YaChudo

Крістофер Лоґ

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Крістофер Лоґ
Крістофер Лоґ у молодості
ПсевдонімPalmiro Vicarion Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 листопада 1926[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Портсмут, Гемпшир, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 грудня 2011[4][1][…] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, актор, сценарист, письменник, кіноактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Пріор-Паркd і Портсмутська середня школаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJohn Logued[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRosemary Hilld Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

Нагорода Чамліd (2005)


Крі́стофер Лоґ (англ. Christopher Logue; 23 листопада 1926 — 2 грудня 2011)[7] — англійський поет, пов'язаний із рухом «Відродження британської поезії», пацифіст.

Життєпис

Народився в Портсмуті (Гемпшир) і виріс в його околицях. Був єдиною дитиною батьків середньо віку — Джона та Моллі Лоґів, які одружились пізно. Відвідував римо-католицькі школи, зокрема Коледж святого Івана в Портсмуті, Коледж Пріор-Парк, а відтак перевівся до Портсмутської середньої школи. За призовом записався до Чорної Варти, і був відправлений до Палестини. 1945 року був засуджений військовим судом за участь у схемі з продажу крадених розрахункових книжок до 16 місяців ув'язнення, які частково провів у Аккській в'язниці. Із 1951 по 1956 рік мешкав у Парижі, де товаришував із Александером Троккі[7].

1958 року брав участь у першому з олдермастонських маршів, організованому Комітетом прямої дії проти ядерної війни. Також був членом Комітету 100. Відбув місяць у в'язниці за відмову припинити участь у сидячому протесті на Парламентській площі 17 вересня 1961 року[8]. Крістофер Лоґ став свідком слів Бертрана Расселла до магістрата Бов-стріт: «Я прийшов сюди, аби врятувати ваші життя. Але, почувши, що ви хочете сказати, я думаю, що цілі не виправдовують способи»[9]. У відкритій в'язниці Дрейк-Голл Крістофер Лоґ був примушений до роботи разом із товаришами-протестувальниками: «Якийсь мудрагель призначив нам це» — що завершилось знищенням заводу амуніції[10].

Крістофер Лоґ протягом багатьох років товаришував із письменником і перекладачем Острином Вейнгаузом, з яким десятиліттям вів веселе листування[11].

Родина

Був одружений із біографкою Розмері Гілл із 1985 року. Крістофер Лоґ помер 2 грудня 2011 року, у віці 85 років[7].

Твори

  • Patrocleia, University of Michigan Press, 1963
  • Ode to the dodo: poems from 1953 to 1978, Cape, 1981, ISBN 978-0-224-01892-0
  • War Music. J. Cape. 1981. ISBN 978-0-224-01534-9. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 24 березня 2019.; University of Chicago Press, 2003, ISBN 978-0-226-49190-5
  • Kings: An Account of Books 1 and 2 of Homer's Iliad Farrar, Straus, Giroux, 1991, ISBN 978-0-374-18151-2
  • The Husbands: An Account of Books 3 and 4 of Homer's Iliad Farrar, Straus, and Giroux, 1995, ISBN 978-0-374-17391-3
  • Selected poems, Faber and Faber, 1996, ISBN 978-0-571-17761-5
  • All Day Permanent Red. Macmillan. 2003. ISBN 978-0-374-52929-1. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  • Cold calls: war music continued, Volume 1, Faber and Faber, 2005, ISBN 978-0-571-20277-5

Проза

  • Prince Charming: a memoir, Faber and Faber, 1999, ISBN 978-0-571-19768-2; Faber, 2001, ISBN 978-0-571-20361-1
  • Lust. Paris: Ophelia Press. 1959. OCLC 38894237. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 24 березня 2019.; Olympia Press, 2005, ISBN 978-1-59654-206-8

Примітки

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.guardian.co.uk/books/2011/dec/03/christopher-logue?newsfeed=true
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  7. ↑ а б в Mark Espiner Obituary: Christopher Logue [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.], The Guardian, 2 December 2011
  8. ↑ Peace News, 15 September 1961
  9. ↑ Prince Charming, A Memoir, C. Logue, p. 268
  10. ↑ Daily Telegraph, obituary, 6 December 2011
  11. ↑ Austryn Wainhouse Papers, Syracuse University.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).