиканських та голлівудських фільмах. Пік кар'єри припав на період 1940-х — 1950-х. Після появи в екранізації роману «Казино Рояль», часто згадується як перша дівчина Бонда.
- Лук'яненко Микола Григорович, 63, український хімік-органік, доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України. Лауреат Державної премії України (1991).
- Мітюков Олександр Георгійович, 88, історик, архівіст, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури УРСР, начальник Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР.
- Філіпець Іван Петрович, 86, український громадський та політичний діяч. Генерал-майор у відставці. Учасник німецько-радянської війни. Почесний голова Чернівецької обласної ради Організації ветеранів України, Почесний ветеран України.
- Елліот Хендлер, 95, американський підприємець, один з трьох засновників компанії Mattel. Разом зі своєю дружиною стали творцями ляльки Барбі, однієї з іграшок, що найбільше продаються в історії[86]
- Казімеж Свйонтек, 96, польський релігійний діяч, кардинал Римо-католицької церкви. 1994 року став першим білоруським кардиналом.
- Лопатін Євген Іванович, 93, російський важкоатлет. Срібний призер Олімпійських Ігор 1952 року в легкій вазі.
- Пришляк Олександр Петрович, 86, старшина Української дивізії «Галичина», патріархальний, релігійно-церковний, громадсько-політичний діяч, меценат.
- Славомир Мікловш, 77, хорватський греко-католицький єпископ, правлячий єпископ Крижевецької єпархії у 1983—2009 роках.
- Асатіані Тіна Леванівна, 93, вірменський фізик СРСР, Вірменії XX і XXI століття грузинського походження. Академік Національна академія наук СШАРеспубліки Вірменії|НАН Республіки Вірменії]] (1996, член-кореспондент з 1991), доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1974). Заслужений діяч науки і техніки Вірменської РСР (1980). Лауреат Ленінської премії (1970). Основні наукові праці Тіни Леванівни Асатіані присвячені фізиці високих енергій і фізиці космічних променів, дослідженню елементарних частинок на прискорювачі, експериментальним приладам фізики високих енергій. Тіна Леванівна Асатіані відома своєю громадською та благодійною діяльністю. Вона є засновником грузинського благодійної спільноти у Вірменії «Іверія».
- Кравець Микола Миколайович, 82, дослідник історіографії, політичних рухів, соціального і економічного розвитку, культури України, політичної історії Франції, Німеччини, Польщі, доцент (1965), доктор історичних наук, професор (1968), почесний професор НаУКМА (1996).
- Люсьєн Фрейд, 88, британський художник німецько-єврейського походження. Відомий як автор серії портретів світових знаменитостей[87].
- П'єр Жонкер д'Оріола, 91, французький вершник. Олімпійський чемпіон 1952 (індивідуальний конкур), 1964 (індивідуальний конкур) років, срібний призер 1964 (командний конкур), 1968 (командний конкур) років.
- Хачатурян Карен Суренович, 90, радянський і російський композитор вірменського походження, професор (1981). лауреат Державної премії СРСР (1976). Народний артист РРФСР (1981).
- Литвинов Борис Митрофанович, 89, український ентомолог та педагог. Автор ґрунтовних досліджень із захисту рослин. Доктор біологічних наук, професор.
- Освалду Ласерда, 84, бразильський композитор.
- Підгорний Сергій Олександрович, 57, український та радянський актор. Член Національної Спілки кінематографістів України.
- Анджей Вощик, 76, польський астроном, фахівець з астрофізики, президент Польського астрономічного товариства (1999—2007), головний редактор журналів «Postępy Astronomii» (1995—1997) і «Urania — Postępy Astronomii» (1998—2011), завідувач відділу астрономії та астрофізики Університету Миколая Коперника в Кракові.
- Морі Такадзі, 67, японський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуб «Міцубісі Хеві Індустріс», а також національну збірну Японії.
- Ушаков Володимир Петрович, 91, радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РФ (2000)
- Хуан Арса, 88, спанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Найбільш відомий виступами за «Севілью», у складі якої ставав чемпіоном Іспанії, а також залишається найкращим бомбардиром в історії клубу.
- Хуан Марія Бордаберрі, 83, президент і диктатор Уругваю з 1972 по 1976 рік[88].
- Берталан Бічкеї, 66, угорський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема за клуб «Гонвед», а також національну збірну Угорщини. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
- Внуков Микола Андрійович, 85, російський письменник.
