Батько нації
Ба́тько на́ції (Батько Вітчизни, Батько держави) — символічний гоноратив, яким позначають історичну особу-творця держави чи нації. Переважно це — політичні лідери боротьби за незалежність. Вираз походить від лат. Pater Patriae («Батько Вітчизни», «Батько Батьківщини»).
На відміну від «батька-засновника», батько нації не обов'язково є засновником держави чи сучасного політичного устрою. Водночас, на відміну від національного героя, батько нації обов'язково є реальною історичною особою, тоді як національний герой — це історично-політичний міт.
У низці країн не існує єдиного загальновизнаного батька нації. Наприклад, в Австрії, Ірані чи Франції зі складною та довгою історією, децентралізованих Бельгії і Великій Британії, федеративних Боснії та Герцеговині, Ефіопії, Німеччині та Швейцарії, які історично складалися з окремих земель, давніх Андоррі, Данії, Ліхтенштейні, в яких не було періодів національно-визвольної боротьби, а влада плавно переходила від одного монарха до іншого.
У постколоніальній Африці «батьками націй» найчастіше вважають перших лідерів незалежних держав, адже вони відіграли вирішальну роль у здобутті незалежності від метрополій. Втім, у деяких державах авторитарні режими та криваві репресії спричинили глибокий розкол у суспільстві та колективну травму в історичній пам'яті, через що засновників і багаторічних правителів цих держав не називають «батьками нації» (Зімбабве, Малаві, Уганда).
У громадах Ватикану й Тибету функцію Pater Patriae виконує інститут релігійних лідерів — Папи Римського і Далай-лами, відповідно.
Список
Діячі, яких уважають «батьком» чи «матір'ю» відповідних країн і націй:
| Ім'я | Держава | Титул (місцевою мовою) | Титул (переклад) | Пояснення |
|---|---|---|---|---|
| Лаклан Маккворі | Father of Australia | Батько Австралії | Губернатор колонії Новий Південний Уельс. Мав ключовий вплив на перетворення Нового Південного Уельсу з виправної колонії, куди посилали британських каторжників, на територію з верховенством права, надавши засудженим громадянські права нарівні з вільними переселенцями. «Батько Австралії» — епітафія на його склепі[1] | |
| Гейдар Алієв | Ümummilli lider Müasir Azərbaycanın memarı Millətin atası Heydər Baba |
Загальнонаціональний лідер Архітектор сучасного Азербайджану Батько нації Дідусь Гейдар |
Керував Азербайджаном спочатку як 1-й секретар ЦК компартії, а потім як президент незалежної держави. Його день повернення до влади 1993 року відзначають як державне свято — День національного спасіння (див. також: культ особи Гейдара Алієва)[2][3] | |
| Ісмаїл Кемалі | Ati i kombit | Батько нації | Лідер національно-визвольного руху, один з творців Декларації незалежності Албанії. Перший глава албанського уряду[4] | |
| Ахмед Бен Белла | أبو الْجَزَائِرِيِّينَ (Abu al-Djazairiyyin) أبو الأمة (Abu al-Umma) |
Батько алжирців Батько нації |
Перший президент і прем'єр-міністр Алжиру[5][6][7] | |
| Рональд Вебстер | Father of the Nation | Батько нації | Очолив боротьбу британської колонії Ангільї за автономію від сусіднього острова Сент-Кіттс, в тому числі під час «Ангільської революції» 1967 року, коли протестувальники вигнали поліцію та адміністрацію Сент-Кіттс з острова. Глава короткочасної невизнаної Республіки Ангілья. Відтак острів повернувся до складу Великої Британії як окрема заморська територія[8][9] | |
| Аґоштінью Нету | Fundador da Nação | Засновник Нації | Лідер Народного руху за визволення Анголи, після проголошення незалежности — перший президент Анголи. Його день народження офіційно затверджений в Анголі як «День Засновника нації та Національного героя» | |
| Хосе де Сан-Мартін | Padre de la Patria | Батько Вітчизни | Провідник армії повстанців у війні за незалежність Аргентини. Національний герой Аргентини, Перу та Чилі завдяки значній ролі у війнах за незалежність південноамериканських іспанських колоній | |
| Марія Ремедіос дель Вальє | Madre de la Patria | Мати Вітчизни | Учасниця війни за незалежність Аргентини[11] | |
| Ахмед-шах Абдалі | د افغانستان بابا (Da Afghanistan Baba) | Батько Афганістану | Падишах Дурранійської імперії. Її вважають попередницею Афганістану, а Ахмед-шаха Абдалі — батьком-засновником сучасного Афганістану[12] | |
| Мухаммед Загір-шах | بابا ملت (Baba-e-Millat) | Батько нації | Король Афганістану, що найдовше посідав престол — майже 40 років. Провів низку демократичних реформ. За конституцією 2004 року, за ним закріплений довічний титул «Батька нації»[13][14] | |
| Муджибур Рахман | জাতির পিতা (Jatir Pita) বঙ্গবন্ধু (Bôngobondhu) |
Батько нації Друг бенгальців |
Лідер Ліги Авамі, проголосив початок збройної боротьби за незалежність від Пакистану[15]. Як авторитарний перший президент Бангладеш, створив парамілітарні угруповання, в тому числі «ескадрони смерті», що викрадали та жорстоко вбивали політичних опонентів. Під час національного опитування 2004 року визнаний найвидатнішим діячем в історії Бангладеш[16] | |
| Еррол Берроу | Father of Independence Father of Nation |
Батько незалежності Батько нації |
