Мертвий м'яч

Мертвий м'яч (англ. dead ball) — це термін у багатьох видах спорту з м'ячем, який означає стан, коли м'яч вважається тимчасово неігровим, і з ним не можна проводити жодних ігрових дій. Залежно від виду спорту, ця ситуація може бути як цілком буденною, так і рідкісною.

У баскетболі м'яч вважається мертвим практично щоразу, коли гру зупинено: наприклад, при здійсненні фолу, зафіксованого арбітром, під час виконання штрафних кидків (якщо за ними слідує ще один кидок) або коли м'яч виходить за межі майданчика. У цей час дозволяються заміни гравців.

Розділ IV правил НБА містить офіційне визначення мертвого м'яча^[1].

У футболі термін «мертвий м'яч» (або «статичне положення») вживається, коли гра зупинена: після виходу м'яча за межі поля, фолу або забитого гола. У таких ситуаціях гравці можуть поправляти м'яч руками перед відновленням гри. Цікаво, що навіть коли м'яч мертвий, арбітр може карати гравців жовтими або червоними картками за порушення дисципліни.

В американському футболі та споріднених видах спорту стан мертвого м'яча — це стан гри, що виникає в перервах між розіграшами. Через розбіжності в правилах різних ліг конкретні умови, що призводять до оголошення м'яча мертвим, дещо різняться, проте загалом це зазвичай стається після будь-якої з наступних подій:

• Відбувається будь-яке взяття воріт чи занесення м'яча — тачдаун, філд-гол, сейфті, або також, у канадському футболі, сингл.

• М'яч, сам або з гравцем, опиняється за межами поля.

• М'яч оголошено «приземленим» (down), у тому числі якщо гравець із м'ячем захоплений захисниками або умисно торкнувся поля коліном.

• Форвард-пас торкається землі або вилітає за межі поля, не будучи спійманим (неповний пас)

• М'яч після удару ногою в польоті влучає у стійку чи перекладину воріт.

• При панті або кік-оффі м'яч влітає в енд-зону, не торкнувшись нікого з гравців (тачбек).

• Команда, що приймає пант або кік-офф, виконує фер-кетч.

• Команда, що виконує пант, зупиняє м'яч до того, як його торкнувся гравець команди, що приймає удар.

• У гравця з м'ячем з будь-якої причини злітає шолом.

• Суддя дає свисток про зупинку гри з іншої причини, навіть якщо він зробив це ненавмисно^[2][3].

Залежно від ліги можуть існувати додаткові ситуації. Наприклад, у КФЛ м'яч стає мертвим, якщо він торкається судді, тоді як за правилами NCAA — ні^[4][3].

Протягом часу, коли м'яч є мертвим, команда нападу не може намагатися просунути його вперед. М'яч залишається мертвим до моменту снепу, який розпочинає наступний розіграш. Ігровий час (годинник) може як зупинятися, так і продовжувати йти залежно від конкретних умов, що призвели до зупинки гри.

Різні зміни в правилах з часом змінювали моменти оголошення м'яча мертвим. Наприклад, у НФЛ м'яч раніше ставав мертвим, якщо він потрапляв до рук гравця захисту з будь-якої причини під час спроби реалізації після тачдауну. Це правило змінили перед сезоном 2015 року, дозволивши м'ячу залишатися «живим», щоб захист міг спробувати повернути його у протилежну енд-зону для здобуття захисної реалізації.

У регбі-лізі за межами ігрового поля за кожною заліковою зоною проходить лінія мертвого м'яча. Коли м'яч (сам або разом із гравцем) перетинає цю лінію, м'яч вважається мертвим.

У бейсболі, коли м'яч стає «мертвим», раннери не можуть просуватися далі баз, на які вони мають право, а гравці, що захищаються, не можуть вивести раннера в аут. М'яч стає мертвим, у таких випадках^[5]:

• М'яч після подачі або удару торкається беттера (hit by pitch).

• Суддя на домашній базі заважає кетчеру зробити кидок, і цей кидок не призводить до негайного виведення раннера в аут.

• Удар по м'ячу виконано не за правилами (наприклад, беттер перебуває поза межами своєї зони).

• Фол-бол не було піймано в повітрі.

• Фер-бол торкається раннера або судді на ігровому полі до того, як його торкнувся інфілдера (включаючи пітчера).

• Живий м'яч застряє в екіпіруванні судді чи кетчера, або в огорожі майданчика.

• Будь-яка подача, виконана за правилами, торкається раннера, який намагається здобути очко.

• Живий м'яч вилітає за межі ігрового поля (якщо тільки він не влучає в базу на землі або не перелітає через неї).