- Заболотна Марія Іванівна, 87, передовик радянського сільського господарства, доярка радгоспу «Кулундинський» Кулундинського району Алтайського краю, Герой Соціалістичної Праці (1971).
- Міло Анстадт, 91, нідерландський письменник, публіцист і громадський діяч.
- Нетовкін Раміз Андрійович, 51, кримськотатарський художник-графік, ілюстратор та аквареліст. Член Національної спілки художників України (1989). Член Асоціації кримськотатарських художників. Заслужений художник АР Крим. Лауреат премії ім. Бекіра Чобан-заде у категорії «За кращий твір, що відображає минуле, сьогодення та майбутнє Карасубазара» за альбом «Околиці Карасубазара» (2008).
- Мкртчян Донара Миколаївна, 70, вірменська радянська акторка театру та кіно.
- Нечай Михайло Михайлович, 81, заслужений працівник культури України, дримбар, що мав репутацію мольфара. Убивство[89].
- Синьков Михайло Вікторович, 75, український вчений у галузі прикладної математики й інформатики. Доктор технічних наук (1979), Професор (1981), лауреат Державної премії СРСР (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Фізичні методи і комп'ютерні засоби реєстрації, зберігання і використання великих обсягів інформації».
- Теряник Віктор Іванович, 50, український діяч, гірничий робітник очисного вибою видобувальної дільниці шахти імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об'єднання «Донбасантрацит» Ворошиловградської (Луганської) області. Народний депутат України 1-го скликання.
- Швідлер Мальвіна Зіновіївна, 91, українська акторка. Заслужена артистка УРСР (1972), Народна артистка України (1996). Лауреат премії «Київська пектораль» за визначний внесок у театральне мистецтво (1999). Член Національної спілки театральних діячів України.
- Гук Лідія Ларіонівна, 72, лікарка, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.
- Косинський Володимир Іванович, 66, російський плавець. Призер Олімпійських Ігор 1968 року, учасник 1964, 1972 років.
- Мірошник Анатолій Михайлович, 87, український композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч.
- Братерський Тарас Миколайович, 85, український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1964 року. Син актора Миколи Братерського, батько кінознавиці Марини Братерської-Дронь.
- Кличко Володимир Родіонович, 64, український військовий та дипломат, військовий аташе посольства України в Німеччині та НАТО, генерал-майор. Батько боксерів Віталія та Володимира Кличків.
- Громов Александру Якович, 86, молдовський письменник-фантаст, перекладач та публіцист, кінокритик, редактор, журналіст. Засновник жанру наукової фантастики у післявоєнній Молдові. Майстер літератури Молдови (1995).
- Дерев'янкін Тимофій Іванович, 80, український вчений у галузі історії народного господарства та економічної думки України, кандидат економічних наук (з 1960 року), доктор філософії (Ph. D.) (з 2004 року).
- Зайченко Руслан Петрович, 47, український громадський діяч, один із лідерів праворадикальної організації УНА-УНСО, учасник війни у Придністров'ї, один із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, політв'язень у справі 9 березня 2001 року. Тромбоемболія[90].
- Потупа Іван Михайлович, 79, радянський агроном і футбольний діяч. Засновник і перший керівник ФК «Нива» (Підгайці, пізніше Бережани, Тернопіль). Протягом 1968—1986 років — голова колгоспу «Шлях комунізму» в м. Підгайці на Тернопільщині.
- Том Герельс, 86, американський астроном, професор астрономії і планетарних наук в університеті Аризони (Тусон)[91].
- Ярослав Їржик, 71, чехословацький хокеїст, нападник.
- Ролан Петі, 87, французький танцівник і хореограф. Чоловік балерини Зізі Жанмер.
- Трач Пилип, 91, український військовий, офіцер 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина», унтерштурмфюрер (хорунжий), ветеранський і громадський діяч у діаспорі.
- Майкл Бьорстон, 61, британський рок-музикант, відомий як гітарист гурту «Motörhead» з 1984 до 1995 року. Поки він був у гурті «Motörhead», той випустив шість студійних альбомів та два концертні альбоми.
- Панкова Тетяна Петрівна, 94, радянська і російська актриса театру та кіно. Народна артистка Російської РФСР (1984)[92].
- Пітер Ньюмарк, 95, англійський науковець, професор перекладознавства, викладач Університету Суррея, який здійснив значний внесок у становлення й розвиток теорії перекладу як самостійної академічної дисципліни.