За його правління острів здобув незалежність від Великої Британії. Перший прем'єр-міністр Барбадосу. День народження Берроу є державним святом Барбадосу[17][18][19] | |
| Кастусь Калиновський | Бацька беларускай нацыі | Батько білоруської нації | Один з керівників Січневого повстання 1863 року на землях колишньої Речі Посполитої, спрямованого на незалежність від Російської імперії, співзасновник першої білоруської газети «Мужыцкая праўда» (виходила нелегально)[20]. Національний герой Білорусі, Литви та Польщі[21] | |
| Сімон Болівар | El Libertador | Визволитель | Очолив Війну за незалежність іспанських колоній у Південній Америці | |
| Серетсе Кхама | Father of the nation Founding father of the nation |
Батько нації Батько-засновник нації |
Перший президент Ботсвани. За його правління Ботсвана стала однією з найстабільніших, найбагатших і найменш корумпованих демократій Африки. День народження Кхами є державним святом[22] | |
| Педру I | Pai da Pátria O Libertador |
Батько Вітчизни Визволитель |
Перший імператор Бразилії[23][24] | |
| Жозе ді Андраді | Pai da Pátria Patriarca da Independência |
Батько Вітчизни Патріарх незалежності |
Головний радник недосвідченого принца Педру I, переконав його проголосити незалежність Бразилії. Автор детального проєкту розвитку країни[25][26] | |
| Тома Санкара | Père de la nation | Батько нації | Військовик-марксист, захопив владу внаслідок військового перевороту. За 5 років диктатури встиг змінити назву держави на Буркіна-Фасо («Батьківщина чесних людей»), написав новий гімн, узяв участь у розробці нового герба та прапора. Провів радикальну націоналізацію, антикорупційні реформи, обмежив витрати на чиновницький апарат, збільшив соціальні виплати, реформував систему охорони здоров'я та ринок землі[27] | |
| Жан-Жак Дессалін | Père de la Nation Père fondateur de la nation haïtienne Papa Dessalines |
Батько нації Батько-засновник гаїтянської нації Тато Дессалін |
Очільник незалежницького руху Гаїті та перший правитель держави. На його честь названо гімн Гаїті (фр. La Dessalinienne), день убивства Дессаліна тепер відзначають як державний вихідний[28][29] | |
| Ахмед Секу Туре | Père de la Nation | Батько нації | Перший президент Гвінеї, керував державою 26 років. Запровадив однопартійну соціалістичну систему, що супроводжувалася націоналізацією економіки, жорстким контролем над суспільством, проведеннями масових політичних репресій і «чисток»[30] | |
| Амілкар Кабрал | Pai da Nação Pai da Pátria |
Батько нації Батько Вітчизни |
Співзасновник незалежницької партії ПАІГК, що розпочала збройну боротьбу за незалежність від Португалії. Убитий за пів року до проголошення незалежности. День національних героїв, приурочений до роковин убивства Кабрала, став державним вихідним у Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде[31] | |
| Хасан Гулед Аптідон | Père de la Nation أبو الاستقلال (Abū al-Istiqlāl) Le Vieux Sage / الحكيم (Al-Ḥakīm) |
Батько нації Батько незалежності Старий мудрець / Мудрець |
Останній прем'єр-міністр колонії та перший президент незалежного Джибуті. Його заслугою стало здобуття незалежности та збереження суспільно-політичної стабільности в умовах неоднорідного національного складу (2/3 населення становлять сомалійці, 1/3 — афари) і воєнних конфліктів у сусідньому Сомалі[32][33][34] | |
| Кеннет Каунда | Father of the nation Founding father |
Батько нації Батько-засновник |
Очолив боротьбу за незалежність, став першим президентом Замбії. Керував країною 27 років і мирно передав владу після поразки на альтернативних виборах 1991 року, що було прецедентом для тогочасної Африки[35] | |
| Давид Бен-Ґуріон | אֲבִי הָאֻמָּה (Avi ha-Uma) | Батько нації | Безпосередній творець сучасної держави Ізраїль. Він зачитав Декларацію незалежности Ізраїлю, став першим прем'єр-міністром і міністром оборони, створив ЦАГАЛ, а також очолив оборону країни під час Палестинської війни (1947—1949) | |
| Теодор Герцль | חֹזֵה הַמְּדִינָה (Chozeh HaMedinah) | Провісник держави | Ідеолог політичного сіонізму та провісник створення єврейської держави. День його смерти (10-го числа місяця іяр за єврейським календарем[36]) з 2004 року відзначають на державному рівні як День Герцля | |
| Йоун Сігюрдссон | Landsfaðirinn Jón forseti |
Батько нації Президент Йоун |
Історик, один з лідерів національно-визвольного руху Ісландії. Президент Ісландського літературного товариства, глава відновленого альтингу, автор конституції країни. Конституцію ухвалили в день народження Сігюрдссона, ця дата стала національним святом[37][38] | |
| Ізабелла I та Фернандо II (Католицькі королі) | Reyes Católicos | Католицькі королі (Католицькі монархи) |
Збірний титул подружжя королеви Кастилії Ізабелли I та короля Арагону Фернандо II, внаслідок шлюбу яких утворилося королівство Іспанія. За правління монархів Іспанія завершила Реконкісту та відкрила Америку, ставши найбагатшою колоніальною імперією світу[39] | |
| Камілло Бенсо ді Кавур, Джузеппе Ґарібальді, Джузеппе Мацціні, Віктор Емануїл II | Padri della patria | Батьки вітчизни | Четверо діячів, які відіграли провідну роль у процесі об'єднання Італії[40][41] | |
