Грудень 2011
| ← грудень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
| 2011 рік | ||||||
Гру́день 2011 — дванадцятий, останній місяць 2011 року, що розпочався в четвер 1 грудня та закінчився в суботу 31 грудня.
Події
- 2 грудня
- У Києві відбулося жеребкування Євро-2012.[1][2]
- 4 грудня
- У Росії відбулися Вибори до Державної Думи, на яких перемогла провладна партія «Єдина Росія».[3]
- 5 грудня
- 6 грудня
- 9 грудня
- 10 грудня
- На конференції ООН з питань зміни клімату в Дурбані (ПАР) підписано угоду про продовження строків дії Кіотського протоколу.[7]
- У десятках великих російських міст відбулися мітинги протесту проти нечесних виборів, наймасштабніший із яких — на Болотній площі у Москві.[8]
- У Ємені приведено до присяги уряд національної єдності, очолюваний лідерами опозиції.[9]
- 11 грудня
- У Придністров'ї відбулися президентські вибори, внаслідок яких, за попередніми даними, лідирує не чинний президент Ігор Смирнов, а його суперник Євген Шевчук.[10][11]
- 12 грудня
- Канада оголосила про вихід з Кіотського протоколу.[12]
- Лікар і правозахисник Монсеф Марзукі (фото) обраний першим президентом Тунісу після революції.[13]
- Жовтневий райсуд Запоріжжя за пошкодження пам'ятника Сталіну присудив дев'яти «тризубівцям» тюремні терміни до 3 років.[14]
- 15 грудня
- Суд Парижа присудив колишньому президенту Франції Жакові Шираку за корупцію два роки тюрми умовно (вирок було пом'якшено з огляду на поважний вік та поганий стан здоров'я Ширака).[15]
- 16 грудня
- У казахстанському місті Жанаозені святкування річниці незалежності переросло в сутичку з поліцією. Загинуло щонайменше 10 осіб. Протестувальники спалили будівлю мерії.[16] В місті було введено надзвичайний стан.[17]
- 17 грудня
- На 70-му році життя помер Кім Чен Ір, голова Корейської Народно-Демократичної Республіки.[18]
- Померла Сезарія Евора, кабовердійська співачка.[19]
- 18 грудня
- В Охотському морі перевернулася бурова платформа Кольська, на якій знаходилося 76 людей.[20]
- Помер Вацлав Гавел, Президент Чехословаччини та Чехії, дисидент, драматург.[21]
- 21 грудня
- Міжнародний трибунал ООН щодо Руанди одноголосно засудив до довічного ув'язнення двох колишніх чільників владної партії MRND за організацію у 1994 році геноциду народності тутсі.[22]
- Помер український і радянський воротар «Динамо» та збірної СРСР 60-70-х років минулого століття, дитячий тренер Євген Васильович Рудаков.[23]
- 24 грудня
- У містах РФ пройшли чергові масові акції протесту проти фальсифікації виборів до Державної думи. За словами організаторів у ньому взяли участь понад 100 тисяч людей.[24]
- 25 грудня
- На Президентських виборах у Придністровській Молдавській Республіці з великим відривом переміг Євген Шевчук.[25]
- 26 грудня
- На переговорах у Пекіні прем'єр-міністри Китаю Вень Цзябао та Японії Йосіхіко Нода домовилися відмовитися від долара при взаєморозрахунках і перейти на єну та юань.[26]
- 27 грудня
- У Києві відкрито 50-у станцію метро — «Виставковий центр».[27]
- Землетрус у Тиві.
- 29 грудня
- Під час пограбування відділення «ПриватБанку» в центрі Донецька вбито п'ятьох працівників банку.[28]
- 30 грудня
- Євген Шевчук вступив на посаду президента Придністров'я.
- Президент України Віктор Янукович переніс День Свободи з 22 листопада на 22 січня, об'єднавши із Днем соборності в День Соборності та Свободи України.[29]
- 31 грудня
- Поблизу села Перового у Криму завершено будівництво найбільшої сонячної електростанції у світі[30]. Ця подія у ВікіНовинах.
Особи
Померли
- Бугаєць Анатолій Олександрович, 71, український промисловець, кандидат технічних наук, член СПУ. Герой України, колишній почесний генеральний директор ВАТ «Турбоатом»[31].
