Хуейцзу
| Хуейцзу | |
|---|---|
 | |
| Регіон |  КНР |
| Кількість | 10,586,087 (перепис 2010)[1] |
| Близькі до | китайці, дунгани |
| Входить до | китайці  |
| Мова | китайська |
| Релігія | іслам |
Хуейцзу́, хуе́й (хуі-цзу, кит.: 回族, піньїнь: huí-zú) — один з 56 офіційно визнаних народів Китаю. Їхня відмінність від ханців полягає в тому, що вже впродовж багатьох століть вони сповідують іслам (ханафітського мазхабу) і є носіями ісламської культурної спадщини.
Історія
Рання історія
Китаємовні мусульмани мають різне походження. Іслам вперше проник до Китаю при династії Тан (618–907) двома не пов'язаними один з одним шляхами — північно-західним сухопутним, вздовж Великого шовкового шляху, і південно-східним морським. 742 року імператором була заснована мечеть у столиці Танської імперії Чан'ані, що знаходилася на Великому шовковому шляху — сучасному адміністративному центрі міста Сіань (зараз мечеть називається — Сіань цінчжень да си (西安 清真 大寺 Xī-ān qīng-zhēn dà sì).
Дослідження
Професор Ху Чженьхуа вперше зіставив китайську ісламську культуру з ісламською культурою Центральної Азії. Його «Китайська національність хуей» була нагороджена другою премією Державного національного комітету та Міністерства культури КНР[2].
Примітки
- ↑ http://www.stats.gov.cn/tjsj/pcsj/rkpc/6rp/excel/A0201.xls
- ↑ Основоположник китайской кыргызологии, знаток кыргызской истории — профессор Ху Чжэньхуа[недоступне посилання з червня 2019]
|
Це незавершена стаття про КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).