YaChudo

Глухий ясенний фрикативний

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Глухі фрикативи
Зубний Ясенний
сибілянт s̪ s / s͇
несибілянт θ θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊

Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

  • Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
  • Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.

Назва

  • Глухі альвеолярні фрикативні
  • Глухі ясенні фрикативні

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Глухий ясенний фрикативний
s
Номер МФА132
Кодування
HTML (десяткове)s
Юнікод (hex)U+0073
X-SAMPAs
Кіршенбаумs
Брайль⠎ (braille pattern dots-234)
Звучання
noicon
джерело · допомога

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості

Приклади

Зубно-ясенний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̪
s̟
Звучання
noicon
джерело · допомога
Глухий ясенний втягнутий фрикативний
s̠
Кодування
HTML (десяткове)s​̺
Юнікод (hex)U+0073 U+033A
Звучання
noicon
джерело · допомога
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська[1] gauza [ɡäus̪ä] річ
білоруська[2] стагоддзе [s̪t̪äˈɣodd̪͡z̪ʲ:e] століття Див. білоруська фонетика
болгарська[3] всеки [ˈvs̪ɛki] всі
іспанська[4] estar [e̞s̪ˈt̪är] бути Див. іспанська фонетика
китайська[5][6] 三/sān [s̪a̋n] три Див. китайська фонетика
македонська[7] скока [ˈs̪kɔkä] стрибок Див. македонська фонетика
польська[8] sum [s̪um] сом Див. польська фонетика
румунська[9] surd [s̪ur̪d̪] глухий Див. румунська фонетика
російська[10] волосы [ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] 'hair' . Див. російська фонетика
сербська[11][12] сам [s̪ȃ̠m] сам Див. сербська фонетика
турецька[13][14] su [s̪u] вода Див. турецька фонетика
угорська[15] sziget [ˈs̪iɡɛt̪] 'island' Див. угорська фонетика
українська[16] село [s̪ɛˈɫ̪ɔ] — Див. українська фонетика
французька[13][17][18] façade [fäs̪äd̪] перед Див. французька фонетика
чеська[19] svět [s̪vjɛt̪] світ Див. чеська фонетика
шведська[20][21][22] 'säte [ˈs̪ɛːt̪e] сидіння Див. шведська фонетика

Ясенний

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська sand [sænd] пісок Див. англійська фонетика
арабська[23] جَلَسَ [ˈdʒælæsɐ] сідати Див. арабська фонетика
в'єтнамська[24] xa [saː˧] далекий Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська ספר [ˈsefeʁ] книга Див. гебрейська фонетика
гінді साल [saːl] рік Див. фонетика гінді
голландська[25][26] 'staan [s̻t̻aːn̻] стояти Див. голландська фонетика
грузинська[27] სამი [ˈsɑmi] три
естонська sõna ['sɤnɑ] слово
корейська 소 / so [so] бик Див. корейська фонетика
перська sib [sib] яблуко Див. перська фонетика
португальська[28] caço [ˈkasu] полюю Див. португальська фонетика
японська[29] fukusūkē [ɸɯkɯsɯːkeː] множинний Див. японська фонетика

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
θ̠
θ͇
ɹ̝̊
Номер МФА130 414
Кодування
HTML (десяткове)θ​̱
Юнікод (hex)U+03B8 U+0331
Звучання
noicon
джерело · допомога

