YaChudo

Кг (диграф)

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

Кг
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ В̌ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ
Ӷ Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ
Ԭ Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ
Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ
Ԑ̈ Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ
Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ
Ӆ Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ
Ӊ Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ
О̆ О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ
Ҩ Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ
Ԍ Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃
Ӯ Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ
Х̑ Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ꚓ Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄
Ӹ Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́
Ӭ̄ Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄
Я̈ Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ Ꙗ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Ꙉ
Літери кирилиці

кг — диграф, що використовувався в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних літер к і г. Існував для позначення звуку ґ у пам'ятках староукраїнської мови (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови)[1]. Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. У XIX столітті на цю давню традицію орієнтувалися лише поодинокі автори — Олексій Павловський[2] у першій граматиці живої української мови (1818), С. Писаржевський (1840), видавці альманаху «Молодик» (1843), «Записок» Південно-західного відділу Російського географічного товариства (1873) та видавець Іван Бецький (1843).

Примітки

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).