YaChudo

Мандаринська мова

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Мандаринська мова
Країни КНР
Регіон північ та південний захід Китаю, Малайзія, США, Канада, Австралія, Франція, Велика Британія.
Носії 1 373 859 774 (2009)[1]
Місце 1
Класифікація Сино-тибетські
Коди
ISO 639-1 zh
ISO 639-2 chi (B)  zho (T)
ISO 639-3 cmn

 

Мандаринська мова (кит. трад. 官話, спр. 官话, піньїнь Guānhuà мова чиновників), або Північне наріччя (спрощ.: 北方话; кит. трад.: 北方話; піньїнь: Běifānghuà, бейфанхуа) — група діалектів китайської мови, якими розмовляють на півночі та південному заході Китаю, а також в китайській діаспорі. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї[2]. У вузькому розумінні — стандартна розмовна китайська мова путунхуа, яка базується на Пекінському говорі і використовується як офіційна мова в Китайській народній республіці, Республіці Китай, Сингапурі та ООН. Має найбільшу кількість мовців у світі. Своєю назвою завдячує «мандаринам», китайським чиновникам, які вживали її як універсальну мову спілкування.

Поширення

Мандаринська мова поширена в північній частині континентального Китаю, на північ від річки Янцзи. Південний кордон поширення мови простягається від провінції Цзянсі на заході до провінцій Цзянсу та Хубей на сході. Носії мови також проживають у південно-західних районах Китаю, а саме провінції Сичуань, Юньнань, північнозахідних частинах Гуансі-Чжуанський автономного району та провінції Хунань[2]. Крім цього мандаринська мова поширена в місцях компактного проживання китайської діаспори: в Брунеї, Великій Британії, В'єтнамі, індонезійських островах Яві та Балі, Замбії, Камбоджі, Канаді, Лаосі, Лівії, Маврикії, півострівній Малайзії, Мозамбіку, Монголії, азійській частині Росії, Сингапурі, США, Тайвані та Таїланді[2].

За даними офіційного перепису населення КНР, що був проведений 2000 року, мандаринською мовою володіли близько 840 мільйонів мешканців країни. Загалом 70 % китаємовних громадян країни, включаючи 9,816 мільйона хуейцзу та 10,682 мільйона маньчжурів, вважали її рідною мовою[2]. За даними перепису 2005 року мандаринською володіло близько 845 мільйонів осіб[2]. На 2009 рік нею володіли 1,373 мільярда осіб.[1]

Діалекти

Мандаринська мова (жовті відтінки).

Мандаринська мова поділяється на вісім великих говорів (діалектів).

  • Північно-східна група
  • Північно-західна група
  • Східний говір
  • Південний говір

Фонетика

Фонеми мови в транскрипції МФА. Порівняльна таблиця знаків чжуіню і піньіню[3].