| Нурсултан Назарбаєв | Елбасы | Лідер Нації Глава держави |
Останній голова президії Верховної Рада Казахської РСР, перший президент незалежного Казахстану. За Нурсултаном Назарбаєвим був законодавчо закріплений титул «Лідера Нації» в 2010—2022 роках. Див. також: Культ особи Назарбаєва | |
| Рубен Ум Нйобе | Mpodol | Той, хто говорить від імені свого народу Речник |
Один з лідерів ультралівого Союзу народів Камеруну, що боровся за незалежність. Після заборони партії очолив партизанську боротьбу, загинув у бою з французькими військами[42] | |
| Джон Александр Макдональд | Father of Confederation Père de la Confédération |
Батько Конфедерації (один із 36 «батьків Конфедерації») | Перший Прем'єр-міністр Канади. Відіграв важливу роль у створенні Канадської конфедерації (фактично — федерації) як об'єднання колоній Британської Північної Америки[43][44] | |
| Сунь Ятсен | 國父 (Guófù) 開國元勳 (Kāiguó yuánxūn) |
Батько нації (Батько держави) Батько-засновник |
Очільник Синьхайської революції, яка скинула імператорську династію в Китаї, засновник і перший президент Республіки Китай (1912). Влада Республіки Китай посмертно надала йому титул «Батька-засновника Республіки»[45][46] | |
| 開國領袖 (Kāiguó lǐngxiù) 中國民主革命的偉大先行者 (Zhōngguó mínzhǔ gémìng de wěidà xiānqū) |
Лідер-засновник Великий піонер китайської демократичної революції |
Сунь Ятсена шанують і КНР і Тайвань. Словосполучення «Батько нації» (Guófù) офіційно не вживають у комуністичному Китаї, щоб уникнути монархічних або тайванських асоціацій, акцент роблять на його ролі першопрохідця революції[47] | ||
| Патріс Лумумба | Père de l’indépendance | Батько незалежності | Перший прем'єр-міністр Республіки Конго. Його антиколоніальна позиція та трагічна загибель перетворили Лумумбу на національного героя. День Патріса Лумумби, приурочений до роковин його вбивства, став державним вихідним[48] | |
| Фелікс Уфуе-Буаньї | Père de la nation Papa Houphouët Le Vieux |
Батько нації Тато Уфуе Старий/Старійшина |
Перший президент Кот-д'Івуару (згодом 6 разів переобирався на посаді), керував країною 33 роки, впродовж яких Кот-д'Івуар став однією з найзаможніших і найстабільніших держав Африки (так зване «івуарійське диво»)[49][50] | |
| Мошвешве I | Ntate oa Sechaba | Батько нації | Перший верховний вождь, який об'єднав племена сото в народ басото у XIX столітті. Очолював збройну боротьбу з бурською Оранжевою Республікою, небезпека повної втрати держави змусила його прийняти британський протекторат, але зберегти автономію Басутоленду. Провів адміністративні, військові та освітні реформи. День його смерти став державним вихідним[51] | |
| Джозеф Дженкінс Робертс | Father of Liberia Founding Father |
Батько Ліберії Батько-засновник |
Перший президент Ліберії, його день народження з 1953 року став державним вихідним[52][53] | |
| Сівусагур Рамгулам | Father of the Nation Chacha Ramgoolam |
Батько нації Дядечко Рамгулам |
Останній прем'єр-міністр Маврикію під британським пануванням і перший прем'єр-міністр незалежної держави. Послідовник гандизму, він добивався проголошення незалежности ненасильницькими методами[54] | |
| Моктар ульд Дадда | أبو الأمة (Abū al-Ummah) Père de la nation |
Батько нації | Останній прем'єр-міністр колонії та перший президент незалежної Мавританії. Зробив значний внесок у державотворення в умовах етнічно-культурно строкатого суспільства[55] | |
| Модібо Кейта | Père de l'indépendance | Батько незалежності | Очолював незалежницьку партію «Суданський союз — Африканське демократичне об'єднання», перший президент Малі[56] | |
| Джордж Борґ Олів'є | Il-Missier ta’ Malta Indipendenti | Батько незалежної Мальти | За його прем'єрства країна отримала незалежність від Великої Британії[57] | |
| Домінік Мінтофф | Father of the Nation | Батько нації | За його прем'єрства країна стала республікою та суверенною державою, яка провадить незалежну політику. Він домігся закриття британських військових баз, а соціальні реформи значно підвищили рівень життя населення[58] | |
| Едуарду Мондлане | Pai da Independência | Батько незалежності | Лідер ФРЕЛІМО (Фронту визволення Мозамбіку), загинув унаслідок замаху кілька років перед проголошенням незалежности Мозамбіку. День його смерти (3 лютого) офіційно затверджений як державний вихідний — «День мозамбіцьких героїв»[59] | |
| Чингісхан | Их Монгол Улсыг үндэслэгч | Засновник Великої Монгольської Держави | Полководець, засновник і перший великий хан Монгольської імперії — однієї з найбільших за площею імперій в історії людства. Після правління монголів на значній частині Євразії настав «Pax Mongolica» (Монгольський мир)[60]. Національний герой у Монголії та Китаї[61] | |
| Сем Нуйома | Founding Father of the Namibian Nation Tate (wetu) |
Батько-засновник намібійської нації (Наш) Батько |
Голова незалежницької партії «Організація народів Південно-Західної Африки», перший президент Намібії. Отримав статус «батька-засновника» за «Законом про надання статусу Батька-засновника намібійської нації»[62] Відомий у народі як Tate wetu[63] («Батько наш», «Тато наш»; цими словами мовою ндонга починається молитва «Отче наш») чи просто Tate[64] | |