- Голієвська Ія Іллівна, 86, радянський сержант — снайпер, учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджена орденами та медалями.
- Дороніна Олена Віталіївна, 56, радянська і російська актриса театру і кіно.
- Голобородько Павло Арсентійович, 69, український вчений-агроном, директор Всесоюзного науково-дослідного інституту луб'яних культур (з 1992 року — Інституту луб'яних культур НААН України) (1987—2008), кандидат сільсько-господарських наук (1977), Заслужений діяч науки і техніки України (1992).
- Єва Цейзель, 105, американська промислова дизайнерка угорського походження, відома своєю роботою з керамікою, переважно з періоду після її імміграції до Сполучених Штатів. Її форми часто є абстракціями природного світу та людських стосунків.
- Мірко Тремалья, 85, італійський правник і політик.
- Стародубцев Василь Олександрович, 80, радянський і російський, губернатор Тульської області. Народний депутат СРСР (1989—1991). Депутат Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації 1-го та 4-го скликання, депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 5-6-го скликань. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Кандидат сільськогосподарських наук (1973), член-кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук (1988), дійсний член Міжнародної академії інформаційних процесів і технологій. Герой Соціалістичної Праці (23.12.1976).
- Ведерніков Микола Степанович, 86, учасник Другої світової війни, командир кулеметного розрахунку 969-го стрілецького полку 273-ї стрілецької дивізії 6-ї армії 1-го Українського фронту, старшина. Герой Радянського Союзу.
- Мінський Григорій Семенович, 99, український живописець, член Спілки художників УРСР — 1956, 2010 — заслужений художник України. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, «За мужність», медалями.
- Яновська Лідія Марківна, 85, російський, український та ізраїльський літературознавець, текстолог. Перший дослідник творчості Іллі Ільфа і Євгена Петрова та Михайла Булгакова.
- Білоус Григорій Павлович, 71, український поет. Заслужений працівник культури України[32].
- Мільченко Анатолій Васильович, 73, грузинський футбольний арбітр. Рекордсмен по кількості проведених матчів у вищій лізі чемпіонату СРСР. Арбітр ФІФА з 1979 року.
- Тайба Аль-Ібрагім, 66, кувейтська письменниця, вважається першою авторкою науково-фантастичної літератури в Кувейті. Була членом Асоціації письменників Кувейту, працювала вчителькою математики та в міністерстві інформації[33].
- Гелен Франкенталер, 83, американська художниця-абстракціоніст-експресіоністка[34].
- Грот Юрій Іванович, 79, радянський і український спортивний діяч, журналіст. Майстер спорту СРСР з лижного спорту (1962). Суддя всесоюзної категорії з лижного спорту (1969). Член Спілки спортивних журналістів України (1963). Автор багатьох статей в ЕСУ та розділів у «Енциклопедії олімпійського спорту України» (2005). Досліджував історію розвитку спорту в Україні, зокрема на Харківщині.
- Джон Вілсон, 82, канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Згодом — хокейний тренер.
- Джулія Семпсон-Гейворд, 77, колишня американська тенісистка. Перемагала на турнірах Великого шолома в змішаному парному розряді.
- Кате (футболіст), 38, бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. ДТП[35].
- Кольцов Микола Михайлович, 75, радянський футболіст, що грав на позиції правого захисника[36].
- Кочерга Віктор Пилипович, 67, український діяч, заступник генерального директора з питань якості металургійного комбінату «Криворіжсталь» Дніпропетровської області. Народний депутат України II скликання.
- Майкл Даммітт, 86, британський філософ, представник аналітичної школи; також є розробником теорії виборчої системи голосування і фахівцем з історії карткових ігор.
- Мераль Мендерес, 78, турецька оперна співачка (сопрано)[37].
- Кійонорі Кікутаке, 83, японський архітектор, один з фундаторів руху метаболістів.
- Джорджо Бокка, 91, відомий італійський журналіст.
- Каганова Любов Яківна, 84, українська актриса, заслужена артистка України.
- Сярий Євген Степанович, 58, український громадський діяч і дипломат, консул Генерального консульства України у Мюнхені.