Властивості

Примітки

  1. ↑ Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  2. ↑ Padluzhny, (1989), p. 47.
  3. ↑ Klagstad Jr., (1958), p. 46.
  4. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 258.
  5. ↑ Lee та Zee, (2003), pp. 109—110.
  6. ↑ Lin, (2001), pp. 17—25.
  7. ↑ Lunt, (1952), p. 1.
  8. ↑ Rocławski, (1976), pp. 149.
  9. ↑ Ovidiu Drăghici|title=Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. ↑ Chew, (2003), p. 67.
  11. ↑ Kordić, (2006), p. 5.
  12. ↑ Landau та ін., (1999), p. 66.
  13. ↑ а б Adams, (1975), p. 288.
  14. ↑ Zimmer та Orgun, (1999), p. 154.
  15. ↑ Szende, (1999), p. 104.
  16. ↑ S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. arXiv:0802.4198.{{cite arXiv}}: Обслуговування CS1: Сторінки з пропущеним параметром class (посилання)
  17. ↑ Fougeron та Smith, (1999), p. 79.
  18. ↑ Grønnum, (2005), p. 144.
  19. ↑ Palková, (1994), p. 228.
  20. ↑ Ladefoged та Maddieson, (1996), p. 171.
  21. ↑ Engstrand, (1999), pp. 140—141.
  22. ↑ Engstrand, (2004), p. 167.
  23. ↑ Thelwall, (1990), p. 37.
  24. ↑ Thompson, (1959), pp. 458—461.
  25. ↑ Gussenhoven, (1999), p. 75.
  26. ↑ Collins та Mees, (2003), p. 190.
  27. ↑ Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  28. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  29. ↑ Okada, (1991), p. 94.