| Гаммер ДеРобурт | Founding father | Батько-засновник | Останній «Головний вождь» колоніальних часів (островом керували вожді 12 племен, один з них був верховним) і перший президент Науру. Його день народження став державним святом[65] | |
| Амані Діорі | Père de l’indépendance | Батько незалежності | Прем'єр-міністр автономного Нігеру та перший президент держави після проголошення незалежності[66] | |
| Ннамді Азіківе, Обафемі Аволово, Ахмаду Белло, Абубакар Тафава Балева | Founding Fathers | Батьки-засновники | У багатомовній Нігерії точаться суперечки навколо того, хто заслуговує бути «батьками-засновниками». Кожен із трьох головних народів Нігерії найбільше вшановує свого героя періоду здобуття незалежности: ігбо — першого президента Ннамді Азіківе, йоруба — прем'єра Західного регіону Обафемі Аволово, гауса — прем'єра Північного регіону Ахмаду Белло та прем'єр-міністра Абубакара Тафава Балеву[67] | |
| Вільгельм I Оранський | Vader des Vaderlands | Батько Батьківщини | Очільник Нідерландської революції за незалежність від Іспанської імперії. Убитий на замовлення іспанського короля[68]. Проте вбивство лідера дало протилежний ефект — не зупинило визвольну боротьбу, а ще більше згуртувало бунтівні провінції | |
| підписанти Договору Вайтангі | нема усталеної назви | Перший губернатор Нової Зеландії Вільям Гобсон після переговорів із корінними новозеландцями добився підписання Договору Вайтангі, який проголошував суверенітет Великої Британії над островами, а також гарантував права маорі. Підписантами стали Гобсон і понад 500 рангатіра (вождів) маорі[69]. Договір поклав основу державотворення в Новій Зеландії | ||
| Ейнар Ґергардсен | Landsfaderen | Батько Батьківщини | Був прем'єр-міністром Норвегії протягом 17 років — довше, ніж будь-хто інший. Цей повоєнний період відзначився політичною стабільністю, вступом до НАТО, економічним зростанням і закладенням основ сучасної держави загального добробуту за «скандинавською моделлю»[70] | |
| Заїд бін Султан Аль Нагаян | وَالِد الْأُمَّة (Wālid al-ʔumma) الوالد المؤسس (Al-Wālid al-Mu'assis) |
Батько нації Батько-засновник |
Шейх емірату Абу-Дабі. Перший президент ОАЕ після об'єднання еміратів та створення держави[71][72] | |
| Майкл Сомаре | Papa bilong kantri | Батько країни | Один із засновників незалежної держави, перший прем'єр-міністр Папуа Нової Гвінеї[73] | |
| Кім Ір Сен | 어버이 수령님 (Eobeoi Suryeongnim) 민족의 어버이 (Minjog-ui eobeoi) 영원한 수령 (Yeongwonhan Suryeong) |
Батько-Вождь Батько нації Вічний Керівник |
Керівник Трудової партії Кореї, засновник і перший глава КНДР[74]. Творець ідеї чучхе, розробленої на основі сталінізму, що стала державною ідеологією КНДР. Згідно з Конституцією КНДР 2016 року, за ним посмертно закріплено титул «Вічного Керівника Чучхейської Кореї» разом з Кім Чен Іром[75]. Див також: список титулів Кім Ір Сена | |
| Ясір Арафат | أبو الأمة (Abu al-Ummah) أبو القضية الفلسطينية (Abu al-qadiyyah al-filastiniyyah) |
Батько народу Батько палестинської справи |
Лідер терористичної партії ФАТХ та Організації визволення Палестини. Перший глава Палестинської автономії[76][77] | |
| Лі Син Ман | 국부 (Gukbu) | Батько держави | Перший президент Південної Кореї[78][79] | |
| Джон Гаранг | Founding Father Father of the Nation |
Батько-засновник Батько нації |
Засновник і лідер Народної армії визволення Судану. Підписант мирної угоди, за якою влада Судану визнала автономію Південного Судану та гарантувала право на референдум щодо незалежності[80] | |
| Афонсу I | O Fundador O Fundador de Portugal |
Засновник Засновник Португалії |
Перший король Португалії (1139—1185). Засновник Португальського королівства | |
| Рамон Еметеріо Бетантес | Padre de la Patria | Батько Вітчизни | Один з керівників збройного повстання проти іспанського панування (див. «клич Лареса») у 1868 році[81] | |
| Петро I | Отец Отечества | Батько Вітчизни | Провів численні реформи для модернізації московської держави. 1721 року, на честь перемоги в Північній війні, сенат Московського царства проголосив Петра I «Імператором», «Великим» і «Батьком Вітчизни»[82]. Так Росія стала імперією | |
| Антоніо Онофрі | Padre della Patria | Батько Батьківщини | Багаторазовий капітан-регент Сан-Марино, захисник незалежности та нейтралітету країни в часи Наполеонівських війн і Віденського конгресу[83][84] | |
| Лі Куан Ю | Founding father of Singapore Father of the nation |
Батько-засновник Сінгапуру Батько нації |
Батько-засновник і перший прем'єр-міністр Сінгапуру[85][86]. Жорсткий авторитарний лідер правив країною понад 30 років. Його реформи перетворили невеликий острів на одну з найбагатших економік світу[87][88] У китайськомовних ЗМІ Сінгапуру надають перевагу 建國之父 («Батько-засновник держави») над 國父 («Батько нації»), щоб підкреслити роль Лі Куан Ю у створенні багатонаціональної держави | |
| Примож Трубар | Oče slovenskega naroda | Батько словенської нації | Священник, якого вважають творцем словенського письменства, автор першої друкованої книги словенською мовою[89] | |
| Володимир Ленін | Основатель Советского государства Вождь мирового пролетариата Дедушка Ленин |