- Йоганнес Гестерс, 108, нідерландсько-австрійський актор та співак (тенор), артист естради з 89-річною кар'єрою (переважно на німецькій сцені). 1997 року був включений до Книги рекордів Гіннесса як найстаріший діючий актор[38].
- Серджо Бузо, 61, італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Мав прізвисько «Бастер Кітон» за схожість із цим американським актором.
- Цешковський Віталій Валерійович, 67, радянський і російський шахіст, гросмейстер (1975). Дворазовий чемпіон СРСР (1978, 1986)[39].
- Бланка Рене Аррільяга, 94, уругвайська вчена: хімік, ботанік, професор та агростолог[40].
- Волос Микола Петрович, 63, український педагог, викладач, виконувач обов'язків ректора Глухівського педагогічного інституту (із 26 жовтня 1999 по 31 травня 2000).
- Тупицин Юрій Гаврилович, 86, радянський та російський письменник-фантаст і військовий льотчик.
- Вільям Дьюел, 88, мериканський актор і співак. Він був відомий своїми ролями Ендрю Макнейра в мюзиклі «1776», Джима Сефелта у фільмі «Пролітаючи над гніздом зозулі» 1975 року та чистильника взуття Джонні в комедійному кримінальному серіалі «Поліцейський загін!» 1982 року.
- Галаншин Костянтин Іванович, 99, радянський діяч, міністр целюлозно-паперової промисловості СРСР, 1-й секретар Пермського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1961—1981 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань.
- Косих Віктор Іванович, 61, радянський і російський актор театру та кіно.
- Рудаков Євген Васильович, 69, український радянський футболіст (воротар) та тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1973). Заслужений майстер спорту СРСР (1973). Лауреат неофіційного «Трофею Яшина» як найкращий голкіпер року в Європі від RSSSF на основі голосування журналу «Франс футбол» (1971)[41].
- Гана Андронікова, 44, чеська письменниця, лауреат премії «Magnesia Litera» (2002). Рак[42].
- Георг Штерк, 94, німецький офіцер, гауптман резерву вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
- Джек Голдман, 90, американський фізик і підприємець. Відомий своєю роботою директора наукової лабораторії Форд Мотор компані, і як засновник і колишній керівник відомого науково-дослідного центру Xerox PARC в Пало-Альто, Каліфорнія (Xerox Palo Alto Research Center)[43].
- Лукашевич Станіслав Михайлович, 76, голова Мінського міськвиконкому з серпня 1977 по січень 1980 року.
- Васильченко Лілія Опанасівна, 49, радянська спортсменка з лижних перегонів, яка здобула золоту медаль у складі естафетної команди на чемпіонаті світу 1985 року в Зефельді[44].
- Ектор Нуньєс, 75, уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
- Лучано Маджистреллі, 73, італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Мілан» та «Аталанта», а також олімпійську збірну Італії.
- Артамонов Олексій Михайлович, 93, український живописець, член Спілки радянських художників України з 1945 року.
- Вацлав Гавел, 75, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Був десятим та останнім президентом Чехословаччини (1989—1992), а також першим президентом Чехії (1993—2003). Перший демократично обраний президент в країнах Варшавського пакту після повалення комуністичного режиму.
- Маріян Жужей, 77, югославський ватерполіст. Олімпійських Ігор 1956, 1960 років. Срібний призер Олімпійських ігор 1956 року. Срібний призер Чемпіонату Європи з водного поло 1954 року.
- Мішуков Олег Васильович, 48, доктор філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, відмінник освіти України, почесний громадянин міста Херсон. За його ініціативи був створений Херсонський Академічний ліцей при ХДУ. Інсульт.
- Кім Чен Ір, 70, північнокорейський державний, політичний, партійний та військовий діяч, керував КНДР 1994—2011[45].
- Майстренко Олександр Юрійович, 55, український вчений-теплоенергетик. Доктор технічних наук (1999), професор (2005), академік НАН України (2009).
- П'єр Наталіне Мулароні, 63, політик Сан-Марино. Глава держави Сан-Марино (1995—1996)[46].
- Сезарія Евора, 70, кабовердійська співачка, відома також як «Босонога діва». Представляла традиційний жанр морна, а також португальське фаду[47].