Чжуїнь ㄅ ㄔ ㄘ ㄉ ㄈ ㄍ ㄏ ㄐ ㄎ ㄌ ㄇ ㄋ ㄆ ㄑ ㄖ ㄕ ㄙ ㄊ ㄒ ㄓ ㄗ
Чжуїнь Піньїнь МФА bo chi ci de fo ge he ji ke le mo ne po qi ri shi si te xi zhi zi
ㄚ a a b̥a ʈ͡ʂʰa t͡sʰa d̥a fa g̥a ha kʰa la ma na pʰa ʂa sa tʰa ʈ͡ʂa d͡z̥ɑ
ㄞ ai ai b̥ai ʈ͡ʂʰai t͡sʰai d̥ai g̥ai hai kʰai lai mai nai pʰai ʂai sai tʰai ʈ͡ʂai d͡z̥ai
ㄢ an ɑn b̥ɑn ʈ͡ʂʰɑn t͡sʰɑn d̥ɑn fɑn g̥ɑn hɑn kʰɑn lɑn mɑn nɑn pʰɑn ɹɑn ʂɑn sɑn tʰɑn ʈ͡ʂɑn d͡z̥ɑn
ㄤ ang ɑŋ b̥ɑŋ ʈ͡ʂʰɑŋ t͡sʰɑŋ d̥ɑŋ fɑŋ g̥ɑŋ hɑŋ kʰɑŋ lɑŋ mɑŋ nɑŋ pʰɑŋ ɹɑŋ ʂɑŋ sɑŋ tʰɑŋ ʈ͡ʂɑŋ d͡z̥ɑŋ
ㄠ ao au / ɑʊ b̥ɑʊ ʈ͡ʂʰɑʊ t͡sʰɑʊ d̥ɑʊ g̥ɑʊ hɑʊ kʰɑʊ lɑʊ mɑʊ nɑʊ pʰɑʊ ɹɑʊ ʂɑʊ sɑʊ tʰɑʊ ʈ͡ʂɑʊ d͡z̥ɑʊ
ㄜ e ɜ / ə ʈ͡ʂʰə d̥ə g̥ə hə kʰə lə mə nə ɹə ʂə sə tʰə ʈ͡ʂə d͡z̥ə
ㄝ ê ɛ nɛ
ㄟ ei ei b̥ei d̥ei fei g̥ei hei kʰei lei mei nei pʰei ʂei sei ʈ͡ʂei d͡z̥ei
ㄣ en ən b̥ən ʈ͡ʂʰən d̥ən fən g̥ən hən kʰən mən nən pʰən ɹən ʂən sən ʈ͡ʂən d͡z̥ən
ㄥ eng əŋ b̥əŋ ʈ͡ʂʰəŋ t͡sʰəŋ d̥əŋ fəŋ g̥əŋ həŋ kʰəŋ ləŋ məŋ nəŋ pʰəŋ ɹəŋ ʂəŋ səŋ tʰəŋ ʈ͡ʂəŋ d͡z̥əŋ
ㄦ -er ɚ
ㄛ o ɔ t͡sʰɔ fɔ lɔ mɔ pʰɔ
ㄡ -ou ɔu ʈ͡ʂʰɔu t͡sʰɔu d̥ɔu fɔu g̥ɔu hɔu kʰɔu lɔu mɔu nɔu pʰɔu ɹɔu ʂɔu sɔu tʰɔu ʈ͡ʂɔu d͡z̥ɔu
ㄧ yi i b̥i d̥i t͡ɕi li mi ni pʰi t͡ɕʰi tʰi ɕi
ㄧㄚ ya / -ia ja / -ia t͡ɕia lia nia t͡ɕʰia ɕia
ㄧㄢ yan / -ian jɛn / -iɛn b̥iɛn d̥iɛn t͡ɕiɛn liɛn miɛn niɛn pʰiɛn t͡ɕʰiɛn tʰiɛn ɕiɛn
ㄧㄤ yang / -iang jaŋ / -iaŋ d̥iaŋ t͡ɕiaŋ liaŋ niaŋ t͡ɕʰiaŋ ɕiaŋ
ㄧㄠ yao / -iao jao / -iau b̥iau d̥iau fiau t͡ɕiau liau miau niau pʰiau t͡ɕʰiau tʰiau ɕiau
ㄧㄝ ye / -ie jɛ / -iɛ b̥iɛ d̥iɛ t͡ɕiɛ liɛ miɛ niɛ pʰiɛ t͡ɕʰiɛ tʰiɛ ɕiɛ
ㄧㄣ yin in / ɪn t͡ɕɪn lɪn mɪn nɪn pʰɪn t͡ɕʰɪn ɕɪn
ㄧㄥ ying iŋ / ɪŋ b̥ɪŋ d̥ɪŋ t͡ɕɪŋ lɪŋ mɪŋ nɪŋ pʰɪŋ t͡ɕʰɪŋ tʰɪŋ ɕɪŋ
ㄧㄡ you / -iu jɔu / -iɔu d̥iu t͡ɕiɔu liɔu miɔu niɔu t͡ɕʰiɔu ɕiɔu
ㄨㄚ wa / -ua wɑ / -ua ʈ͡ʂʰua g̥ua hua kʰua ʂua ʈ͡ʂua
ㄨㄥ weng / -ong wʌŋ / -ʊŋ ʈ͡ʂʰʊŋ t͡sʰʊŋ d̥ʊŋ g̥ʊŋ hʊŋ kʰʊŋ lʊŋ nʊŋ ʂʊŋ sʊŋ tʰʊŋ ʈ͡ʂʊŋ d͡z̥ʊŋ
ㄨ wu / -u wu / -u b̥u ʈ͡ʂʰu t͡sʰu d̥u fu g̥u hu kʰu lu mu nu pʰu ɹu ʂu su tʰu ʈ͡ʂu d͡z̥u
ㄨㄞ wai / -uai wai / -uai ʈ͡ʂʰuai g̥uai huai kʰuai ʂuai ʈ͡ʂuai
ㄨㄢ wan / -uan wan / -uan ʈ͡ʂʰuan t͡sʰuan d̥uan g̥uan huan kʰuan luan nuan ɹuan ʂuan suan tʰuan ʈ͡ʂuan d͡z̥uan
ㄨㄤ wang / -uang waŋ / -uaŋ ʈ͡ʂʰuaŋ g̥uaŋ huaŋ kʰuaŋ ʂuaŋ ʈ͡ʂuaŋ
ㄨㄟ wei / -uei wei / -uei ʈ͡ʂʰuei t͡sʰuei d̥uei g̥uei huei kʰuei ɹuei ʂuei suei tʰuei ʈ͡ʂuei d͡z̥uei
ㄨㄣ wen / -un wən / -ʊn ʈ͡ʂʰʊn t͡sʰʊn d̥ʊn g̥ʊn xʊn kʰʊn lʊn nʊn ɹʊn ʂʊn sʊn tʰʊn ʈ͡ʂʊn d͡z̥ʊn
ㄨㄛ wo / -uo wɔ / -uɔ ʈ͡ʂʰuɔ t͡sʰuɔ d̥uɔ g̥uɔ xuɔ kʰuɔ luɔ nuɔ ɹuɔ ʂuɔ suɔ tʰuɔ ʈ͡ʂuɔ d͡z̥uɔ
ㄩㄥ yong / -iong jʊŋ / -iʊŋ t͡ɕiyŋ t͡ɕʰiyŋ ɕiyŋ
ㄩ yu y t͡ɕy ly ny t͡ɕʰy ɕy
ㄩㄢ yuan / -uan ɥan / -yɛn t͡ɕyɛn lyɛn t͡ɕʰyɛn ɕyɛn
ㄩㄝ yue / -ue ɥɛ -yɛ t͡ɕyɛ lyɛ nyɛ t͡ɕʰyɛ ɕyɛ
ㄩㄣ yun / -un ɥn / -yn t͡ɕyn lyn t͡ɕʰyn ɕyn


Див. також

Примітки

Джерела та література

  • (англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
  • (англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
  • (кит.) 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.
  • Bagg, Mary (ред.). Mandarin. Encyclopedia of China. Berkshire. ISBN 978-0-9770159-4-8.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).