Засновник Радянської держави Вождь світового пролетаріату Дідусь Ленін |
Голова Російської комуністичної партії (більшовиків), ідеолог ленінізму, засновник і перший глава СРСР. Див також: культ особи Леніна | |
| Йосип Сталін | Отец народов | Батько народів | Наступник Леніна на чолі Радянського Союзу. «Батько народів» — один із численних пишних титулів, якими називали диктатора[90], частина культу особи Сталіна | |
| Сільванус Олімпіо | Père de l’indépendance | Батько незалежності | Очільник головної незалежницької партії «Комітет тоголезької єдності», перший президент Того[91] | |
| Адольф Гітлер | Führer | Провідник Вождь |
Під його керівництвом Німеччина стала нацистською диктатурою, де слово вождя було важливіше за будь-який закон (фюрерпринцип). Див. Культ особи Гітлера | |
| Мустафа Кемаль Ататюрк | Atatürk | Батько турків (прізвисько стало прізвищем) | Засновник Турецької Республіки, її перший президент. Очолив турецький національний рух під час війни за незалежність. Запустив реформи для перетворення Туреччини на світську державу. Однією з них став Закон про прізвища (1934), відповідно до якого сам Мустафа отримав прізвище «Ататюрк» | |
| Сапармурат Ніязов | Türkmenbaşy | Глава туркменів Батько туркменів |
Перший президент Туркменістану, фактично — диктатор. 1999 року проголошений довічним президентом республіки[92] | |
| Богдан Хмельницький | Батько української державності | Батько української державності | Провідник національно-визвольної війни проти Речі Посполитої, у результаті якої була утворена Українська козацька держава (Гетьманщина)[93][94] | |
| Тарас Шевченко | Батько нації | Батько нації | Письменник, чия творча спадщина стала основою сучасної української мови та літератури[95] | |
| Хосе Рісаль | Pambansang bayani Lolo Pepe |
Національний герой Дідусь Пепе |
||
| Андрес Боніфасіо | Ama ng Himagsikan Father of the Philippine Revolution |
Батько (Філіппінської) революції | ||
| Карл Ґустав Маннергейм | Marski (скорочене від Marsalkka[96]) | Маршал | Головнокомандувач Фінляндії у трьох війнах, двічі був главою держави. Його називають «визволителем Фінляндії», який не дозволив Радянському Союзу встановити владу над країною. Визнаний найвидатнішим фіном усіх часів[97] | |
| Пуванаа а Оопа | Te Metua | (Духовний) Батько | «Духовний батько» руху за незалежність Таїті (Полінезії), депутат Національних зборів Франції, провів 10 років у в'язниці та під домашнім арештом у Франції за сфабрикованими звинуваченнями[98] | |
| Анте Старчевич | Otac domovine | Батько Батьківщини | Політик і публіцист, що обстоював ідею хорватської незалежности та національної ідентичности, відкидав югославізм і панславізм. Співзасновник Партії права у 1861 році[99] | |
| Бартелемі Боґанда | Père fondateur | Батько-засновник | Очолив процес автономізації ЦАР, розробив її прапор і написав гімн[100]. За кілька місяців до проголошення незалежности загинув в авіакатастрофі. День смерти Боґанди — офіційний державний вихідний[101] | |
| Томаш Масарик | Tatíček Masaryk Prezident Osvoboditel |
Батечко (Татусь) Масарик Президент-Визволитель |
Батько-засновник і перший президент Чехословаччини[102][103]. Інститут чеської мови у словосполученні «президент-Визволитель» радить писати з великої літери тільки друге слово («Визволитель»)[104] | |
| Бернардо О'Гіґґінс | Padre de la patria El Libertador |
Батько Вітчизни Визволитель |
Керівник боротьби за незалежність іспанських колоній у Південній Америці. Національний герой Чилі та Перу[105] | |
| Ґустав I | Landsfader | Батько Батьківщини | Очолив війну за незалежність від Данії[106]. День обрання Ґустава королем відзначають як Національний день Швеції | |
| Дон Стівен Сенанаяке | ජාතියේ පියා (Jātiyē Piyā) | Батько Нації | Засновник Об'єднаної національної партії, що згуртувала представників різних релігійних та етнічних груп острова Цейлон (сингалів, тамілів, мусульман та інших). Перший прем'єр-міністр Шрі-Ланки[107] | |
| Йосип Броз Тіто | Drug Tito / Друг Тито Najveći sin / Највећи син |
Товариш Тіто Найбільший син |
Головнокомандувач Народно-визвольної армії Югославії під час збройної боротьби проти німецько-італійських окупантів. Одноосібно правив Югославією 35 років. Конституція Югославії 1974 року закріпила за ним можливість довічного президентства[108] |
Примітки
- ↑ How Ulva’s Lachlan Macquarie became the ‘Father of Australia’ (англ.). BBC Scotland. 24 липня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2026. Процитовано 10 вересня 2026.
- ↑ Arzu Qeybulla (7 січня 2021). İncəsənət, təbliğat və şəxsiyyətə pərəstiş (азерб.). chaikhana.media. Архів оригіналу за 10 липня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ AZƏRBAYCAN RESPUBLİKASI MİLLİ MƏCLİSİNİN QƏRARI (азерб.). Офіційний юридичний портал нормативно-правових актів Азербайджану. 27 червня 1997. Архів оригіналу за 22 жовтня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ “Ati i kombit” Ismail Qemali, udhëheqës i Lëvizjes Kombëtare Shqiptare (алб.). Agjencia Telegrafike Shqiptare. 16 січня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 10 вересня 2026.