Джерела

  • Adams, Douglas Q. (1975), The Distribution of Retracted Sibilants in Medieval Europe, Language, Linguistic Society of America, 51 (2): 282—292, doi:10.2307/412855, JSTOR 412855
  • Arvaniti, Amalia (2007), Greek Phonetics: The State of the Art (PDF), Journal of Greek Linguistics, 8: 97—208, doi:10.1075/jgl.8.08arv, архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013, процитовано 13 березня 2017
  • Axundov, Ağamusa (1983), Azərbaycan dilinin fonetikasi, Baku
  • Alan Yates. "Teach Yourself Catalan."
  • Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
  • Bauer, Laurie; Warren, Paul (2004), New Zealand English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 580—602, ISBN 3-11-017532-0
  • Bertinetto, Marco; Loporcaro, Michele (2005), The sound pattern of Standard Italian, as compared with the varieties spoken in Florence, Milan and Rome, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 131—151, doi:10.1017/S0025100305002148
  • Buizza, Emanuela (2011), Frication and affrication of /t/ in RP English, Language at the University of Essex (LangUE) 2010 Proceedings (PDF), с. 16—28, архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2014, процитовано 13 березня 2017
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1—2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003), The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition (PDF), ISBN 9004103406, архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2016, процитовано 13 березня 2017
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Engstrand, Olle (2004), Fonetikens grunder (Swedish) , Lund: Studenlitteratur, ISBN 91-44-04238-8
  • Engstrand, Olle (1999), Swedish, Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet., Cambridge: Cambridge University Press, с. 140—142, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1999), French, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
  • Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 13 березня 2017
  • Gussenhoven, Carlos (1999), Dutch, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 74—77, ISBN 0-521-65236-7
  • Hickey, Raymond (1984), Coronal Segments in Irish English, Journal of Linguistics, 20 (2): 233—250, doi:10.1017/S0022226700013876
  • Honeybone, P (2001), Lenition inhibition in Liverpool English, English Language and Linguistics, 5 (2): 213—249, doi:10.1017/S1360674301000223
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010), Goizueta Basque (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (1): 113—127, doi:10.1017/S0025100309990260, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 13 березня 2017
  • Kara, Dávid Somfai (2002), Kazak, Lincom Europa, ISBN 9783895864704
  • Kara, Dávid Somfai (2003), Kyrgyz, Lincom Europa, ISBN 3895868434
  • Klagstad Jr., Harold L. (1958), The Phonemic System of Colloquial Standard Bulgarian, American Association of Teachers of Slavic and East European Languages, с. 42—54, JSTOR 304696
  • Kordić, Snježana (2006), Serbo-Croatian, Languages of the World/Materials; 148, Munich & Newcastle: Lincom Europa, ISBN 3-89586-161-8
  • Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, ISBN 3895860352
  • Kress, Bruno (1982), Isländische Grammatik, VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Ladefoged, Peter [англійською]; Maddieson, Ian [англійською] (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
  • Lamb, William (2003), Scottish Gaelic (вид. 2nd), Lincom Europa, с. 118, ISBN 3-89586-727-6
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003), Standard Chinese (Beijing), Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 109—112, doi:10.1017/S0025100303001208
  • Lin, Hua (2001), A Grammar of Mandarin Chinese, Lincom Europa, ISBN 3-89586-642-3
  • Loakes, Deborah; McDougall, Kirsty (2007), Frication of Australian English /p t k/: Group Tendencies and Individual Differences (PDF), архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
  • Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
  • Maddieson, Ian (1984), Patterns of sound, Cambridge University Press
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 9783411040667
  • Marotta, Giovanna; Barth, Marlen (2005), Acoustic and sociolingustic aspects of lenition in Liverpool English (PDF), Studi Linguistici e Filologici Online, 3 (2): 377—413, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
  • Martin Harris and Nigel Vincent. The Romance Languages.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 25 лютого 2021, процитовано 13 березня 2017
  • Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
  • Qafisheh, Hamdi A. (1977), A short reference grammar of Gulf Arabic, Tucson, Arizona: University of Arizona Press, ISBN 0-8165-0570-5
  • Obaid, Antonio H. (1973), The Vagaries of the Spanish 'S', Hispania, American Association of Teachers of Spanish and Portuguese, 56 (1): 60—67, doi:10.2307/339038, JSTOR 339038
  • Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
  • Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
  • Pandeli, H; Eska, J; Ball, Martin; Rahilly, J (1997), Problems of phonetic transcription: the case of the Hiberno-English slit-t, Journal of the International Phonetic Association, 27 (1—2): 65—75, doi:10.1017/S0025100300005430
  • Pétursson, Magnus (1971), Étude de la réalisation des consonnes islandaises þ, ð, s, dans la prononciation d'un sujet islandais à partir de la radiocinématographie, Phonetica, 33: 203—216, doi:10.1159/000259344, архів оригіналу за 18 серпня 2021, процитовано 13 березня 2017
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 13 березня 2017
  • Recasens, Daniel; Pallarès, Maria Dolores (2001), Coarticulation, Assimilation and Blending in Catalan Consonant Clusters, Journal of Phonetics, 29 (3): 273—301, doi:10.1006/jpho.2001.0139
  • Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
  • Saborit, Josep (2009), Millorem la pronúncia (Catalan) , Acadèmia Valenciana de la Llengua
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Sipma, Pieter (1913), Phonology & grammar of modern West Frisian, London: Oxford University Press
  • Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar, Uralic and Altaic Series, т. 18, Bloomington: Indiana University
  • Skaug, Ingebjørg (2003) [First published 1996], Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd), Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS, ISBN 82-456-0178-0
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
  • Suomi, Kari; Toivanen, Juhani; Ylitalo, Riikka (2008), Finnish sound structure, ISBN 978-951-42-8983-5, архів оригіналу за 19 лютого 2012, процитовано 13 березня 2017
  • Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Thompson, Laurence C. (1987), A Vietnamese Reference Grammar, ISBN 0-8248-1117-8
  • Thorborg, Lisbet (2003), Dansk udtale - øvebog, Forlaget Synope, ISBN 87-988509-4-6
  • Torreblanca, Máximo (1988), Latín Basium, Castellano Beso, Catalán Bes, Portugués Beijo, Hispanic Review, University of Pennsylvania Press, 56 (3): 343—348, doi:10.2307/474023, JSTOR 474023
  • Vijūnas, Aurelijus (2010), The Proto-Indo-European Sibilant */s/, Historische Sprachforschung, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 123: 40—55, ISSN 0935-3518, архів оригіналу за 16 листопада 2018, процитовано 13 березня 2017
  • Watson, Kevin (2007), Liverpool English (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (3): 351—360, doi:10.1017/s0025100307003180, архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018, процитовано 13 березня 2017
  • Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet (PDF), Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN 0-521-65236-7, архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2018, процитовано 13 березня 2017

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).