YaChudo

Мезартім

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.


Гамма Овна

Розташування γ Овна (обведено кружечком)
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Овен[1]
Пряме піднесення 01г 53х 31,813с[2]
Схилення +19° 17′ 37,88″[2]
Видима величина (V) 3,86 (4,58/4,64)[3]


Характеристики
Gamma1 Ari (B)
Спектральний класA0Vnp λ Boo[4] або A0IV-V(n)kB8[5]
Показник кольору B−V−0,14[5]
Тип змінностіЗмінна типу α² Гончих Псів Редагувати інформацію у Вікіданих
Gamma2 Ari (A)
Спектральний класA2IVpSiSrCr[7]
Показник кольору B−V−0,03[5]
Тип змінностіα2 CVn[8]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +3,7[9] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +77,138 мс/рік[2]

за схиленням: −97,321 мс/рік[2]

Паралакс (π) 19,6268 ± 0,1526 мс[2]
Відстань
Абсолютна величина (MV) −0,10[1]
Орбіта[10]
ГоловнийGamma1 Ari
СупутникGamma2 Ari
Період (P)6 600±2 000 р.
Велика піввісь (a)12,1±2,1″
Ексцентриситет (e)0
Нахил (i)85,23±0,40°
Вузол (Ω)174,4±1,5°
Епоха періастру (T)2 259±1 415 JD
Аргумент періастру (ω)
(вторинний)		0°
Подробиці
Gamma1 Ari (Ba)
Маса2,67[11] M☉
Радіус1,97±0,12[12] R☉
Світність42,0 L☉
Гравітація4,26[11] м/с2
Температура11 000±1 100[12] К
Швидкість обертання (v sin i)54[13] км/с
Вік34[14] млн років
Gamma1 Ari (Bb)
Маса0,7[14] M☉
Температура4,312[14] К
Металічність [Fe/H]−0,5[14]
Швидкість обертання (v sin i)5[14] км/с
Gamma2 Ari (A)
Маса2,72[11] M☉
Радіус1,941[11] R☉
Світність41,5 L☉
Гравітація4,30[11] м/с2
Температура10,512[11] К
Металічність [Fe/H]0,43±0,14[15]
Швидкість обертання (v sin i)201[13] км/с
Інші позначення
5 Ari, BD+18 243, HIP 8832, WDS J01535+1918[16]
Посилання
SIMBADдані для gam+Ari

Мезартім[17] або Гамма Овна (γ Arietis) — подвійна або, можливо, потрійна зоряна система в північному сузір'ї Овна. Цю систему називали «Першою зорею в Овні», оскільки колись вона була найближчою видимою зорею до точки рівнодення. Два компоненти мають позначення γ1 Овна (або γ Овна B) та γ2 Овна (або γ Овна A). Сама γ1 Овна може бути спектрально-подвійною зорею з маломасивним супутником.

Загальна видима зоряна величина системи становить 3,86[3], тому систему легко бачити неозброєним оком, і вона є четвертою за яскравістю в Овні. На основі вимірювань паралакса[2] відстань від Сонця до Гамми Овна становить приблизно 166 світлових років (51 пк).

Властивості

Подвійну природу цієї системи відкрив англійський учений та астроном Роберт Гук 1664 року[18]. Два компоненти мають кутову відстань 7,606''[3], тому їх можна розрізнити в невеликий телескоп. Орбітальний період пари становить приблизно 6600 років[10].

Крива блиску Гамми Овна, побудована за даними TESS[19] зі згорткою за періодом 1,6092 доби[20]

Яскравіший компонент, γ2 Овна, є змінною зорею типу α2 Гончих Псів — це тип зорі із сильним магнітним полем і підсиленими спектральними лініями деяких металів, яка має високу хромосферну активність, що спричиняє зміни яскравості під час обертання зорі. Її яскравість змінюється на 0,04 зоряної величини з періодом 2,61 доби[8]. Це також Ap-зоря — тип хімічно пекулярної зорі з підсиленими лініями багатьох металів[21]. Їй надали спектральний клас A2IVpSiSrCr, відзначаючи особливу інтенсивність ліній кремнію, стронцію та хрому, хоча інші лінії, як-от європію, ртуті та мангану, також сильніші, ніж у нормальної зорі. Цей спектральний клас вказує на те, що зоря є субгігантом спектрального класу A2[22]. Одне з досліджень 2016 року виявило маломасивний супутник γ2 Овна, імовірно червоний карлик на тісній орбіті[14].