• Раннер або глядач чинить перешкоду грі.

• Команда захисту залишає поле після закінчення половини інінгу або гри.

• Згідно з місцевими правилами стадіону, м'яч оголошується мертвим при зіткненні з перешкодою над полем (зазвичай це стосується дахів критих стадіонів), як-от на стадіоні Тропікана-Філд команди Тампа-Бей Рейз, де м'яч може влучити в технічні містки або підвісні динаміки^[6][7][8] У минулому подібні правила існували для стадіонів Кінгдоум у Сіетлі та Шаблон:Стадіон Метродоум у Міннеаполісі.

• Суддя оголошує перерву (команда «Time»). Зазвичай судді зупиняють гру на прохання учасника матчу. Головний суддя також оголошує «тайм», коли:
  • Погода, темрява або подібні умови роблять гру неможливою чи небезпечною.
  • Несправність освітлення заважає суддям стежити за грою.
  • Нещасний випадок виводить з ладу гравця або суддю.
  • Суддя бажає оглянути м'яч, проконсультуватися з менеджером або з іншої подібної причини.
  • Суддя видаляє гравця або іншу особу з поля.
  • Негайна ігрова ситуація завершується внаслідок (помилки пітчера) або перешкоди.
  • Кетчер заважає беттеру до моменту подачі.
  • Суддя оголошує відсутність подачі (no pitch) після того, як сміття або летючий об'єкт (наприклад, птах) стикається з м'ячем під час польоту.

Загалом, м'яч не стає мертвим автоматично відразу після завершення ігрового моменту. Наприклад, навіть після третього ауту м'яч формально залишається «живим», якщо захисту вигідно спробувати зробити четвертий аут(з технічних причин обліку перебіжок).

Після зупинки м'яч знову стає «живим», коли пітчер займає позицію на пластині, а суддя дає сигнал «плей». У бейсболі не використовується термін «тайм-аут», і кількість прохань про зупинку гри не обмежена.

Також термін «мертвий м'яч» використовується в історичному контексті: ера мертвого м'яча (dead ball era) — період на початку XX століття, коли через особливості конструкції та стану м'ячів їх було важко відбивати на велику відстань.

У крикеті мертвий м'яч — це особливий стан гри, під час якого гравці не можуть виконувати жодних активних ігрових дій^[9], тобто беттери не можуть заробляти рани, а польові гравці — виводити їх з гри^[10].

Термін «dead ball» вперше був використаний у правилах 1798 року у зв'язку з новим законом, що запроваджував штраф у п'ять ранів, якщо польовий гравець зупиняв м'яч своїм капелюхом. До 1798 року цей термін ге вживався, але його значення було неявним у деяких інших тогочасних правилах^[11].

М'яч стає «живим», коли боулер починає свій розбіг для подачі, і стає мертвим, коли:

• суддя) вважає, що з поважних причин бетсмен не готовий до прийому м'яча.

• М'яч остаточно опинився в руках вікет-кіпера або боулера (це рішення приймається виключно на розсуд судді).

• Зараховано вихід за межу (boundary is scored).

• Бетсмена виведено з гри (dismissed). М'яч вважається мертвим з моменту інциденту, що спричинив виведення.

• М'яч, незалежно від того, відбив його бетсмен чи ні, застряг між битою та тілом бетсмена, або в елементах його одягу чи екіпірування, або в одязі чи екіпіруванні судді, або в захисному шоломі польового гравця^[12].

• Суддя втручається у гру через травму гравця або неспортивну поведінку.

• Крім того, Правило 20.1.2 зазначає, що 'яч вважається мертвим, коли судді з боку боулера стає очевидно, що сторона захисту та обидва бетсмени біля хвірток перестали вважати його ігровим^[12].

Судді також можуть оголосити «мертвий м'яч» на свій розсуд у разі подій, не передбачених Правилами крикету] або угодами, укладеними перед матчем. Наприклад, подібне сталося 9 жовтня 2005 року, коли бетсмен Майкл Гассі влучив у закритий дах стадіону Телстра Доум. Те, що на відкритому стадіоні було б «шісткою» оголосили мертвим м'ячем, і очки не були нараховані.

Важливо, що м'яч стає мертвим, щойно один бетсмен вибуває, тому неможливо негайно вивести з гри іншого бетсмена, як у бейсболі.

Якщо необхідно чітко дати зрозуміти гравцям і суддям-інформаторам, що м'яч вважається мертвим, суддя подає сигнал «мертвий м'яч», схрещуючи та розводячи руки перед собою.