YaChudo

Глухий ретрофлексний африкат

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Глухий ретрофлексний африкат
ʈ͡ʂ
t͡ʂ
Номер МФА105 (136)
Кодування
HTML (десяткове)ʈ​͡​ʂ
Юнікод (hex)U+0288 U+0361 U+0282
X-SAMPAts`
Кіршенбаумts.
Звучання
noicon
джерело · допомога

Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.[джерело?] Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва

  • Глуха ретрофлексна африката
  • Глухий ретрофлексний африкат
  • Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості

Властивості глухого ретрофлексного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська (діал.) чъыгы [t͡ʂəɣə] дерево
астурійська (діал.)[2][3] ḷḷobu [ʈ͡ʂoβu] вовк
білоруська пачатак [paʈ͡ʂatak] початок Див. білоруська фонетика
китайська (мандарин) [4] 中文 / zhōngwén [ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥] китайська мова Див. китайська фонетика
кечуа ch'upa [ʈ͡ʂupə] хвіст
носу ꍈ /zha [ʈ͡ʂa˧] трошки
польська [5][6] czas [ˈʈ͡ʂäs̪] час Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика
польська (діал.)[7] cena [ˈʈ͡ʂɛn̪ä] ціна поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах
сербська чоколада [ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] шоколад Див. сербська фонетика
словацька[8] čakať [ˈʈ͡ʂakat] чекати
українська чотири [ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ] — Див. Українська фонетика

Примітки

  1. ↑ а б Wells (2014:98-9)
  2. ↑ Normes ortográfiques, Academia de la Llingua Asturiana [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] Page 14
  3. ↑ García Arias (2003:34)
  4. ↑ Ladefoged & Wu (1984:?)
  5. ↑ Jassem (2003:103)
  6. ↑ Hamann (2004:65)
  7. ↑ Gwary polskie - Gwara regionu. Gwarypolskie.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  8. ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела

  • García Arias, Xosé Lluis (2003), Gramática Histórica de la Lengua Asturiana, Oviedo: Academia de la Llingua Asturiana, с. 34—36, ISBN 84-8168-341-8
  • Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 10 березня 2016
  • Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 червня 2022
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Ladefoged, Peter; Wu, Zongji (1984), Places of Articulation: An Investigation of Pekingese Fricatives and Affricates, Journal of Phonetics, 11: 267—278
  • Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 10 березня 2016
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).