Трохи тьмяніша з двох видимих зір, γ1 Овна, є зорею типу λ Волопаса[23] (хімічно пекулярною) зі спектральним класом A0Vnp та зоряною величиною 4,64[4]. Зорі типу λ Волопаса визначають за незвично низьким вмістом елементів залізного піку в їхніх спектрах. Ця зоря швидко обертається з проєкцією швидкості обертання 201 км/с[13], на що вказує позначка «n» (розмитість ліній, англ. nebulosity). Спектральний клас цього компонента також подавали як A0IV-V(n)kB8, що вказує на те, що лінії K кальцію в його спектрі більш типові для зорі B8[5]. Старіші дослідження часто класифікували її як B9 або B9.5 з класом світності IV або V, вказуючи, що це зоря головної послідовності або субгігант[22].

Обидві видимі зорі мають масу близько 2,7 маси Сонця, світність близько 40 світностей Сонця, ефективну температуру близько 10 000 К та радіус близько 2 радіусів Сонця. Їхній вік становить близько 34 мільйонів років.

Назва та позначення

γ Овна (γ Arietis) — позначення Баєра системи; γ1 та γ2 Овна — позначення її двох компонентів. Позначення складається з грецької літери гамма (γ) й латинської назви сузір'я в родовому відмінку (Arietis). Позначення двох компонентів як Гамма Овна A і B походять від конвенції, що використовується в WMC для кратних зоряних систем і затверджена Міжнародним астрономічним союзом[24].

Гамму Овна називали «Першою зорею в Овні», оскільки колись вона була найближчою видимою зорею до точки рівнодення.

Вона мала традиційну назву Мезартім (англ. Mesarthim). Спочатку вона ділила назву Шератан із Бетою Овна. Однак у середньовічних манускриптах вона була спотворена на «Sartai», що Йоганн Баєр помилково пояснив як єврейське מְשָׁרְתִים (mᵉshārᵉthīm) — «слуги», і пізніші вчені підхопили цей термін[25].

2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу з назв зір[26] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Робоча група вирішила надавати власні назви окремим зорям, а не цілим кратним системам[27]. Вона затвердила назву Мезартім для компонента γ2 Овна 21 серпня 2016 року, і тепер вона внесена до Каталогу власних назв зір МАС[28].

У китайській астрономії 婁宿 (Lóusù), що означає «Прив'язь», стосується астеризму, який складається з Гамми, Бети та Альфи Овна[29]. Відповідно, китайська назва для самої Гамми Овна — 婁宿二 (Lóusù Èr, Друга зоря Прив'язі)[30].

В індійській астрології Гамма Овна та Бета Овна (Шератан) — це Ашвіни, божественні близнюки з Рігведи, які виконують роль лікарів у божественному світі[31].