- Ахмедова Фірангіз Юсіф-кизи, 83, радянська та азербайджанська оперна співачка. Народна артистка СРСР (1967). Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання[48].
- Бакуменко Олексій Пименович, 84, поет і художник, автор використання Виговського розпису у костюмі брестської матрьошки[49].
- Березовський Юхим Матвійович, 98, радянський військовик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1944).
- Копитман Марк Рувімович, 82, молдовсько-ізраїльський композитор, музикознавець і педагог. Професор (1972) і ректор (1974—1994) Академії музики і танцю імені Рубіна в Єрусалимі. Лауреат премії імені Сергія Кусевицького за твір «Голосу пам'яті» (1986). Народний артист Молдови (1992) за створення першої молдовської національної опери «Каса маре» («Велика хата»).
- Андрейченко Семен Семенович, 92, український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
- Боголюбов Павло Миколайович, 69, радянський, російський фізик- теоретик, доктор фізико-математичних наук, лауреат Ленінської премії.
- Камалов Хаджимурад Магомедович, 46, російський журналіст, засновник та власник газети «Черновик». Убивство. Невідомий вісім разів вистрілив у Камалова, коли він виїжджав з офісу «Черновика»[50].
- Крістофер Гітченс, 62, англо-американський письменник, журналіст та літературний критик. Довгий час працював журналістом та коментатором в таких журналах, як «Нейшен», «Веніті Феар» та інших. Відомий завдяки біографічним працям про Томаса Джефферсона, Джорджа Орвелла та публіцистичним працям атеїстичного спрямування. Пневмонія.
- Монастирецький Леонід Семенович, 75, український педагог, заслужений працівник освіти України, кандидат філологічних наук, професор кафедри новітньої української літератури та соціальних комунікацій (Житомирський державний університет імені Івана Франка).
- Карл-Гайнріх фон Ґроддек, 75, німецький академічний веслувальник. Олімпійський чемпіон 1960 року в складі вісімки, срібний призер 1956 (розпашні двійки зі стерновим), 1964 (вісімки) років. Чемпіон світу 1962 року в складі вісімки. Чемпіон Європи 1956 (розпашні двійки зі стерновим), 1957 (розпашні двійки зі стерновим), 1959 (вісімки), 1963, 1964 років у складі вісімки.
- Педро Феблес, 53, венесуельський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за національну збірну Венесуели.
- Черток Борис Овсійович, 99, радянський учений-конструктор, соратник Сергія Корольова, академік РАН, доктор технічних наук.
- Шаталова Галина Сергіївна, 95, російська лікарка-нейрохірургиня, кандидатка медичних наук; популяризаторка здорового способу життя, авторка міжнародно відомої Системи природного оздоровлення. Лауреатка премії імені Бурденка (1951).
- Шестернин Борис Ілліч, 92, штурман ланки 20-го гвардійського авіаційного полку 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації дальньої дії. Герой Радянського Союзу.
- Гарібджанян Людвіг Папікович, 89, вірменський комуністичний діяч, 1-й секретар Єреванського міського комітету КП Вірменії. Депутат Верховної ради Вірменської РСР 4—6-го і 10—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 7—9-го скликань. Кандидат історичних наук (1960), доцент, професор.
- Клаус-Дітер Зілофф, 69, німецький футболіст, що грав на позиції захисника за «Штутгарт», «Боруссію» (Менхенгладбах), «Алеманію» (Аахен), а також національну збірну Німеччини, у складі якої — віцечемпіон світу 1966 року і бронзовий призер ЧС-1970.
- Курочкін Євген Миколайович, 71, радянський і російський палеонтолог і орнітолог, фахівець з викопних птахів. Йому належить знахідка практично повного скелета орнімегалонікса, опис амбіортуса тощо.
- Пак Тхе Джун, 84, корейський бізнесмен, філантроп, герой війни та політик, тридцять другий прем'єр-міністр Республіки Корея.
- Рассел Гобан, 86, англійський та американський письменник-фантаст.
- Смотрич Олександр, 89, український письменник в еміграції: прозаїк, поет, музикант. Належав до кандидатів у члени Мистецького українського руху (МУР). Емігрувавши до Канади, не належав до жодної партії, не був членом літературних спілок чи об'єднань.