- ↑ أحمد بن بلّة (Doha Institute) (араб.)
- ↑ Ahmed Ben Bella (Egypt State Information Service) (англ.)
- ↑ На 97-м году жизни скончался первый президент Алжира, Герой Советского Союза Ахмед бен Белла архівовано 07.09.2026 (fakty.ua) (рос.)
- ↑ James R. Harrigan (23 березня 2026). Government of Anguilla Hosts Ecumenical Service for “Father of the Nation” (англ.). The Anguillian Newspaper. Архів оригіналу за 24 березня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ The Overseas Territories: Security, Success and Sustainability (Secretary of State for Foreign and Commonwealth Affairs, June 2012), P. 90 (137)
- ↑ Dia do Fundador da Nação e do Herói Nacional (порт.). Portal Oficial de Governo de Angola. Архів оригіналу за 7 вересня 2026. Процитовано 10 вересня 2026.
- ↑ María Remedios del Valle, la «Madre de la Patria» (Museo Nacional del Cabildo de Buenos Aires y de la Revolución de Mayo) (ісп.)
- ↑ Ganda Singh. Ahmad Shah Durrani: Father of Modern Afghanistan. — London : Asia Publishing House, 1959. — С. 15.
- ↑ The Constitution of Islamic Republic of Afghanistan. Chapter Twelve: Transitional Provisions (president.gov.af) (англ.)
- ↑ Афганцы лишились отца нации (kommersant.ru) (рос.)
- ↑ Bangabandhu Sheikh Mujibur Rahman: Father of Nation (Даккський університет) (англ.)
- ↑ Listeners name 'greatest Bengali' (BBC Bengali) (англ.)
- ↑ Barrow, Errol (encyclopedia.com) (англ.)
- ↑ Fathering a Nation: Barbados and the Legacy of Errol Walton Barrow (Книги Google) (англ.)
- ↑ Errol Barrow Day (Barbados) (EBSCO Research Starters) (англ.)
- ↑ Каліноўскі і палітычнае нараджэньне Беларусі (svaboda.org) (біл.)
- ↑ Білорусь: небезпечний герой Кастусь Каліновський (bbc.com)
- ↑ Keith Keti (29 червня 2025). Nature responds to the passing of Sir Seretse Khama (англ.). Botswana Daily News. Архів оригіналу за 20 жовтня 2026. Процитовано 20 жовтня 2026.
- ↑ João Pedro Ferreira, «Isabel Lustosa, D. Pedro I. Um herói sem nenhum caráter, São Paulo, Companhia das Letras, 2006, 340 pp.», Cultura [Online], Vol. 22, 2006. URL : http://journals.openedition.org/cultura/2316
- ↑ Sempre ordem para o progresso (порт.)
- ↑ Ascensão e queda do Patriarca da Independência (сайт Сенату Бразилії) (порт.)
- ↑ Costa, Emília Viotti da. Da monarquia à república: momentos decisivos. — 6-те вид. — São Paulo : Fundação Editora da UNESP, 1999. — С. 106. — ISBN 85-7139-232-3.
- ↑ Thibaut, François. " Bienvenue au Burkina Faso, tombeau de l'impérialisme ! ". La Révolution burkinabé, bilanet perspectives. Histoire. 2019. pp. 9-11 (фр.)
- ↑ Robenson Geffrard (19 жовтня 2015). Martelly : « Dessalines est le père de la nation, donc notre père à tous » (фр.). Le Nouvelliste. Архів оригіналу за 19 жовтня 2026. Процитовано 19 жовтня 2026.
- ↑ Today in history: Jean-Jacques Dessalines, father of Haiti’s independence, is assassinated (англ.). The Haitian Times. 17 жовтня 2026. Архів оригіналу за 19 жовтня 2026. Процитовано 19 жовтня 2026.
- ↑ Céline Pauthier. TOURÉ Sékou (фр.). Maitron. Архів оригіналу за 10 вересня 2025. Процитовано 19 жовтня 2026.
- ↑ Aguinaldo Ampa (20 січня 2021). Dia de heróis nacionais: FONSECA AFRIMA QUE SUA PRESENÇA NA AMURA MOSTRA HOMENAGEM QUE CABO VERDE PRESTA A AMÍLCAR CABRAL (порт.). O Democrata GB. Архів оригіналу за 22 квітня 2026. Процитовано 5 жовтня 2026.
- ↑ Biographie du Président (фр.). Présidence de la République de Djibouti. Архів оригіналу за 26 вересня 2026. Процитовано 20 жовтня 2026.
- ↑ Hugo Sada. Afrique - La république de Djibouti : situation et perspectives (фр.). Revue Défense nationale (n° 611 Juillet 1999 - p. 180-182). Архів оригіналу за 7 жовтня 2025. Процитовано 20 жовтня 2026.
- ↑ جيبوتي تشهد أول انتخابات متعددة الأحزاب (араб.). Al Jazeera. 9 січня 2003. Архів оригіналу за 20 жовтня 2026. Процитовано 20 жовтня 2026.
- ↑ Zambia's founding president Kenneth Kaunda dies aged 97 (англ.). France 24. 18 червня 2021. Архів оригіналу за 28 серпня 2026. Процитовано 20 жовтня 2026.
- ↑ День Герцля 2026. 21 лютого 2025. Архів оригіналу за 25 вересня 2026. Процитовано 25 вересня 2026.
- ↑ Jón Sigurðsson (норв.). Велика норвезька енциклопедія. 21 лютого 2025. Архів оригіналу за 16 січня 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Hvað geta leiðtogar samtímans lært af Jóni Sigurðssyni? (PDF) (ісл.). Sigríður Ásdís Snævarr. 25 березня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Catholic Monarchs (англ.). Британніка. Архів оригіналу за 29 серпня 2026. Процитовано 25 вересня 2026.