Примітки

  1. ↑ а б Anderson, E.; Francis, Ch. (2012). XHIP: An extended hipparcos compilation. Astronomy Letters. 38 (5): 331. arXiv:1108.4971. Bibcode:2012AstL...38..331A. doi:10.1134/S1063773712050015.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) XHIP record for this object at VizieR.
  2. ↑ а б в г д Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
  3. ↑ а б в Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (Вересень 2008), A catalogue of multiplicity among bright stellar systems, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 389 (2): 869—879, arXiv:0806.2878, Bibcode:2008MNRAS.389..869E, doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x, S2CID 14878976.
  4. ↑ а б Abt, Helmut A.; Morrell, Nidia I. (1995), The Relation between Rotational Velocities and Spectral Peculiarities among A-Type Stars, The Astrophysical Journal Supplement Series, 99: 135—172, Bibcode:1995ApJS...99..135A, doi:10.1086/192182.
  5. ↑ а б в г Murphy, Simon J. та ін. (Жовтень 2015), An Evaluation of the Membership Probability of 212 λ Boo Stars. I. A Catalogue, Publications of the Astronomical Society of Australia, 32 e036: 43, arXiv:1508.03633, Bibcode:2015PASA...32...36M, doi:10.1017/pasa.2015.34, S2CID 59405545, e036.
  6. ↑ Gray R. O. The early A type stars - Refined MK classification, confrontation with Stroemgren photometry, and the effects of rotation // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1987. — Vol. 65. — P. 581. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/191237
  7. ↑ Abt, H. A.; Cardona, O. (1 січня 1984), The nature of the visual companions of Ap and Am stars, Astrophysical Journal, Part 1, 276: 266—269, Bibcode:1984ApJ...276..266A, doi:10.1086/161610.
  8. ↑ а б Samus', N. N та ін. (2017), General catalogue of variable stars, Astronomy Reports, GCVS 5.1, 61 (1): 80, Bibcode:2017ARep...61...80S, doi:10.1134/S1063772917010085, S2CID 125853869.
  9. ↑ Wilson, Ralph Elmer (1953), General Catalogue of Stellar Radial Velocities, Carnegie Institute Washington D.C. Publication, Washington: Carnegie Institution of Washington, Bibcode:1953GCRV..C......0W.
  10. ↑ а б Drummond, Jack D.; Reynolds, Odell R. (1 жовтня 2026). The SOR Big Book of Binaries. The Astronomical Journal. 172 (4): 198. doi:10.3847/1538-3881/ae9bae. ISSN 0004-6256.
  11. ↑ а б в г д е Stassun, Keivan G. та ін. (1 жовтня 2019), The Revised TESS Input Catalog and Candidate Target List, The Astronomical Journal, 158 (4): 138, arXiv:1905.10694, Bibcode:2019AJ....158..138S, doi:10.3847/1538-3881/ab3467, hdl:1721.1/124721, ISSN 0004-6256, S2CID 166227927.
  12. ↑ а б Gordon, Kathryn D. та ін. (2019), Angular Sizes, Radii, and Effective Temperatures of B-type Stars from Optical Interferometry with the CHARA Array, The Astrophysical Journal, 873 (1): 91, Bibcode:2019ApJ...873...91G, doi:10.3847/1538-4357/ab04b2, S2CID 125181833.
  13. ↑ а б в Royer, F. та ін. (Жовтень 2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i, Astronomy and Astrophysics, 393: 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943, S2CID 14070763.
  14. ↑ а б в г д е Gullikson, Kevin та ін. (Серпень 2016), The Close Companion Mass-ratio Distribution of Intermediate-mass Stars, The Astronomical Journal, 152 (2): 13, arXiv:1604.06456, Bibcode:2016AJ....152...40G, doi:10.3847/0004-6256/152/2/40, S2CID 119179065, 40.
  15. ↑ Wu, Yue та ін. (Січень 2011), Coudé-feed stellar spectral library - atmospheric parameters, Astronomy and Astrophysics, 525: A71, arXiv:1009.1491, Bibcode:2011A&A...525A..71W, doi:10.1051/0004-6361/201015014, S2CID 53480665.
  16. ↑ gam Ari. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 4 серпня 2012.
  17. ↑ Овен // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 329. — ISBN 966-613-263-X.
  18. ↑ Aitken, Robert G. (1935), The Binary Stars, New York: McGraw-Hill, с. 1.
  19. ↑ MAST: Barbara A. Mikulski Archive for Space Telescopes, Space Telescope Science Institute, процитовано 8 грудня 2021.
  20. ↑ gam Ari, The International Variable Star Index, AAVSO, процитовано 3 липня 2022.
  21. ↑ Renson, P.; Manfroid, J. (Травень 2009), Catalogue of Ap, HgMn and Am stars, Astronomy and Astrophysics, 498 (3): 961—966, Bibcode:2009A&A...498..961R, doi:10.1051/0004-6361/200810788.
  22. ↑ а б Skiff, B. A. (2014), VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Spectral Classifications (Skiff, 2009-2016), VizieR On-line Data Catalog: B/Mk. Originally Published in: Lowell Observatory (October 2014), 1, Bibcode:2014yCat....1.2023S.
  23. ↑ Gerbaldi, M. та ін. (Грудень 2003), The heterogeneous class of lambda Bootis stars, Astronomy and Astrophysics, 412 (2): 447—464, Bibcode:2003A&A...412..447G, doi:10.1051/0004-6361:20031472.
  24. ↑ Hessman, F. V. та ін. (2010), On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets, arXiv:1012.0707, Bibcode:2010arXiv1012.0707H.
  25. ↑ Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006), A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.), Cambridge, Massachusetts: Sky Publishing Company, ISBN 978-1-931559-44-7.
  26. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, архів оригіналу за 10 червня 2016, процитовано 22 травня 2016.
  27. ↑ WG Triennial Report (2015-2018) – Star Names (PDF), International Astronomical Union, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2019, процитовано 14 липня 2018.
  28. ↑ IAU Catalog of Star Names, процитовано 28 липня 2016.
  29. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  30. ↑ (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано January 30, 2011, у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  31. ↑ Richard H Allen, Aries, процитовано 22 квітня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).