- Томас Дж. Басс, 79, американський лікар та письменник-фантаст. Як письменник передовсім відомий як автор науково-фантастичної дилогії, що містить романи «Наполовину надлюдина» та «Бог-кит».
- Манжула Анатолій Олександрович, 83, український радянський діяч, один із керівників вугільної промисловості, начальник комбінату «Донбасантрацит», заступник міністра вугільної промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—10-го скликань.
- Меліна Олінеску, 37, румунська співачка. Викинулась з вікна 6-го поверху будинку в Бухаресті, в якому вона жила[51].
- Одинцов Михайло Петрович, 90, радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, генерал-полковник авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945).
- Сандей Бада, 42, нігерійський легкоатлет, що спеціалізувався на спринті, дворазовий олімпійський чемпіон 2000 року.
- Андрухів Ігор Олексійович, 54, український історик, педагог і правознавець, доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, полковник міліції у відставці. Дослідник історії релігійної політики радянської влади, конфесійного життя та діяльності правоохоронних органів у Західній Україні, засновник наукової школи з вивчення історії правоохоронних органів Прикарпаття.
- Ахмед Іхсан Киримли, 91, турецький лікар, політик, поет та громадський діяч кримськотатарського походження, член Кабінету міністрів Туреччини, чотириразовий член Великих національних зборів Туреччини, а також Голова Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків Туреччини у 1987—2011 роках. На його честь заснований літературний конкурс імені Ахмеда Іхсана Киримли.
- Бонні Прудден, 97, першопрохідка Америки з фізичних вправ, досвідчена скелелазка та альпіністка. Її доповідь президенту США Ейзенхауеру про фізичну слабкість американських дітей порівняно з європейськими однолітками призвела до утворення Ради Президента у справах молодіжного фітнесу[52].
- Джон Патрік Фолі, 76, кардинал Римо-Католицької церкви, католицький журналіст, архієпископ, багаторічний голова Папської ради із соціальної комунікації (до 2007 р.), великий магістр Лицарського ордену Святого Гробу Єрусалимського (2007—2011).
- Кардапольцев Олександр Васильович, 92, радянський діяч, голова Челябінського облвиконкому, 1-й секретар Челябінського сільського обласного комітету КПРС. Депутат Верховної ради СРСР 6-го скликання.
- Леоніда Ларі, 62, молдовська і румунська поетеса, журналістка і політичний діяч.
- Майнхард Едвін Майєр, 82, американський професор-емерит фізики та математики Каліфорнійського університету в Ірвайні.
- Міхня Ґеорґіу, 92, румунський письменник, сценарист, літературознавець, критик, перекладач і педагог. Член Румунської академії (1996).
- Андрес Егін, 71, естонський поет, письменник, літературний перекладач.
- Віда Єрман, 72, югославська та хорватська акторка, широко відома серед театрального середовища мовою есперанто.
- Неклюєнко Микола Павлович, 82, український художник театру і живописець; член Спілки радянських художників України з 1972 року.
- Федоров Володимир Григорович, 72, український державний і політичний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го і 11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
- Корчинський Олександр Васильович, 73, передовик сільськогосподарського виробництва СРСР, повний кавалер ордена Трудової Слави.
- Стешов Борис Олександрович, 83, радянський компартійний діяч, 2-й секретар Кримського промислового обкому КПУ, секретар ЦК КП Молдавії. Член Бюро ЦК КП Молдавії в грудні 1963 — жовтні 1977 р.
- Деркач Віктор Денисович, 72, український організатор кіновиробництва, редактор, сценарист.
- Леся Бризгун-Шанта, 91, українська письменниця, художниця, мистецтвознавиця. Секретар Об'єднання українських письменників «Слово»[53].
- Путро Олексій Іванович, 71, український історик, дослідник історії України середніх віків, доктор історичних наук, професор. Заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України.
- Віолетта Віллас, 73, польська естрадна та оперна співачка, акторка театру і кіно, композиторка і авторка текстів, володарка колоратурного сопрано з діапазоном голосу у п'ять октав. Активістка руху за права тварин.