- ↑ I personaggi dell'Unità d'Italia (італ.). Storica National Geographic. 17 березня 2021. Архів оригіналу за 3 квітня 2024. Процитовано 25 вересня 2026.
- ↑ Albano, Federica. Cento anni di padri della patria: 1848-1948. — Carocci, 2017. — 288 с. — ISBN 9788843088393.
- ↑ Fanny PIGEAUD (17 вересня 2008). La guerrecachéede la France Cameroun 1958 La guerrecachéede la France (фр.). Libération. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 5 жовтня 2026.
- ↑ J. K. Johnson, P. B. Waite, J. R. Miller, and Patricia E. Roy (2003). MACDONALD, Sir JOHN ALEXANDER (англ.). Канадський біографічний словник. Архів оригіналу за 7 вересня 2026. Процитовано 25 вересня 2026.
- ↑ Bruce Mackinnon (27 листопада 2017). Principaux suspects : les premiers ministres du Canada, caricaturés (фр.). Канадська енциклопедія. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 25 вересня 2026.
- ↑ Founding father (англ.). Office of the President (ROC). Архів оригіналу за 16 листопада 2025. Процитовано 11 вересня 2026.
- ↑ 在台灣的孫中山塑像 (кит.). Office of the President (ROC). Архів оригіналу за 16 листопада 2025. Процитовано 11 вересня 2026.
- ↑ Bergère, Marie-Claire. Sun Yat-sen. Trans. by J. Lloyd. Stanford: Stanford University Press, 1998. p. 2
- ↑ Héritage de Patrice Émery Lumumba 65 ans après son assassinat (фр.). Radio Okapi. 19 січня 2026. Архів оригіналу за 15 лютого 2026. Процитовано 28 вересня 2026.
- ↑ Houphouët-Boigny, Félix (англ.). Encyclopaedia Africana. Архів оригіналу за 1 серпня 2026. Процитовано 28 вересня 2026.
- ↑ Constitution-making in Côte d’Ivoire (англ.). Africa Research Institute. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 13 червня 2026. Процитовано 28 вересня 2026.
- ↑ Mokubung Nkomo. Moshoeshoe (англ.). Encyclopaedia Africana. Архів оригіналу за 11 березня 2026. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ Early Leaders of the Nation Came from Hampton Roads (англ.). The Virginian-Pilot. 20 липня 1997. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 28 вересня 2026.
- ↑ Africa At A Glance, Minneapolis Spokesman, April 8, 1960, P. 6
- ↑ SSR — the Father of the Nation архівовано 09.09.2026 (bartleby.com) (англ.)
- ↑ Muriel Devey Malu-Malu (20 січня 2011). Moktar Ould Daddah ou « la Mauritanie contre vents et marées » (фр.). Jeune Afrique. Архів оригіналу за 7 липня 2025. Процитовано 19 жовтня 2026.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 7 липня 2026? (довідка) - ↑ Benjamin Roger (29 травня 2015). Indépendance du Mali : que reste-t-il de Modibo Keïta, cent ans après sa naissance ? (фр.). Jeune Afrique. Архів оригіналу за 25 вересня 2025. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ New book recalls achievements of Ġorġ Borg Olivier (Times of Malta) (англ.)
- ↑ Dom Mintoff, Fiery Proponent of Maltese Independence, Dies at 96 (New York Times) (англ.)
- ↑ Informação Geral (порт.). Portal do Governo de Moçambique. Архів оригіналу за 2 вересня 2026. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ “Чингис хаан” тэргүүн зэргийн одонг олон улсад сурталчлан таниулах цахим хуудас нээлээ (монг.). Монгол Улсын Ерөнхийлөгчийн тамгын газар. 2 листопада 2024. Архів оригіналу за 13 травня 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ The Chinese Cult of Chinggis Khan: Genealogical Nationalism and Problems of National and Cultural Integrity, City University of New York.
- ↑ Conferment of Status of Founding Father of the Namibian Nation Act, 2005 (англ.). Directorate: Law Reform of the Ministry of Justice of the Republic of Namibia. 29 грудня 2005. Архів оригіналу за 8 лютого 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Nujoma okwa li xe yoshiwana shaNamibia: Enda po nawa tatekulu (ng) . New Era. 21 лютого 2025. Архів оригіналу за 21 лютого 2025. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Business leaders pay tribute to ‘African giant’ (англ.). The Namibian. 10 лютого 2025. Архів оригіналу за 15 квітня 2026. Процитовано 15 вересня 2026.
- ↑ Nauru Bulletin (PDF) (англ.). Government of the Republic of Nauru. 24 листопада 2021. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2026. Процитовано 12 вересня 2026.
- ↑ Niger, cinquantenaire d’une démocratie kaki (фр.). Jeune Afrique. 1 березня 2010. Архів оригіналу за 7 березня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ Приклади сучасного історико-політичного дискурсу навколо осіб батьків-засновників Нігерії (англійською мовою): [1] [2] [3] [4]
- ↑ Buste van Willem van Oranje (Державний музей в Амстердамі) (нід.)
- ↑ Timeline of te Tiriti o Waitangi the Treaty of Waitangi (англ.). Національний архів Нової Зеландії. Архів оригіналу за 26 грудня 2024. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ Harald Kjølås. Einar Gerhardsen (норв.). Велика норвезька енциклопедія. Архів оригіналу за 17 листопада 2025. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ Founders of the Union (UAE Government portal) (англ.)