- Поляков Марк Якович, 95, радянський літературний критик, літературознавець; доктор філологічних наук, професор; член Союзу письменників СРСР (1961) та Спілки театральних діячів.
- Бетті Форд, 93, перша леді США з 9 серпня 1974 по 20 січня 1977, дружина президента США Джеральда Форда. Феміністка, танцюристка, автобіографка. Внесена до Національної зали слави жінок.
- Піт Дуранко, 67, професійний гравець у американський футбол. Захисник, він грав футбол в Університеті Нотр-Дам і професійно у Денвер Бронкос. Його також задрафтували «Клівленд Браунс». Дуранко був американським чемпіоном і членом національної чемпіонської команди Нотр-Дама 1966 року.
- Робертс Блоссом, 87, американський поет і актор, який працював у театрі, кіно та на телебаченні. Найбільшу популярність він здобув завдяки своїй ролі старого Мерлі в класичному різдвяному фільмі «Сам удома» (1990) та ролі Езри Кобба в хорор-фільмі «Божевільний» (1974).
- Кукін Юрій Олексійович, 78, російський поет, композитор, драматург, бард, тренер з фігурного катання.
- Йозеф Сук (скрипаль), 81, чеський скрипаль і альтист, представник великої чеської музичної династії. Син інженера Йозефа Сука, власника цукрового заводу та скрипаля-аматора, та Марії Сукової, (до шлюбу Влкова), Йозеф Сук-молодший був онуком композитора і скрипаля Йозефа Сука (1874—1935) і правнуком композитора Антоніна Дворжака (1841—1904).
- Ваагн Стамболцян, 80, вірменський органіст, народний артист Вірменії[93].
- Герберт Швайгер, 87, австрійський журналіст німецького походження, один із найвідоміших ультраправих публіцистів. Учасник Другої світової війни, унтерштурмфюрер СС. Австрійська газета Die Presse назвала Швайгера «сірим кардиналом німецько-австрійської неонацистської сцени».
- Ґерус-Тарнавецька Іраїда-Ірена Сергіївна, 87, український мовознавець, доктор славістики Українського вільного університету (Мюнхен, 1966), дійсний член УВАН у Канаді[94].
- Джордж Ленг, 86, американський ресторатор, кулінарний та мандрівний письменник угорського походження, критик і журналіст.[95]
- Дроздова Лілія Степанівна, 84, радянська і російська акторка театру і кіно. Лауреатка Сталінської премії третього ступеня (1952). Народна артистка РРФСР (1971).
- Микитюк Володимир Васильович, 66, російський паразитолог. Доктор біологічних наук (1991). Професор (1991). Член-кореспондент Академії природознавства Росії (від 1 листопада 1995 року).
- Пархоменко Ольга Михайлівна, 83, українська скрипалька, заслужена артистка України, почесна професорка Національної музичної академії України, нагороджена орденом «За видатні досягнення в розвитку музичного мистецтва».
- Сай Твомблі, 83, американський художник, абстракціоніст і імпресіоніст, один з найзначиміших митців повоєнного покоління. Рак.
- Теодор Рошчак, 77, американський культуролог, філософ, письменник, автор бестселера Створення контркультури (1969).
- Зураб Капіанідзе, 74, радянський і грузинський актор. Народний артист Грузинської РСР (1979). Депутат парламенту Грузії.
- Отто фон Габсбург, 98, ерцгерцог, син Карла І і Зіти Бурбон-Пармської, з 1922 — голова дому Габсбургів. Титулярний король Галичини та Володимирії, герцог Буковини[96].
- Яр Славутич, 93, український літературознавець, мовознавець, дослідник історії української імміграції в Канаді, поет, перекладач, редактор, видавець, меценат української науки; доктор філософії з 1955 року, професор з 1960 року; дійсний член Української вільної академії наук (протягом 20 років був президентом її канадського відділення), Української Могилянсько-Мазепинської академії[97], член Наукового товариства імені Шевченка.
- Лен Сассаман, 31, американський технолог, прихильник приватності інформації, розробник коду анонімного ремейлера Mixmaster і оператор рандсід (англ. randseed) ремейлера. Більшу частину його кар'єри тяжів до криптографії та розробки протоколів. Самогубство[98].
- Лепестов Юрій Іванович, 59, радянський футболіст, який грав на позиції нападника і півзахисника. Відомий насамеред за виступами в сімферопольській «Таврії», у складі якої здобув звання чемпіона УРСР.