- Єрмаков Анатолій Ізотович, 72, український вчений у галузі математики, досліджував проблеми апроксімації у хаусдорфовому просторі.
- Логофет Геннадій Олегович, 69, радянський та російський футбольний тренер. Як гравець відомий виступами за клуб «Спартак» (Москва), а також національну збірну СРСР.
- Адам Ганушкевич, 87, польський актор і театральний режисер. Багаторічний директор варшавських театрів (Театр народови, Театр нови, Театр повшехни).
- Г'юберт Самлін, 80, американський блюзовий гітарист і співак, представник чиказького блюзу. Посів 65-те місце у списку «100 найкращих гітаристів усіх часів» за версією журналу «Rolling Stone» 2003 року та 43-тє місце за версією «Rolling Stone» 2011 року. Обраний до Зали слави блюзу 2008 року[54].
- Сократеш, 57, бразильський футболіст, півзахисник. Займає 63-е місце серед найкращих гравців XX століття за версією журналу World Soccer. Займає 77-е місце серед найкращих гравців за всю історію футболу за версією журналу Placar. Входить в список найкращих гравців XX століття за версією Voetbal International. Член ФІФА 100[55].
- Старосольська Уляна Володимирівна, 99, українська журналістка і письменниця, за фахом економіст. Співробітник жіночого журналу «Нова хата», журналу «Господарсько-кооперативний часопис» (1937—1939) та «На сліді» (1936—1939); з 1972 редактор журналу Союзу Українок Америки «Наше життя». Автор книг спогадів про заслання «Розкажу вам про Казахстан» (1969)[56].
- Черняков Іван Тихонович, 75, український історик, археолог, популяризатор науки (кандидат історичних наук).
- Генріх Зонне, 94, німецький офіцер, гауптштурмфюрер резерву військ СС, оберстлейтенант бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
- Ніколаєв Іван Іванович (футболіст), 65, радянський та російський письменник-фантаст і військовий льотчик.радянський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — російський радянський футбольний тренер та функціонер. Заслужений працівник фізичної культури Росії[57].
- Крістофер Лоґ, 85, англійський поет, пов'язаний із рухом «Відродження британської поезії», пацифіст[58].
- Хасеґава Тійоно, 115, японська супердовгожителька. На момент своєї смерті у віці 115 років і 12 днів, вона була найстарішою повністю верифікованою людиною в Японії та Азії (після смерті Ками Чінен 2 травня 2010 року) та другою найстарішою повністю верифікованою нині живою людиною у світі після американки Бессі Купер. Також на момент своєї смерті Хасеґава була однією з лише 26-ти людей, які досягли 115-річного віку і другою в Японії після Тане Ікаї[59].
- Іпполіт ван ден Босх, 85, бельгійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема, за «Андерлехт», а також національну збірну Бельгії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Чотириразовий чемпіон Бельгії. Володар Кубка Бельгії (як тренер).
- Кріста Вольф, 82, німецька письменниця.
- Раґнгільд Гвеґер, 90, данська плавчиня. Призерка Олімпійських Ігор 1936 року, учасниця 1952 року. Чемпіонка Європи з водних видів спорту 1938 року.
- Степанов Юрій Іванович, 91, український архітектор; заслужений архітектор УРСР з 1981 року.