- ↑ تستلهم نهج الوالد المؤسس المغفور له الشيخ زايد بن سلطان آل نهيان (mohamedbinzayed.ae) (араб.)
- ↑ CONDOLENCES - Somare, Grand Chief Sir Michael Thomas (англ.). Парламент Австралії. Архів оригіналу за 22 квітня 2026. Процитовано 12 вересня 2026.
- ↑ 어버이수령님의이은혜기리전하렵니다, 1978 (Книги Google)
- ↑ Korea (Democratic People's Republic of) 1972 (rev. 2016) (constituteproject.org) (англ.)
- ↑ Yasser Arafat: Father of a nation (dailysabah.com) (англ.)
- ↑ 15 عاما على رحيل الأب الروحي للقضية الفلسطينية «ياسر عرفات» (إطار) (Anadolu Ajansı) (араб.)
- ↑ South Korea: Father of His Country? (англ.). Time. 16 жовтня 1950. Процитовано 12 вересня 2026.
- ↑ 국부 이승만, 통일되면 가능하다 (кор.). ЧунАн Ільбо. 26 січня 2016. Архів оригіналу за 18 липня 2026. Процитовано 12 вересня 2026.
- ↑ Mututa, A. S. 2024. «Nationhood in South Sudan Cinema: The Iconicity of Motherhood in Akuol de Mabior's No Simple Way Home (2023).» African Studies Review 67 (2): pp. 372—395.
- ↑ Pacheco Matos, Armando. Dr. Ramón Emeterio Betances : padre de la patria puertorriqueña. — New York : Editorial Fundación, 1998. — 120, 111 с. — ISBN 9781929183005.
- ↑ Анисимов, Е. В. Собрание сочинений в десяти томах: Т. 1. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII века / Евгений Викторович Анисимов. — М.: Новое литературное обозрение, 2026. — С. 19
- ↑ Antonio Onofri. Il ritorno (італ.). Vaccari News. 6 листопада 2025. Архів оригіналу за 12 вересня 2026. Процитовано 12 вересня 2026.
- ↑ Немирович-Данченко В. И. Рассказы о Божьей правдѣ. — Москва, 1902. — С. 111
- ↑ Lee Kuan Yew (Британніка) (англ.)
- ↑ The Founding Father of Singapore (time.com) (англ.)
- ↑ Лі Куан Ю: пам'ять і уроки (газета «День»)
- ↑ Лі Куан Ю: авторитарний творець сінгапурського дива (BBC News Україна)
- ↑ TV namigi: Dan reformacije, Medena dežela in Krasno življenje (словен.). Delo. 31 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 березня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ Наприклад, у привітанні «Юбилейная сессия ЦИК Азербайджана — товарищу СТАЛИНУ» на першій шпальті газети «Правда» від 1 січня 1936
- ↑ Eric Topona (13 січня 2025). Togo : le rapatriement des restes de Sylvanus Olympio divise (фр.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 28 вересня 2026.
- ↑ Пять известных пожизненных президентов (vologda.kp.ru)
- ↑ Заснування держави Україна Великим князем і гетьманом Богданом Хмельницьким (АрміяInform)
- ↑ Богдан Хмельницький: архітектор української державності та його таємниці (Міжнародний культурний портал «Експеримент»)
- ↑ Батько нації, любитель випити й талановитий оповідач: яким був справжній Шевченко — «Машина часу» (5 канал)
- ↑ 10 ylevää tapaa juhlistaa marsalkka Mannerheimin syntymäpäivää (фін.). 6 січня 2019. Архів оригіналу за 12 березня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ Suuret Suomalaiset: C.G.E. Mannerheim (фін.). 2004. Архів оригіналу за 15 травня 2026. Процитовано 27 вересня 2026.
- ↑ Jean-Marc Regnault. Pouvana’a et de Gaulle. — Tahiti : Api Tahiti, 2016. — С. 6, 23. — ISBN 978-1537599045.
- ↑ Hrvatska stranka prava (HSP) traži brisanje svih pravaških stranaka registriranih nakon nje (хор.). Iusinfo.hr. 2 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2026. Процитовано 21 жовтня 2026.
- ↑ Après 61 ans d’indépendance, que reste-t-il de notre devise Unité-Dignité-Travail? (фр.). Radio Ndeke Luka. 15 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 вересня 2026. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ Note d'information relative au jour férié du 29 Mars (фр.). Посольство ЦАР у Франції. 21 березня 2024. Архів оригіналу за 16 жовтня 2024. Процитовано 26 вересня 2026.
- ↑ Влада і література: Масарик Томаш Гарріг: «Батечко» нації і «філософ на троні» (Видавництво Вадима Карпенка)
- ↑ Před 75 lety zemřel «tatíček» Masaryk. Za svůj kult nemohl, říká historik (moderni-dejiny.cz) (чес.)
- ↑ Prezident Osvoboditel (Ústav pro jazyk český) (чес.)
- ↑ Bernardo O'Higgins Riquelme (1778-1842) (ісп.). Biblioteca Nacional de Chile. Архів оригіналу за 20 вересня 2026. Процитовано 21 жовтня 2026.
- ↑ Larsson, Lars Olof. Gustav Vasa - landsfader eller tyrann?. — Stockholm : Prisma, 2002. — 398 с. — ISBN 9151839040.
- ↑ ඩී. එස්. ගිය මග නොගිය අප (lankadeepa.lk) (синг.)
- ↑ Председник СФРЈ (Српска енциклопедија) (серб.)
Див. також
- Батьки-засновники
- Батьки-засновники Європейського Союзу
- Батьки-засновники США
- Національний герой
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).