- Ротенберг Григорій Якович, 84, радянський конструктор, лауреат Державної премії СРСР.
- Джуно Стовер-Ірвін, 82, американська стрибунка у воду. Призерка Олімпійських Ігор 1952, 1956 років, учасниця 1948, 1960 років.
- Олівера Маркович, 86, югославська та сербська акторка.
- Віллі Ферні, 82, шотландський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Значну частину кар'єри провів у «Селтіку», з яким ставав національним чемпіоном та володарем кубка. Також виступав за національну збірну Шотландії, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу (1954 та 1958).
Примітки
- ↑ ratings.fide.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Польща перебирає головування в ЄС. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Der Spiegel: Triumph über Scharapowa: Kvitová krönt sich zur Wimbledon-Königin [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ ТСН: Весілля століття в Монако: князь Альбер II обвінчався з княгинею Шарлен Уіттсток [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ УНІАН: Сербський тенісист виграв Вімблдон [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Володимир Кличко переміг Девіда Хея. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Наша Ніва: Жахлівы «Дзень Незалежнасці»: масавыя затрыманні, збіццё людзей у сталіцы на Прывакзальнай плошчы. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Наша Ніва: Шакуючыя кадры гвалту над жыхарамі Мінска. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Пилова буря накрила місто Фенікс у США. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Крістін Лаґард починає керувати МВФ. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Іо під поверхнею виявили цілий океан рідкої магми. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Пхьончхан одержав право на проведення Олімпіади-2018. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Фукусімі-2 горить реактор. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ NASA. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Хірурги вперше пересадили штучну трахею. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Пасажирський літак розбився у Конго. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Судан офіційно визнав незалежність Fußball-WM der Frauen: Der Traum ist aus [Архівовано 29 липня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Судан офіційно визнав незалежність Південного Судану. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Рівненщині згорів притулок для старих, 16 загиблих. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Волзі затонув теплохід зі 135 пасажирами, є жертви. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У машині розстріляли уславленого аргентинського співака. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ BBC News: News of the World to close amid hacking scandal [Архівовано 1 серпня 2011 у Wayback Machine.] July 7th, 2011.(англ.)
- ↑ Der Spiegel: Umstrittene Ehrung: Preis für Putin irritiert Politiker und Menschenrechtler [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]. 11.07.2011. (нім.)
- ↑ Через ДТП в Болгарії евакуювали ціле місто. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Міносвіти скорочує держзамовлення непокірним вишам?. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Вперше в історії червоний номер отримали двоє велосипедистів. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Останній номер газети News of the World б'є рекорди продажів. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У США від кишкової інфекції E.coli помер літній чоловік. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Під час концерту Ріанни у Далласі спалахнула пожежа. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Кіпрі внаслідок вибухів на військово-морській базі загинули від 12 до 17 людей. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Україна тріумфувала на європейській першості. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У Росії внаслідок аварійної посадки Ан-24 загинуло 7 людей (фото). Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У Бекхемів народилась дівчинка — Гарпер Севен. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Убит брат президента Афганистана. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Українські паралімпійці — лідери чемпіонату Європи з плавання. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Українські паралімпійці зайняли перше місце на чемпіонаті Європи з плавання. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 серпня 2011.
- ↑ Помер Руслан Зайченко, один із лідерів УНА-УНСО. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У Белфасті відбулись сутички між протестантами та поліцією. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ 10 українців госпіталізовані з отруєнням у Болгарії. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ На Синайському півострові підірвали газопровід. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У Москві намагались спалити синагогу. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Der Spiegel: Terror in Mumbai: Noch keine Spur von den Attentätern [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]. 14.07.2011. (нім.)
- ↑ derstandard.at: Änderung der Bundeshymne — Beschlossen: Töchter kommen in Hymne [Архівовано 31 липня 2011 у Wayback Machine.]. 14.07.2011. (нім.)
- ↑ Південний Судан — член ООН. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ УНІАН: Карпатського знахаря Михайла Нечая вбив божевільний львів'янин. [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] 18 липня 2011 року.
- ↑ ТСН: На Прикарпатті зарізали останнього гуцульського чаклуна. [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.] 15 липня 2011 року.