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Вибори в Держдуму РФ: опрацьовано 90% протоколів. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ В Йемене создан военный совет. Архів оригіналу за 22 листопада 2014. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Парламент Кувейта распущен эмиром. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ ExtraFast: Вибух у будівлі римської податкової інспекції [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Кіотський протокол продовжено до 2020 року. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Мітинг у Москві зібрав 50 тисяч незадоволених виборами - організатори. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ У Ємені склав присягу новий уряд. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ На виборах у Придністров'ї лідирує екс-спікер парламенту. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Глава Придністров'я просить ЦВК визнати недійсними президентські вибори
- ↑ Канада відмовляється від Кіотського протоколу. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Обрано нового президента Тунісу
- ↑ Руйнівникам пам’ятника Сталіну дали термін і оштрафували на 110 000. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
- ↑ Паризький суд засудив Жака Ширака до двох років умовно. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Масові заворушення в Казахстані: загинули 10 осіб
- ↑ Президент Казахстану запровадив надзвичайний стан у місті Жанаозен. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Кім Чен Ір: самітник в ізольованій країні. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Померла відома співачка Сезарія Евора. Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Новинар, В Охотському морі перекинулася плавуча бурова платформа [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Чехія прощається з Вацлавом Гавелом. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Lenta.ru, Организаторов геноцида в Руанде приговорили пожизненно [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сайт Динамо (Київ): Євген Рудаков. Хроніка щасливих миттєвостей
- ↑ Другий мітинг опозиції у Москві став іще масовішим. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ «Придністров'я обрало нового президента.» [[ТСН]] 25 грудня 2011 р. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Валютная идиллия Китая и Японии [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Першим пасажиром ювілейної станції київського метро став Азаров.» [[ТСН]] 27 грудня 2011 р. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ У Донецьку скоєний збройний напад на банк, 5 людей убиті. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Янукович переніс День Свободи на іншу дату. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ В Україні завершено будівництво найбільшої сонячної електростанції у світі. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Вечная память… // Сайт ОАО «Турбоатом» [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Помер Григорій Білоус. www.cherkassynews.tv. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
- ↑ رحيل الكاتبة طيبة الإبراهيم. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- ↑ «Helen Frankenthaler, Abstract Painter Who Shaped a Movement, Dies at 83» by GRACE GLUECK, The New York Times, DEC. 27, 2011
- ↑ La Gazzetta dello Sport, ред. (27 dicembre 2011). Brasile: Incidente, muore ex Samp Cate'. Процитовано 27 dicembre 2011.
- ↑ Ушёл из жизни Николай Кольцов
- ↑ Meral Menderes yaşamını yitirdi. Cumhuriyet (тур.). 27 грудня 2011. Процитовано 30 жовтня 2020.
- ↑ Schauspieler Johannes Heesters ist tot. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 13 травня 2014.
- ↑ Пішов з життя Віталій Валерійович Цешковський [Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Obituary of Blanca Renée Arrillaga. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 серпня 2023. [Архівовано 2017-10-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Пішов з життя колишній воротар київського «Динамо» Євген Рудаков
- ↑ Hana Andronikova: mourning a powerful Czech literary voice [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](чеськ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Умерла Лилия Васильченко // Федерація лижних гонок Росії. — 2011. — 19 грудня
- ↑ Повідомлення Reuters.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 19 грудня 2011.
- ↑ rulers.org
- ↑ Serena, Marc (18 грудня 2011). Las últimas palabras de Césaria [Cesária's last words]. Público (ісп.). Процитовано 17 грудня 2011.
- ↑ Состоялась церемония прощания с известной азербайджанской оперной певицей, народной артисткой СССР Фирангиз Ахмедовой - ОБНОВЛЕНО. Apa.az (рос.). 17 декабря 2011 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
- ↑ Одиноко грущу...Памяти А. Бакуменко, поэта, художника, автор: Зинаида Новосад. Архів оригіналу за 12 червня 2018. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Investigative journalist shot dead in Russian province. The Telegraph. 16 грудня 2011. Процитовано 5 квітня 2026.
- ↑ Singer Mălina Olinescu commits suicide by jumping, she was 37. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 12 грудня 2011.
- ↑ Matas, Kimberly (20 грудня 2011). Exercise Pioneer Bonnie Prudden Dies At 97. Arizona Daily Star. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2014.
- ↑ Св. п. Леся Бризгун-Шанта. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- ↑ Dave Hoekstra (4 грудня 2011). Bluesman Hubert Sumlin, guitarist for Howlin’ Wolf, dies at 80. Chicago Sun Times. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ На 57-м году жизни в Бразилии скончался Сократес
- ↑ 4 грудня відійшла на Вічну Ватру видатна журналістка, письменниця, громадська діячка Уляна Старосольська
- ↑ УМЕР БЫВШИЙ ТРЕНЕР ФК «АМУР» ИВАН НИКОЛАЕВ (рос.)
- ↑ Mark Espiner Obituary: Christopher Logue [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.], The Guardian, 2 December 2011
- ↑ GRG World Supercentenarian Rankings List. Gerontologi research group (GRG). Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) [Архівовано 2018-05-25 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).