Дзвінкий заясенний африкат
| Дзвінкий заясенний африкат | |||
|---|---|---|---|
| d͡ʒ | |||
| d͜ʒ | |||
| dʒ | |||
| d̠ʲʒ | |||
| Номер МФА | 104 135 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | d͡ʒ | ||
| Юнікод (hex) | U+0064 U+0361 U+0292 | ||
| X-SAMPA | dZ or d_r_jZ | ||
| Кіршенбаум | dZ | ||
| |||
| Звучання | |||
джерело · допомога | |||
Дзвінкий заясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʒ⟩ (раніше — ⟨ʤ⟩); у широкій транскрискрипції — як ⟨ɟ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символами ⟨ǰ⟩, ⟨ǧ⟩, ⟨ǯ⟩, ⟨dž⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].
Деякі науковці використовують символ /d͡ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного африката /ɖ͡ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката /d͡ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.
Назва
- Дзвінка заясенна африката
- Дзвінкий заясенний африкат (англ. Voiced post-alveolar affricate)
- Дзвінкий заясенний африкат-сибілянт (англ. Voiced post-alveolar sibilant affricate)
- Дзвінкий заясенний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка палато-альвеолярна африката
- Дзвінкий палато-альвеолярний африкат (англ. Voiced palato-alveolar affricate)
- Дзвінкий палато-альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced palato-alveolar sibilant affricate)
- Дзвінкий палато-альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка піднебінно-ясенна африката
- Дзвінкий піднебінно-ясенний африкат
- Дзвінкий піднебінно-ясенний зімкнено-щілинний приголосний
Властивості
Властивості дзвінкого заясенного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | аџыр | [ad͡ʒər] | криця | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | джанэ | [d͡ʒaːna] | сукня | ||
| азербайджанська | ağac | [ɑɣɑd͡ʒ] | дерево | ||
| албанська | xham | [d͡ʒam] | скло | ||
| англійська | jump | [ˈd͡ʒʌmp] | стрибок | Див. англійська фонетика | |
| арабська[2] | جَرَس | [d͡ʒaras] | дзвін | Див. арабська фонетика | |
| бенгальська | জল | [d͡ʒɔl] | вода | Див. бенгальська фонетика | |
| болгарська | джудже | [ˈd͡ʒud͡ʒe] | гном | Див. болгарська фонетика | |
| боснійська | ђаво | [d͡ʒâ̠ʋo̞ː] | диявол | ||
| вірменська (схід.)[3] | ջուր | [d͡ʒuɾ] | вода | ||
| коптська | ϫⲉ | [d͡ʒe] | що | ||
| гебрейська | ג׳וק | [d͡ʒuk] | тарган | Див. гебрейська фонетика | |
| грузинська[4] | ჯიბე | [d͡ʒibɛ] | кишеня | ||
| есперанто | manĝaĵo | [manˈd͡ʒaʒo̞] | їжа | Див. есперанто фонетика | |
| індонезійська | jarak | [ˈd͡ʒarak] | відстань | ||
| італійська[5] | gemma | [ˈd͡ʒɛmma] | гема | Див. італійська фонетика | |
| киргизька | жаман | [d͡ʒaman] | поганий | ||
| литовська | džiaugsmingas | [d͡ʒɛʊɡʲsʲˈmʲɪnɡɐs] | радий | Див. литовська фонетика | |
| македонська | џемпер | [ˈd͡ʒɛmpɛr] | джампер | Див. македонська фонетика | |
| малайська | jahat | [d͡ʒahat] | зло | ||
| маратхі | जय | [d͡ʒəj] | перемога | Див. фонетика маратхі | |
| німецька[6] | Dschungel | [ˈd͡ʒʊŋəl] | джунглі | Див. німецька фонетика | |
| перська | کُـجــا | [kod͡ʒɒ] | де? | Див. перська фонетика | |
| польська (діал.) | dziwny | [ˈd͡ʒivn̪ɘ] | дивний | Див. польська фонетика | |
| португальська (Бразилія)[7] | grande | [ˈɡɾɐ̃d͡ʒi] | великий | Див. португальська фонетика | |
| румунська | ger | [d͡ʒer] | мороз | Див. румунська фонетика | |
| турецька | acı | [äˈd͡ʒɯ] | біль | Див. турецька фонетика | |
| туркменська | jar | [d͡ʒär] | яр | ||
| уйгурська | جـوزا | [d͡ʒozɑ] | стіл | Див. уйгурська фонетика | |
| угорська | lándzsa | [laːnd͡ʒɒ] | спис | Див. угорська фонетика | |
| українська | джерело | [d͡ʒɛrɛˈlɔ] | — | Див. українська фонетика | |
| французька | adjonction | [ad͡ʒɔ̃ksjɔ̃] | додаток | Рідко. Див. французька фонетика | |
| чеська | léčba | [lɛːd͡ʒba] | лікування | Див. чеська фонетика | |
Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
| Voiced postalveolar non-sibilant fricative | |
|---|---|
| d̠͡ɹ̠˔ | |
| d̠͜ɹ̠˔ | |
| d̠ɹ̠˔ | |
| Звучання | |
джерело · допомога |
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| англійська (амер.)[8][9] | dream | [d̠͡ɹ̠˔ʷiːm] | мрія | Див. англійська фонетика | |
Примітки
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Watson (2002:16)
- ↑ Dum-Tragut (2009:13)
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
- ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- ↑ Mangold (2005:51–52)
- ↑ Barbosa & Albano (2004:228)
- ↑ Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
- ↑ Wells, (2008).
Джерела
- Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
- Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
- Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie, Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
- Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3411040667
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 16 березня 2016
- Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
- Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
- Wells, John C. (2008), Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd), Longman, ISBN 9781405881180
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).