- ↑ ТСН: «Підозрюваний у вбивстві останнього мольфара Нечая заявив, що той був язичником» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Офіційна вебсторінка Чемпіонату світу з водних видів спорту в Шанхаї 2011 року [Архівовано 20 серпня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Der Spiegel: Umstrittene Preisvergabe: Quadriga-Kuratorium sagt Putin-Ehrung ab [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]. 16.07.2011. (нім.)
- ↑ Почали піднімати Булгарію. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Der Spiegel: Liveticker [Архівовано 1 серпня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Змінили командування НАТО в Афганістані. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Утечкой SMS с сайта «Мегафона» займутся следователи [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Українці долучилися до білорусів оплесками солідарності
- ↑ Майдан: Жыве Беларусь!. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Акція солідарності з білорусами у Донецьку відбулась, хоч і не так, як планувалась. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ ООН оголосила у Сомалі голод. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ CNN: Tears, congratulations as Atlantis lands, shuttle program ends [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Астрономы открыли четвертый спутник Плутона. «Сьогодні». 21 липня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 2 червня 2021. (рос.)
- ↑ В Україні СНІД з груп ризику переходить на загальне населення. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Сили безпеки Сирії посилюють наступ на опозицію
- ↑ В Осло стався потужний вибух. Постраждали урядові будівлі. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Норвегія: 91 людей вбито на острові Утоя та в Осло
- ↑ ТСН: Поліція знизила кількість жертв терактів в Норвегії до 76 [Архівовано 13 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Спека у США сягає 43С. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ ТСН: У Китаї зіткнулися два пасажирських потяги: є жертви [Архівовано 13 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Der Spiegel: Dutzende Menschen sterben bei Bahnunglück in China [Архівовано 31 липня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ ICTV: Померла співачка Емі Вайнхаус [Архівовано 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Норвегія після терактів закривається від «шенгену». Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У Польщі заарештували посібника норвезького терориста?. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Кількість відомих азотистих основ ДНК збільшилась до 8. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ Tagesschau (ARD): Experten erklären EHEC-Epidemie für beendet(нім.)
- ↑ Вбито командувача лівійських повстанців
- ↑ Близько 70 загиблих через повені в Південній Кореї
- ↑ У Сомалі — бої після доставки харчів
- ↑ Уряд Кіпру пішов у відставку через вибух
- ↑ 18 людей загинули у двох аваріях на шахтах
- ↑ В Україні сталася друга трагедія на шахті за день. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- ↑ У сирійському місті влада вбила понад 100 мешканців. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.
- ↑ Roma, Por GLOBOESPORTE COM (31 липня 2011). Ex-Milan e Roma, goleiro italiano Andrea Pazzagli morre aos 51 anos. globoesporte.com. Процитовано 25 лютого 2026.
- ↑ Вбито командувача лівійських повстанців
- ↑ Meghalt Agota Kristof írónő. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ «Très funeste nouvelle» [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — повідомлення у блозі друга письменника. (фр.)
- ↑ Міненерговугілля висловлює співчуття у зв'язку зі смертю Астрова-Шумілова Геннадія Костянтиновича // Офіційний сайт Міненерговугілля[недоступне посилання]
- ↑ «Amy Winehouse found dead, aged 27» bbc.co.uk Процитовано 14 листопада 2025
- ↑ Miller S. (23 липня 2011). Hot Wheels’ Driver and Barbie’s Dad. The Wall Street Journal. Dow Jones. Процитовано 22 липня 2011.
- ↑ Помер відомий британський художник, онук Фрейда. ТСН. 22 липня 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 19 лютого 2015. (укр.)
- ↑ Помер колишній Президент Уругваю Бордаберрі
- ↑ Убили відомого карпатського мольфара Нечая. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
- ↑ Помер Руслан Зайченко, один із лідерів УНА-УНСО // Українська правда, 12.07.2011 [Архівовано 12 липня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Tom Gehrels (1925—2011)
- ↑ Панкова Татьяна Петровна. [Архівовано 2010-11-02 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Ваагн Стамболцян буде похований 8-го липня на советашенському цвинтарі. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 липня 2011.
- ↑ Obituary of Dr. Iraida Gerus Tarnawecky
- ↑ Grimes, William (6 липня 2011). George Lang, Mastermind Behind Café des Artistes, Dies at 86. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Otto von Habsburg gestorben [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Енциклопедія історії України, 2012.
- ↑ maradydd (Meredith Patterson) (3 липня 2011). Len Sassaman has passed away. Hacker News, YCombinator.com.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).